Бєлоусов Валентин Олексійович

Валентин Олексійович Бєлоу́сов (нар. 23 грудня 1919, Волноваха — пом. 10 листопада 1976, Донецьк) — український радянський російськомовний письменник; член Спілки радянських письменників України з 1953 року.

Бєлоусов Валентин Олексійович
Народився	23 грудня 1919(1919-12-23) Волноваха, Україна
Помер	10 листопада 1976(1976-11-10) (56 років) Донецьк, Українська РСР, СРСР
Країна	УНР  СРСР
Діяльність	письменник
Членство	Спілка радянських письменників України
Партія	КПРС
Учасник	німецько-радянська війна

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Бєлоусов.

Біографія

Народився 23 грудня 1919 року на станції Волновасі (нині місто Донецької області, Україна). 1938 року закінчив механіко-металургійний технікум. Брав участь у німецько-радянській війні, під час якої закінчив офіцерські курси.

Працював у газетах «Социалистический Донбасс», «Радянська Донеччина», «Правда Украины», в обласному радіокомітеті, кореспондентом газети «Культура і життя». Помер у Донецьку 10 листопада 1976 року.

Творчість

Писав російською мовою. Автор

романів

• «Голос жизни»/«Голос життя» (Сталино, 1952);
• «Город»/«Місто» (Донецьк, 1963);

повістей

• «Пути-дороги»/«Шляхи-дороги» (Сталіно, 1956);
• «Круг смелости»/«Коло сміливості» (Донецьк, 1962);
• «На околице дальней»/«На околиці дальній» (Донецьк, 1967);
• «Десятый»/«Десятий» (Донецьк, 1969).

Головні теми творчості — життя колгоспного села та повоєнного індустріального міста.

Література

• Є. М. Волошко. Бєлоусов Валентин Олексійович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. , С. 160;
• Р. В. Пилипчук. Бєлоусов Валентин Олексійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — .