Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Георгій Пирванов Дамянов болг Георги Първанов Дамянов в період еміграції в СРСР і роботи в Комінтерні користувався псевд

Георгій Дамянов

Георгій Дамянов

Георгій Пирванов Дамянов (болг. Георги Първанов Дамянов, в період еміграції в СРСР і роботи в Комінтерні користувався псевдонімом Георгій Бєлов; 23 вересня 1892 року, с. Лопушна Монтанська область — 27 листопада 1958 року, Софія) — болгарський комуністичний, державний і військовий діяч. Народної Республіки Болгарії (1957). Генерал-лейтенант (5.09.1947) Болгарії і полковник (1944) Червоної Армії.

Георгій Дамянов
Георги Дамянов
Голова
27 травня 1950 року — 27 листопада 1958 року
ПопередникМінчо Нейчев
НаступникДимитр Ганев
Міністр народної оборони НРБ
22 листопада 1946 року — 27 травня 1950 року
Попередникпосада запроваджена; як воєнний міністр, Кімон Георгієв як в.о. воєнного міністра
НаступникПетар Панчевський
Народився23 вересня 1892(1892-09-23)
Лопушна, Князівство Болгарія
Помер27 листопада 1958(1958-11-27) (66 років)
Софія, Народна Республіка Болгарія
Похованийd
Відомий якполітик, офіцер, військовослужбовець
КраїнаБолгарія[1]
Alma materВійськова академія імені М. В. Фрунзе і Софійський університет Святого Климента Охридського
Політична партіяБолгарська комуністична партія
Нагороди
image image image
image
image
image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в бідній селянській родині. Закінчив Врацьку гімназію в 1911 році, ще в період навчання став членом марксистського гуртка. У 1912 вступив до . Після закінчення навчання працював учителем в селі Ковачиця, телеграфістом на поштовій станції в місті Фердинанд. Володів французькою та німецькою мовами.

Після вступу Болгарії в Першу світову війну був мобілізований до Болгарської армії у 1915 році, закінчив школу офіцерів запасу того ж року. Учасник Першої світової війни, командир взводу і командир роти , воював проти Сербії в 1915 році і проти Румунії в Добруджі в 1916 році. У 1916 році отримав важке поранення. Після госпіталю служив в телеграфній дружини в Софії. Вів активну антивоєнну агітацію. Був демобілізований в жовтні 1918 року в званні поручника.

Після війни жив у рідному селі де його обрали кметем (старостою) села. Продовжував комуністичну діяльність, став секретарем райкому БРСДП в рідному селі, а потім головою комуни в Лопушні. Активний діяч Вересневого повстання 1923 року, командував місцевою дружини повсталих і був головою Врачанского ревкому. На чолі загону бився в Фердінанді і його околицях, але потім під атаками урядових військ загін відступив за кордон. За участь у повстанні був двічі заочно засуджений болгарською владою до страти. Проживав в якості політемігранта в Королівстві Сербів, Хорватів і Словенців і в Австрії, продовжував партійну роботу, за завданням Центрального комітету БКП нелегально жив і працював в Болгарії з травня 1924 по січень 1925 року, виконуючи завдання з відновлення партійних організацій.

У жовтні 1925 року за рішенням партії емігрував в Радянський Союз, де вступив до Червоної Армії і був направлений вчитися в академію. У 1929 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. Після закінчення академії стажувався на посаді командира роти в 151-му стрілецькому полку Київського військового округу (Одеса). Із січня по жовтень 1930 року — начальник штабу 239-го стрілецького полку в Слов'янську. У 1930 — липні 1931 року навчався на Військово-хімічних академічних курсах в Москві. З липня 1931 року служив у Військовій академії ім. М. В. Фрунзе як викладач, а потім старший керівник кафедри хімічного захисту. У листопаді 1934 року направлений в розпорядження Штабу РККА. З квітня 1935 року знову нелегально працював в Болгарії по лінії військової розвідки. З 1936 по 1937 році брав участь в громадянській війні в Іспанії, будучи заступником командира 12-ї інтернаціональної бригади, 45-ї інтернаціональної дивізії, начальником і інструктором бази формування інтернаціональних бригад в Альбасете. У лютому 1936 року був обраний членом . З 1937 року працював в Комінтерні, був викладачем Міжнародної ленінської школи Комінтерну, заступником завідувача і з 1942 року завідувачем відділом кадрів Виконкому Комінтерну (до його розпуску в 1943 році).

