Історія Апо́столового — міста районного підпорядкування, адміністративного центру Апостолівського району Дніпропетровської області.
Стародавні часи
Відомості про перших поселенців у цій місцевості сягають у глибину століть. Неподалік від міста знайдено багато поховань скіфських часів.
Ця територія в давнину славилася природними багатствами. Родючі землі, багаті рибою річки, велика кількість дичини приваблювали сюди втікачів. Запорізькі козаки які оселялися тут, створювали зимівники і хутори.
Заснування та походження назви
Назва міста походить від прізвища відставного секунд-майора Ямбурського полку Михайла Апостола, правнука гетьмана Данила Апостола, який після ліквідації Запорізької Січі у 1793 році за указом Катерини II отримав земельний наділ — 12 000 десятин землі обабіч степової річки Вошивої (в ній водилася велика кількість дафній — водяних вошей). На честь відкриття в новоутвореному селі церкви Святої Покрови воно було внесено до єпархіальних реєстрів під назвою Покровське. Селище, що виникло при станції, об'єднали у 1923 році із селом Покровським. Об'єднане поселення отримало назву Апостолове, а у 1936 році було перейменовано на Косіорове. У 1938 році селище знову стало іменуватись Апостоловим. У 1956 році отримало статус міста.
XIX століття
У 1835 році у селі проживало 1290, а за переписом 1859 року — 2088 жителів. Це були здебільшого казенні селяни, які платили державі податки і виконували різноманітні повинності. Багато жителів села працювало на місцевих поміщиків Корнілова і Синельникова, заробляючи за 6 місяців 20—25 карбованців. Жінкам платили вдвоє менше. Становище селян часто погіршувалось і в зв'язку з стихійними лихами. Так, у 1862 році була посуха, в наступному — поширилися солончаки внаслідок зменшення зелених насаджень.
Після реформи 1861 року дальшого розвитку набули місцеві промислові підприємства. Зростала кількість населення. В 1896 році тут проживали 4419, а в 1904 році — 5581 чоловік. У 1912 році в селі було вже 886 дворів з 6929 мешканцями.
Початок XX століття
На початок XX століття більше половини селянських дворів Покровського мало від 3 до 5 десятин землі. В той же час 31 велике господарство володіло від 25 до 30 десятинами землі, 10 жителів мали по 50 десятин кожний, а 4 — до 75 десятин. Подібне становище було і з худобою: 102 селянських господарства зовсім її не мали, 114 — були безкінними, по 1—2 коней мала половина дворів. Одночасно 28 великих господарств мали від 8 до 15 коней, а 3 двори — до 20 голів робочої худоби.
Розвиток економіки регіону, зокрема велике зростання виробництва товарного зерна, а також розробка залізорудних родовищ Криворізького басейну вимагали розширення мережі шляхів сполучення. Наприкінці XIX століття почалося будівництво залізниці Довгинцеве (зараз один з районів міста Кривий Ріг) — Олександрівськ (нині Запоріжжя). У 1904 році поблизу Покровського споруджено станцію і вокзал Апостолове. Навколо станції утворилося робітниче селище, населення якого з початком руху поїздів швидко зростало за рахунок робітників-залізничників та обслуговчого персоналу. З'явилися будинки службовців станції, купців та торговців, які перепродували сільськогосподарські продукти.
На початку XX століття в Покровському, тоді волосному центрі Херсонського повіту, діяла лікарня на 10 ліжок з аптекою, яка обслуговувала населення не тільки цієї, але й сусідніх волостей. Медичну допомогу подавали один лікар та аптекар, який виконував також обов'язки фельдшера.
Перший навчальний заклад відкрили тут у 1871 році. Це була трикласна церковно-парафіяльна школа, до якої прийняли 131 хлопця і 32 дівчинки; з них закінчили школу тільки 7 хлопців і 3 дівчинки. У 1912 році в селі було 4 початкові школи. Але 88%, селян Покровського залишалися неписьменними.
В роки російської революції 1905 року окремі жителі Покровського відмовлялось працювати та вимагали перерозподілу землі. Спробу бунту було придушено. Жандарми нагаями покарали непокірних на майдані біля волосного правління. А найактивніших підбурювачів П. І. Лепеху та О. С. Залужного заарештували і засудили на 5 років каторжних робіт.
Під час всеросійського жовтневого політичного страйку в 1905 20 жовтня справник Дніпровського повіту доповідав таврійському губернатору, що в Покровській волості селяни розгромили заможні економії, і пропонував запровадити там військове становище. Було прийнято рішення направити в село військову бригаду. У Покровському перебувало близько 60 козаків на чолі з офіцером, які засудили учасників розгрому. Загін був у селі майже до кінця 1906 року.
Економічне становище селян Покровського погіршало в роки першої світової війни. Зменшились посівні площі, знизилась врожайність сільськогосподарських культур. Невеликі господарства занепадали, розорювались і їх власники змушені були розпродавати свої землі. Сталося це через загальний занепад економіки держави через початок Першої світової війни.
1917-1941 роки
У наприкінці липня 1917 року в Апостоловому за участю криворізьких більшовиків сформовано червоногвардійський загін, що складався з залізничників і робітників.
