Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Сова яструбина | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Surnia ulula (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
 Поширення у світі | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Сова́ яструби́на (Surnia ulula) — вид птахів родини Совові ряду Совоподібні.
Опис
Сова середня за розмірами (з ворону сіру), з довгим поперечно-смугастим хвостом, невеликою без пір'яних «вушок» головою та відносно короткими крилами. Верх тіла темно-бурий або сіро-бурий, з світлими плямами, низ білуватий, з темним поперечним рисунком («яструбиний»). Лицевий диск білий, з бурими смугами по його боках. Маса тіла 280—370 г, довжина тіла 36—41 см, розмах крил 74—81 см. Від інших сов відрізняється темною поперечною смугастістю на нижній частині тулуба та відносно довшим хвостом.
Мало обережний птах. Дуже рухливий. Політ швидкий (нагадує політ денних хижаків). Після кількох змахів проноситься вперед не рухаючи крилами. Іноді зупиняється у повітрі. Звуки — характерна трель «лю-лю-лю-лю-лю» або «кія-кія-кіяяк».
Поширення
Сова яструбина особливо характерна для смуги тайги Північної Америки, Європи та Азії. На півночі ареал доходить до межі лісу, на півдні до середньої частини Скандинавії, в Росії від 69° пн. ш. У Лапландії, Соловецьких островів, Архангельська, середньої Печори; у Західному Сибіру до Обдорська, Туруханського краю, південного Таймиру; на Анадирі, Камчатці; на півдні до Смоленська, Твері, Москви, Костроми, Горьківської області, Казані, у Західному Сибіру до Тюмені, Тари, Томська, Алтая, Тарбагатая і Саян, південно-західного Забайкалля та північної Манчжурії.
Яструбина сова — осілий птах, який здійснює нерегулярні кочівлі, з'являючись південніше від гніздового ареалу; більш регулярні кочівлі характерні для сибірських сов. У позагніздовий період зустрічається у Прибалтиці, південній Норвегії та Швеції, у середній Росії, у північному Казахстані, Данії, у східній Німеччині, зрідка – у Австрії, Угорщині, Франції, Бельгії, Голландії, Швейцарії. В Азії на Курильських островах.
Чисельність сови яструбиної коливається у різні роки та залежить головним чином від чисельності мишовидних гризунів, їх основного корму. Чисельність гризунів визначає також продуктивність гніздування сови яструбиної та масштаби їхніх кочівель.
В Україні рідкісний залітний зимовий птах Полісся і північних районів лісостепу.
Гніздова біологія
У гірських районах заселяє, як правило, верхній пояс лісу, де тяжіє до гірських луків. Часто в таких біотопах гніздиться в долинках річок і струмків. Периферія гірських луків є улюбленим місцем мешкання в горах. Відстань між гніздами різних пар в щільних гніздових угрупуваннях становить 0,5—3 км, в менш щільних — 3—7 км.
Гніздиться сова яструбина переважно в природних дуплах хвойних дерев, розташованих поблизу галявин. Найчастіше займає дупла на великій висоті — 5—20 м. Відкладає яйця безпосередньо на підстилання дупла чи гнізда, хоча в ряді випадків викопує ямку. У кладці 3—7, частіше 4—5 яєць. Забарвлення яєць біле. Відкладання яєць зазвичай відбувається у квітні. Насиджує самка, починаючи з першого яйця, інколи за участю самця. Тривалість насиджування становить близько 4 тижнів. Пташенята залишають гнізда зазвичай у другій половині червня.
Живлення
Яструбина сова живиться в першу чергу мишовидними гризунами (лемінги та інші полівки). Нападають також на птахів — на білих куріпок та різних горобцеподібних. Яструбина сова найчастіше полює рано вранці та у передвечірні години, нерідко її можна побачити у світлий час доби.
Література
- Марисова І. В., Талпош В. С. Птахи України. Польовий визначник. — К. : Вища школа, 1984. — 184 с..
- Пукинский Ю. Б. Жизнь сов. Серия: Жизнь наших зверей и птиц. Вып. 1. — Л.: Изд-во ЛНУ, 1977. — 240 с.
