«Гвоздь» — одне з найбільших монополістичних об'єднань підприємств важкої індустрії початку 20 ст. в Російській імперії. 1900–02 представники 20 найпотужніших металопереробних підприємств Центрального промислового району, Прибалтійського району та Півдня Росії почали пошук шляхів координації дій на ринках збуту. У результаті 6 грудня 1903 було створено об'єднання з правлінням у Санкт-Петербурзі. Заводи об'єднання виробляли цвяхи, дріт, гвинти, гайки, спеціальні сорти заліза та криці в таких обсягах, щоб на внутрішніх ринках постійно відчувався їх дефіцит. Це давало їм змогу регулярно підвищувати ціни. Провідну роль в об'єднанні відігравали такі індустріальні гіганти Східної Наддніпрянщини, як Брянський рельсопрокатний у м. Катеринослав, залізоробний та механічний завод, Донецьке товариство залізоробного і сталеливарного виробництва у Дружківці, товариство російської залізоробної промисловості, Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство, Одеський металургійний завод, інтереси яких у правлінні «Гвоздя» представляли такі місцеві магнати, як А. Паскьє, А. Шполянський, Ф. Гантке, Г. Ясюкович. В Україні вироблялася 1/4 частина продукції об'єднання. Напередодні 1905 через загострення в об'єднанні внутрішніх суперечностей, а також через незадоволення царського уряду його діяльністю «Гвоздь» припинив своє існування.
Джерела та література
- Машкін О. М. «Гвоздь» [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 60. — .
- О. М. Машкін. «Гвоздь» // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gvozd znachennya Gvozd odne z najbilshih monopolistichnih ob yednan pidpriyemstv vazhkoyi industriyi pochatku 20 st v Rosijskij imperiyi 1900 02 predstavniki 20 najpotuzhnishih metalopererobnih pidpriyemstv Centralnogo promislovogo rajonu Pribaltijskogo rajonu ta Pivdnya Rosiyi pochali poshuk shlyahiv koordinaciyi dij na rinkah zbutu U rezultati 6 grudnya 1903 bulo stvoreno ob yednannya z pravlinnyam u Sankt Peterburzi Zavodi ob yednannya viroblyali cvyahi drit gvinti gajki specialni sorti zaliza ta krici v takih obsyagah shob na vnutrishnih rinkah postijno vidchuvavsya yih deficit Ce davalo yim zmogu regulyarno pidvishuvati cini Providnu rol v ob yednanni vidigravali taki industrialni giganti Shidnoyi Naddnipryanshini yak Bryanskij relsoprokatnij u m Katerinoslav zalizorobnij ta mehanichnij zavod Donecke tovaristvo zalizorobnogo i stalelivarnogo virobnictva u Druzhkivci tovaristvo rosijskoyi zalizorobnoyi promislovosti Pivdenno Rosijske Dniprovske metalurgijne tovaristvo Odeskij metalurgijnij zavod interesi yakih u pravlinni Gvozdya predstavlyali taki miscevi magnati yak A Paskye A Shpolyanskij F Gantke G Yasyukovich V Ukrayini viroblyalasya 1 4 chastina produkciyi ob yednannya Naperedodni 1905 cherez zagostrennya v ob yednanni vnutrishnih superechnostej a takozh cherez nezadovolennya carskogo uryadu jogo diyalnistyu Gvozd pripiniv svoye isnuvannya Dzherela ta literaturaMashkin O M Gvozd 9 serpnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 60 ISBN 966 00 0405 2 O M Mashkin Gvozd Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X