Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Диз'юнктивні дислокації (порушення), (рос. дизъюнктивные дислокации, англ. disjunctive break, disturbance, fracture, нім. Disjunktivbrüche m pl, Disjunktivstörungen f pl) — порушення первинного залягання верств гірських порід із розривом їх суцільності. Це розломи, тріщини, поверхні сповзання тощо. Пов'язані переважно з гороутворюючими та складкоутворюючими рухами. За походженням Д.п. поділяють на нетектонічні і тектонічні. По відношенню до складчастих та ін. тектонічних структур можуть бути крайовими або граничними, внутрішніми і наскрізними, за глибиною проявів — приповерхневими або глибинними.
Диз'юнктивні дислокації нетектонічного походження — це деформації, які мають місце під час скорочення об'єму породи, вивітрюванні, падінні метеоритів тощо.
Класифікація
Відомі генетичні, геометричні, змішані і ін. класифікації. Деякі з них названо за прізвищами їх авторів, наприклад, геометричні класифікації П. К. Соболевського, В. І. Баумана тощо.
Генетична класифікація:
I. Тектонічні порушення
- 1. Пов'язані зі .стисненням речовини земної кори та її складчастістю: тріщини сколу, скиди, насуви, шарьяжі, клываж.
- 2. Пов'язані з розтягуванням речовини земної кори: тріщини розриву, скиди, грабени.
- 3. Пов'язані з вулканізмом: розриви, стискування, грабени (кальдери).
- 4. Пов'язані із землетрусами: тріщини розриву, зрушення, скидання, грабени.
- 5. Пов'язані з метаморфізмом: тріщини стискування та розтягування.
ІІ. Атектонічні розлади.
А. Штучні:
- 1. Пов'язані з вибухами та ударами.
- 2. Пов'язані з обваленнями.
Б. Природні:
- 1. Пов'язані з обвалами та зсувами.
- 2. Пов'язані з фізичним вивітрюванням.
- 3. Пов'язані з рухом та навантаженням льоду.
- 4. Пов'язані з фізико-хімічним перетворенням осаду (тріщини висихання та ущільнення).
Класифікація П. К. Соболевського
Найзручнішою і повною є геометрична класифікація П. К. Соболевського. В ній тип порушення визначається в залежності від кута β, відрахованого за напрямом, протилежним напрямові годинникової стрілки, від лінії падіння зміщувача до напряму переміщення порід висячого боку (умовно вважається, що породи лежачого боку нерухомі).
Основні типи порушень
Розрізнюють чотири основних типи порушень (скид, підкид, зсув, перезсув) та чотири проміжних (скидо-зсув, , , ). При пологому падінні зміщувача вживають спрощену класифікацію, для якої всі порушення в бік падіння зміщувача називають скидами, а в бік підняття — насувами. При скиді породи висячого боку, які лежать вище поверхні зміщувача, пересуваються по ній вниз поверхнею розриву.
Скид — диз'юнктивне порушення, яке має зміщувач, нахилений в бік опущеного крила розлому.
Підкид — диз'юнктивне порушення в товщі гірських порід, при якому рух порід відбувається по зміщувачу, нахиленому до горизонту.
Зсув — горизонтальне переміщення порід висячого боку в напрямі простягання зміщувача.
Перезсув — порушення залягання гірських порід з розривом їх суцільності і горизонтальним переміщенням порід висячого боку в напрямі, протилежному напрямку простягання зміщувача.
Геометричні параметри порушень
Геометричні параметри Д. — лінійні і кутові величини, що характеризують розміри, форму і положення розривної структури диз'юнктиву у надрах:
- простягання і падіння блоків α і δ; те ж, зміщувача А и Δ;
- те ж, лінії обриву α і α0;
- кут диз'юнктива v — кут між зміщувачем і блоком в бік переміщення останнього;
- напрямок вектора відносного переміщення в площині зміщувача;
- амплітуда диз'юнктиву а (р, h, d, I, m), тут а — загальне позначення амплітуди;
- р, h, d — амплітуда з відповідно по нормалі до крил, по вертикалі і по горизонталі навхрест простягання блоків (характерні для диз'юнктивів з подвоєнням (перекриттям) блоків);
- I — амплітуда диз'юнктива по горизонталі, паралельно лінії простягання зміщувача за зоною останнього (характерна для диз'юнктивів з розтяжкою блоків);
- m — потужність зони зміщувача по нормалі до зміщувача.
