Па́лац мисте́цтв — побудований на верхній терасі Стрийського парку при головній алеї Галицької крайової виставки 1894 року. Це був найбільший мурований будинок у комплексі експозиції Виставки.
Палац мистецтв (для Крайової виставки 1894 р.) | |
---|---|
м. Львів, Стрийський парк | |
Архітектор | Григорій Пежанський, Міхал Лужецький |
Замовник | Франциск Сковрон |
| |
Збудовано | 1884 |
| |
Архітектурні стилі | неоренесанс |
Будівля побудована у стилі неоренесанс. Над проектом працювали архітектори Григорій Пежанський та Міхал Лужецький під керівництвом Франциска Сковрона. В нішах на фасаді вміщено алегоричні скульптури Мистецтво та Скульптура роботи Антона Попеля, аттик ризаліту прикрашений скульптурами Юліяна Марковського. Будівництвом керували С. Холонєвський та В. Годовський. Художнім оформленням будівлі займався рідний брат Антона Попеля Тадеуш. Скульптури на фронтоні до наших днів не збереглися.
В палаці мистецтв експонувалося три виставки: «Давні пам'ятки», «Ретроперспектива польського мистецтва (1764-1886)» та «Сучасне мистецтво (1887-1894)».
Спочатку в палаці свої виставки проводило Товариство друзів мистецтва, яке проводило виставки сучасного та старовинного мистецтва. Ось, як пишуть тогочасні газети. «Урочисте відкриття Весняного салону в Палаці мистецтва на Післявиставковій площі в Стрийському парку відбудеться в неділю, 17-го ц. м., о 12 год. ранку. Весняний салон буде справжнім мистецьким досягненням у житті Львова. У виставці, крім місцев. митців, візьмуть участь краківські, варшавські й познанські художники і скульптори. Виставковий комітет, керуючись гаслом єдності трьох частин Польщі у складі інших країн, доклав великих зусиль, аби зібрати у весняному салоні найбільш характерні витвори польської мистецької творчості» («Kurjer Lwowski»… — S. 3.).
Від 1922 року й до початку другої світової війни в парку працювала виставка-ярмарок «Східні торги», а Товариство митців вимушено було за 1000 злотих арендувати приміщення лише влітку, коли Торги не працювали. Є відомості про те, що після зміни власника, змінився і надпис на будівлі, а саме замість «Artibus et litteris» («Мистецтву та науці») стало «Laborem nostrum patriae» («Наша праця Батьківщині»).
У 1950–1952 роках Палац мистецтв був перебудований на спорткомплекс Львівської політехніки за проектом Яна Багєнського. У будівлі тепер є басейн для плавання та зали для баскетболу, волейболу, гандболу, футболу, тенісу, шахів, легкої атлетики, вільної та греко-римської боротьби, дзюдо-самбо, спортивної гімнастики, боксу, спортивного туризму та ін. видів спорту. Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення.
Примітки
- Największa Polska Wystawa: pałac Sztuki (пол.)
- 10 мая 1914 года: Львов 100 лет тому (рос.)
Джерела
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — 167 с. — .
- Mieczysław Orłowicz Ilustrowany przewodnik po Galicyi, Bukowinie, Spiszu, Orawie i Śląsku Cieszyńskim / Lwów: Książnica Polska, 1919. — 525 s. (пол.)
Посилання
- Дворец искусств в Стрыйском парке (рос.)
- Стрийський парк
- Карта Львова 1926 року. Список об'єктів та вулиць
- Lwów. Parki lwowskie (пол.)
- 7 symboli przedwojennego Lwowa (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pa lac miste ctv pobudovanij na verhnij terasi Strijskogo parku pri golovnij aleyi Galickoyi krajovoyi vistavki 1894 roku Ce buv najbilshij murovanij budinok u kompleksi ekspoziciyi Vistavki Palac mistectv dlya Krajovoyi vistavki 1894 r m Lviv Strijskij park Arhitektor Grigorij Pezhanskij Mihal Luzheckij Zamovnik Francisk Skovron Zbudovano 1884 Arhitekturni stili neorenesans Budivlya pobudovana u stili neorenesans Nad proektom pracyuvali arhitektori Grigorij Pezhanskij ta Mihal Luzheckij pid kerivnictvom Franciska Skovrona V nishah na fasadi vmisheno alegorichni skulpturi Mistectvo ta Skulptura roboti Antona Popelya attik rizalitu prikrashenij skulpturami Yuliyana Markovskogo Budivnictvom keruvali S Holonyevskij ta V Godovskij Hudozhnim oformlennyam budivli zajmavsya ridnij brat Antona Popelya Tadeush Skulpturi na frontoni do nashih dniv ne zbereglisya V palaci mistectv eksponuvalosya tri vistavki Davni pam yatki Retroperspektiva polskogo mistectva 1764 1886 ta Suchasne mistectvo 1887 1894 Spochatku v palaci svoyi vistavki provodilo Tovaristvo druziv mistectva yake provodilo vistavki suchasnogo ta starovinnogo mistectva Os yak pishut togochasni gazeti Urochiste vidkrittya Vesnyanogo salonu v Palaci mistectva na Pislyavistavkovij ploshi v Strijskomu parku vidbudetsya v nedilyu 17 go c m o 12 god ranku Vesnyanij salon bude spravzhnim misteckim dosyagnennyam u zhitti Lvova U vistavci krim miscev mitciv vizmut uchast krakivski varshavski j poznanski hudozhniki i skulptori Vistavkovij komitet keruyuchis gaslom yednosti troh chastin Polshi u skladi inshih krayin doklav velikih zusil abi zibrati u vesnyanomu saloni najbilsh harakterni vitvori polskoyi misteckoyi tvorchosti Kurjer Lwowski S 3 Vid 1922 roku j do pochatku drugoyi svitovoyi vijni v parku pracyuvala vistavka yarmarok Shidni torgi a Tovaristvo mitciv vimusheno bulo za 1000 zlotih arenduvati primishennya lishe vlitku koli Torgi ne pracyuvali Ye vidomosti pro te sho pislya zmini vlasnika zminivsya i nadpis na budivli a same zamist Artibus et litteris Mistectvu ta nauci stalo Laborem nostrum patriae Nasha pracya Batkivshini U 1950 1952 rokah Palac mistectv buv perebudovanij na sportkompleks Lvivskoyi politehniki za proektom Yana Bagyenskogo U budivli teper ye basejn dlya plavannya ta zali dlya basketbolu volejbolu gandbolu futbolu tenisu shahiv legkoyi atletiki vilnoyi ta greko rimskoyi borotbi dzyudo sambo sportivnoyi gimnastiki boksu sportivnogo turizmu ta in vidiv sportu Budinok ye pam yatkoyu arhitekturi miscevogo znachennya PrimitkiNajwieksza Polska Wystawa palac Sztuki pol 10 maya 1914 goda Lvov 100 let tomu ros DzherelaKrip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi Lviv Kamenyar 1991 167 s ISBN 5 7745 0316 X Mieczyslaw Orlowicz Ilustrowany przewodnik po Galicyi Bukowinie Spiszu Orawie i Slasku Cieszynskim Lwow Ksiaznica Polska 1919 525 s pol PosilannyaDvorec iskusstv v Stryjskom parke ros Strijskij park Karta Lvova 1926 roku Spisok ob yektiv ta vulic Lwow Parki lwowskie pol 7 symboli przedwojennego Lwowa pol