Анато́лій Йо́сипович Андре́єв (20 січня 1900, Ольвіополь, Херсонська губернія — 3 серпня 1973, Ленінград) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант (20.04.1945).
Анатолій Йосипович Андреєв | |
---|---|
Народження | 20 січня 1900 Первомайськ, Україна |
Смерть | 3 серпня 1973 (73 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР |
Поховання | Санкт-Петербург |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | піхота |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Роки служби | 1918–1949 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-лейтенант |
Командування | 43-й стрілецький корпус |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Анатолій Йосипович Андреєв народився 20 січня 1900 року в місті Ольвіополь Єлизаветградського повіту Херсонської губернії (тепер частина міста Первомайська Миколаївської області). Єврей.
В Червоній Армії з квітня 1918 року. У складі 1-го радянського Латиського стрілецького полку Південної групи військ брав участь в обороні Одеси від військ генерала Денікіна А. І.. В умовах оточення відходив на північ і в вересні 1919 року під Житомиром, прорвавши кільце оточення, з'єднався з частинами Червоної Армії. Брав участь у звільненні Харкова від денікінців, переслідував їх правобережжям Дніпра. В подальшому брав участь у придушенні повстання Н. І. Махна.
В грудні 1923 року закінчив 6-ту Харківську піхотну школу і командував взводом 152-го стрілецького полку в 51-й Перекопській стрілецькій дивізії Українського військового округу.
В 1924 році навчався на 5-місячних Вищих повторних розвідувальних курсах Українського військового округу в Харкові, по закінченні повернувся в свій полк, командував ротою, був помічником командира батальйону.
В квітні 1931 року закінчив Тактико-стрілецькі курси удосконалення комскладу РСЧА «Постріл» ім. Комінтерна і направлений командиром батальйону 75-го стрілецького полку 25-ї Чапаєвської стрілецької дивізії УВО.
З вересня 1932 року по травень 1933 року — помічник начальника 3-го відділення 4-го управління Штабу РСЧА.
В 1936 році закінчив Військову академію ім. М. В. Фрунзе і призначений начальником 1-ї частини штабу 24-ї Самаро-Ульянівської залізної дивізії УВО.
В лютому 1938 року призначений начальником штабу УВО, проте за 4 місяці був переведений до Закавказького військового округу на посаду начальника штабу .
З лютого 1939 року командує 63-ю гірськострілецькою дивізією, а з жовтня — 20-ю гірськострілецькою дивізією Закавказького військового округу.
Постановою РНК СРСР від 4 червня 1940 року № 945 комбригу Андреєву А. Й. присвоєно військове звання генерал-майор.
У вересні 1940 року призначається заступником начальника штабу Закавказького військового округу з тилу. З березня 1941 року — командир . З початком німецько-радянської війни дивізія генерал-майора Андреєва брала участь в бойових діях на Південному фронті.
В січні 1942 року генерал-майор Андреєв А. Й. призначений командиром 59-ї армії Ленінградського фронту.
З травня 1943 року — заступник командуючого 2-ю ударною армією і, одночасно, виконувач обов'язків командира 43-го стрілецького корпусу. З вересня 1943 року — командир 43-го стрілецького корпусу.
У складі різних армій Ленінградського фронту корпус брав участь в Кингисеппсько-Гдовській фронтовій наступальній операції, що була частиною Ленінградсько-Новгородської стратегічної наступальної операції.
На заключному етапі німецько-радянської війни 43-й стрілецький корпус у складі 59-ї армії 1-го Українського фронту брав участь в Сандомирсько-Сілезькій наступальній операції, внаслідок якої було звільнено польські міста Бендзин, Домброва-Гурнича, Сосновець, Катовиці й інші.
20 квітня 1945 року Андреєву А. Й. присвоєно військове звання генерал-лейтенант.
У травні 1945 року частини 43-го стрілецького корпуса брали участь у Празькій наступальній операції.
З травня 1945 по лютий 1946 року генерал-лейтенант Андреєв А. Й. — заступник командувача 7-ї гвардійської армії. З лютого по травень 1946 року — командир 31-го стрілецького корпуса.
З травня 1946 року — на викладацькій роботі. Спочатку був старшим викладачем Вищої військової академії імені К. Є. Ворошилова, а з жовтня 1947 року — заступник начальника Військової академії зв'язку. В 1949 році вийшов у відставку.
Помер 3 серпня 1973 року. Похований в Ленінграді.
Військові звання
- Генерал-майор — 04.06.1940
- Генерал-лейтенант — 20.04.1945
Нагороди
- Орден Леніна
- Три ордена Червоного Прапора
- Два ордена Суворова 2 ступеня
- Орден Кутузова 2 ступеня
- Медалі
Посилання
- Андреєв А. Й. на narod.ru [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Андреєв А. Й. на people.su
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Andreyev Anato lij Jo sipovich Andre yev 20 sichnya 1900 Olviopol Hersonska guberniya 3 serpnya 1973 Leningrad radyanskij vijskovij diyach general lejtenant 20 04 1945 Anatolij Josipovich AndreyevNarodzhennya20 sichnya 1900 1900 01 20 Pervomajsk UkrayinaSmert3 serpnya 1973 1973 08 03 73 roki Leningrad RRFSR SRSRPohovannyaSankt PeterburgKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijskpihotaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1918 1949PartiyaKPRSZvannya General lejtenantKomanduvannya43 j strileckij korpusVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Nimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaAnatolij Josipovich Andreyev narodivsya 20 sichnya 1900 roku v misti Olviopol Yelizavetgradskogo povitu Hersonskoyi guberniyi teper chastina mista Pervomajska Mikolayivskoyi oblasti Yevrej V Chervonij Armiyi z kvitnya 1918 roku U skladi 1 go radyanskogo Latiskogo strileckogo polku Pivdennoyi grupi vijsk brav uchast v oboroni Odesi vid vijsk generala Denikina A I V umovah otochennya vidhodiv na pivnich i v veresni 1919 roku pid Zhitomirom prorvavshi kilce otochennya z yednavsya z chastinami Chervonoyi Armiyi Brav uchast u zvilnenni Harkova vid denikinciv peresliduvav yih pravoberezhzhyam Dnipra V podalshomu brav uchast u pridushenni povstannya N I Mahna V grudni 1923 roku zakinchiv 6 tu Harkivsku pihotnu shkolu i komanduvav vzvodom 152 go strileckogo polku v 51 j Perekopskij strileckij diviziyi Ukrayinskogo vijskovogo okrugu V 1924 roci navchavsya na 5 misyachnih Vishih povtornih rozviduvalnih kursah Ukrayinskogo vijskovogo okrugu v Harkovi po zakinchenni povernuvsya v svij polk komanduvav rotoyu buv pomichnikom komandira bataljonu V kvitni 1931 roku zakinchiv Taktiko strilecki kursi udoskonalennya komskladu RSChA Postril im Kominterna i napravlenij komandirom bataljonu 75 go strileckogo polku 25 yi Chapayevskoyi strileckoyi diviziyi UVO Z veresnya 1932 roku po traven 1933 roku pomichnik nachalnika 3 go viddilennya 4 go upravlinnya Shtabu RSChA V 1936 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu im M V Frunze i priznachenij nachalnikom 1 yi chastini shtabu 24 yi Samaro Ulyanivskoyi zaliznoyi diviziyi UVO V lyutomu 1938 roku priznachenij nachalnikom shtabu UVO prote za 4 misyaci buv perevedenij do Zakavkazkogo vijskovogo okrugu na posadu nachalnika shtabu Z lyutogo 1939 roku komanduye 63 yu girskostrileckoyu diviziyeyu a z zhovtnya 20 yu girskostrileckoyu diviziyeyu Zakavkazkogo vijskovogo okrugu Postanovoyu RNK SRSR vid 4 chervnya 1940 roku 945 kombrigu Andreyevu A J prisvoyeno vijskove zvannya general major U veresni 1940 roku priznachayetsya zastupnikom nachalnika shtabu Zakavkazkogo vijskovogo okrugu z tilu Z bereznya 1941 roku komandir Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni diviziya general majora Andreyeva brala uchast v bojovih diyah na Pivdennomu fronti V sichni 1942 roku general major Andreyev A J priznachenij komandirom 59 yi armiyi Leningradskogo frontu Z travnya 1943 roku zastupnik komanduyuchogo 2 yu udarnoyu armiyeyu i odnochasno vikonuvach obov yazkiv komandira 43 go strileckogo korpusu Z veresnya 1943 roku komandir 43 go strileckogo korpusu U skladi riznih armij Leningradskogo frontu korpus brav uchast v Kingiseppsko Gdovskij frontovij nastupalnij operaciyi sho bula chastinoyu Leningradsko Novgorodskoyi strategichnoyi nastupalnoyi operaciyi Na zaklyuchnomu etapi nimecko radyanskoyi vijni 43 j strileckij korpus u skladi 59 yi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu brav uchast v Sandomirsko Silezkij nastupalnij operaciyi vnaslidok yakoyi bulo zvilneno polski mista Bendzin Dombrova Gurnicha Sosnovec Katovici j inshi 20 kvitnya 1945 roku Andreyevu A J prisvoyeno vijskove zvannya general lejtenant U travni 1945 roku chastini 43 go strileckogo korpusa brali uchast u Prazkij nastupalnij operaciyi Z travnya 1945 po lyutij 1946 roku general lejtenant Andreyev A J zastupnik komanduvacha 7 yi gvardijskoyi armiyi Z lyutogo po traven 1946 roku komandir 31 go strileckogo korpusa Z travnya 1946 roku na vikladackij roboti Spochatku buv starshim vikladachem Vishoyi vijskovoyi akademiyi imeni K Ye Voroshilova a z zhovtnya 1947 roku zastupnik nachalnika Vijskovoyi akademiyi zv yazku V 1949 roci vijshov u vidstavku Pomer 3 serpnya 1973 roku Pohovanij v Leningradi Vijskovi zvannyaGeneral major 04 06 1940 General lejtenant 20 04 1945NagorodiOrden Lenina Tri ordena Chervonogo Prapora Dva ordena Suvorova 2 stupenya Orden Kutuzova 2 stupenya MedaliPosilannyaAndreyev A J na narod ru 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Andreyev A J na people su