Повстання в Ямасіро (яп. 山城国一揆, やましろのくにいっき, ямсасіро но куні-іккі) — повстання селян і самураїв у Японії, що спалахнуло у 1486 році на півдні столичної провінції Ямасіро. В результаті повстання була створена самоврядна «общинна держава», яка проіснувала 8 років.
Повстання в Ямасіро | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
сьоґунат Муроматі | Повстанці півдня Ямасіро | ||||||
Командувачі | |||||||
36 командирів союзу півдня Ямасіро | |||||||
Військові сили | |||||||
невідомо | невідомо | ||||||
Втрати | |||||||
невідомо | невідомо |
Короткі відомості
У зв'язку зі смутою Онін (1467 — 1476) система центральної влади в Японії була паралізована і країну охопили міжусобиці. На території провінції Каваті та півдні провінції Ямасіро декілька років поспіль тривала війна між володарями і . У листопаді 1485 року війська обох володарів зустрілися на півдні Ямасіро. Впродовж двох місяців вони не починали битви, а стояли один навпроти одного. Це стояння лягало тягарем на плечі місцевих селян і самураїв, які були змушені безперервно поставляти ворогуючим сторонам провізію і робітників. Водночас їхні поля, городи і домівки місцевого населення піддавалися нищенню зі сторони байдикуючих солдатів обох володарів. 17 січня 1486 року самураї і заможні селяни південного Ямасіро, віком від 60 до 15 років, уклали оборонний союз і від його імені поставили вимогу перед Хатакеямою Масанаґою і Хатакеямою Йосінарі негайно вивести війська з провінції. Серед інших вимог було недопущення урядових намісників і ченців на територію південного Ямасіро, а також заборона на побудову нових митниць на дорогах. Обидва володарі прийняли вимоги і відступили.
У березні 1486 року 36 головів повстанців знову провели раду в монастирі Бьодоїн, місті Удзі, на якій вони встановили свої закони та місцеві інститути влади. Було засновано самоврядну політію, яка називалася в ті часи «общинною державою» і не підпорядковувалася центральній владі в Кіото. Однак між повстанцями-самураями не було одностайності: частина керівників була васалами роду , а частина роду . Обидві партії прагнули перепорядкувати «державу» роду свого сюзерена. У 1493 році, через постійні чвари, повстанці були змушені прийняти владу нейтрального роду Ісе, голови якого займали посаду військового губернатора провінції Ямасіро. Противники такого рішення заперлися у замку Інабаядзума, де були винищені урядовими військами.
Примітки
Джерела і література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
Посилання
- (яп.)
- (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povstannya v Yamasiro yap 山城国一揆 やましろのくにいっき yamsasiro no kuni ikki povstannya selyan i samurayiv u Yaponiyi sho spalahnulo u 1486 roci na pivdni stolichnoyi provinciyi Yamasiro V rezultati povstannya bula stvorena samovryadna obshinna derzhava yaka proisnuvala 8 rokiv Povstannya v Yamasiro Data 1486 1493 Misce provinciya Yamasiro Yaponiya Rezultat peremoga uryadovih sil Storoni sogunat Muromati Povstanci pivdnya Yamasiro Komanduvachi 36 komandiriv soyuzu pivdnya Yamasiro Vijskovi sili nevidomo nevidomo Vtrati nevidomo nevidomoKorotki vidomostiU zv yazku zi smutoyu Onin 1467 1476 sistema centralnoyi vladi v Yaponiyi bula paralizovana i krayinu ohopili mizhusobici Na teritoriyi provinciyi Kavati ta pivdni provinciyi Yamasiro dekilka rokiv pospil trivala vijna mizh volodaryami i U listopadi 1485 roku vijska oboh volodariv zustrilisya na pivdni Yamasiro Vprodovzh dvoh misyaciv voni ne pochinali bitvi a stoyali odin navproti odnogo Ce stoyannya lyagalo tyagarem na plechi miscevih selyan i samurayiv yaki buli zmusheni bezperervno postavlyati voroguyuchim storonam proviziyu i robitnikiv Vodnochas yihni polya gorodi i domivki miscevogo naselennya piddavalisya nishennyu zi storoni bajdikuyuchih soldativ oboh volodariv 17 sichnya 1486 roku samurayi i zamozhni selyani pivdennogo Yamasiro vikom vid 60 do 15 rokiv uklali oboronnij soyuz i vid jogo imeni postavili vimogu pered Hatakeyamoyu Masanagoyu i Hatakeyamoyu Josinari negajno vivesti vijska z provinciyi Sered inshih vimog bulo nedopushennya uryadovih namisnikiv i chenciv na teritoriyu pivdennogo Yamasiro a takozh zaborona na pobudovu novih mitnic na dorogah Obidva volodari prijnyali vimogi i vidstupili U berezni 1486 roku 36 goloviv povstanciv znovu proveli radu v monastiri Bodoyin misti Udzi na yakij voni vstanovili svoyi zakoni ta miscevi instituti vladi Bulo zasnovano samovryadnu politiyu yaka nazivalasya v ti chasi obshinnoyu derzhavoyu i ne pidporyadkovuvalasya centralnij vladi v Kioto Odnak mizh povstancyami samurayami ne bulo odnostajnosti chastina kerivnikiv bula vasalami rodu a chastina rodu Obidvi partiyi pragnuli pereporyadkuvati derzhavu rodu svogo syuzerena U 1493 roci cherez postijni chvari povstanci buli zmusheni prijnyati vladu nejtralnogo rodu Ise golovi yakogo zajmali posadu vijskovogo gubernatora provinciyi Yamasiro Protivniki takogo rishennya zaperlisya u zamku Inabayadzuma de buli vinisheni uryadovimi vijskami PrimitkiZa yaponskim kalendarem 12 misyac 17 roku 17 rik Bummej pripadaye na grigorianskij 1485 rik odnak 12 misyac cogo roku pochinayetsya z 6 sichnya 1486 roku za grigorianskim kalendarem yap 惣国 そうこく Dzherela i literaturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist Kiyiv Akvilon Pres 1997 Posilannya yap yap