Петро́ Микола́йович Не́стеров (нар. 15 (27) лютого 1887, Нижній Новгород — пом. 26 серпня (8 вересня) 1914, Воля-Висоцька) — російський пілот, перший виконавець «петлі Нестерова» та [ru].
Нестеров Петро Миколайович | ||||
---|---|---|---|---|
Пётр Николаевич Нестеров | ||||
Штабс-капітан Петро Миколайович Нестеров | ||||
Ім'я при народженні | Петро | |||
Народження | 15 (27) лютого 1887 Нижній Новгород | |||
Смерть | 26 серпня (8 вересня) 1914 (27 років) Воля-Висоцька | |||
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник | |||
Країна | Російська імперія | |||
Рід військ | Артилерія | |||
Освіта | d | |||
Роки служби | 1906–1914 | |||
Звання | Штабскапітан | |||
Війни / битви | Перша світова війна | |||
Нагороди |
| |||
Нестеров Петро Миколайович у Вікісховищі |
Життєпис
Петро Нестеров народився 15 (27) лютого 1887 року у Нижньому Новгороді, де його батько, штабс-капітан Микола Нестеров, служив вихователем у кадетському корпусі. Через два роки 27-річний батько помер, залишивши вдовою Маргариту Вікторівну та сиротами — чотирьох дітей. Єдина спадщина — скриня з книжками на військову тематику. Пенсія у 600 рублів на рік забезпечувала досить скромне існування. Петро як син офіцера міг безоплатно здобути лише військову освіту, тому вступив до місцевого кадетського корпусу. Мав успіхи з математики, фізики, малювання, музики; захоплювався спортом. 1904 року закінчив корпус; в атестаційному журналі цього закладу залишився запис про 16-річного кадета: «…Надзвичайно наполегливий у прийнятих рішеннях, проявляє характер, повністю успадкований ним від покійного батька…»
Навчання
Далі було Михайлівське артилерійське училище в Петербурзі, де Петро Нестеров здобув не лише належні знання з теоретичних та військових дисциплін, а й сформувався як усебічно освічений військовий інтелігент. Восени 1906 року Нестеров закінчив з відзнакою дворічний курс училища і, маючи право вибору місця служби, поїхав до Владивостока — у 9-ту Східно-Сибірську стрілецьку артилерійську бригаду. Рішення викликало подив товаришів; воно зумовлювалося наміром взяти шлюб із подругою дитячих літ Діною Галецькою. Її справжнє ім'я — Ядвіга Лунєвська. Батьки — бідні польські селяни — віддали маленьку Ядзю до заможної бездітної пари Галецьких, які виховали дівчинку, охрестили її в православній вірі під ім'ям Надія.
За тодішніми законами, офіцер, що перебував на військовій службі в Європейській Росії, міг одружитися, лише досягши 28 років, а якщо раніше — лише з умовою сплати «реверса» в 5 тис. рублів для утримання сім'ї в разі смерті годувальника. А служба на околицях імперії звільняла від сплати «реверса». В 1909 році П. Нестерова відрядили до фортечної повітроплавальної роти. Там він здійснив кілька підйомів на аеростатах для .
Авіатор
Тривала служба Нестерова на Далекому Сході (понад три роки) давала право на так само тривалу відпустку. У Нижньому Новгороді він заприятелював зі студентом Петром Соколовим — майбутнім відомим фахівцем із фотограмметрії та аерофотознімання. Вони захопилися побудовою планера, на якому Нестеров у серпні 1911 року здійснив перші польоти. Наступного року він закінчив офіцерську повітроплавальну школу в Петербурзі, літав на сферичних аеростатах і домігся зарахування до військово-авіаційної школи в Гатчині. 5 жовтня 1912 року на літаку-біплані «Фарман»[] склав іспит на звання військового льотчика. У характеристиці зазначалося, що «поручник П. М. Нестеров закінчив школу за першим розрядом, вимогливий до себе, ініціативний, рішучий та, крім того, має видатні якості дослідника й експериментатора».
У Варшаві з жовтня 1912 по лютий 1913 року на Мокотовському летовищі тренувався на літаку [en]. Цей моноплан надходив на озброєння російської армії. 26 квітня 1913 року поручник П. Нестеров почав виконувати обов'язки начальника XI корпусного загону 3-ї авіаційної роти в Києві, яка розміщувалася на Печерську й базувалася на Сирецькому військовому летовищі.
Нестеров із родиною оселився на Печерську, на Московській вулиці, 5. Двічі на тиждень там збиралося численне товариство, точилися дискусії про авіацію, літературу, мистецтво, лунала фортепіанна музика. Цілком природно співали українських пісень. Це не кон'юнктурна подробиця — в тодішньому київському інтелігентно-демократичному середовищі українська тема була звичайним явищем. Той рік життя Нестерова в Києві став періодом надзвичайно активної творчості дослідника та експериментатора.
Київське товариство повітроплавання
Тогочасний Київ слушно вважався визначним центром авіації. Київське товариство повітроплавання очолював учень М. Жуковського професор КПІ М. Делоне; в місті на Дніпрі починали свою конструкторську діяльність Г. Адлер, Ф. Андерс, Д. Григорович, В. Іордан, К. Калінін, О. Карпека, три брати Касьяненки, О. Кудашев, І. Сікорський, Ф. Терещенко.