В жовтні 1917 року на станції було створено партійну організацію більшовиків, яка налічувала 18 комуністів. В листопаді 1917 року вони очолили дії робітників-залізничників і селян із роззброєння гайдамацьких військ, які проходили через станцію. Однак, більшість селян Апостолового активно підтримували учасників . Волосна Рада робітничих і селянських депутатів, яка розпочала свою роботу наприкінці листопада 1917 року, брала на облік всі землі для передачі їх селянам.
Але далеко не всі селяни вітали встановлення Радянської влади, численні заворушення проти більшовицьких активістів в селі тривали до початку Голодомору, однією з цілей якого якраз й було придушення повстанських настроїв українського селянства.
Наприкінці березня 1918 року село зайняли австро-німецькі сили. На станції Апостолове було сформовано партизанський загін. Після австро-німецьких військ наприкінці листопада 1918 року Апостолове зайняли війська Симона Петлюри, у лютому 1919 року вони були змушені відступити перед силами гірників Криворіжжя і робітників Гданцівського металургійного заводу.
Станція і село зазнавали потужних атак з боку військ отамана Григор'єва, але 23 травня частини Червоної Армії під командуванням Климента Ворошилова перейшли в наступ і завдавали їм ударів в районі Апостолового. У липні 1919 року під натиском сил денікінців Червона армія відступила в напрямку Долинської та Миколаєва. Білогвардійські загони увійшли у село 13 серпня, але вже в грудні, під ударами частин Червоної армії денікінські війська залишили село.
Після відновлення радянської влади, значну частину земель заможних селян і всі поміщицькі землі було розподілено серед селянської бідноти, що викликало чергові масові сутички селян з представниками радянської влади.
На початку серпня 1920 року тут розміщувалась радянська правобережна група військ і 2 Кінна армія. 10 жовтня з укріпленого Каховського плацдарму перейшла в контрнаступ проти врангелівців 6 радянська армія. Відповідальні завдання покладались головним командуванням Південного фронту на 2 Кінну армію, яка перебувала в районі Апостолове—Нікополь—Запоріжжя, їй доручалось забезпечити прикриття лівого флангу наступаючої 6-ї армії.
Комсомольські осередки, що виникли тут у жовтні 1920 року, брали активну участь у конфіскації хлібу. В липні 1920 року в місті почалися перші ознаки голоду, пізніше в волості голодувало від 40 до 70% населення. Не зважаючи на це, радянська влада, спочатку намагалася організувати добровільний збір коштів на допомогу «голодуючому Поволжю», але коли це не принесло очікуваних результатів в селі почався масовий відбір продуктів харчування. Заможні селяни відкрито замовляють в церквах молебні про найшвидшу смерть більшовицьких активістів.
Об'єднання пристанційного населеного пункту Апостолового з селом Покровським, перетворення його з 1923 року в районний центр позитивно позначилося на його господарському розвитку. За три роки став до ладу шкіряний завод та інші підприємства. П'ять споживчих і одне кредитне товариство сприяли поступовому переходу селянства до виробничого кооперування.
Повністю було відбудовано залізничний вузол, через який проходила важлива магістраль, що зв'язувала багаті сільськогосподарські райони України з тодішньою столицею України Харковом, а через нього і з Москвою. Це значно збільшило перевезення вантажів, які становили близько 24 000 тонн на рік.
У 1921 році в Апостоловому створено перші товариства спільного обробітку землі: «Молот», «Сталь», «Рекорд», «Перемога», «Метеор». Через три роки вони об'єдналися в сільськогосподарські артілі — «Перемога», «Молот», «Культура». Протягом 1930—1931 років невеликі господарства Апостолового повністю об'єднались у колгоспи. У зміцненні сільськогосподарських артілей значну роль відігравала Апостолівська машинно-тракторна станція, створена в 1930 році. Вона обслуговувала 38 колгоспів, мала 64, а через 2 роки — 79 тракторів.
Наприкінці 20-тих років було покінчено з неписьменністю. Вже у 1925 році тут працювали 2 семирічні і 3 початкові школи. Згодом було відкрито 2 середні школи. Активну участь у культурному будівництві брали жінки. В усіх школах району лише вчителями працювали 137 жінок (55%, загальної кількості вчителів), 10 з них працювали директорами шкіл. Населення обслуговували 2 сільбуди, театралізовані та інші колективи художньої самодіяльності.
Як і інші населенні пункти цієї місцевості Апостолове значно постраждало під час голодомору в 1932-1933 роки. Багато жителів села аби вижити, змушені були тікати до Середньої Азії або Кавказу.
Наприкінці 30-тих років, після пережитого голодомору колгоспи активно розвивалися — споруджувались численні господарські будівлі. Зростала оплата праці і прибутки колгоспників. У 1939 році колгосп «Молот» став мільйонером. Колгоспники одержали по 4,5 кг зерна і по 4 крб. 20 коп. грішми на трудодень. В середньому кожна селянська сім'я заробила по 2700 крб. і по 100 пудів зерна. За роки довоєнних п'ятирічок у селі побудовано нові промислові підприємства: елеватор, маслозавод, новий паровий млин, майстерні МТС. Одночасно з електрифікацією залізничної колії Запоріжжя — Довгинцеве було електрифіковано і Апостолове.
