Geosciurus inauris — вид вивіркових гризунів, що зустрічається в більшості посушливіших частин південної Африки від Південної Африки до Ботсвани та Намібії, включаючи національний парк Етоша.
Geosciurus inauris | |
---|---|
У , Південна Африка | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
Рід: | |
Вид: | G. inauris |
Біноміальна назва | |
Geosciurus inauris (, 1780) | |
Ареал | |
Синоніми | |
Xerus inauris |
Опис
Geosciurus inauris має чорну шкіру з шерстю з коротких жорстких волосків без підшерстя. На спині шерсть кольору кориці, а обличчя, низ живота, боки шиї та черевні сторони кінцівок білі. З боків його тіла є біла смуга, яка тягнеться від плечей до стегон. Очі досить великі, навколо них є білі лінії. Хвіст сплощений на спині та знизу, вкритий білим волоссям і двома чорними смугами біля основи. Статевий диморфізм незначний. Самці зазвичай важать 423–649 грамів, що на 8–12 відсотків більше, ніж самиці (444–600 грамів). Самці капського ховраха мають загальну довжину 424–476 міліметрів, а самиці – 435–446 міліметрів. Зубна формула: 1.1.0.0 / 1.1.3.3.
Розповсюдження
Geosciurus inauris поширений на півдні Африки: Ботсвана, ПАР, Лесото та Намібія. Його ареал охоплює більшу частину Намібії, але відсутній у прибережних регіонах і на північному заході. Ці гризуни мешкають у центральній і південно-західній частині Калахарі в Ботсвані. У Південній Африці його можна знайти в центральних і північно-центральних районах.
Поведінка й екологія
Geosciurus inauris живуть переважно в посушливих або напівпосушливих районах. Вони вважають за краще жити на травах і луках з твердим грунтом. Їх також можна знайти в чагарниках уздовж полів, на заплавах і в сільськогосподарських районах. Geosciurus inauris зазвичай активні вдень і не впадають у сплячку. Це рийні тварини, які риють і живуть у скупченнях нір площею близько 700 квадратних метрів з 2–100 входами. Нори служать для захисту від екстремальних температур на поверхні, а також від хижаків. Тим не менш, більшу частину дня вони харчуються на поверхні. Geosciurus inauris затінюють голову і спину своїм пухнастим хвостом. У літні місяці Geosciurus inauris, як правило, залишають нори раніше вранці, щоб уникнути спеки, а в зимові місяці температура їхнього внутрішнього тіла швидко підвищується після виходу з нір.
Geosciurus inauris їдять цибулини, фрукти, трав'янисті рослини, комах і чагарники. Вони щодня добувають їжу і не накопичують її. Тваринці зазвичай не потрібно пити, оскільки отримує достатньо вологи з їжі. Щоденна діяльність гризуна складається з приблизно 70% годування, 15-20% пильності та близько 10% спілкування.
Нори Geosciurus inauris також використовуються сурикатами та жовтими мангустами. Хижаками ховрахів є шакали, змії та варани.
Примітки
- Cassola, F. (2016). Xerus inauris. Процитовано 19.02.2020.
- Skurski, D., J. Waterman. 2005. "Xerus inauris", Mammalian Species 781:1–4.
- Skinner J. D., R. H. N. Smithers. 1990. The mammals of southern African subregion, University of Pretoria.
- Lynch C. D. 1983. "The mammals of the Orange Free State", Memoirs van die Nasionale Museum 18:58–60.
- Zumpt I. F. 1970. "The ground squirrel", African Wild Life 24:115–121.
- Herzig-Straschil B. 1979. "Xerus inauris (Rodentia, sciuridae)-an inhabitant of arid regions of southern Africa", Folia Zoologica 28:119-124.
- Smithers R. H. N. 1971. The mammals of Botswana, Salisbury, Rhodesia, Museum Memoirs No. 4.
- Herzig-Straschil, Barbara (1977). On the biology of Xerus inauris (Zimmermann, 1780) (Rodentia, Sciuridae). Zeitschrift für Säugetierkunde. 43: 262—278.
- Waterman, J. M. 1995. "The social organization of the Cape ground squirrel (Xerus inauris; Rodentia: Sciuridae)". Ethology 101:130–147.
- Fick, L.G.; Kucio, T. A.; Mathee, A.; Mitchell, D. (2009). The relative roles of the parasol-like tail and burrow shuttling in thermoregulation of free-ranging Cape ground squirrels, Xerus inauris. Comparative Biochemistry and Physiology. Part A, Molecular and Integrative Physiology. 152 (3): 334—340. doi:10.1016/j.cbpa.2008.11.004. PMID 19041951.
- Scantlebury, M; Danek-Gontard, M; Bateman, P. W.; Bennett, N. C.; Manjerovic, M.; Joubert, K.; Waterman, J. (2012). Seasonal Patterns of Body Temperature Daily Rhythms in Group-Living Cape Ground Squirrels Xerus inauris. PLOS ONE. 7 (4): e36053. Bibcode:2012PLoSO...736053S. doi:10.1371/journal.pone.0036053. PMC 3338621. PMID 22558324.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Waterman, J., J. Roth. 2007. "Interspecific associations of Cape ground squirrels with two mongoose species: benefit or cost?". Behavioral Ecology and Sociobiology, 61(11):1675–1683.