Невдовзі й Нестеров стає активним членом Київського товариства повітроплавання. На початку жовтня 1913 року він здійснив випробувальний політ на «повітряній мотоциклетці» з двигуном лише в 15 к. с. конструкції Євгена Касьяненка. Згодом випробував біплан «№ 3» київського конструктора Олександра Карпеки.
Передбачаючи різнопланові можливості авіації на війні, як-от розвідка, фотографування та бомбардування, повітряні бої, Нестеров провадив цікаві експерименти. У липні 1913 року під час великих артилерійських стрільб частин КВО на Дарницькому полігоні, з ініціативи Нестерова XI авіазагін уперше взяв участь у таких навчаннях. Було запропоновано й досліджено кілька способів указання цілей, коригування вогню тощо. Справжній новатор, Нестеров постійно вдосконалювався в пілотуванні, передавав свій досвід підлеглим. Він здійснив без попередньої підготовки переліт за маршрутом Київ — Остер — Ніжин — Київ. За кілька днів повторив цей переліт, але вже на чолі групи з трьох літаків. То був перший у світі груповий переліт строєм, з чотирма посадками на обраних з повітря, не підготовлених заздалегідь майданчиках. На літаку Нестерова був також кінооператор фірми Антона Шанцера Володимир Добржанський з камерою. Відзнятий ним 30-хвилинний фільм кілька днів із великим успіхом демонструвався в найкращому київському кінотеатрі А. Шанцера на Хрещатику, 38. Усе літо Нестеров тренувався, прагнучи здійснити вертикальний політ замкненим колом — так звану «мертву петлю». Ніхто з авіаторів на це ще не наважувався. Лише француз Адольф Пеґу, льотчик-випробувач фірми «Блеріо», виконав фігуру, схожу на літеру «S».
Розробки Нестерова
Ставши досвідченим пілотом, Нестеров переймався і конструкторською діяльністю. У 1910 році, являючись артилеристом, Петро Миколайович побудував планер і літав на ньому. Пізніше, на основі вивчення польоту птахів, він розробив проєкт оригінального літака без вертикального оперення. Військове відомство відхилило проєкт, але Нестеров продовжував удосконалювати свою машину. Влітку 1913 року проєкт був схвалений, але без надання коштів. Знаходячись в Києві, на початку 1914 року Нестеров за допомогою старшого механіка загону Г. М. Нелідова переробив літак «Ньюпор-4»: укоротивши фюзеляж на 0,7 м, зняв вертикальне оперення, кермо висоти було залишене, але його розмах значно збільшили і ввели велику площу аеродинамічної компенсації. На цьому літаку виконали декілька випробувальних польотів тривалістю близько години, після яких виявилися істотні вади в запропонованій схемі Нестеровим. Про подальші випробування цього апарату даних немає.
У 1913 році Петро Нестеров розробив дослідницьку конструкцію семи-циліндрового двигуна потужністю 120 к. с. повітряно-охолоджуваний. Пізніше авіатор захопився будівництвом одномісного швидкісного літака, закінчити який перешкодила війна.
Володіючи глибокими знаннями в області математики і механіки, маючи достатній пілотажний досвід, П. М. Нестеров теоретично обґрунтував можливість виконання глибоких віражів і здійснив їх на практиці. У своїй роботі про «взаємодію керма глибини і напряму при значних кутах крену» він вперше довів, що під час виконання віражів з креном більше 45 градусів відбувається зміна в роботі керма: кермо висоти виконує функції керма напряму, а кермо напряму — керма висоти. Після призначення командиром загону Нестеров ввів навчання польотам з глибокими віражами і посадку з вимкненим двигуном на заздалегідь намічений майданчик.
Петля Нестерова
27 серпня (9 вересня) 1913 року о 18 годині 10 хвилин Нестеров на новенькому літаку «Ньюпор»-IV виробництва московського заводу «Дукс», із двигуном потужністю 70 к. с., піднявся над Сирецьким військовим летовищем (нинішня територія Києва) і на висоті 600 м на очах численних глядачів уперше у світі здійснив знамениту «мертву петлю», що згодом стала називатися «петлею Нестерова».
Того ж вечора в Петербург відправили офіційну телеграму за підписами десяти свідків — військових льотчиків, лікаря та комісара Всеросійського аероклубу в Києві. З Петербурга кореспондент паризької газети [en] одразу ж телеграфував про подію до Франції. Наступного дня одночасно з російськими газетами Matin подала першу інформацію про «мертву петлю» і попросила київського авіатора докладно написати про свій політ. Нестеров так само телеграфом подав статтю, що 30 серпня була надрукована в газеті Matin. Прочитавши цю публікацію[], А. Пеґу через 12 днів повторив політ Нестерова, а потім став виступати з ним перед публікою мало не щодня.