Часи другої світової війни
У червні 1941 року більшість чоловіків пішла до Червоної Армії. Жінки, старики й підлітки, які залишилися вдома, поспішали зібрати багатий урожай, щоб він не дістався німецьким силам. Селяни проявляли зразки самовідданої праці. Так, наприклад, в артілі «Культура» за перший день збирання врожаю було скошено лобогрійками 75 га зернових, за другий — 81 і за третій — 86 гектарів. Деякі працівники артілі скошували лобогрійками щодня по 7,5—8 га, вдвоє більше норми. При наближенні лінії фронту частину колгоспного майна було евакуйоване в тил країни. На схід виїхало чимало жителів села.
17 серпня 1941 року Апостолове окупували німецькі війська, вони вбили 129 жителів, у тому числі 7 дітей. 229 чоловік, переважно юнаків і дівчат, вивезли на роботи до Німеччини.
У районі було створено партизанський загін під командуванням І. І. Карастоянова, який діяв у придніпровських плавнях. В жовтні 1941 року значна кількість партизан перейшла лінію фронту і влилася в частини Червоної Армії. На території району з грудня 1943 року розгорнула діяльність підпільна група з 16 чоловік, якою керував Ф. О. Товмаш. Вона переховувала радистів з штабу 3-го Українського фронту, постачала їм військові відомостями, влаштовувала диверсії на залізничному вузлі, допомагала молоді уникнути відправки до Німеччини, забезпечувала документами військовополонених, які йшли до лінії фронту.
Апостолово-Нікопольська операція
Під час Другої світової війни, через своє географічне розташування, та як великий транспортний вузол, місто мало ключове значення. Тому звільненню міста радянське командування приділяло особливу увагу.
Наступ радянських військ на Апостолівському напрямку почався 31 січня 1944 року в умовах бездоріжжя, викликаного раптовим потеплінням і дощами. В жорстоких боях війська 3-го Українського фронту прорвали оборону противника і ввечері 3 лютого 1944 року підійшли до Апостолового, де німці зосередили частини 123-ї піхотної і 9-ї танкової дивізій загальною чисельністю до 3 000 чоловік. 4-а гвардійська стрілецька дивізія під командуванням полковника Г. Є. Кухарєва завдавала ворогові ударів з півночі і сходу, а 34-а гвардійська стрілецька дивізія під командуванням генерал-майора Ф. В. Брайляна — з північного заходу і заходу. Розвідники 34-ї дивізії з допомогою місцевих патріотів виявили прогалину в обороні противника за 4 км від селища. Туди було направлено 105-й гвардійський стрілецький полк, який уночі проник у розташування ворога і рано-вранці 5 лютого раптовим ударом захопив залізничну станцію. Тоді ж перейшли у наступ і основні сили 41-ї та 34-ї дивізій. До 8-ї години ранку вони звільнили місто від німецьких військ.
6 лютого 1944 року Москва салютувала двадцятьма артилерійськими залпами радянським військам, які брали участь у прориві фронту противника на нижньому Дніпрі і у визволенні Апостолового. За визволення села 34-а гвардійська стрілецька дивізія 3-го Українського фронту дістала назву Апостолівської.
Німецькі війська силами двох танкових і чотирьох піхотних дивізій 11 лютого 1944 року намагалися знову захопити Апостолове, та їхні намагання були марними. Вони зазнали великих втрат у живій силі і техніці. Газета «Правда» писала:
Наші війська не дали противнику вивести з-під удару велику кількість техніки і різних воєнних складів. В одному лише Апостоловому було захоплено 45 танків, 130 гармат різного калібру, 15 самохідних гармат (з них 4 типу «Фердинанд»), 3 000 автомашин, 24 паровози і велику кількість рухомого складу. |
У боях за Апостолове багато воїнів полягло смертю хоробрих, серед них Герой Радянського Союзу майор П. О. Кашпуров, капітан В. В. Шитов та інші.
За подвиги на фронтах Німецько-радянської війни близько 2 тис. жителів Апостолового нагороджено орденами і медалями СРСР, серед них підполковника Я. С. Пензева, підполковника І. А. Крамара, майора А. М. Липку, майора Г. В. Стрижака, капітана А. Д. Сніта та багатьох інших.
Відступаючи під ударами Червоної Армії, німці спалили в місті багато будинків і висадили в повітря підприємства, мости, залізничні колії. Були знищені елеватор, нафтобаза, Палац культури, кінотеатр та інші будови, загальні збитки склали 3,3 млн радянських карбованців.
Вже наприкінці лютого 1944 року відновлено рух залізницею, а восени працювали школи, дві лікарні, МТС, цегельний завод. У надзвичайно складних умовах відбудовувалось господарство села. В сільськогосподарській артілі «Перемога», у 1944 році не було жодної автомашини, трактора, налічувалось всього 26 голів великої рогатої худоби і 36 коней. Землю обробляли коровами і вручну.