- Belton, L., N. Ball, J. Waterman, P. Bateman. 2007. "Do Cape ground squirrels (Xerus inauris) discriminate between olfactory cues in the faeces of predators versus non-predators?", African Zoology, 42(1): 135–138.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geosciurus inauris vid vivirkovih grizuniv sho zustrichayetsya v bilshosti posushlivishih chastin pivdennoyi Afriki vid Pivdennoyi Afriki do Botsvani ta Namibiyi vklyuchayuchi nacionalnij park Etosha Geosciurus inauris U Pivdenna Afrika Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Vivirkovi Sciuridae Rid Vid G inauris Binomialna nazva Geosciurus inauris 1780 Areal Sinonimi Xerus inaurisOpisGeosciurus inauris maye chornu shkiru z sherstyu z korotkih zhorstkih voloskiv bez pidsherstya Na spini sherst koloru korici a oblichchya niz zhivota boki shiyi ta cherevni storoni kincivok bili Z bokiv jogo tila ye bila smuga yaka tyagnetsya vid plechej do stegon Ochi dosit veliki navkolo nih ye bili liniyi Hvist sploshenij na spini ta znizu vkritij bilim volossyam i dvoma chornimi smugami bilya osnovi Statevij dimorfizm neznachnij Samci zazvichaj vazhat 423 649 gramiv sho na 8 12 vidsotkiv bilshe nizh samici 444 600 gramiv Samci kapskogo hovraha mayut zagalnu dovzhinu 424 476 milimetriv a samici 435 446 milimetriv Zubna formula 1 1 0 0 1 1 3 3 RozpovsyudzhennyaGeosciurus inauris poshirenij na pivdni Afriki Botsvana PAR Lesoto ta Namibiya Jogo areal ohoplyuye bilshu chastinu Namibiyi ale vidsutnij u priberezhnih regionah i na pivnichnomu zahodi Ci grizuni meshkayut u centralnij i pivdenno zahidnij chastini Kalahari v Botsvani U Pivdennij Africi jogo mozhna znajti v centralnih i pivnichno centralnih rajonah Povedinka j ekologiyaGeosciurus inauris zhivut perevazhno v posushlivih abo napivposushlivih rajonah Voni vvazhayut za krashe zhiti na travah i lukah z tverdim gruntom Yih takozh mozhna znajti v chagarnikah uzdovzh poliv na zaplavah i v silskogospodarskih rajonah Geosciurus inauris zazvichaj aktivni vden i ne vpadayut u splyachku Ce rijni tvarini yaki riyut i zhivut u skupchennyah nir plosheyu blizko 700 kvadratnih metriv z 2 100 vhodami Nori sluzhat dlya zahistu vid ekstremalnih temperatur na poverhni a takozh vid hizhakiv Tim ne mensh bilshu chastinu dnya voni harchuyutsya na poverhni Geosciurus inauris zatinyuyut golovu i spinu svoyim puhnastim hvostom U litni misyaci Geosciurus inauris yak pravilo zalishayut nori ranishe vranci shob uniknuti speki a v zimovi misyaci temperatura yihnogo vnutrishnogo tila shvidko pidvishuyetsya pislya vihodu z nir Geosciurus inauris yidyat cibulini frukti trav yanisti roslini komah i chagarniki Voni shodnya dobuvayut yizhu i ne nakopichuyut yiyi Tvarinci zazvichaj ne potribno piti oskilki otrimuye dostatno vologi z yizhi Shodenna diyalnist grizuna skladayetsya z priblizno 70 goduvannya 15 20 pilnosti ta blizko 10 spilkuvannya Nori Geosciurus inauris takozh vikoristovuyutsya surikatami ta zhovtimi mangustami Hizhakami hovrahiv ye shakali zmiyi ta varani PrimitkiCassola F 2016 Xerus inauris Procitovano 19 02 2020 Skurski D J Waterman 2005 Xerus inauris Mammalian Species 781 1 4 Skinner J D R H N Smithers 1990 The mammals of southern African subregion University of Pretoria Lynch C D 1983 The mammals of the Orange Free State Memoirs van die Nasionale Museum 18 58 60 Zumpt I F 1970 The ground squirrel African Wild Life 24 115 121 Herzig Straschil B 1979 Xerus inauris Rodentia sciuridae an inhabitant of arid regions of southern Africa Folia Zoologica 28 119 124 Smithers R H N 1971 The mammals of Botswana Salisbury Rhodesia Museum Memoirs No 4 Herzig Straschil Barbara 1977 On the biology of Xerus inauris Zimmermann 1780 Rodentia Sciuridae Zeitschrift fur Saugetierkunde 43 262 278 Waterman J M 1995 The social organization of the Cape ground squirrel Xerus inauris Rodentia Sciuridae Ethology 101 130 147 Fick L G Kucio T A Mathee A Mitchell D 2009 The relative roles of the parasol like tail and burrow shuttling in thermoregulation of free ranging Cape ground squirrels Xerus inauris Comparative Biochemistry and Physiology Part A Molecular and Integrative Physiology 152 3 334 340 doi 10 1016 j cbpa 2008 11 004 PMID 19041951 Scantlebury M Danek Gontard M Bateman P W Bennett N C Manjerovic M Joubert K Waterman J 2012 Seasonal Patterns of Body Temperature Daily Rhythms in Group Living Cape Ground Squirrels Xerus inauris PLOS ONE 7 4 e36053 Bibcode 2012PLoSO 736053S doi 10 1371 journal pone 0036053 PMC 3338621 PMID 22558324 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Waterman J J Roth 2007 Interspecific associations of Cape ground squirrels with two mongoose species benefit or cost Behavioral Ecology and Sociobiology 61 11 1675 1683 Belton L N Ball J Waterman P Bateman 2007 Do Cape ground squirrels Xerus inauris discriminate between olfactory cues in the faeces of predators versus non predators African Zoology 42 1 135 138