Під час Німецько-радянської війни в 1941 році брав участь у створенні НКВС СРСР, де формував підрозділи з числа болгар-емігрантів. Займався також підбором людей для роботи в розвідувальних органах за кордоном. Член Закордонного бюро ЦК БКП.

Після успішної Болгарської операції 1944 року повернувся в Болгарію, де в листопаді 1944 року очолив військовий відділ ЦК Болгарської робітничої партії (комуністів). У перші 15 років після приходу комуністів до влади в Болгарії був одним провідних діячів в керівництва комуністичної партії і країни. З листопада 1946 до травня 1950 року — міністр народної оборони Народної республіки Болгарія . З травня 1950 до своєї смерті в листопаді 1958 року — голова . Депутат всіх складів Народних зборів Болгарії до своєї смерті.

Похований на Софії.

Нагороди

Примітки

  1. https://www.munzinger.de/search/go/document.jsp?id=00000003432
  2. После ряда реорганизаций и смен наименования в итоге эта партия получила название .

Література

  • Соловьев Д. Ю. Красная Армия. Полковники 1935—1945. Том 16. — М., 2019.
  • Ташев Ташо. Министрите на България 1879—1999. — София, АИ «Проф. Марин Дринов», Изд. на МО, 1999. — / . — С.134–135.
  • Ташев Т., Недев С. Върховното ръководство и висшето командване на българската армия (1879—1999). — София, Университетско издателство «Св. Климент Охридски», 2000. — С.131.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Georgij Pirvanov Damyanov bolg Georgi Prvanov Damyanov v period emigraciyi v SRSR i roboti v Kominterni koristuvavsya psevdonimom Georgij Byelov 23 veresnya 1892 roku s Lopushna Montanska oblast 27 listopada 1958 roku Sofiya bolgarskij komunistichnij derzhavnij i vijskovij diyach Narodnoyi Respubliki Bolgariyi 1957 General lejtenant 5 09 1947 Bolgariyi i polkovnik 1944 Chervonoyi Armiyi Georgij DamyanovGeorgi DamyanovGolova27 travnya 1950 roku 27 listopada 1958 rokuPoperednikMincho NejchevNastupnikDimitr GanevMinistr narodnoyi oboroni NRB22 listopada 1946 roku 27 travnya 1950 rokuPoperednikposada zaprovadzhena yak voyennij ministr Kimon Georgiyev yak v o voyennogo ministraNastupnikPetar PanchevskijNarodivsya23 veresnya 1892 1892 09 23 Lopushna Knyazivstvo BolgariyaPomer27 listopada 1958 1958 11 27 66 rokiv Sofiya Narodna Respublika BolgariyaPohovanijdVidomij yakpolitik oficer vijskovosluzhbovecKrayinaBolgariya 1 Alma materVijskova akademiya imeni M V Frunze i Sofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoPolitichna partiyaBolgarska komunistichna partiyaNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v bidnij selyanskij rodini Zakinchiv Vracku gimnaziyu v 1911 roci she v period navchannya stav chlenom marksistskogo gurtka U 1912 vstupiv do Pislya zakinchennya navchannya pracyuvav uchitelem v seli Kovachicya telegrafistom na poshtovij stanciyi v misti Ferdinand Volodiv francuzkoyu ta nimeckoyu movami Pislya vstupu Bolgariyi v Pershu svitovu vijnu buv mobilizovanij do Bolgarskoyi armiyi u 1915 roci zakinchiv shkolu oficeriv zapasu togo zh roku Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni komandir vzvodu i komandir roti voyuvav proti Serbiyi v 1915 roci i proti Rumuniyi v Dobrudzhi v 1916 roci U 1916 roci otrimav vazhke poranennya Pislya gospitalyu sluzhiv v telegrafnij druzhini v Sofiyi Viv aktivnu antivoyennu agitaciyu Buv demobilizovanij v zhovtni 1918 roku v zvanni poruchnika Pislya vijni zhiv u ridnomu seli de jogo obrali kmetem starostoyu sela Prodovzhuvav komunistichnu diyalnist stav sekretarem rajkomu BRSDP v ridnomu seli