Друга половина ХХ сторіччя
У 1950 році на фермах колгоспу «Перемога» вже було понад 350 голів великої рогатої худоби, стільки ж свиней, 50 коней. Більшість трудомістких робіт виконувалася тракторами і машинами МТС. Грошові прибутки досягли 0,5 млн карбованців. Через три роки з цією артіллю об'єдналися колгоспи «Молот» та ім. Калініна. Виникло нове велике багатогалузеве господарство «Перемога», яке було зміцнене кваліфікованими кадрами, поповнене сільськогосподарською технікою. У 1955 році колгосп одержав по 23 центнерів зернових з кожного гектара посіву. Загальний прибуток артілі тоді становив 2,6 млн карбованців, в наступному році — 3,3 млн карбованців.
В 1965 році на ланах колгоспу працювало 37 тракторів, 19 комбайнів, 17 вантажних машин. З метою дальшої спеціалізації колгосп реорганізовано у радгосп «Апостолівський».
Значно розширився і реконструювався залізничний вузол. Споруджено паровозне депо, приміщення для служб дистанції колії, введено центральну сигналізацію. У зв'язку з будівництвом каналу Дніпро—Кривий Ріг створено автоколону, яка налічує 200 автомашин. Зростала продуктивність цегельного заводу, який випускав за місяць стільки цегли, скільки раніше давав протягом року.
Піднесення економіки промислових підприємств, збільшення кількості робітників і службовців, а також зміна зовнішнього вигляду селища зумовили перетворення його ще в жовтні 1956 року на місто районного підпорядкування. В 1966—1967 роках здано в експлуатацію шість багатоквартирних будинків, дитячий комбінат. Споруджено середню школу, Будинок піонерів, бібліотеку, книжковий магазин, універмаг, дошкільний дитячий комплекс, кінотеатр на 600 місць, комбінат побутового обслуговування, медичне містечко.
ХХІ сторіччя
Див. Російське вторгнення в Україну (2022)
З 2022 через знаходження біля фронту місто стає однією із регулярних цілей для артилерії і ракет РФ.
22 липня 2022 року, ударами російської артилерії, були пошкоджені 3 навчальні заклади в місті. Часткових руйнувань зазнали 2 освітні заклади, Апостолівський ліцей №1 був знищених повністю.
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Неофіційний сайт міста Апостолове (рос.) [ 13 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- В боях за звільнення України (рос.)[недоступне посилання з лютого 2019]
- Уроки історії: Голодомор 1932-1933 років[недоступне посилання з червня 2019]
- Россия обстреляла Днепропетровщину из "Ураганов": Апостолово осталось без света. ТСН.ua (рос.). 25 травня 2022. Процитовано 23 червня 2022.
- Враг обстрелял Апостолово на Днепропетровщине. www-ukrinform-ru.cdn.ampproject.org. Процитовано 23 червня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya Apo stolovogo mista rajonnogo pidporyadkuvannya administrativnogo centru Apostolivskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Starodavni chasiVidomosti pro pershih poselenciv u cij miscevosti syagayut u glibinu stolit Nepodalik vid mista znajdeno bagato pohovan skifskih chasiv Cya teritoriya v davninu slavilasya prirodnimi bagatstvami Rodyuchi zemli bagati riboyu richki velika kilkist dichini privablyuvali syudi vtikachiv Zaporizki kozaki yaki oselyalisya tut stvoryuvali zimivniki i hutori Zasnuvannya ta pohodzhennya nazviNazva mista pohodit vid prizvisha vidstavnogo sekund majora Yamburskogo polku Mihajla Apostola pravnuka getmana Danila Apostola yakij pislya likvidaciyi Zaporizkoyi Sichi u 1793 roci za ukazom Katerini II otrimav zemelnij nadil 12 000 desyatin zemli obabich stepovoyi richki Voshivoyi v nij vodilasya velika kilkist dafnij vodyanih voshej Na chest vidkrittya v novoutvorenomu seli cerkvi Svyatoyi Pokrovi vono bulo vneseno do yeparhialnih reyestriv pid nazvoyu Pokrovske Selishe sho viniklo pri stanciyi ob yednali u 1923 roci iz selom Pokrovskim Ob yednane poselennya otrimalo nazvu Apostolove a u 1936 roci bulo perejmenovano na Kosiorove U 1938 roci selishe znovu stalo imenuvatis Apostolovim U 1956 roci otrimalo status mista XIX stolittyaU 1835 roci u seli prozhivalo 1290 a za perepisom 1859 roku 2088 zhiteliv Ce buli zdebilshogo kazenni selyani yaki platili derzhavi podatki