Сенсація викликала розголос в усьому світі. 31 серпня Нестеров одержав підвищення в офіцерському званні — штабс-капітан. Далеко не всі розуміли значення того, що сталося. Більше йшлося про польоти Пеґу, ніж про першість Нестерова. Лише прилюдний виступ французького авіатора на великому зібранні під головуванням М. Жуковського та в присутності П. Нестерова 14 травня наступного 1914 року в Політехнічному музеї в Москві, остаточно утвердив першість київського авіатора Петра Нестерова. Завод «Дукс» одержав розпорядження побудувати за казенний кошт літак власної конструкції Нестерова.
Польоти тривали. 1 березня 1914 на літаку «Ньюпор»-IV Нестеров із механіком Руденком за 3 години 9 хвилин здійснив переліт Київ — Одеса, а через кілька днів — до Севастополя. 11 травня 1914 року на тому ж літаку з механіком унтер-офіцером Геннадієм Нелідовим він виконав одноденний переліт із трьома посадками для заправки пальним за маршрутом Київ—Петербург за 18 годин, з яких у повітрі 8 годин, на відстань 1250 верст. 11 липня Нестеров перелетів із Москви до Петербурга на новому літаку «Моран», на якому йому незабаром довелося почати війну.
Нагороди
10 лютого 1914 року Київське Товариство повітроплавання відзначило Нестерова за наукову розробку питання про глибокий крен і за здійснену ним «мертву петлю», вручивши йому золоту медаль Товариства. Пізніше Київське міське керівництво від імені міста нагородило відважного пілота-новатора пам'ятним золотим жетоном, з яким Петро Миколайович ніколи не розлучався.
Світова війна
Мобілізація була оголошена 14 липня, а 19 липня (1 серпня за новим стилем) 1914 р. Царська Росія вступила у війну. З її початком ХІ авіазагін прибув до Радзівілова, а невдовзі — до Жовкви. Там розмістилися в маєтку барона Фрідріха фон Розенталя, австрійського військового льотчика. Нестеров та авіатори його загону здійснювали повітряну розвідку. Так само робив і барон: щодня його біплан «Альбатрос» з'являвся над розташуванням штабу 3-ї російської армії.
За спогадами свідка — колишнього поручика В. Соколова, який служив тоді разом із Нестеровим, але, з певних причин, його розповідь була оприлюднена лише 1969 року. Ввечері 25 серпня 1914 року у вестибюлі жовківського замку короля Яна Собєського, де тоді містився штаб 3-ї російської армії, генерал-квартирмейстер М. Бонч-Бруєвич (майбутній «красный военспец»), став докоряти групі льотчиків за безкарні польоти ворожого розвідника. Коли розмова прибрала характеру сперечань і просто звинувачень у боягузтві, штабс-капітан Нестеров дав слово честі, що припинить польоти австрійця.
Наступного ранку «Альбатрос» з'явився в небі над Жовквою. Нестеров і поручик Олександр Кованько піднялися навперейми й наздогін, але при зльоті обірвався трос із гирею, яким Петро сподівався збити ґвинт в «Альбатроса» і примусити його сісти. Нестеров з Кованьком повернулися на землю. Перший наказав механіку швидше відремонтувати двигун, а сам сів в автомобіль і поїхав до армійської скарбниці одержати гроші для потреб ХІ загону. Коли повертався назад, у повітрі знову з'явився літак барона. Нестеров під'їхав прямо до справного «Морана», де стояв Кованько, і скочив у літак. Кованько хотів зайняти місце спостерігача. «Що ж ти зробиш, візьми хоча б браунінґ», — мовив Кованько. «Нічого, якось обійдуся», — кинув Нестеров і піднявся в повітря.
Барон помітив наближення «Морана» і став тікати. Але Нестеров наздогнав ворога, зайшов ззаду й згори і вдарив австрійський літак. Обидва впали. Пілоти загинули. Тоді ще не було парашутів.
За повітряним боєм напружено спостерігали російські вояки та селяни. Першими до місця падіння прибігли двоє солдатів, які роззули Нестерова, витягли гроші, що він перед тим одержав, прибрали його як небіжчика, склавши йому руки на грудях. Після цього мародери зникли.
У кишенях австрійського авіатора виявили особисті документи, світлину, на якій він зображений із красунею-дружиною та двома доньками. Була й велика сума грошей. Неподалік лежав унтер-офіцер Франц Малина. Так завершився 26 серпня (8 вересня) 1914 року біля галицького села Воля-Висоцька цей перший повітряний бій із застосуванням тарана.
Поховання
Труну з тілом Петра Нестерова привезли до Києва. Попрощатися з героєм прийшли десятки тисяч киян. Його відспівали у Микільському військовому соборі на Печерську і, з відданням належної військової шани, 31 серпня 1914 року поховали під дерев'яним хрестом на Аскольдовій могилі, поруч з п'ятьма іншими пілотами.
Загибель Петра Нестерова справила сильне враження на всю країну. Посмертно Нестеров був нагороджений Військовим орденом св. Георгія IV ступеня, йому надали чин капітана. Родині призначили найвищу на той час пенсію — 1890 рублів на рік. Невдовзі друг дитинства Нестерова Володимир Докучаєв одружився з Діною; вони прожили разом двадцять років, виростили обох дітей Нестерова — Маргариту та Петра.
