Пауль Бадер

Пауль Бадер (нім. Paul Bader; 20 липня 1883, Лар — 28 лютого 1971, Еммендінген) — німецький воєначальник, генерал артилерії вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Пауль Бадер
нім. Paul Bader
Генерал артилерії Бадер (літо 1941).
Народився	20 липня 1883(1883-07-20)^[1] Лар^[1]
Помер	28 лютого 1971(1971-02-28) (87 років) Еммендінген
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1903
Військове звання	Генерал артилерії
Нагороди	Золотий німецький хрест () Застібка до Залізного хреста 1-го класу () Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг) Ганзейський хрест (Гамбург) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Нагрудний знак «За поранення» в чорному Командорський Хрест I класу ордена Білої Троянди Орден Корони короля Звоніміра Військовий орден Залізного трилисника
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

1 жовтня 1903 року вступив в 66-й польовий артилерійський полк. З 1 квітня 1910 року — ад'ютант 1-го дивізіону свого полку, з жовтня 1912 року — ад'ютант 80-го польового артилерійського полку. Учасник Першої світової війни. З 12 листопада 1915 року — ад'ютант 39-ї артилерійської бригади. В квітні-жовтні 1919 року — командир добровольчої батареї 66-го артилерійського полку.

Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, командир батареї. 1 жовтня 1928 переведений в Імперське військове міністерство, 1 лютого 1931 року — в штаб 6-го артилерійського полку. З 1 червня 1931 року — командир дивізіону свого полку, з 1 квітня 1933 року — 5-го артилерійського полку, з 1 жовтня 1934 року — артилерійського полку «Людвігсбург». В 1935 призначений командувачем артилерією 1-го військового округу.

З 1 квітня 1937 по 4 жовтня 1940 року — командир 2-ї піхотної (з 12 жовтня 1937 року — мотопіхотної) дивізії. Учасник Польської і Французької кампаній. З 1 жовтня 1940 року — командир 3-ї піхотної дивізії, одночасно з 15 жовтня 1940 по 1 березня 1941 року — командир 65-го командування особливого призначення 3-ї піхотної дивізії. З 25 травня 1941 року — командир . З 11 грудня 1941 року — командувач частинами вермахту в Сербії, керував боротьбою з партизанами. З 25 серпня 1942 року — командир 21-го гірського корпусу, створеного на основі його командування. 10 жовтня 1943 року відправлений в резерв. 31 березня 1944 року звільнений у відставку.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами і дубовим листям
• Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу з мечами
• Ганзейський Хрест (Гамбург)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року» із застібкою «Празький град»
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Орден Білої троянди (Фінляндія), командорський хрест 1-го класу
• Орден «За військові заслуги» (Болгарія), великий хрест з військовою відзнакою
• Орден Корони короля Звоніміра, великий хрест з мечами (Незалежна Держава Хорватія)
• 1-го класу (Незалежна Держава Хорватія)
• Німецький хрест в золоті (29 січня 1943)

Посилання

• Нагороди.

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1012766012 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578