i vikonuvali riznomanitni povinnosti Bagato zhiteliv sela pracyuvalo na miscevih pomishikiv Kornilova i Sinelnikova zaroblyayuchi za 6 misyaciv 20 25 karbovanciv Zhinkam platili vdvoye menshe Stanovishe selyan chasto pogirshuvalos i v zv yazku z stihijnimi lihami Tak u 1862 roci bula posuha v nastupnomu poshirilisya solonchaki vnaslidok zmenshennya zelenih nasadzhen Pislya reformi 1861 roku dalshogo rozvitku nabuli miscevi promislovi pidpriyemstva Zrostala kilkist naselennya V 1896 roci tut prozhivali 4419 a v 1904 roci 5581 cholovik U 1912 roci v seli bulo vzhe 886 dvoriv z 6929 meshkancyami Pochatok XX stolittyaNa pochatok XX stolittya bilshe polovini selyanskih dvoriv Pokrovskogo malo vid 3 do 5 desyatin zemli V toj zhe chas 31 velike gospodarstvo volodilo vid 25 do 30 desyatinami zemli 10 zhiteliv mali po 50 desyatin kozhnij a 4 do 75 desyatin Podibne stanovishe bulo i z hudoboyu 102 selyanskih gospodarstva zovsim yiyi ne mali 114 buli bezkinnimi po 1 2 konej mala polovina dvoriv Odnochasno 28 velikih gospodarstv mali vid 8 do 15 konej a 3 dvori do 20 goliv robochoyi hudobi Odna z vulic Pokrovskogo 1910 rik Rozvitok ekonomiki regionu zokrema velike zrostannya virobnictva tovarnogo zerna a takozh rozrobka zalizorudnih rodovish Krivorizkogo basejnu vimagali rozshirennya merezhi shlyahiv spoluchennya Naprikinci XIX stolittya pochalosya budivnictvo zaliznici Dovginceve zaraz odin z rajoniv mista Krivij Rig Oleksandrivsk nini Zaporizhzhya U 1904 roci poblizu Pokrovskogo sporudzheno stanciyu i vokzal Apostolove Navkolo stanciyi utvorilosya robitniche selishe naselennya yakogo z pochatkom ruhu poyizdiv shvidko zrostalo za rahunok robitnikiv zaliznichnikiv ta obslugovchogo personalu Z yavilisya budinki sluzhbovciv stanciyi kupciv ta torgovciv yaki pereproduvali silskogospodarski produkti Na pochatku XX stolittya v Pokrovskomu todi volosnomu centri Hersonskogo povitu diyala likarnya na 10 lizhok z aptekoyu yaka obslugovuvala naselennya ne tilki ciyeyi ale j susidnih volostej Medichnu dopomogu podavali odin likar ta aptekar yakij vikonuvav takozh obov yazki feldshera Pershij navchalnij zaklad vidkrili tut u 1871 roci Ce bula triklasna cerkovno parafiyalna shkola do yakoyi prijnyali 131 hlopcya i 32 divchinki z nih zakinchili shkolu tilki 7 hlopciv i 3 divchinki U 1912 roci v seli bulo 4 pochatkovi shkoli Ale 88 selyan Pokrovskogo zalishalisya nepismennimi V roki rosijskoyi revolyuciyi 1905 roku okremi zhiteli Pokrovskogo vidmovlyalos pracyuvati ta vimagali pererozpodilu zemli Sprobu buntu bulo pridusheno Zhandarmi nagayami pokarali nepokirnih na majdani bilya volosnogo pravlinnya A najaktivnishih pidburyuvachiv P I Lepehu ta O S Zaluzhnogo zaareshtuvali i zasudili na 5 rokiv katorzhnih robit Pid chas vserosijskogo zhovtnevogo politichnogo strajku v 1905 20 zhovtnya spravnik Dniprovskogo povitu dopovidav tavrijskomu gubernatoru sho v Pokrovskij volosti selyani rozgromili zamozhni ekonomiyi i proponuvav zaprovaditi tam vijskove stanovishe Bulo prijnyato rishennya napraviti v selo vijskovu brigadu U Pokrovskomu perebuvalo blizko 60 kozakiv na choli z oficerom yaki zasudili uchasnikiv rozgromu Zagin buv u seli majzhe do kincya 1906 roku Ekonomichne stanovishe selyan Pokrovskogo pogirshalo v roki pershoyi svitovoyi vijni Zmenshilis posivni ploshi znizilas vrozhajnist silskogospodarskih kultur Neveliki gospodarstva zanepadali rozoryuvalis i yih vlasniki zmusheni buli rozprodavati svoyi zemli Stalosya ce cherez zagalnij zanepad ekonomiki derzhavi cherez pochatok Pershoyi svitovoyi vijni 1917 1941 rokiU naprikinci lipnya 1917 roku v Apostolovomu za uchastyu krivorizkih bilshovikiv sformovano chervonogvardijskij zagin sho skladavsya z zaliznichnikiv i robitnikiv V zhovtni 1917 roku na stanciyi bulo stvoreno partijnu organizaciyu bilshovikiv yaka nalichuvala 18 komunistiv V listopadi 1917 roku voni ocholili diyi robitnikiv zaliznichnikiv i selyan iz rozzbroyennya gajdamackih vijsk yaki prohodili cherez stanciyu Odnak bilshist selyan Apostolovogo aktivno pidtrimuvali uchasnikiv Volosna Rada robitnichih i selyanskih