Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вільям Гамільтон (англ. — William Hamilton) (14 грудня 1616 — 12 вересня 1651) — шотландський аристократ, вождь клану Гамільтон, ІІ герцог Гамільтон, IV маркіз Гамільтон, ІІ маркіз Клайдсдейл, VII граф Арран, ІІІ граф Кембрідж (з 1649), І граф Ланарк (з 1639). Державний діяч Шотландії часів громадянської війни та ковенантського руху XVII століття, безпосередній учасник бурхливих подій того часу.
| Вільям Гамільтон, 2-й герцог Гамільтон | |
|---|---|
 Портрет герцога Вільяма Гамільтон – робота художника | |
| Народився | 14 грудня 1616[1][2] Гамільтон, Hamilton[d], Ланаркшир, Шотландія |
| Помер | 12 вересня 1651[1][2][3] (34 роки) d, Вустер[d], Вустершир, Англія |
| Поховання | d |
| Країна |  Шотландське королівство |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | англійська |
| Учасник | Англійська громадянська війна |
| Членство | d |
| Титул | d |
| Посада | d |
| Рід | Гамільтони |
| Батько | Джеймс Гамільтон, 2-й маркіз Гамільтон |
| Мати | d |
| Брати, сестри | Джеймс Гамільтон, 1-й герцог Гамільтон |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d[2], d[2], d[2], d[2] і d[2] |
| Нагороди |  |
 | |
| |
Життєпис
Вільям Гамільтон був другим сином Джеймса Гамільтона — ІІ маркіза Гамільтона та леді Анни Каннінгем. Отримав освіту в університеті Глазго, пізніше — у Франції. Починаючи з 1630 року — один з придворних короля Англії та Шотландії Карла І.
У 1639 році Вільям Гамільтон отримав від короля в дар титул графа Ланарк. У 1640 році призначений державним секретарем Шотландії. Після початку в 1637 році повстання в Шотландії і утворення Національного ковенанту Шотландії Вільям Гамільтон примкнув до поміркованих роялістів — партії свого старшого брата — Джеймса Гамільтона і виступав за компроміс між ковенанторами та королем. Разом зі своїм братом Вільям Гамільтон у 1643 році був заарештований у 1643 році Карлом І в Оксфорді — був звинувачений у зраді і переходу на бік парламенту Шотландію, але незабаром він втік, повернувся до Шотландії та примкнув до ковенанторів. Більше того, в 1645 році Вільям Гамільтон сформував з людей клану Гамільтон та інших союзних йому кланів армію для боротьби з роялістами. Яких очолив маркіз Монтроз. Вільям Гамільтон особисто брав участь у битві під Кілсайт.
У 1646 році Вільям Гамільтон як граф Ланарк брав участь у перемовинах уряду Шотландії з полоненим королем Карлом І у Ньюкаслі і спробував переконати короля піти на компроміс з ковенанторами і погодитись на введення пресвітеріанства в Англії, що навернуло б на його бік багато шотландських кланів. Але король не хотів йти ні на які компроміси. Короля видали військам парламенту Англії. Граф Ланарк став лідером поміркованого крила ковенанторів, що виступало за компроміс з королем та роялістами з метою боротьби з англійськими «індепендентами». 26 грудня в селищі Карісбрук на острові Вайт Вільям Гамільтон підписав військово-політичну угоду уряду Шотландії з королем — так званий «Інгейджмент». Це викликало Другу громадянську війну на Британських островах. Інгейджери пішли походом в Англію рятувати монархія і короля, але були розбиті в битві під Простоном Олівером Кромвелем — новим диктатором Англії та лідером «індепендентів». У Шотландії владу захопили радикальні пресвітеріани. Граф Ланарк змушений був тікати з Шотландії і в 1648 році приєднався до двору вигнанця принца Уельського, що знайшов притулок в Нідерландах.
9 березня 1649 року в Вестмінстері був страчений старший брат Вільяма Гамільтона — Джеймс Гамільтон, що перебував у полоні в англійських республіканців після битви під Престоном. Вільям Гамільтон успадкував від брата титул герцога Гамільтон. При дворі короля у вигнанні Карла ІІ в Нідерландах Вільям Гамільтон став головною політичною фігурою і підтримав переговори короля з урядом Шотландії про умови реставрації монархії. Після підписання 1 травня 1650 року Бредської угоди про умови повернення престолу Шотландії Карлу ІІ, герцог Гамільтон разом з королем прибув до Шотландії. Але Вільям Гамільтон не захотів йти на компроміс з маркізом Аргайл, що очолював уряд Шотландії і був лідером радикальних ковенанторів і відійшов від політичної діяльності.
Весною 1651 року Карл ІІ набрав нову армію для захисту Шотландії від Олівера Кромвеля, що почав війну з метою захопити Шотландію. Вільям Гамільтон пішов добровільно в армію короля і взяв участь у його поході в Англію. Він проявив героїзм і звитягу в битві під Вустором 3 вересня 1651 року, але був важко поранений і 12 вересня 1651 року помер від ран.
Вільям Гамільтон не лишив нащадків чоловічої статі і титул герцогині Гамільтон, землі, маєтки він заповів не своїм дочкам, а племінниці Анні. Всі інші його титули з його смертю припинили своє існування.
Родина
Вільям Гамільтон не лишив синів, і після його смерті, герцогство Гамільтон успадкувала його племінниця — згідно його заповіту.
Вільям Гамільтон одружився з леді Елізабет Максвелл — дочка Джеймса Максвелла — І графа Дірлетаун. Весілля відбулось 26 травня 1638 року. У них були діти:
- Джеймс Гамільтон — лорд Полмонт (помер в дитинстві, похований у Вестмінстерському абатстві)
- Леді Анна Гамільтон — вийшла заміж за Роберта Карнегі — ІІІ граф Саутеск
- Леді Елізабет Гамільтон — перший раз вийшла заміж за І лорда Кілмаурс Kilmaurs, другий раз одружилась з сером Девідом Каннінгемом Робертлендом
- Леді Мері Гамільтон — вперше вийшла заміж за Олександра І Лівінгстона — ІІ графа Каллендера, другий раз одружилась з сером Джеймсом Лівінгстоном Весткватером — Джеймсом ІІІ Огілві, ІІІ графом Фіндоатер
- Леді Маргарет Гамільтон — вийшла заміж за Вільяма Блера
- Леді Діана Гамільтон — померла в дитинстві
Вільям Гамільтон літературі
Вільям Гамільтон зображений в трилогії Найджела Трантера «Монтроз».
Примітки
- SNAC — 2010.
- Lundy D. R. The Peerage
- Find a Grave — 1996.
Джерела
- Anderson, John, Historical and genealogical memoirs of the House of Hamilton; with genealogical memoirs of the several branches of the family. Edinburgh 1825
- Balfour Paul, Sir JamesThe Scots Peerage Vols IX. Edinburgh 1907
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilyam Gamilton angl William Hamilton 14 grudnya 1616 12 veresnya 1651 shotlandskij aristokrat vozhd klanu Gamilton II gercog Gamilton IV markiz Gamilton II markiz Klajdsdejl VII graf Arran III graf Kembridzh z 1649 I graf Lanark z 1639 Derzhavnij diyach Shotlandiyi chasiv gromadyanskoyi vijni ta kovenantskogo ruhu XVII stolittya bezposerednij uchasnik burhlivih podij togo chasu Vilyam Gamilton 2 j gercog GamiltonPortret gercoga Vilyama Gamilton robota hudozhnikaNarodivsya14 grudnya 1616 1616 12 14 1 2 Gamilton Hamilton d Lanarkshir ShotlandiyaPomer12 veresnya 1651 1651 09 12 1 2 3 34 roki d Vuster d Vustershir AngliyaPohovannyadKrayina Shotlandske korolivstvoDiyalnistpolitikZnannya movanglijskaUchasnikAnglijska gromadyanska vijnaChlenstvodTituldPosadadRidGamiltoniBatkoDzhejms Gamilton 2 j markiz GamiltonMatidBrati sestriDzhejms Gamilton 1 j gercog GamiltonU shlyubi zdDitid 2 d 2 d 2 d 2 i d 2 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPortret Vilyama Gamiltona Gerb gercoga Gamilton Vilyam Gamilton buv drugim sinom Dzhejmsa Gamiltona II markiza Gamiltona ta ledi Anni Kanningem Otrimav osvitu v universiteti Glazgo piznishe u Franciyi Pochinayuchi z 1630 roku odin z pridvornih korolya Angliyi ta Shotlandiyi Karla I U 1639 roci Vilyam Gamilton otrimav vid korolya v dar titul grafa Lanark U 1640 roci priznachenij derzhavnim sekretarem Shotlandiyi Pislya pochatku v 1637 roci povstannya v Shotlandiyi i utvorennya Nacionalnogo kovenantu Shotlandiyi Vilyam Gamilton primknuv do pomirkovanih royalistiv partiyi svogo starshogo brata Dzhejmsa Gamiltona i vistupav za kompromis mizh kovenantorami ta korolem Razom zi svoyim bratom Vilyam Gamilton u 1643 roci buv zaareshtovanij u 1643 roci Karlom I v Oksfordi buv zvinuvachenij u zradi i perehodu na bik parlamentu Shotlandiyu ale nezabarom vin vtik povernuvsya do Shotlandiyi ta primknuv do kovenantoriv Bilshe togo v 1645 roci Vilyam Gamilton sformuvav z lyudej klanu Gamilton ta inshih soyuznih jomu klaniv armiyu dlya borotbi z royalistami Yakih ocholiv markiz Montroz Vilyam Gamilton osobisto brav uchast u bitvi pid Kilsajt U 1646 roci Vilyam Gamilton yak graf