Визначення амплітуди диз'юнктиву
Амплітуда диз'юнктиву — відстань висячого крила (висячого боку) диз'юнктиву Рв відносно лежачого крила (лежачого боку) Рл в характерному чи заданому напрямку. В залежності від напрямку, за яким визначають відстань між крилами, розрізняють такі А.д.:
- стратиграфічну або нормальну (N — відстань між крилами покладу, яка визначена по нормалі до поверхні пласта);
- вертикальну (h — відстань між крилами чи їх продовженням у вертикальному напрямку) :
- h=N/cos δp
- горизонтальну (l — найкоротша горизонтальна відстань між крилами, яка вимірюється навхрест простягання крил):
- l=N/sin δp
- за простяганням зміщувача (L — горизонтальна відстань між зміщеними крилами), вимірюється у площині змішувача:
- L=l/sin ω=N/sin δp sin ω
де ω — різниця кутів простягання площин крила і зміщувача, δр — кут падіння крил.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Diz yunktivni dislokaciyi porushennya ros dizyunktivnye dislokacii angl disjunctive break disturbance fracture nim Disjunktivbruche m pl Disjunktivstorungen f pl porushennya pervinnogo zalyagannya verstv girskih porid iz rozrivom yih sucilnosti Ce rozlomi trishini poverhni spovzannya tosho Pov yazani perevazhno z goroutvoryuyuchimi ta skladkoutvoryuyuchimi ruhami Za pohodzhennyam D p podilyayut na netektonichni i tektonichni Po vidnoshennyu do skladchastih ta in tektonichnih struktur mozhut buti krajovimi abo granichnimi vnutrishnimi i naskriznimi za glibinoyu proyaviv pripoverhnevimi abo glibinnimi San Andreas rozlom Kaliforniya SShA Diz yunktivni dislokaciyi netektonichnogo pohodzhennya ce deformaciyi yaki mayut misce pid chas skorochennya ob yemu porodi vivitryuvanni padinni meteoritiv tosho KlasifikaciyaVidomi genetichni geometrichni zmishani i in klasifikaciyi Deyaki z nih nazvano za prizvishami yih avtoriv napriklad geometrichni klasifikaciyi P K Sobolevskogo V I Baumana tosho Genetichna klasifikaciya I Tektonichni porushennya 1 Pov yazani zi stisnennyam rechovini zemnoyi kori ta yiyi skladchastistyu trishini skolu skidi nasuvi sharyazhi klyvazh 2 Pov yazani z roztyaguvannyam rechovini zemnoyi kori trishini rozrivu skidi grabeni 3 Pov yazani z vulkanizmom rozrivi stiskuvannya grabeni kalderi 4 Pov yazani iz zemletrusami trishini rozrivu zrushennya skidannya grabeni 5 Pov yazani z metamorfizmom trishini stiskuvannya ta roztyaguvannya II Atektonichni rozladi A Shtuchni 1 Pov yazani z vibuhami ta udarami 2 Pov yazani z obvalennyami B Prirodni 1 Pov yazani z obvalami ta zsuvami 2 Pov yazani z fizichnim vivitryuvannyam 3 Pov yazani z ruhom ta navantazhennyam lodu 4 Pov yazani z fiziko himichnim peretvorennyam osadu trishini visihannya ta ushilnennya Klasifikaciya P K Sobolevskogo Najzruchnishoyu i povnoyu ye geometrichna klasifikaciya P K Sobolevskogo V nij tip porushennya viznachayetsya v zalezhnosti vid kuta b vidrahovanogo za napryamom protilezhnim napryamovi godinnikovoyi strilki vid liniyi padinnya zmishuvacha do napryamu peremishennya porid visyachogo boku umovno vvazhayetsya sho porodi lezhachogo boku neruhomi Osnovni tipi porushenTipi diz yunktiviv Rozriznyuyut chotiri osnovnih tipi porushen skid pidkid zsuv perezsuv ta chotiri promizhnih skido zsuv Pri pologomu padinni zmishuvacha vzhivayut sproshenu klasifikaciyu dlya yakoyi vsi porushennya v bik padinnya zmishuvacha nazivayut skidami a v bik pidnyattya nasuvami Pri skidi porodi visyachogo boku yaki lezhat vishe poverhni zmishuvacha peresuvayutsya po nij vniz poverhneyu rozrivu Skid diz yunktivne porushennya yake maye zmishuvach nahilenij v bik opushenogo krila rozlomu Pidkid diz yunktivne porushennya v tovshi girskih porid pri yakomu ruh porid vidbuvayetsya po zmishuvachu nahilenomu do gorizontu Zsuv gorizontalne peremishennya porid visyachogo boku v napryami prostyagannya zmishuvacha Perezsuv porushennya zalyagannya girskih porid z rozrivom yih sucilnosti i gorizontalnim peremishennyam porid visyachogo boku v napryami protilezhnomu napryamku prostyagannya zmishuvacha Geometrichni parametri porushenGeometrichni parametri D linijni i kutovi velichini sho harakterizuyut rozmiri formu i polozhennya rozrivnoyi strukturi diz yunktivu u nadrah prostyagannya i padinnya blokiv a i d te zh zmishuvacha A i D te zh liniyi obrivu a i a0 kut diz yunktiva v kut mizh zmishuvachem i blokom v bik peremishennya ostannogo napryamok vektora vidnosnogo peremishennya v ploshini zmishuvacha amplituda diz yunktivu a r h d I m tut a zagalne poznachennya amplitudi r h d amplituda z vidpovidno po normali do kril po vertikali i po gorizontali navhrest prostyagannya blokiv harakterni dlya diz yunktiviv z podvoyennyam perekrittyam blokiv I amplituda diz yunktiva po gorizontali paralelno liniyi prostyagannya zmishuvacha za zonoyu ostannogo harakterna dlya diz yunktiviv z roztyazhkoyu blokiv m potuzhnist zoni zmishuvacha po normali do zmishuvacha Viznachennya amplitudi diz yunktivu Amplituda diz yunktivu vidstan visyachogo krila visyachogo boku diz yunktivu Rv vidnosno lezhachogo krila lezhachogo boku Rl v harakternomu chi zadanomu napryamku V zalezhnosti vid napryamku za yakim viznachayut vidstan mizh krilami rozriznyayut taki A d stratigrafichnu abo normalnu N vidstan mizh krilami pokladu yaka viznachena po normali do poverhni plasta vertikalnu h vidstan mizh krilami chi yih prodovzhennyam u vertikalnomu napryamku h N cos dpgorizontalnu l najkorotsha gorizontalna vidstan mizh krilami yaka vimiryuyetsya navhrest prostyagannya kril l N sin dpza prostyagannyam zmishuvacha L gorizontalna vidstan mizh zmishenimi krilami vimiryuyetsya u ploshini zmishuvacha L l sin w N sin dp sin w de w riznicya kutiv prostyagannya ploshin krila i zmishuvacha dr kut padinnya kril Div takozhporusheni plasti girskih porid porushenist budovi vugillya Zona vplivu diz yunktivuLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 https nospe ucoz ru index 0 259