deputativ yaka rozpochala svoyu robotu naprikinci listopada 1917 roku brala na oblik vsi zemli dlya peredachi yih selyanam Ale daleko ne vsi selyani vitali vstanovlennya Radyanskoyi vladi chislenni zavorushennya proti bilshovickih aktivistiv v seli trivali do pochatku Golodomoru odniyeyu z cilej yakogo yakraz j bulo pridushennya povstanskih nastroyiv ukrayinskogo selyanstva Naprikinci bereznya 1918 roku selo zajnyali avstro nimecki sili Na stanciyi Apostolove bulo sformovano partizanskij zagin Pislya avstro nimeckih vijsk naprikinci listopada 1918 roku Apostolove zajnyali vijska Simona Petlyuri u lyutomu 1919 roku voni buli zmusheni vidstupiti pered silami girnikiv Krivorizhzhya i robitnikiv Gdancivskogo metalurgijnogo zavodu Stanciya i selo zaznavali potuzhnih atak z boku vijsk otamana Grigor yeva ale 23 travnya chastini Chervonoyi Armiyi pid komanduvannyam Klimenta Voroshilova perejshli v nastup i zavdavali yim udariv v rajoni Apostolovogo U lipni 1919 roku pid natiskom sil denikinciv Chervona armiya vidstupila v napryamku Dolinskoyi ta Mikolayeva Bilogvardijski zagoni uvijshli u selo 13 serpnya ale vzhe v grudni pid udarami chastin Chervonoyi armiyi denikinski vijska zalishili selo Pislya vidnovlennya radyanskoyi vladi znachnu chastinu zemel zamozhnih selyan i vsi pomishicki zemli bulo rozpodileno sered selyanskoyi bidnoti sho viklikalo chergovi masovi sutichki selyan z predstavnikami radyanskoyi vladi Na pochatku serpnya 1920 roku tut rozmishuvalas radyanska pravoberezhna grupa vijsk i 2 Kinna armiya 10 zhovtnya z ukriplenogo Kahovskogo placdarmu perejshla v kontrnastup proti vrangelivciv 6 radyanska armiya Vidpovidalni zavdannya pokladalis golovnim komanduvannyam Pivdennogo frontu na 2 Kinnu armiyu yaka perebuvala v rajoni Apostolove Nikopol Zaporizhzhya yij doruchalos zabezpechiti prikrittya livogo flangu nastupayuchoyi 6 yi armiyi Komsomolski oseredki sho vinikli tut u zhovtni 1920 roku brali aktivnu uchast u konfiskaciyi hlibu V lipni 1920 roku v misti pochalisya pershi oznaki golodu piznishe v volosti goloduvalo vid 40 do 70 naselennya Ne zvazhayuchi na ce radyanska vlada spochatku namagalasya organizuvati dobrovilnij zbir koshtiv na dopomogu goloduyuchomu Povolzhyu ale koli ce ne prineslo ochikuvanih rezultativ v seli pochavsya masovij vidbir produktiv harchuvannya Zamozhni selyani vidkrito zamovlyayut v cerkvah molebni pro najshvidshu smert bilshovickih aktivistiv Ob yednannya pristancijnogo naselenogo punktu Apostolovogo z selom Pokrovskim peretvorennya jogo z 1923 roku v rajonnij centr pozitivno poznachilosya na jogo gospodarskomu rozvitku Za tri roki stav do ladu shkiryanij zavod ta inshi pidpriyemstva P yat spozhivchih i odne kreditne tovaristvo spriyali postupovomu perehodu selyanstva do virobnichogo kooperuvannya Povnistyu bulo vidbudovano zaliznichnij vuzol cherez yakij prohodila vazhliva magistral sho zv yazuvala bagati silskogospodarski rajoni Ukrayini z todishnoyu stoliceyu Ukrayini Harkovom a cherez nogo i z Moskvoyu Ce znachno zbilshilo perevezennya vantazhiv yaki stanovili blizko 24 000 tonn na rik U 1921 roci v Apostolovomu stvoreno pershi tovaristva spilnogo obrobitku zemli Molot Stal Rekord Peremoga Meteor Cherez tri roki voni ob yednalisya v silskogospodarski artili Peremoga Molot Kultura Protyagom 1930 1931 rokiv neveliki gospodarstva Apostolovogo povnistyu ob yednalis u kolgospi U zmicnenni silskogospodarskih artilej znachnu rol vidigravala Apostolivska mashinno traktorna stanciya stvorena v 1930 roci Vona obslugovuvala 38 kolgospiv mala 64 a cherez 2 roki 79 traktoriv Naprikinci 20 tih rokiv bulo pokincheno z nepismennistyu Vzhe u 1925 roci tut pracyuvali 2 semirichni i 3 pochatkovi shkoli Zgodom bulo vidkrito 2 seredni shkoli Aktivnu uchast u kulturnomu budivnictvi brali zhinki V usih shkolah rajonu lishe vchitelyami pracyuvali 137 zhinok 55 zagalnoyi kilkosti vchiteliv 10 z nih pracyuvali direktorami shkil Naselennya obslugovuvali 2 silbudi teatralizovani ta inshi kolektivi hudozhnoyi samodiyalnosti Yak i inshi naselenni punkti ciyeyi miscevosti Apostolove znachno postrazhdalo pid chas golodomoru v 1932 1933 roki Bagato zhiteliv sela abi vizhiti zmusheni buli tikati do Serednoyi Aziyi abo Kavkazu Naprikinci 30 tih rokiv pislya perezhitogo golodomoru kolgospi aktivno rozvivalisya sporudzhuvalis chislenni gospodarski budivli Zrostala oplata praci i pributki kolgospnikiv U 1939 roci kolgosp Molot stav miljonerom Kolgospniki oderzhali po 4 5 kg zerna i po 4 krb 20 kop grishmi na trudoden V serednomu kozhna selyanska sim ya zarobila po 2700 krb i po 100 pudiv zerna Za roki dovoyennih p yatirichok u seli pobudovano novi promislovi pidpriyemstva elevator maslozavod novij parovij mlin majsterni MTS Odnochasno z elektrifikaciyeyu zaliznichnoyi koliyi Zaporizhzhya Dovginceve bulo elektrifikovano i Apostolove Chasi drugoyi svitovoyi vijniU chervni 1941 roku bilshist cholovikiv pishla do Chervonoyi Armiyi Zhinki stariki j pidlitki yaki zalishilisya vdoma pospishali zibrati bagatij urozhaj shob vin ne distavsya nimeckim silam Selyani proyavlyali zrazki samoviddanoyi praci Tak napriklad v artili Kultura za pershij den zbirannya vrozhayu bulo skosheno lobogrijkami 75 ga zernovih za drugij 81 i za tretij 86 gektariv Deyaki pracivniki artili skoshuvali lobogrijkami shodnya po 7 5 8 ga vdvoye bilshe normi Pri nablizhenni liniyi frontu chastinu kolgospnogo majna bulo evakujovane v til krayini Na shid viyihalo chimalo zhiteliv sela 17 serpnya 1941 roku Apostolove okupuvali nimecki vijska voni vbili 129 zhiteliv u tomu chisli 7 ditej 229 cholovik perevazhno yunakiv i divchat vivezli na roboti do Nimechchini U rajoni bulo stvoreno partizanskij zagin pid komanduvannyam I I Karastoyanova yakij diyav u pridniprovskih plavnyah V zhovtni 1941 roku znachna kilkist partizan perejshla liniyu frontu i vlilasya v chastini Chervonoyi Armiyi Na teritoriyi rajonu z grudnya 1943 roku rozgornula diyalnist pidpilna grupa z 16 cholovik yakoyu keruvav F O Tovmash Vona perehovuvala radistiv z shtabu 3 go Ukrayinskogo frontu postachala yim vijskovi vidomostyami vlashtovuvala diversiyi na zaliznichnomu vuzli dopomagala molodi uniknuti vidpravki do Nimechchini zabezpechuvala dokumentami vijskovopolonenih yaki jshli do liniyi frontu Apostolovo Nikopolska operaciya 8 a gvardijska armiya forsuye richku Ingulec 4 lyutogo 1944 roku Dokladnishe Apostolovo Nikopolska operaciya 1944 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni cherez svoye geografichne roztashuvannya ta yak velikij transportnij vuzol misto malo klyuchove znachennya Tomu zvilnennyu mista radyanske komanduvannya pridilyalo osoblivu uvagu Nastup radyanskih vijsk na Apostolivskomu napryamku pochavsya 31 sichnya 1944 roku v umovah bezdorizhzhya viklikanogo raptovim poteplinnyam i doshami V zhorstokih boyah vijska 3 go Ukrayinskogo frontu prorvali oboronu protivnika i vvecheri 3 lyutogo 1944 roku pidijshli do Apostolovogo de nimci zoseredili chastini 123 yi pihotnoyi i 9 yi tankovoyi divizij zagalnoyu chiselnistyu do 3 000 cholovik 4 a gvardijska strilecka diviziya pid komanduvannyam polkovnika G Ye Kuharyeva zavdavala vorogovi udariv z pivnochi i shodu a 34 a gvardijska strilecka diviziya pid komanduvannyam general majora F V Brajlyana z pivnichnogo zahodu i zahodu Rozvidniki 34 yi diviziyi z dopomogoyu miscevih patriotiv viyavili progalinu v oboroni protivnika za 4 km vid selisha Tudi bulo napravleno 105 j gvardijskij strileckij polk yakij unochi pronik u roztashuvannya voroga i rano vranci 5 lyutogo raptovim udarom zahopiv zaliznichnu stanciyu Todi zh perejshli u nastup i osnovni sili 41 yi ta 34 yi divizij Do 8 yi godini ranku voni zvilnili misto vid nimeckih vijsk 6 lyutogo 1944 roku Moskva salyutuvala dvadcyatma artilerijskimi zalpami radyanskim vijskam yaki brali uchast u prorivi frontu protivnika na nizhnomu Dnipri i u vizvolenni Apostolovogo Za vizvolennya sela 34 a gvardijska strilecka diviziya 3 go Ukrayinskogo frontu distala nazvu Apostolivskoyi Nimecki vijska silami dvoh tankovih i chotiroh pihotnih divizij 11 lyutogo 1944 roku namagalisya znovu zahopiti Apostolove ta yihni namagannya buli marnimi Voni zaznali velikih vtrat u zhivij