Радянська влада вирішила перетворити на парк старовинне аристократичне кладовище на Аскольдовій могилі, дозволивши родичам перепоховати тлін померлих. Деякі перепоховання здійснювалися за державний кошт. 1938 року заходилися перепоховувати і П. Нестерова. Могильний хрест на його могилі не зберігся, тож розкопали іншу, в якій лежав офіцер у чоботях із кокардами. Старий київський фотограф, який пам'ятав, що авіатора ховали невзутим (М. Бонч-Бруєвич писав, що Нестеров «не встиг узутися»!), наполіг, аби пошуки продовжили, орієнтуючись на сусідні пам'ятники, зафіксовані на світлині. Так було виявлено труну, в якій лежав штабс-капітан у… шкарпетках. Його поховали на Лук'янівському цивільному цвинтарі (ділянка № 13-1, ряд 2, місце 6).
Із часом повітряний пілотаж, разом з «петлею Нестерова», став звичним явищем. Повітряний таран — відчайдушний вчинок, останню можливість здолати ворога, коли скінчилися набої, — багато разів застосовували радянські льотчики в роки Другої світової. Пам'ять про Петра Нестерова увічнили в Києві меморіальною дошкою на Московській вулиці, 5, у назві вулиці — там, де колись було Сирецьке військове, а потім — цивільне летовище. На могилі героя встановили пам'ятник; на полі біля с. Воля-Висоцька та на терені Київського авіаційного заводу (АНТК ім. О. Антонова) — пам'ятні знаки.
Сім'я
Старший брат, Микола Нестеров (генерал-майор, помер 1950 року, похований на Новодівочому цвинтарі в Москві). Молодший брат Михайло (військовий льотчик, загинув під час випробування нового аероплана в 1914). Дружина Петра Нестерова — Н. Р. Нестерова, вроджена Ядвіга Луневська, дочка польського селянина. Діти: Петро (1912—1956) і Маргарита (1909—1995).
Додаткові факти
Цей розділ містить [en] про предмет статті. |
- Нестеров для руйнування оболонки дирижабля встановив в хвостовій частині аероплана «ніж-пилку», а для ураження повітряного гвинта літака ворога — довгий трос з вантажем на кінці у вигляді «кішки».
- Через сім місяців після загибелі Петра Нестерова, в березні 1915 року, його повітряний таран застосував поручик А. А. Козаков. Після вдалої атаки пілот щасливо повернувся на аеродром.
- У 1962 році Міжнародна авіаційна федерація запровадила перехідний приз для переможця першості світу з вищого пілотажу — кубок імені П. М. Нестерова.
- На честь авіатора названо астероїд 3071 Нестеров.
Джерела та література
- В. М. Волковинський. Нестеров Петро Миколайович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 379. — .
- Жадько Віктор. Український некрополь. — К., 2005. — С. 246.
- Малаков Дмитро. В історії авіації — назавжди. До 90-річчя від дня загибелі Петра Нестерова // Дзеркало тижня. — 2004. — 3 верес.
Посилання
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Руїни музею П. Нестерова біля с. Воля-Висоцька(Жовківський р-н) |
- Нестеров Петро Миколайович
- Мертва петля пілота Нестерова
- Мертва петля, або забутий музей під Жовквою
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Mikola jovich Ne sterov nar 15 27 lyutogo 1887 18870227 Nizhnij Novgorod pom 26 serpnya 8 veresnya 1914 Volya Visocka rosijskij pilot pershij vikonavec petli Nesterova ta ru Nesterov Petro MikolajovichPyotr Nikolaevich NesterovShtabs kapitan Petro Mikolajovich NesterovIm ya pri narodzhenni PetroNarodzhennya 15 27 lyutogo 1887 1887 02 27 Nizhnij NovgorodSmert 26 serpnya 8 veresnya 1914 1914 09 08 27 rokiv Volya VisockaPohovannya Derzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikKrayina Rosijska imperiyaRid vijsk ArtileriyaOsvita dRoki sluzhbi 1906 1914Zvannya ShtabskapitanVijni bitvi Persha svitova vijnaNagorodi Orden Svyatogo Georgiya 4 go st Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya 3 go st Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya 3 go st Nesterov Petro Mikolajovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nesterov ZhittyepisPetro Nesterov narodivsya 15 27 lyutogo 1887 18870227 roku u Nizhnomu Novgorodi de jogo batko shtabs kapitan Mikola Nesterov sluzhiv vihovatelem u kadetskomu korpusi Cherez dva roki 27 richnij batko pomer zalishivshi vdovoyu Margaritu Viktorivnu ta sirotami chotiroh ditej Yedina spadshina skrinya z knizhkami na vijskovu tematiku Pensiya u 600 rubliv na rik zabezpechuvala dosit skromne isnuvannya Petro yak sin oficera mig bezoplatno zdobuti lishe vijskovu osvitu tomu vstupiv do miscevogo kadetskogo korpusu Mav uspihi z matematiki fiziki malyuvannya muziki zahoplyuvavsya sportom 1904 roku zakinchiv korpus v atestacijnomu zhurnali cogo zakladu zalishivsya zapis pro 16 richnogo kadeta Nadzvichajno napoleglivij u prijnyatih rishennyah proyavlyaye harakter povnistyu uspadkovanij nim vid pokijnogo batka Navchannya Dali bulo Mihajlivske artilerijske uchilishe v Peterburzi de Petro Nesterov zdobuv ne lishe nalezhni znannya z teoretichnih ta vijskovih disciplin a j sformuvavsya yak usebichno osvichenij vijskovij inteligent Voseni 1906 roku Nesterov zakinchiv z vidznakoyu dvorichnij kurs uchilisha i mayuchi pravo viboru miscya sluzhbi poyihav do Vladivostoka u 9 tu Shidno Sibirsku strilecku artilerijsku brigadu Rishennya viklikalo podiv tovarishiv vono zumovlyuvalosya namirom vzyati shlyub iz podrugoyu dityachih lit Dinoyu Galeckoyu Yiyi spravzhnye im ya Yadviga Lunyevska Batki bidni polski selyani viddali malenku Yadzyu do zamozhnoyi bezditnoyi pari Galeckih yaki vihovali divchinku ohrestili yiyi v pravoslavnij viri pid im yam Nadiya Za todishnimi zakonami oficer sho perebuvav na vijskovij sluzhbi v Yevropejskij Rosiyi mig odruzhitisya lishe dosyagshi 28 rokiv a yaksho ranishe lishe z umovoyu splati reversa v 5 tis rubliv dlya utrimannya sim yi v razi smerti goduvalnika A sluzhba na okolicyah imperiyi zvilnyala vid splati reversa V 1909 roci P Nesterova vidryadili do fortechnoyi povitroplavalnoyi roti Tam vin zdijsniv kilka pidjomiv na aerostatah dlya Aviator Trivala sluzhba Nesterova na Dalekomu Shodi ponad tri roki davala pravo na tak samo trivalu vidpustku U Nizhnomu Novgorodi vin zapriyatelyuvav zi studentom Petrom Sokolovim majbutnim vidomim fahivcem iz fotogrammetriyi ta aerofotoznimannya Voni zahopilisya pobudovoyu planera na yakomu Nesterov u serpni 1911 roku zdijsniv pershi poloti Nastupnogo roku vin zakinchiv oficersku povitroplavalnu shkolu v Peterburzi litav na sferichnih aerostatah i domigsya zarahuvannya do vijskovo aviacijnoyi shkoli v Gatchini 5 zhovtnya 1912 roku na litaku biplani Farman yakij sklav ispit na zvannya vijskovogo lotchika U harakteristici zaznachalosya sho poruchnik P M Nesterov zakinchiv shkolu za pershim rozryadom vimoglivij do sebe iniciativnij rishuchij ta krim togo maye vidatni yakosti doslidnika j eksperimentatora U Varshavi z zhovtnya 1912 po lyutij 1913 roku na Mokotovskomu letovishi trenuvavsya na litaku en Cej monoplan nadhodiv na ozbroyennya rosijskoyi armiyi 26 kvitnya 1913 roku poruchnik P Nesterov pochav vikonuvati obov yazki nachalnika XI korpusnogo zagonu 3 yi aviacijnoyi roti v Kiyevi yaka rozmishuvalasya na Pechersku j bazuvalasya na Sireckomu vijskovomu letovishi Nesterov iz rodinoyu oselivsya na Pechersku na Moskovskij vulici 5 Dvichi na tizhden tam zbiralosya chislenne tovaristvo tochilisya diskusiyi pro aviaciyu literaturu mistectvo lunala fortepianna muzika Cilkom prirodno spivali ukrayinskih pisen Ce ne kon yunkturna podrobicya v todishnomu kiyivskomu inteligentno demokratichnomu seredovishi ukrayinska tema bula zvichajnim yavishem Toj rik zhittya Nesterova v Kiyevi stav periodom nadzvichajno aktivnoyi tvorchosti doslidnika ta eksperimentatora Kiyivske tovaristvo povitroplavannya Memorialna doshka na budinku po vul Moskovskij de zhiv P Nesterov Togochasnij Kiyiv slushno vvazhavsya viznachnim centrom aviaciyi Kiyivske tovaristvo povitroplavannya ocholyuvav uchen M Zhukovskogo profesor KPI M Delone v misti na Dnipri pochinali svoyu konstruktorsku diyalnist G Adler F Anders D Grigorovich V Iordan K Kalinin O Karpeka tri brati Kasyanenki O Kudashev I Sikorskij F Tereshenko Nevdovzi j Nesterov staye aktivnim chlenom Kiyivskogo tovaristva povitroplavannya Na pochatku zhovtnya 1913 roku vin zdijsniv viprobuvalnij polit na povitryanij motocikletci z dvigunom lishe v 15 k s konstrukciyi Yevgena Kasyanenka Zgodom viprobuvav biplan 3 