Свенцицька Еліна Михайлівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Свенцицькі.

|Ukrcenter= |Примітки=

Еліна Михайлівна Свенцицька
Народилася	16 квітня 1960(1960-04-16) (64 роки) Самара СРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	письменниця
Alma mater	ДонНУ
Заклад	ДонНУ
Мова творів	українська, російська
Жанр	поезія, проза

Е́ліна Ми́хайлівна Све́нцицька (нар. 16 липня 1960, Самара, нині — Росія) — українська письменниця, філолог, профессор Донецького національного університету ім. В. Стуса, професор кафедри слов'янської філології та журналістики Інституту філології та журналістики Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Поезію пише українською мовою, а прозу — російською.

Біографія

Закінчила філологічний факультет Донецького національного університету та аспірантуру. Доктор філологічних наук (дисертація «Специфіка художнього слова у творчості молодших символістів та сучасні проблеми її вивчення»), професор кафедри російської літератури ДНУ ім. В. Стуса.

Автор статей про твори Олександра Блока, Вячеслава Іванова, Анни Ахматової та інших. Лауреат Фестивалю малої прози імені Тургенєва (1998). Її твори друкувалися в журналах: «Новая юность» (Москва), «Новое литературное обозрение» (Москва), «Хрещатик» (Київ), «Collegium» (Київ), «Донбасс» (Донецьк), «Дикое поле» (Донецьк).

Лауреат першої премії Фестивалю малої прози у Москві, премії Української бібліотеки м. Філадельфія (США), літературної премії ім. Леоніда Вишеславського «Планета поета».

Творчість

• Свенцицкая Э. Из жизни людей. — Донецк : Лебедь, 1995. — 150 с.(рос.)
• «Пустельні риби»
• Свенцицкая Э. Простите меня. — Донецк : Кассиопея, 1999. — 88 с.(рос.)
• «Білий лікар»
• Свенцицкая Э. Концепции слова и младшие символисты. — Донецк : ДонНУ, 2005. — 265 с.(рос.)
• Свенцицкая Э. На белом коне: сборник рассказов. — 2012.(рос.)
• Свенцицкая Э. Проза жизни. — Донецк : Донбасс, 2011. — 76 с.(рос.)
• Свенцицкая Э. Триада рая. Проза жизни: Повесть и рассказы. — Киев : Издательский дом Дмитрия Бураго, 2012. — 368 с.(рос.)
• Свенцицкая Э. Мои шедевры. — Киев : «Каяла», 2016. — 272 с. — (Современная литература)(рос.)
• Свенцицька Е. Час збирати каміння [ 25 серпня 2018 у Wayback Machine.]
• Свенцицька Е. Український реквієм [ 25 серпня 2018 у Wayback Machine.]
• Свенцицкая Э. Единственный свидетель [ 25 серпня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
• Свенцицька Е. Речі, що лишилися від дому [ 10 вересня 2018 у Wayback Machine.]

Посилання

• Еліна Свенцицька: «Ці вірші - це листи з Донецька, який є в моєму серці» [ 14 листопада 2018 у Wayback Machine.]
• Еліна Свенцицька: «Кожна людина тягне на собі щось, і це не трагедія» [ 14 листопада 2018 у Wayback Machine.]

Примітки

1. . Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 4 травня 2015.
2. . www.tnu.edu.ua. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
3. Элина Свенцицкая прозаик [ 26 серпня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
4. . Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 24 серпня 2018.