Вітвара або Королівство острова Вайт — ютська держава на території острова Вайт навпроти узбережжя Великої Британії (сучасна Велика Британія), що утворилася на початку VI століття. Невдовзі було підкорено західними саксами, які заснували тут місцеву династію. Тривалий час королівство було об'єктом боротьби між Вессексом, Сассексом та Мерсією. Зрештою 686 року приєднано до королівства Вессекс.
Wihtwara Вітвара | ||||
| ||||
Столиця | Вітварасбург | |||
Мови | давньоанглійська | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засноване | поч. VI ст. | |||
- Приєднано до Вессексу | 686 | |||
Історія
Близько 400 року римські війська залишили провінцію Британія, зокрема острів Вайт. На початку V століття на остров утворилося кельтське королівство , що знаходилося у васальній залежності від Кайра-Гвіннтгуіка.
На початку VI століття острів був захоплений германськими племенем ютів, який закликав на допомогу Еск, король Кенту. Очільник ютів, що захопив острів Вайта достеменно невідомий. Юти назвали королівство Вітвара, що перекладається як «Люди (вояки) Вайту». Можливо королі Вітвари були родичами правлячої династії в Кенті.
У 530 році Вітвару було підкорено військами сакського племені гевіссіїв на чолі з Кердіком (засновником королівства Вессекс). Після смерті Кердіка в 534 році король Кінрік віддав острів родичам Вітгару і Стуфу, які допомагали його батькові при завоюванні півдня Британії. Вони зміцнили старий римський форт, який став називатися Вітварасбург. Пізніше на його місці було побудовано замок Керісбрук.
Протягом 120 років Вайт перебував під владою Вессекської династії. Імена його правителів не збереглися. Висловлюється, що вони навіть були королями, а лише елдорменами.
У 661 році Вульфхер, король Мерсії, сплюндрував острів і віддав його своєму хрещеникові Етельвелю, королю Сассексу. У 686 році на Вайт напав Кедвалла, що мав намір хрестити його жителів, що залишалися до сих пір поганами. Він убив місцевого короля Арвальда і винищив майже всіх місцевих жителів, після чого Вітвара увійшла до складу Вессексу. При цьому сестра Арвальда стала дружиною Еґберта І, короля Кенту.
Королі
- невідомі королі ютів 500—530
- Кердік (530—534)
- Вітгар (534—544)
- Стуф (534—544)
- невідомі королі 544—660
- Арвальд (бл. 660—686)
Джерела
- Barbara Yorke, Kings and Kingdoms of Early Anglo-Saxon England, Seaby, Londres, 1990 ()
- D. P. Kirby, The Earliest English Kings, Routledge, Londres, 1992 ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vitvara abo Korolivstvo ostrova Vajt yutska derzhava na teritoriyi ostrova Vajt navproti uzberezhzhya Velikoyi Britaniyi suchasna Velika Britaniya sho utvorilasya na pochatku VI stolittya Nevdovzi bulo pidkoreno zahidnimi saksami yaki zasnuvali tut miscevu dinastiyu Trivalij chas korolivstvo bulo ob yektom borotbi mizh Vesseksom Sasseksom ta Mersiyeyu Zreshtoyu 686 roku priyednano do korolivstva Vesseks Wihtwara Vitvara poch VI st 686 Stolicya Vitvarasburg Movi davnoanglijska Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovane poch VI st Priyednano do Vesseksu 686IstoriyaBlizko 400 roku rimski vijska zalishili provinciyu Britaniya zokrema ostriv Vajt Na pochatku V stolittya na ostrov utvorilosya keltske korolivstvo sho znahodilosya u vasalnij zalezhnosti vid Kajra Gvinntguika Na pochatku VI stolittya ostriv buv zahoplenij germanskimi plemenem yutiv yakij zaklikav na dopomogu Esk korol Kentu Ochilnik yutiv sho zahopiv ostriv Vajta dostemenno nevidomij Yuti nazvali korolivstvo Vitvara sho perekladayetsya yak Lyudi voyaki Vajtu Mozhlivo koroli Vitvari buli rodichami pravlyachoyi dinastiyi v Kenti U 530 roci Vitvaru bulo pidkoreno vijskami sakskogo plemeni gevissiyiv na choli z Kerdikom zasnovnikom korolivstva Vesseks Pislya smerti Kerdika v 534 roci korol Kinrik viddav ostriv rodicham Vitgaru i Stufu yaki dopomagali jogo batkovi pri zavoyuvanni pivdnya Britaniyi Voni zmicnili starij rimskij fort yakij stav nazivatisya Vitvarasburg Piznishe na jogo misci bulo pobudovano zamok Kerisbruk Protyagom 120 rokiv Vajt perebuvav pid vladoyu Vessekskoyi dinastiyi Imena jogo praviteliv ne zbereglisya Vislovlyuyetsya sho voni navit buli korolyami a lishe eldormenami U 661 roci Vulfher korol Mersiyi splyundruvav ostriv i viddav jogo svoyemu hreshenikovi Etelvelyu korolyu Sasseksu U 686 roci na Vajt napav Kedvalla sho mav namir hrestiti jogo zhiteliv sho zalishalisya do sih pir poganami Vin ubiv miscevogo korolya Arvalda i vinishiv majzhe vsih miscevih zhiteliv pislya chogo Vitvara uvijshla do skladu Vesseksu Pri comu sestra Arvalda stala druzhinoyu Egberta I korolya Kentu Korolinevidomi koroli yutiv 500 530 Kerdik 530 534 Vitgar 534 544 Stuf 534 544 nevidomi koroli 544 660 Arvald bl 660 686 DzherelaBarbara Yorke Kings and Kingdoms of Early Anglo Saxon England Seaby Londres 1990 ISBN 1 85264 027 8 D P Kirby The Earliest English Kings Routledge Londres 1992 ISBN 0 415 09086 5