kiyivskogo konstruktora Oleksandra Karpeki Peredbachayuchi riznoplanovi mozhlivosti aviaciyi na vijni yak ot rozvidka fotografuvannya ta bombarduvannya povitryani boyi Nesterov provadiv cikavi eksperimenti U lipni 1913 roku pid chas velikih artilerijskih strilb chastin KVO na Darnickomu poligoni z iniciativi Nesterova XI aviazagin upershe vzyav uchast u takih navchannyah Bulo zaproponovano j doslidzheno kilka sposobiv ukazannya cilej koriguvannya vognyu tosho Spravzhnij novator Nesterov postijno vdoskonalyuvavsya v pilotuvanni peredavav svij dosvid pidleglim Vin zdijsniv bez poperednoyi pidgotovki perelit za marshrutom Kiyiv Oster Nizhin Kiyiv Za kilka dniv povtoriv cej perelit ale vzhe na choli grupi z troh litakiv To buv pershij u sviti grupovij perelit stroyem z chotirma posadkami na obranih z povitrya ne pidgotovlenih zazdalegid majdanchikah Na litaku Nesterova buv takozh kinooperator firmi Antona Shancera Volodimir Dobrzhanskij z kameroyu Vidznyatij nim 30 hvilinnij film kilka dniv iz velikim uspihom demonstruvavsya v najkrashomu kiyivskomu kinoteatri A Shancera na Hreshatiku 38 Use lito Nesterov trenuvavsya pragnuchi zdijsniti vertikalnij polit zamknenim kolom tak zvanu mertvu petlyu Nihto z aviatoriv na ce she ne navazhuvavsya Lishe francuz Adolf Pegu lotchik viprobuvach firmi Blerio vikonav figuru shozhu na literu S Rozrobki Nesterova Stavshi dosvidchenim pilotom Nesterov perejmavsya i konstruktorskoyu diyalnistyu U 1910 roci yavlyayuchis artileristom Petro Mikolajovich pobuduvav planer i litav na nomu Piznishe na osnovi vivchennya polotu ptahiv vin rozrobiv proyekt originalnogo litaka bez vertikalnogo operennya Vijskove vidomstvo vidhililo proyekt ale Nesterov prodovzhuvav udoskonalyuvati svoyu mashinu Vlitku 1913 roku proyekt buv shvalenij ale bez nadannya koshtiv Znahodyachis v Kiyevi na pochatku 1914 roku Nesterov za dopomogoyu starshogo mehanika zagonu G M Nelidova pererobiv litak Nyupor 4 ukorotivshi fyuzelyazh na 0 7 m znyav vertikalne operennya kermo visoti bulo zalishene ale jogo rozmah znachno zbilshili i vveli veliku ploshu aerodinamichnoyi kompensaciyi Na comu litaku vikonali dekilka viprobuvalnih polotiv trivalistyu blizko godini pislya yakih viyavilisya istotni vadi v zaproponovanij shemi Nesterovim Pro podalshi viprobuvannya cogo aparatu danih nemaye U 1913 roci Petro Nesterov rozrobiv doslidnicku konstrukciyu semi cilindrovogo dviguna potuzhnistyu 120 k s povitryano oholodzhuvanij Piznishe aviator zahopivsya budivnictvom odnomisnogo shvidkisnogo litaka zakinchiti yakij pereshkodila vijna Volodiyuchi glibokimi znannyami v oblasti matematiki i mehaniki mayuchi dostatnij pilotazhnij dosvid P M Nesterov teoretichno obgruntuvav mozhlivist vikonannya glibokih virazhiv i zdijsniv yih na praktici U svoyij roboti pro vzayemodiyu kerma glibini i napryamu pri znachnih kutah krenu vin vpershe doviv sho pid chas vikonannya virazhiv z krenom bilshe 45 gradusiv vidbuvayetsya zmina v roboti kerma kermo visoti vikonuye funkciyi kerma napryamu a kermo napryamu kerma visoti Pislya priznachennya komandirom zagonu Nesterov vviv navchannya polotam z glibokimi virazhami i posadku z vimknenim dvigunom na zazdalegid namichenij majdanchik Petlya Nesterova 27 serpnya 9 veresnya 1913 roku o 18 godini 10 hvilin Nesterov na novenkomu litaku Nyupor IV virobnictva moskovskogo zavodu Duks iz dvigunom potuzhnistyu 70 k s pidnyavsya nad Sireckim vijskovim letovishem ninishnya teritoriya Kiyeva i na visoti 600 m na ochah chislennih glyadachiv upershe u sviti zdijsniv znamenitu mertvu petlyu sho zgodom stala nazivatisya petleyu Nesterova Togo zh vechora v Peterburg vidpravili oficijnu telegramu za pidpisami desyati svidkiv vijskovih lotchikiv likarya ta komisara Vserosijskogo aeroklubu v Kiyevi Z Peterburga korespondent parizkoyi gazeti en odrazu zh telegrafuvav pro podiyu do Franciyi Nastupnogo dnya odnochasno z rosijskimi gazetami Matin podala pershu informaciyu pro mertvu petlyu i poprosila kiyivskogo aviatora dokladno napisati pro svij polit Nesterov tak samo telegrafom podav stattyu sho 30 serpnya bula nadrukovana v gazeti Matin Prochitavshi cyu publikaciyu dzherelo A Pegu cherez 12 dniv povtoriv polit Nesterova a potim stav vistupati z nim pered publikoyu malo ne shodnya Sensaciya viklikala rozgolos v usomu sviti 31 serpnya Nesterov oderzhav pidvishennya v oficerskomu zvanni shtabs kapitan Daleko ne vsi rozumili znachennya togo sho stalosya Bilshe jshlosya pro poloti Pegu nizh pro pershist Nesterova Lishe prilyudnij vistup francuzkogo aviatora na velikomu zibranni pid golovuvannyam M Zhukovskogo ta v prisutnosti P Nesterova 14 travnya nastupnogo 1914 roku v Politehnichnomu muzeyi v Moskvi ostatochno utverdiv pershist kiyivskogo aviatora Petra Nesterova Zavod Duks oderzhav rozporyadzhennya pobuduvati za kazennij kosht litak vlasnoyi konstrukciyi Nesterova Poloti trivali 1 bereznya 1914 na litaku Nyupor IV Nesterov iz mehanikom Rudenkom za 3 godini 9 hvilin zdijsniv perelit Kiyiv Odesa a cherez kilka dniv do Sevastopolya 11 travnya 1914 roku na tomu zh litaku z mehanikom unter oficerom Gennadiyem Nelidovim vin vikonav odnodennij perelit iz troma posadkami dlya zapravki palnim za marshrutom Kiyiv Peterburg za 18 godin z yakih u povitri 8 godin na vidstan 1250 verst 11 lipnya Nesterov pereletiv iz Moskvi do Peterburga na novomu litaku Moran na yakomu jomu nezabarom dovelosya pochati vijnu Nagorodi 10 lyutogo 1914 roku Kiyivske Tovaristvo povitroplavannya vidznachilo Nesterova za naukovu rozrobku pitannya pro glibokij kren i za zdijsnenu nim mertvu petlyu vruchivshi jomu zolotu medal Tovaristva Piznishe Kiyivske miske kerivnictvo vid imeni mista nagorodilo vidvazhnogo pilota novatora pam yatnim zolotim zhetonom z yakim Petro Mikolajovich nikoli ne rozluchavsya Svitova vijna Mobilizaciya bula ogoloshena 14 lipnya a 19 lipnya 1 serpnya za novim stilem 1914 r Carska Rosiya vstupila u vijnu Z yiyi pochatkom HI aviazagin pribuv do Radzivilova a nevdovzi do Zhovkvi Tam rozmistilisya v mayetku barona Fridriha fon Rozentalya avstrijskogo vijskovogo lotchika Nesterov ta aviatori jogo zagonu zdijsnyuvali povitryanu rozvidku Tak samo robiv i baron shodnya jogo biplan Albatros z yavlyavsya nad roztashuvannyam shtabu 3 yi rosijskoyi armiyi Taran Nesterova zobrazhennya suchasnikiv Za spogadami svidka kolishnogo poruchika V Sokolova yakij sluzhiv todi razom iz Nesterovim ale z pevnih prichin jogo rozpovid bula oprilyudnena lishe 1969 roku Vvecheri 25 serpnya 1914 roku u vestibyuli zhovkivskogo zamku korolya Yana Sobyeskogo de todi mistivsya shtab 3 yi rosijskoyi armiyi general kvartirmejster M Bonch Bruyevich majbutnij krasnyj voenspec stav dokoryati grupi lotchikiv za bezkarni poloti vorozhogo rozvidnika Koli rozmova pribrala harakteru sperechan i prosto zvinuvachen u boyaguztvi shtabs kapitan Nesterov dav slovo chesti sho pripinit poloti avstrijcya Nastupnogo ranku Albatros z yavivsya v nebi nad Zhovkvoyu Nesterov i poruchik Oleksandr Kovanko pidnyalisya navperejmi j nazdogin ale pri zloti obirvavsya tros iz gireyu yakim Petro spodivavsya zbiti gvint v Albatrosa i primusiti jogo sisti Nesterov z Kovankom povernulisya na zemlyu Pershij nakazav mehaniku shvidshe vidremontuvati dvigun a sam siv v avtomobil i poyihav do armijskoyi skarbnici oderzhati groshi dlya potreb HI zagonu Koli povertavsya nazad u povitri znovu z yavivsya litak barona Nesterov pid yihav pryamo do spravnogo Morana de stoyav Kovanko i skochiv u litak Kovanko hotiv zajnyati misce sposterigacha Sho zh ti zrobish vizmi hocha b brauning moviv Kovanko Nichogo yakos obijdusya kinuv Nesterov i pidnyavsya v povitrya Rosijski soldati oglyadayut ulamki litaka Baron pomitiv nablizhennya Morana i stav tikati Ale Nesterov nazdognav voroga zajshov zzadu j zgori i vdariv avstrijskij litak Obidva vpali Piloti zaginuli Todi she ne bulo parashutiv Za povitryanim boyem napruzheno sposterigali rosijski voyaki ta selyani Pershimi do miscya padinnya pribigli dvoye soldativ yaki rozzuli Nesterova vityagli groshi sho vin pered tim oderzhav pribrali jogo yak nebizhchika sklavshi jomu ruki na grudyah Pislya cogo maroderi znikli U kishenyah avstrijskogo aviatora viyavili osobisti dokumenti svitlinu na yakij