sili i tehnici Gazeta Pravda pisala Nashi vijska ne dali protivniku vivesti z pid udaru veliku kilkist tehniki i riznih voyennih skladiv V odnomu lishe Apostolovomu bulo zahopleno 45 tankiv 130 garmat riznogo kalibru 15 samohidnih garmat z nih 4 tipu Ferdinand 3 000 avtomashin 24 parovozi i veliku kilkist ruhomogo skladu U boyah za Apostolove bagato voyiniv polyaglo smertyu horobrih sered nih Geroj Radyanskogo Soyuzu major P O Kashpurov kapitan V V Shitov ta inshi Za podvigi na frontah Nimecko radyanskoyi vijni blizko 2 tis zhiteliv Apostolovogo nagorodzheno ordenami i medalyami SRSR sered nih pidpolkovnika Ya S Penzeva pidpolkovnika I A Kramara majora A M Lipku majora G V Strizhaka kapitana A D Snita ta bagatoh inshih Vidstupayuchi pid udarami Chervonoyi Armiyi nimci spalili v misti bagato budinkiv i visadili v povitrya pidpriyemstva mosti zaliznichni koliyi Buli znisheni elevator naftobaza Palac kulturi kinoteatr ta inshi budovi zagalni zbitki sklali 3 3 mln radyanskih karbovanciv Vzhe naprikinci lyutogo 1944 roku vidnovleno ruh zalizniceyu a voseni pracyuvali shkoli dvi likarni MTS cegelnij zavod U nadzvichajno skladnih umovah vidbudovuvalos gospodarstvo sela V silskogospodarskij artili Peremoga u 1944 roci ne bulo zhodnoyi avtomashini traktora nalichuvalos vsogo 26 goliv velikoyi rogatoyi hudobi i 36 konej Zemlyu obroblyali korovami i vruchnu Druga polovina HH storichchyaVulicya Centralna centr mista Apostolove U 1950 roci na fermah kolgospu Peremoga vzhe bulo ponad 350 goliv velikoyi rogatoyi hudobi stilki zh svinej 50 konej Bilshist trudomistkih robit vikonuvalasya traktorami i mashinami MTS Groshovi pributki dosyagli 0 5 mln karbovanciv Cherez tri roki z ciyeyu artillyu ob yednalisya kolgospi Molot ta im Kalinina Viniklo nove velike bagatogaluzeve gospodarstvo Peremoga yake bulo zmicnene kvalifikovanimi kadrami popovnene silskogospodarskoyu tehnikoyu U 1955 roci kolgosp oderzhav po 23 centneriv zernovih z kozhnogo gektara posivu Zagalnij pributok artili todi stanoviv 2 6 mln karbovanciv v nastupnomu roci 3 3 mln karbovanciv V 1965 roci na lanah kolgospu pracyuvalo 37 traktoriv 19 kombajniv 17 vantazhnih mashin Z metoyu dalshoyi specializaciyi kolgosp reorganizovano u radgosp Apostolivskij Znachno rozshirivsya i rekonstruyuvavsya zaliznichnij vuzol Sporudzheno parovozne depo primishennya dlya sluzhb distanciyi koliyi vvedeno centralnu signalizaciyu U zv yazku z budivnictvom kanalu Dnipro Krivij Rig stvoreno avtokolonu yaka nalichuye 200 avtomashin Zrostala produktivnist cegelnogo zavodu yakij vipuskav za misyac stilki cegli skilki ranishe davav protyagom roku Pidnesennya ekonomiki promislovih pidpriyemstv zbilshennya kilkosti robitnikiv i sluzhbovciv a takozh zmina zovnishnogo viglyadu selisha zumovili peretvorennya jogo she v zhovtni 1956 roku na misto rajonnogo pidporyadkuvannya V 1966 1967 rokah zdano v ekspluataciyu shist bagatokvartirnih budinkiv dityachij kombinat Sporudzheno serednyu shkolu Budinok pioneriv biblioteku knizhkovij magazin univermag doshkilnij dityachij kompleks kinoteatr na 600 misc kombinat pobutovogo obslugovuvannya medichne mistechko HHI storichchyaDiv Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Z 2022 cherez znahodzhennya bilya frontu misto staye odniyeyu iz regulyarnih cilej dlya artileriyi i raket RF 22 lipnya 2022 roku udarami rosijskoyi artileriyi buli poshkodzheni 3 navchalni zakladi v misti Chastkovih rujnuvan zaznali 2 osvitni zakladi Apostolivskij licej 1 buv znishenih povnistyu DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Neoficijnij sajt mista Apostolove ros 13 kvitnya 2008 u Wayback Machine V boyah za zvilnennya Ukrayini ros nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Uroki istoriyi Golodomor 1932 1933 rokiv nedostupne posilannya z chervnya 2019 Rossiya obstrelyala Dnepropetrovshinu iz Uraganov Apostolovo ostalos bez sveta TSN ua ros 25 travnya 2022 Procitovano 23 chervnya 2022 Vrag obstrelyal Apostolovo na Dnepropetrovshine www ukrinform ru cdn ampproject org Procitovano 23 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya