У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Санкт Петербурзький договір Санкт Петербу рзький до говір договір п

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Санкт-Петербурзький договір.

Санкт-Петербу́рзький до́говір – договір про торгівлю і мореплавання між Російською та Японською імперіями, підписаний 27 травня (8 червня) 1895 у Санкт-Петербурзі Олексієм Лобановим-Ростовським і Сергієм Вітте зі сторони Росії та Нісі Токудзіро зі сторони Японії.

Санкт-Петербурзький договір
Тип	міжнародний договір
Підписано	27 травня 1895
Підписанти	Вітте Сергій Юлійович і Лобанов-Ростовський Олексій Борисович
Сторони	Російська імперія і Японська імперія

Складався з 20 статей і встановлювався на 12 років. Було обумовлено, що договір вступить у силу не раніше, ніж як через 4 роки після підписання. Ст. 18 договору скасовувала російсько-японські договори 1855, 1858, торгову конвенцію 1867 і усі додаткові домовленості.

Іноземні поселення в Японії повинні були ввійти до складу японських міст і надалі підкорятися японській владі, а не іноземним консульствам (ст. 17). У ст. 1 договору перераховувалися права, надані підданим кожної з договірних сторін на території іншої сторони.

Власність підданих однієї з держав на території іншої оголошувалась недоторканною; їм надавалась свобода переїзду і оселення, рівні з місцевими жителями судові та майнові права(ст. 13), свобода совісті та віросповідання, запроваджувався принцип рівного оподаткування (ст. 4-7).

Обидві держави надавали один одному режим найбільшого сприяння у відношенні торгівлі і мореплавання, а також право назначати своїх консулів повсюдно, за винятком окремих районів (ст. 15).

Література

М. Миронова. Російсько-японський договір 1895 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.