Консорціум Всесвітнього павутиння англ World Wide Web Consortium W3C головна міжнародна організація що розробляє й впров

Консорціум Всесвітнього павутиння (англ. World Wide Web Consortium, W3C) — головна міжнародна організація, що розробляє й впроваджує технологічні стандарти для Всесвітнього павутиння. Заснована 1994 року Тімом Бернерсом-Лі, — винахідником Всесвітнього павутиння, що він його очолює. Станом на квітень 2001 року організація налічувала 5 учасників.

World Wide Web Consortium
W3C

42°21′43″ пн. ш. 71°05′26″ зх. д. / 42.36205556002777683° пн. ш. 71.09083333002777749° зх. д.Координати: 42°21′43″ пн. ш. 71°05′26″ зх. д. / 42.36205556002777683° пн. ш. 71.09083333002777749° зх. д.
Тип	^d^[1] асоціація і ^d
Організаційно-правова форма господарювання	консорціум і організація 501(c)(3)^[2]
Галузь	всесвітня павутина
Спеціалізація	стандартизація
Гасло	Leading the Web to its full potential і Un seul web partout et pour tous^[3]
Засновано	1 жовтня 1994^[4]
Засновник(и)	Тім Бернерс-Лі
Штаб-квартира	Кембридж^[5]
Співробітники	▼45 осіб (2023)^[6]
Дочірні компанії	^d, WebAssembly і Schema.org
w3.org(англ.)

World Wide Web Consortium у Вікісховищі

Прикладами стандартів консорціуму є HTML, XML, CSS, SVG, RSS та . Хоча юридично W3C не є міжнародно визнаною організацією стандартизації, однак її стандарти є загальновизнаними і, що характерно, — вільними від будь-яких платних запатентованих технологій.

Історія

Консорціум був створений в 1994 році як консультативний орган для лідерів комп'ютерної індустрії. Найбільші світові компанії і корпорації домовлялися в W3C про забезпечення сумісності своїх продуктів і впровадження нових технологічних стандартів.

Першим значним успіхом Консорціуму стала стандартизація мови гіпертекстової розмітки HTML (англ. HyperText Markup Language) в 1996 році. Річ у тому, що в середині 1990-х років низка найбільших виробників програмного забезпечення планували випустити кожен свою версію мови HTML з своїми назвами тегів. Зрозуміло, це привело б до хаосу в Інтернеті, і в результаті вебсторінка однієї компанії була б розмічена абсолютно не так, як сторінка іншої компанії. Через це вебсервер-браузер однієї компанії не міг би відображати сторінки, створені за правилами іншої компанії. Саме W3C належить заслуга в тому, що HTML був випущений з єдиним базовим набором тегів і атрибутів і вебсторінки стали такими, якими ми їх знаємо зараз. Хоча повного збігу тегів і атрибутів HTML досягти не вдалося досі.

Мета й завдання

W3C розробляє для Інтернету єдині принципи й стандарти (названі «Рекомендаціями», англ. W3C Recommendations), які потім впроваджуються виробниками програм й устаткування. У такий спосіб досягається сумісність між програмними продуктами й апаратурами різних компаній, що робить Всесвітню мережу більше зробленої, універсальної й зручної.

Місія W3C: «Повністю розкрити потенціал Всесвітньої павутини, шляхом створення протоколів і принципів, що гарантують довгостроковий розвиток Мережі».

Більш конкретна мета W3C — допомогти комп'ютерним програмам досягти здатності до взаємодії в Мережі (так звана «мережева інтероперабельність», англ. Web interoperability). Застосування єдиних стандартів у Мережі — це ключовий крок для досягнення такої взаємодії.

Два інших найважливіших завдання Консорціуму — забезпечити повну «інтернаціоналізацію Мережі» і зробити Мережу доступною для людей з обмеженими можливостями. Для вирішення першого завдання Консорціум активно співпрацює з організацією «Юнікод» (англ. Unicode) і низкою інших робочих груп, що займаються міжнародною співпрацею в Інтернеті і мовними технологіями. Для вирішення другого завдання Консорціум не тільки співпрацює з організаціями відповідного профілю, але і розробив свої власні Рекомендації, які зараз активно набирають популярності.

Найголовніше

Рекомендації Консорціуму відкриті, тобто не захищені патентами і можуть упроваджуватися будь-якою людиною без всяких фінансових відрахувань консорціуму. На відміну від інших організацій, стандартів, що займаються розробкою, для Інтернету, Консорціум Всесвітньої Павутини не має програм сертифікації (на відповідність Рекомендаціям консорціуму) і не планує їх вводити. Тому Рекомендації W3C набули набагато більшого поширення, ніж стандарти будь-яких інших організацій. В той же час, через відсутність сертифікації багато виробників слідують Рекомендаціям лише частково. На щастя, Рекомендації консорціуму побудовані таким чином, що часткове впровадження не порушує загальних стандартів. Є навіть популярні Рекомендації, що мають декілька ступенів впровадження, — кому як зручніше. Ступені впровадження — це нове слово в мережевих стандартах, яке принесло Консорціуму Всесвітньої Павутини і його Рекомендаціям заслужену популярність.

Рекомендації W3C часто добре пропрацьовані і деталізовані. З іншого боку, більшість Рекомендацій доступні для будь-яких категорій користувачів — від експертів-програмістів до початківців вебмайстрів. Окрім технічних специфікацій, Консорціум також публікує багато керівництв і порад, що полегшують впровадження Рекомендацій. За останній час W3C провів величезну роботу з популяризації своїх стандартів, особливо в Європі.

Процес стандартизації

Будь-який стандарт W3C проходить 4 стадії узгодження:

Робочий проект (англ. Working Draft);
Останнє скликання (англ. Last Call);
Можлива рекомендація (англ. Candidate Recommendation);
Пропонована рекомендація (англ. Proposed Recommendation);

і лише після цього офіційно стає Рекомендацією W3C.

Рекомендації можуть час від часу оновлюватися. До Рекомендацій публікуються повідомлення про помилки, що виявилися, і неточності (англ. errata). Коли накопичується достатній запас виявлених помилок, виходить нова, виправлена і допрацьована редакція (англ. edition) Рекомендації (наприклад, «редакція 1.1»). У виняткових випадках вся Рекомендація може бути відкликана Консорціумом для переробки.

Для зручності користувачів Консорціумом створені спеціальні програми-валідатори (англ. Online Validation Service), які доступні в Мережі і можуть за декілька секунд перевірити документи на відповідність популярним Рекомендаціям W3C. Консорціумом також створено багато інших утиліт для полегшення роботи вебмайстрів і програмістів. Більшість утиліт — це вільні програми, всі вони безкоштовні. Останнім часом, слідуючи світовим тенденціям, Консорціум в цілому значно більше уваги приділяє проектам з відкритим початковим кодом.

Затверджені W3C стандарти (станом на червень 2005 року)

Структура консорціуму

Загалом адміністрацію Консорціуму Всесвітньої Павутини здійснюють 3 організації: Массачусетський інститут технологій (англ. Massachusetts Institute of Technology, MIT) в США; (англ. European Research Consortium for Informatics and Mathematics, ERCIM) у Франції; Університет Кейо (англ. Keio University) в Японії.

Членом Консорціуму може стати юридична або приватна особа, що займається вебтехнологіями, і зацікавлена в розвитку Інтернету. Основним джерелом фінансування Консорціуму є членські внески. Членами Консорціуму вже є більше 350 організацій.

Міжнародну координацію здійснюють так звані «офіси W3C» (англ. W3C Offices), які створені вже в 14 країнах світу. Час від часу Консорціум Всесвітньої павутини також влаштовує міжнародні конференції.

Процес вироблення Рекомендацій проходить в спеціальних групах. Робочі і дослідницькі групи Консорціуму включають штатний персонал, представників організацій-членів і запрошених експертів. З пропозиціями на адресу робочих груп може виступити будь-яка особа, навіть не члени W3C.