Lanark brav uchast u peremovinah uryadu Shotlandiyi z polonenim korolem Karlom I u Nyukasli i sprobuvav perekonati korolya piti na kompromis z kovenantorami i pogoditis na vvedennya presviterianstva v Angliyi sho navernulo b na jogo bik bagato shotlandskih klaniv Ale korol ne hotiv jti ni na yaki kompromisi Korolya vidali vijskam parlamentu Angliyi Graf Lanark stav liderom pomirkovanogo krila kovenantoriv sho vistupalo za kompromis z korolem ta royalistami z metoyu borotbi z anglijskimi independentami 26 grudnya v selishi Karisbruk na ostrovi Vajt Vilyam Gamilton pidpisav vijskovo politichnu ugodu uryadu Shotlandiyi z korolem tak zvanij Ingejdzhment Ce viklikalo Drugu gromadyansku vijnu na Britanskih ostrovah Ingejdzheri pishli pohodom v Angliyu ryatuvati monarhiya i korolya ale buli rozbiti v bitvi pid Prostonom Oliverom Kromvelem novim diktatorom Angliyi ta liderom independentiv U Shotlandiyi vladu zahopili radikalni presviteriani Graf Lanark zmushenij buv tikati z Shotlandiyi i v 1648 roci priyednavsya do dvoru vignancya princa Uelskogo sho znajshov pritulok v Niderlandah 9 bereznya 1649 roku v Vestminsteri buv strachenij starshij brat Vilyama Gamiltona Dzhejms Gamilton sho perebuvav u poloni v anglijskih respublikanciv pislya bitvi pid Prestonom Vilyam Gamilton uspadkuvav vid brata titul gercoga Gamilton Pri dvori korolya u vignanni Karla II v Niderlandah Vilyam Gamilton stav golovnoyu politichnoyu figuroyu i pidtrimav peregovori korolya z uryadom Shotlandiyi pro umovi restavraciyi monarhiyi Pislya pidpisannya 1 travnya 1650 roku Bredskoyi ugodi pro umovi povernennya prestolu Shotlandiyi Karlu II gercog Gamilton razom z korolem pribuv do Shotlandiyi Ale Vilyam Gamilton ne zahotiv jti na kompromis z markizom Argajl sho ocholyuvav uryad Shotlandiyi i buv liderom radikalnih kovenantoriv i vidijshov vid politichnoyi diyalnosti Vesnoyu 1651 roku Karl II nabrav novu armiyu dlya zahistu Shotlandiyi vid Olivera Kromvelya sho pochav vijnu z metoyu zahopiti Shotlandiyu Vilyam Gamilton pishov dobrovilno v armiyu korolya i vzyav uchast u jogo pohodi v Angliyu Vin proyaviv geroyizm i zvityagu v bitvi pid Vustorom 3 veresnya 1651 roku ale buv vazhko poranenij i 12 veresnya 1651 roku pomer vid ran Vilyam Gamilton ne lishiv nashadkiv cholovichoyi stati i titul gercogini Gamilton zemli mayetki vin zapoviv ne svoyim dochkam a pleminnici Anni Vsi inshi jogo tituli z jogo smertyu pripinili svoye isnuvannya RodinaVilyam Gamilton ne lishiv siniv i pislya jogo smerti gercogstvo Gamilton uspadkuvala jogo pleminnicya zgidno jogo zapovitu Vilyam Gamilton odruzhivsya z ledi Elizabet Maksvell dochka Dzhejmsa Maksvella I grafa Dirletaun Vesillya vidbulos 26 travnya 1638 roku U nih buli diti Dzhejms Gamilton lord Polmont pomer v ditinstvi pohovanij u Vestminsterskomu abatstvi Ledi Anna Gamilton vijshla zamizh za Roberta Karnegi III graf Sautesk Ledi Elizabet Gamilton pershij raz vijshla zamizh za I lorda Kilmaurs Kilmaurs drugij raz odruzhilas z serom Devidom Kanningemom Robertlendom Ledi Meri Gamilton vpershe vijshla zamizh za Oleksandra I Livingstona II grafa Kallendera drugij raz odruzhilas z serom Dzhejmsom Livingstonom Vestkvaterom Dzhejmsom III Ogilvi III grafom Findoater Ledi Margaret Gamilton vijshla zamizh za Vilyama Blera Ledi Diana Gamilton pomerla v ditinstviVilyam Gamilton literaturiVilyam Gamilton zobrazhenij v trilogiyi Najdzhela Trantera Montroz PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Find a Grave 1996 d Track Q63056DzherelaAnderson John Historical and genealogical memoirs of the House of Hamilton with genealogical memoirs of the several branches of the family Edinburgh 1825 Balfour Paul Sir JamesThe Scots Peerage Vols IX Edinburgh 1907