vin zobrazhenij iz krasuneyu druzhinoyu ta dvoma donkami Bula j velika suma groshej Nepodalik lezhav unter oficer Franc Malina Tak zavershivsya 26 serpnya 8 veresnya 1914 roku bilya galickogo sela Volya Visocka cej pershij povitryanij bij iz zastosuvannyam tarana Pohovannya Trunu z tilom Petra Nesterova privezli do Kiyeva Poproshatisya z geroyem prijshli desyatki tisyach kiyan Jogo vidspivali u Mikilskomu vijskovomu sobori na Pechersku i z viddannyam nalezhnoyi vijskovoyi shani 31 serpnya 1914 roku pohovali pid derev yanim hrestom na Askoldovij mogili poruch z p yatma inshimi pilotami Zagibel Petra Nesterova spravila silne vrazhennya na vsyu krayinu Posmertno Nesterov buv nagorodzhenij Vijskovim ordenom sv Georgiya IV stupenya jomu nadali chin kapitana Rodini priznachili najvishu na toj chas pensiyu 1890 rubliv na rik Nevdovzi drug ditinstva Nesterova Volodimir Dokuchayev odruzhivsya z Dinoyu voni prozhili razom dvadcyat rokiv virostili oboh ditej Nesterova Margaritu ta Petra Mogila P Nesterova na Luk yanivskomu cvintari v KiyeviPam yatnik P Nesterovu poblizu VO Aviant u Kiyevi Radyanska vlada virishila peretvoriti na park starovinne aristokratichne kladovishe na Askoldovij mogili dozvolivshi rodicham perepohovati tlin pomerlih Deyaki perepohovannya zdijsnyuvalisya za derzhavnij kosht 1938 roku zahodilisya perepohovuvati i P Nesterova Mogilnij hrest na jogo mogili ne zberigsya tozh rozkopali inshu v yakij lezhav oficer u chobotyah iz kokardami Starij kiyivskij fotograf yakij pam yatav sho aviatora hovali nevzutim M Bonch Bruyevich pisav sho Nesterov ne vstig uzutisya napolig abi poshuki prodovzhili oriyentuyuchis na susidni pam yatniki zafiksovani na svitlini Tak bulo viyavleno trunu v yakij lezhav shtabs kapitan u shkarpetkah Jogo pohovali na Luk yanivskomu civilnomu cvintari dilyanka 13 1 ryad 2 misce 6 Iz chasom povitryanij pilotazh razom z petleyu Nesterova stav zvichnim yavishem Povitryanij taran vidchajdushnij vchinok ostannyu mozhlivist zdolati voroga koli skinchilisya naboyi bagato raziv zastosovuvali radyanski lotchiki v roki Drugoyi svitovoyi Pam yat pro Petra Nesterova uvichnili v Kiyevi memorialnoyu doshkoyu na Moskovskij vulici 5 u nazvi vulici tam de kolis bulo Sirecke vijskove a potim civilne letovishe Na mogili geroya vstanovili pam yatnik na poli bilya s Volya Visocka ta na tereni Kiyivskogo aviacijnogo zavodu ANTK im O Antonova pam yatni znaki Sim yaStarshij brat Mikola Nesterov general major pomer 1950 roku pohovanij na Novodivochomu cvintari v Moskvi Molodshij brat Mihajlo vijskovij lotchik zaginuv pid chas viprobuvannya novogo aeroplana v 1914 Druzhina Petra Nesterova N R Nesterova vrodzhena Yadviga Lunevska dochka polskogo selyanina Diti Petro 1912 1956 i Margarita 1909 1995 Dodatkovi faktiCej rozdil mistit en pro predmet statti Bud laska peremistit bud yaku znachushu informaciyu do inshih rozdiliv abo statej Nesterov dlya rujnuvannya obolonki dirizhablya vstanoviv v hvostovij chastini aeroplana nizh pilku a dlya urazhennya povitryanogo gvinta litaka voroga dovgij tros z vantazhem na kinci u viglyadi kishki Cherez sim misyaciv pislya zagibeli Petra Nesterova v berezni 1915 roku jogo povitryanij taran zastosuvav poruchik A A Kozakov Pislya vdaloyi ataki pilot shaslivo povernuvsya na aerodrom U 1962 roci Mizhnarodna aviacijna federaciya zaprovadila perehidnij priz dlya peremozhcya pershosti svitu z vishogo pilotazhu kubok imeni P M Nesterova Na chest aviatora nazvano asteroyid 3071 Nesterov Dzherela ta literaturaV M Volkovinskij Nesterov Petro Mikolajovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 379 ISBN 978 966 00 1061 1 Nesterov Petro Mikolajovich u sestrinskih VikiproyektahGenealogiya na Rodovodi Fajli u Vikishovishi Zhadko Viktor Ukrayinskij nekropol K 2005 S 246 Malakov Dmitro V istoriyi aviaciyi nazavzhdi Do 90 richchya vid dnya zagibeli Petra Nesterova Dzerkalo tizhnya 2004 3 veres PosilannyaZovnishni videofajliRuyini muzeyu P Nesterova bilya s Volya Visocka Zhovkivskij r n Nesterov Petro Mikolajovich Mertva petlya pilota Nesterova Mertva petlya abo zabutij muzej pid Zhovkvoyu