a potim golovoyu komuni v Lopushni Aktivnij diyach Veresnevogo povstannya 1923 roku komanduvav miscevoyu druzhini povstalih i buv golovoyu Vrachanskogo revkomu Na choli zagonu bivsya v Ferdinandi i jogo okolicyah ale potim pid atakami uryadovih vijsk zagin vidstupiv za kordon Za uchast u povstanni buv dvichi zaochno zasudzhenij bolgarskoyu vladoyu do strati Prozhivav v yakosti politemigranta v Korolivstvi Serbiv Horvativ i Slovenciv i v Avstriyi prodovzhuvav partijnu robotu za zavdannyam Centralnogo komitetu BKP nelegalno zhiv i pracyuvav v Bolgariyi z travnya 1924 po sichen 1925 roku vikonuyuchi zavdannya z vidnovlennya partijnih organizacij U zhovtni 1925 roku za rishennyam partiyi emigruvav v Radyanskij Soyuz de vstupiv do Chervonoyi Armiyi i buv napravlenij vchitisya v akademiyu U 1929 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze Pislya zakinchennya akademiyi stazhuvavsya na posadi komandira roti v 151 mu strileckomu polku Kiyivskogo vijskovogo okrugu Odesa Iz sichnya po zhovten 1930 roku nachalnik shtabu 239 go strileckogo polku v Slov yansku U 1930 lipni 1931 roku navchavsya na Vijskovo himichnih akademichnih kursah v Moskvi Z lipnya 1931 roku sluzhiv u Vijskovij akademiyi im M V Frunze yak vikladach a potim starshij kerivnik kafedri himichnogo zahistu U listopadi 1934 roku napravlenij v rozporyadzhennya Shtabu RKKA Z kvitnya 1935 roku znovu nelegalno pracyuvav v Bolgariyi po liniyi vijskovoyi rozvidki Z 1936 po 1937 roci brav uchast v gromadyanskij vijni v Ispaniyi buduchi zastupnikom komandira 12 yi internacionalnoyi brigadi 45 yi internacionalnoyi diviziyi nachalnikom i instruktorom bazi formuvannya internacionalnih brigad v Albasete U lyutomu 1936 roku buv obranij chlenom Z 1937 roku pracyuvav v Kominterni buv vikladachem Mizhnarodnoyi leninskoyi shkoli Kominternu zastupnikom zaviduvacha i z 1942 roku zaviduvachem viddilom kadriv Vikonkomu Kominternu do jogo rozpusku v 1943 roci Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni v 1941 roci brav uchast u stvorenni NKVS SRSR de formuvav pidrozdili z chisla bolgar emigrantiv Zajmavsya takozh pidborom lyudej dlya roboti v rozviduvalnih organah za kordonom Chlen Zakordonnogo byuro CK BKP Pislya uspishnoyi Bolgarskoyi operaciyi 1944 roku povernuvsya v Bolgariyu de v listopadi 1944 roku ocholiv vijskovij viddil CK Bolgarskoyi robitnichoyi partiyi komunistiv U pershi 15 rokiv pislya prihodu komunistiv do vladi v Bolgariyi buv odnim providnih diyachiv v kerivnictva komunistichnoyi partiyi i krayini Z listopada 1946 do travnya 1950 roku ministr narodnoyi oboroni Narodnoyi respubliki Bolgariya Z travnya 1950 do svoyeyi smerti v listopadi 1958 roku golova Deputat vsih skladiv Narodnih zboriv Bolgariyi do svoyeyi smerti Pohovanij na Sofiyi Nagorodi 1957 Orden Georgij Dimitrov 1952 1957 1 go stupenya Inshi medali Bolgariyi Orden Lenina 22 09 1957 Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1946 Inshi medali SRSRPrimitkihttps www munzinger de search go document jsp id 00000003432 Posle ryada reorganizacij i smen naimenovaniya v itoge eta partiya poluchila nazvanie LiteraturaSolovev D Yu Krasnaya Armiya Polkovniki 1935 1945 Tom 16 M 2019 Tashev Tasho Ministrite na Blgariya 1879 1999 Sofiya AI Prof Marin Drinov Izd na MO 1999 ISBN 978 954 430 603 8 ISBN 978 954 509 191 9 S 134 135 Tashev T Nedev S Vrhovnoto rkovodstvo i vissheto komandvane na blgarskata armiya 1879 1999 Sofiya Universitetsko izdatelstvo Sv Kliment Ohridski 2000 S 131

Дата публікації:
Топ