Соловейко чорногорлий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець чорногорлого соловейка Самиця чорногорлого соловейка | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Larvivora komadori (Temminck, 1835) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Sylvia komadori Temminck, 1835 Erithacus komadori (Temminck, 1835) Luscinia komadori (Temminck, 1835) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Солове́йко чорногорлий (Larvivora komadori) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Ендемік Японії. Larvivora namiyei раніше вважався підвидом чорногорлого соловейка, однак був визнаний окремим видом.
Опис
Довжина птаха становить 14 см. У самців верхня частина тіла темно-іржасто-руда, лоб, обличчя, горло і груди чорні, решта нижньої частини тіла біла, на боках чорні плями. У самиць верхня частина тіла більш тьмяна. Чорна пляма на нижній частині тіла у них відсутня, натомість вона переважно сіра, місцями легко поцяткована світлими плямками або смужками.
Поширення і екологія
Чорногорлі соловейки гніздяться на островах [en] (на південь від Кюсю), а також на північних островах Рюкю (Танеґасіма, Амамі Осіма і Токуносіма). Взимку вони мігрують на південні острови Рюкю, зокрема на Міяко, Ісікаґі, Іріомоте і Йонаґуні, однак деякі птахи залишаються зимувати на Токуносімі і Амамі-Осімі. Бродячі птахи також спостерігалися на півострові [en] на півдні Кюсю та на островах Сацунан. Чорногорлі соловейки живуть в чагарниковому і папоротевому підліску субтропічних широколистяних лісів та в густих, вологих бамбукових заростях, часто поблизу струмків. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 100 до 200 м над рівнем моря.
Чорногорлі соловейки живляться комахами та іншими дрібними безхребетними. Гніздяться з квітня по липень, переважно з середини травня до середини червня. Гніздо робиться з сухого листя, моху і бамбуку, розміщується в дуплі дерева або на земляному валу, іноді також в штучній гніздівлі. В кладці від 3 до 5 блідо-рожевих яєць.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція чорногорлих соловейків становить від 10 до 20 тисяч птахів. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих хижих ссавців.
Примітки
- BirdLife International (2016). Larvivora komadori: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 12 листопада 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 листопада 2022.
- Shin-Ichi Seki, 2009. Population trends and molecular phylogenetic position of theisolated Ryukyu Robin Erithacus komadorion the Danjo Islands, Japan. Jpn. J. Ornithol.58: 18–27. 男女群島におけるアカヒゲ Erithacus komadori の生息状況と集団の分子系統的位置 (PDF, 12,2 MB).
Посилання
- Seki, Shin-Ichi (2006). The origin of the East Asian Erithacus robin, Erithacus komadori, inferred from cytochrome b sequence data. Molecular Phylogenetics and Evolution. 39 (3): 899—905. doi:10.1016/j.ympev.2006.01.028. PMID 16529957.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Solovejko chornogorlij Samec chornogorlogo solovejka Samicya chornogorlogo solovejka Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Muholovkovi Muscicapidae Rid Larvivora Vid Solovejko chornogorlij Binomialna nazva Larvivora komadori Temminck 1835 Sinonimi Sylvia komadori Temminck 1835 Erithacus komadori Temminck 1835 Luscinia komadori Temminck 1835 Posilannya Vikishovishe Larvivora komadori Vikividi Larvivora komadori MSOP 103767667 NCBI 2723873 Solove jko chornogorlij Larvivora komadori vid gorobcepodibnih ptahiv rodini muholovkovih Muscicapidae Endemik Yaponiyi Larvivora namiyei ranishe vvazhavsya pidvidom chornogorlogo solovejka odnak buv viznanij okremim vidom OpisSamec chornogorlogo solovejka Dovzhina ptaha stanovit 14 sm U samciv verhnya chastina tila temno irzhasto ruda lob oblichchya gorlo i grudi chorni reshta nizhnoyi chastini tila bila na bokah chorni plyami U samic verhnya chastina tila bilsh tmyana Chorna plyama na nizhnij chastini tila u nih vidsutnya natomist vona perevazhno sira miscyami legko pocyatkovana svitlimi plyamkami abo smuzhkami Poshirennya i ekologiyaChornogorli solovejki gnizdyatsya na ostrovah en na pivden vid Kyusyu a takozh na pivnichnih ostrovah Ryukyu Tanegasima Amami Osima i Tokunosima Vzimku voni migruyut na pivdenni ostrovi Ryukyu zokrema na Miyako Isikagi Iriomote i Jonaguni odnak deyaki ptahi zalishayutsya zimuvati na Tokunosimi i Amami Osimi Brodyachi ptahi takozh sposterigalisya na pivostrovi en na pivdni Kyusyu ta na ostrovah Sacunan Chornogorli solovejki zhivut v chagarnikovomu i paporotevomu pidlisku subtropichnih shirokolistyanih lisiv ta v gustih vologih bambukovih zarostyah chasto poblizu strumkiv Zustrichayutsya poodinci abo parami na visoti vid 100 do 200 m nad rivnem morya Chornogorli solovejki zhivlyatsya komahami ta inshimi dribnimi bezhrebetnimi Gnizdyatsya z kvitnya po lipen perevazhno z seredini travnya do seredini chervnya Gnizdo robitsya z suhogo listya mohu i bambuku rozmishuyetsya v dupli dereva abo na zemlyanomu valu inodi takozh v shtuchnij gnizdivli V kladci vid 3 do 5 blido rozhevih yayec ZberezhennyaMSOP klasifikuye stan zberezhennya cogo vidu yak blizkij do zagrozlivogo Za ocinkami doslidnikiv populyaciya chornogorlih solovejkiv stanovit vid 10 do 20 tisyach ptahiv Yim zagrozhuye hizhactvo z boku introdukovanih hizhih ssavciv PrimitkiBirdLife International 2016 Larvivora komadori informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 12 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Chats Old World flycatchers World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 12 listopada 2022 Shin Ichi Seki 2009 Population trends and molecular phylogenetic position of theisolated Ryukyu Robin Erithacus komadorion the Danjo Islands Japan Jpn J Ornithol 58 18 27 男女群島におけるアカヒゲ Erithacus komadori の生息状況と集団の分子系統的位置 PDF 12 2 MB PosilannyaSeki Shin Ichi 2006 The origin of the East Asian Erithacus robin Erithacus komadori inferred from cytochrome b sequence data Molecular Phylogenetics and Evolution 39 3 899 905 doi 10 1016 j ympev 2006 01 028 PMID 16529957 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi