Крутиков Олексій Дмитрович

Олексій Дмитрович Крутиков (2 січня 1902(19020102), село Філяєво Грязовецького повіту Вологодської губернії, тепер Грязовецького району Вологодської області, Російська Федерація — 1962, місто Москва) — радянський державний діяч, заступник голови Ради міністрів СРСР, 1-й заступник народного комісара зовнішньої торгівлі СРСР. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1941—1952 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Крутиков Олексій Дмитрович
Народився	2 січня 1902(1902-01-02)^[1] село Філяєво Грязовецького повіту Вологодської губернії, тепер Грязовецького району Вологодської області, Російська Федерація
Помер	1962 Москва, СРСР
Поховання	Москва
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик, державний діяч, вчитель
Знання мов	російська
Посада	депутат Верховної ради СРСР^[d]
Військове звання	батальйонний комісар^[1]
Партія	КПРС
Діти	^d
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крутиков.

Життєпис

Народився в селянській родині. У 1914 році закінчив двохкласну земську школу.

У серпні 1917 — листопаді 1921 року — учень телеграфіста, телеграфіст залізничної станції Вологда-Місто. З грудня 1921 по квітень 1924 року працював в господарстві батька в селі Філяєво та на лісозаготівлях.

З квітня по грудень 1924 року служив червоноармійцем 28-го стрілецького полку 10-ї територіальної дивізії Червоної армії.

У грудні 1924 — листопаді 1927 року — голова сільського споживчого товариства «Свободное» села Філяєво Вологодської губернії.

Член ВКП(б) з березня 1927 року.

У листопаді 1927 — листопаді 1928 року — інструктор Вологодської губернської Спілки споживчих товариств, у листопаді 1928 — липні 1930 року — інструктор, завідувач культурно-просвітницького відділу Вологодської окружної Спілки споживчих товариств.

У липні 1930 — березні 1931 року — секретар, заступник голови виконавчого комітету Кокшенгської районної ради Північного краю.

У березні — вересні 1931 року — голова районної Спілки споживчих товариств в селі Тарногський Городок Північного краю.

У вересні 1931 — вересні 1932 року — слухач Ленінградських вищих педагогічних курсів Центроспілки.

У вересні 1932 — квітні 1933 року — завідувач навчальної частини Псковського кооперативного технікуму. У квітні 1933 — квітні 1934 року — директор Новгородського навчального комбінату Північно-Західної Спілки споживчих товариств. У квітні 1934 — вересні 1936 року — директор Павловського технікуму радянської торгівлі Ленінградської області.

У вересні 1936 — січні 1938 року — слухач економічного відділення Інституту червоної професури, не закінчив.

У січні — березні 1938 року — завідувач відділу пропаганди і агітації Куйбишевського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.

У березні — грудні 1938 року — завідувач відділу керівних партійних органів Ярославського обласного комітету ВКП(б).

У грудні 1938 року — інструктор відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б).

У грудні 1938 — 1940 року — заступник, у 1940 — березні 1946 року — 1-й заступник народного комісара зовнішньої торгівлі СРСР. У березні 1946 — 9 липня 1948 року — заступник міністра зовнішньої торгівлі СРСР.

9 липня — 28 грудня 1948 року — голова Бюро Ради міністрів СРСР з торгівлі та легкої промисловості. 28 грудня 1948 — 8 лютого 1949 року — голова Бюро Ради міністрів СРСР з торгівлі.

Одночасно 13 липня 1948 — 8 лютого 1949 року — заступник голови Ради міністрів СРСР.

8 лютого 1949 — листопаді 1951 року — заступник голови Бюро Ради міністрів СРСР з торгівлі.

У листопаді 1951 — березні 1953 року — начальник Управління з торгівлі нефондованими промисловими товарами Міністерства торгівлі СРСР.

У березні — серпні 1953 року — заступник міністра внутрішньої і зовнішньої торгівлі СРСР. У серпні 1953 — лютому 1954 року — заступник міністра торгівлі СРСР. У лютому — березні 1954 року — заступник голови Бюро Ради міністрів СРСР з торгівлі.

23 липня 1954 року виключений із КПРС через те, що його син Фелікс Крутиков, секретар радянської торгової місії у Франції, був оголошений французьким шпигуном і заарештований. У жовтні 1960 року відновлений в членах КПРС.

З серпня 1954 року — заступник начальника Головного управління оптової та дрібнооптової посилкової торгівлі Центроспілки.

Помер 1962 року в Москві.

Нагороди і звання

• два ордени Леніна
• медаль «За оборону Москви»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі

Примітки

1. Память народа — 2015.
   d:Track:Q99752800

Джерела

• Крутиков Алексей Дмитриевич [ 3 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)