Принципи і концепції, затверджені W3C

Загальнодоступність (Accessibility). Особливе спрямування при реалізації даного принципу робиться на забезпечення доступності ресурсів Всесвітньої павутини для людей з обмеженими фізичними можливостями.
Апаратна незалежність (Device Independence). Цей принцип стверджує, що програми не повинні бути розраховані на конкретне фізичне устаткування, а повинні працювати на будь-якій апаратурі.
Інтернаціоналізація (Internationalization). Тут мова йде, перш за все, про доступність інформації на всіх мовах світу, а не тільки англійською, а так само можливість і рівноправ'я використання національних шрифтів в документах і системах розроблених на основі стандартів.
Патентна політика (Patent Policy). Тут мова йде про патентування Рекомендацій W3C так, щоб їх можна було впроваджувати безплатно, на основі ліцензії W3C Royalty-Free License.
Багатоформена взаємодія (Multimodal Interaction). Принцип стверджує, що у програм мають існувати багато форм і режимів взаємодії з користувачем.
Семантична павутина (Semantic Web). Це нова концепція розвитку Всесвітньої павутини, яка має зробити розміщену в Мережі інформацію зрозумілішою для комп'ютерів. Іноді також згадується як семантичний вебсервер. Семантична павутина зараз реалізується як надбудова над існуючою Всесвітньою павутиною.
Мобільна павутина (Mobile Web Initiative, W3C-MWI). Цей принцип визначає, що ресурси Всесвітньої мережі повинні бути доступні для мобільних пристроїв.

Перспективи

Консорціум Всесвітньої Павутини виконав величезну роботу, випустивши більше 80 Рекомендацій за 10 років. Членами Консорціуму нині є понад 400 організацій з 28 країн світу. На Рекомендаціях W3C засновані тисячі програм і сотні мільйонів файлів в мережі Інтернет. Консорціум є одною з найавторитетніших організацій в області стандартизації Всесвітньої павутини.

Подальший розвиток Інтернету Консорціум Всесвітньої павутини пов'язує з концепцією семантичної павутини. Семантична павутина — це надбудова над існуючою Всесвітньою павутиною, яка покликана зробити розміщену в Мережі інформацію зрозумілішою для комп'ютерів. Тоді програми зможуть самі знаходити потрібні ресурси, обробляти інформацію, узагальнювати дані, виявляти логічні зв'язки, робити висновки і навіть ухвалювати рішення на основі цих висновків. При широкому розповсюдженні і грамотному впровадженні семантична павутина може викликати революцію в Інтернеті.

Примітки

https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000260592
https://www.w3.org/press-releases/2023/w3c-le-launched/
https://www.w3c.fr/a-propos-du-w3c-france/la-mission-du-w3c/
https://www.w3.org/History.html
https://www.w3.org/Consortium/Legal/2002/ipr-notice-20021231
https://www.w3.org/staff/

Див. також

Amaya — вільний редактор/браузер, що розробляється спільно W3C та WAM [ 3 березня 2009 у Wayback Machine.].

Посилання

Офіційний сайт [ 5 січня 2009 у Wayback Machine.]

[[https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000260592_https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000260592]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000260592

[[https://www.w3.org/press-releases/2023/w3c-le-launched/_https://www.w3.org/press-releases/2023/w3c-le-launched/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttps://www.w3.org/press-releases/2023/w3c-le-launched/

[[https://www.w3c.fr/a-propos-du-w3c-france/la-mission-du-w3c/_https://www.w3c.fr/a-propos-du-w3c-france/la-mission-du-w3c/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttps://www.w3c.fr/a-propos-du-w3c-france/la-mission-du-w3c/

[[https://www.w3.org/History.html_https://www.w3.org/History.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] ttps://www.w3.org/History.html

[[https://www.w3.org/Consortium/Legal/2002/ipr-notice-20021231_https://www.w3.org/Consortium/Legal/2002/ipr-notice-20021231]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-5] ttps://www.w3.org/Consortium/Legal/2002/ipr-notice-20021231

[[https://www.w3.org/staff/_https://www.w3.org/staff/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-6] ttps://www.w3.org/staff/

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]