Посилання
- Сова ястребиная (на сайте floranimal.ru)
- Сова ястребиная (на сайте ecosystema.ru)
- Сова ястребиная, відео (самка, самець, пташенята та голос цих птахів
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sova yastrubina Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sovopodibni Strigiformes Rodina Spravzhni sovi Strigidae Rid Yastrubina sova Surnia Vid Sova yastrubina Binomialna nazva Surnia ulula Linnaeus 1758 Poshirennya u sviti Posilannya Vikishovishe Surnia ulula ITIS 177898 MSOP 22689189 NCBI 69940 Fossilworks 369197 Sova yastrubi na Surnia ulula vid ptahiv rodini Sovovi ryadu Sovopodibni OpisSova serednya za rozmirami z voronu siru z dovgim poperechno smugastim hvostom nevelikoyu bez pir yanih vushok golovoyu ta vidnosno korotkimi krilami Verh tila temno burij abo siro burij z svitlimi plyamami niz biluvatij z temnim poperechnim risunkom yastrubinij Licevij disk bilij z burimi smugami po jogo bokah Masa tila 280 370 g dovzhina tila 36 41 sm rozmah kril 74 81 sm Vid inshih sov vidriznyayetsya temnoyu poperechnoyu smugastistyu na nizhnij chastini tuluba ta vidnosno dovshim hvostom Malo oberezhnij ptah Duzhe ruhlivij Polit shvidkij nagaduye polit dennih hizhakiv Pislya kilkoh zmahiv pronositsya vpered ne ruhayuchi krilami Inodi zupinyayetsya u povitri Zvuki harakterna trel lyu lyu lyu lyu lyu abo kiya kiya kiyayak PoshirennyaSova yastrubina osoblivo harakterna dlya smugi tajgi Pivnichnoyi Ameriki Yevropi ta Aziyi Na pivnochi areal dohodit do mezhi lisu na pivdni do serednoyi chastini Skandinaviyi v Rosiyi vid 69 pn sh U Laplandiyi Soloveckih ostroviv Arhangelska serednoyi Pechori u Zahidnomu Sibiru do Obdorska Turuhanskogo krayu pivdennogo Tajmiru na Anadiri Kamchatci na pivdni do Smolenska Tveri Moskvi Kostromi Gorkivskoyi oblasti Kazani u Zahidnomu Sibiru do Tyumeni Tari Tomska Altaya Tarbagataya i Sayan pivdenno zahidnogo Zabajkallya ta pivnichnoyi Manchzhuriyi Yastrubina sova osilij ptah yakij zdijsnyuye neregulyarni kochivli z yavlyayuchis pivdennishe vid gnizdovogo arealu bilsh regulyarni kochivli harakterni dlya sibirskih sov U pozagnizdovij period zustrichayetsya u Pribaltici pivdennij Norvegiyi ta Shveciyi u serednij Rosiyi u pivnichnomu Kazahstani Daniyi u shidnij Nimechchini zridka u Avstriyi Ugorshini Franciyi Belgiyi Gollandiyi Shvejcariyi V Aziyi na Kurilskih ostrovah Chiselnist sovi yastrubinoyi kolivayetsya u rizni roki ta zalezhit golovnim chinom vid chiselnosti mishovidnih grizuniv yih osnovnogo kormu Chiselnist grizuniv viznachaye takozh produktivnist gnizduvannya sovi yastrubinoyi ta masshtabi yihnih kochivel V Ukrayini ridkisnij zalitnij zimovij ptah Polissya i pivnichnih rajoniv lisostepu Gnizdova biologiyaYajcya pidvidu Surnia ulula ulula v oologichnij kolekciyi Tuluzkij muzej U girskih rajonah zaselyaye yak pravilo verhnij poyas lisu de tyazhiye do girskih lukiv Chasto v takih biotopah gnizditsya v dolinkah richok i strumkiv Periferiya girskih lukiv ye ulyublenim miscem meshkannya v gorah Vidstan mizh gnizdami riznih par v shilnih gnizdovih ugrupuvannyah stanovit 0 5 3 km v mensh shilnih 3 7 km Gnizditsya sova yastrubina perevazhno v prirodnih duplah hvojnih derev roztashovanih poblizu galyavin Najchastishe zajmaye dupla na velikij visoti 5 20 m Vidkladaye yajcya bezposeredno na pidstilannya dupla chi gnizda hocha v ryadi vipadkiv vikopuye yamku U kladci 3 7 chastishe 4 5 yayec Zabarvlennya yayec bile Vidkladannya yayec zazvichaj vidbuvayetsya u kvitni Nasidzhuye samka pochinayuchi z pershogo yajcya inkoli za uchastyu samcya Trivalist nasidzhuvannya stanovit blizko 4 tizhniv Ptashenyata zalishayut gnizda zazvichaj u drugij polovini chervnya ZhivlennyaYastrubina sova zhivitsya v pershu chergu mishovidnimi grizunami lemingi ta inshi polivki Napadayut takozh na ptahiv na bilih kuripok ta riznih gorobcepodibnih Yastrubina sova najchastishe polyuye rano vranci ta u peredvechirni godini neridko yiyi mozhna pobachiti u svitlij chas dobi LiteraturaMarisova I V Talposh V S Ptahi Ukrayini Polovij viznachnik K Visha shkola 1984 184 s Pukinskij Yu B Zhizn sov Seriya Zhizn nashih zverej i ptic Vyp 1 L Izd vo LNU 1977 240 s PosilannyaSova yastrebinaya na sajte floranimal ru Sova yastrebinaya na sajte ecosystema ru Sova yastrebinaya video samka samec ptashenyata ta golos cih ptahiv Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1