Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кубанське весілля (рос. Кубанская свадьба) — це традиційне дійство, яке супроводжувалося ритуальними піснями та обрядами, що тривало більше тижня. Всі складові кубанського весілля відповідають традиціям українського весілля.
Батько хлопця засилав сватів. Сватами могли бути одружені козаки. Сватам давали паляницю і тоді вони йшли до хати, вибраної хлопцем дівчини. Заходячи в хату, староста примовляв:
- прийміть од нас хліб і з хлібом нас приймайте.
Після паузи заводили традиційну розмову :
- — Питайте чо го ж ми до вас прийшли.
- — А почо-м то я знаю, чого ви до нас прийшли, ви скажете не маленькі.
- — Ми прийшли до вас, бо кажуть увас дівка є, а у нас парубок, так чи не будемо сватами ?
- — А почо-м я знаю, піду пораджусь
Якщо дівчина подавала свій хліб, це символізувало згоду. Тоді старости витягали з кармана горілку. Розпивши горілку, свати питали:
- — ну що свату, коли будуть рушники ?
- — нехай приходять сват і сваха, тоді побалакаєм.
Після цього посилали за сватами, які приходили з горілкою та тоді домовлялись про рушники.
На змовинах домовлялися про рушники (заручини). В назначений день наречена ходила по хатах та запрошувала на рушники. Наречений перед тим як йти до нареченої клав батьку та матері три земних поклони та просив благословління. Після цього він з батьками та боярином йшов до нареченої. Наречена роздавала подарунки: старостам рушники, а всім іншим хустки. При цьому співали:
- Заручена Марічка, заручена.
- Положила руку на за-руку:
- Ручка ж моя білесенька у батенька
- Чи будеш така біленька у свекорка,
- Як у батенька була.
- Як будеш покірненька,
- Буде у тебе ручка біленька.
Після цього всі крім дружок, нареченої та нареченого йшли в дім свекра. Після того як гості розходилися, найближчі родичі залишалися "на раду" про день весілля та весільні подарунки.
Підготовка до весілля
В суботу хлопець з боярами на конях їздили запрошувати на весілля. Хлопець віддавав коня бояринові, а сам з пліткою в руці заходив до хати, де тричі кланявся образам та по черзі всім присутнім. По дорозі з коня кланявся тричі всім, кого зустрічав. Просили такими словами: просив батько і мати, і я прошу на хліб, сіль на весілля, при цьому старшому в хаті давав шишку. Дівчина з старшою дружкою ходили прибрані квітами та червоними стрічками також запрошувати. В кінці дівчина приходила в хату свекра, де була гостина, після якої прикрашали гільце. Старша дружка говорила:
- «… староста, пане підстароста благословіть молодому князю гільце украсить».
Гільце
В п'ятницю прикрашали гільце.
- Як ми своєму Іваньку гільце вили,
- То всі садочки виходили,
- Хрещатенький барвіночок вищипали,
- Червоною калиноньку виламали,
- Таки своєму Іваньку гільце звили.
- Не йдіть молодиці до нас гільце вити,
- Зовємо ми самі ясними соколами,
- З чорними галочками і з своєми дружечками.
Після цього наречена поверталась додому, куди сходились гості з хлібом. Князь збирав весільний поїзд та йшов до хати дівчини, де була гостина. Після гостини вся молодь йшла до іншої хати на вечорниці, а всі інші гості залишалися в хаті дівчини на танці.
Весілля
Вінчання відбувалося в неділю вранці. Князь з боярами йшов до нареченої, де вони отримували благословіння до вінця. Після вінчання молода пара йшла в хату нареченого на гостину, а після гостини наречена з дружкою йшла до себе додому.
Весільний поїзд
А князь готував весільний поїзд. Всім учасникам поїзду свашка пришивала по клаптику порізаної червоної стрічки.
- Не стій сосно розвивайся…
- на сім сот гілочок,
- Щей чотири, усім боярам по квіточці,
- А Іваньку квітки немає,
- — Нащо сь єму квітка,
- У єго Марічка дівка.
Коли поїзд був готовий дружко примовляв :
- староста, пане підстароста, благословіть молодого князя в Божу путь повести.
В день весілля князь зі старшим дружбою та боярами, сватами, , свашками їхав до молодої. Для забирання посагу готували пару волів з візником на возі. Дружко брав «борону» та шишку перев'язані червоною стрічкою. Бояри брали пістолети. Свашка брала шишки та інші подарунки.
Перед від'їздом стріляли з пістолетів та співали:
- Іванька мати родила,
- Місяцем обгородила,
- Сонечком попідперезала
- В дороженьку випроводжала
Викуп нареченої
Перед поїздом зачинялися ворота і з-за імпровізованої пушки кидали в гостей "кілки". Дружко на воротах вгощав горілкою, після чого з два старости заходили до хати і ставили на стіл шишку та варенуху (переварений мед з перцем).
Перед погогом співали:
- Пусти свату в хату,
- Ми ж тобі не докучимо,--
- Посидимо, тай підемо,
- І куточки попорожнимо,
- Тай Марічку собі возьмемо.
Після цього відбувається розподіл подарунків. В хаті дружко дарує свасі чоботи, а тестю хустку, борону та чарку горілки.
Знімання вінка
Сестра молодої знімала з голови молодої вінок та пришивала до шапки молодого.
- Подай мати голку,
- І ниточку шовку,
- Пришити квіточку,
- З зеленого барвіночку.
На воли з возом ставилась скриня з приданим та найближчі родичі везли її до хати молодого.
Розподіл короваю
Всі інші гості сідали за стіл де розподілявся коровай.
- Ой край дружко коровай !
- Старшій дружці шишку дай,
- А як не даси -- в бору перейму,
- І коня одниму --
- Старшому боярину подарю.
Після розподілу короваю брат молодої розплітав косу, після чого була вечеря. Після вечері молода підносила всім по чарці. Біля воріт молодого розпалювали воронь через який молода пара тримаючись за кінці хустки перестрибувала. Молода пара заходила до хати, а дружби з світилками стелили весільну постіль.
Другий день
В понеділок рано боярин вивішував на даху червоні корогви і стріляв з пістолета. На другий день рано дружко та подружко будили молоду. Вона подавала воду свекрови і свекрусі до вмивання, та давала свій рушник витертися, після чого кланялась три рази їм в пояс та пов'язувала їм до сорочок червоні стрічки.
Після того починали сходитися гості. Молодий з двома дружками і музикою йшов до тестя. Теща одівала чоботи, що їй зять подарував та приспівувала:
- Оце тії чоботи, що зять дав,
- А за тії чоботи дочку взяв
Зять разом з батьками йшов до своєї хати. В хаті свекор з свекрухою танцювали, після чого починався пропій. Спочатку батьки, а потім кожний з присутніх обдаровував молодих при цьому примовляли: «Дарую тобі уздечку на коня, що по полю ганя». Після обходу гостей з чаркою починалася гостина.
На гостині частували борщем з бараниною, локшину з бараниною, печеню та в кінці пироги.
Після гостини старший дружко запрошує гостей до себе, після нього йдуть до подружка. І так до кінця тижня по черзі обходять всіх весільних гостей.
Література
- Кирилов П. Черноморская свадьба: этнографический очерк [ 11 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Кубанский сборник – Екатеринодар, 1891
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kubanske vesillya ros Kubanskaya svadba ce tradicijne dijstvo yake suprovodzhuvalosya ritualnimi pisnyami ta obryadami sho trivalo bilshe tizhnya Vsi skladovi kubanskogo vesillya vidpovidayut tradiciyam ukrayinskogo vesillya Kozacke vesillyaSvatannyaBatko hlopcya zasilav svativ Svatami mogli buti odruzheni kozaki Svatam davali palyanicyu i todi voni jshli do hati vibranoyi hlopcem divchini Zahodyachi v hatu starosta primovlyav prijmit od nas hlib i z hlibom nas prijmajte Pislya pauzi zavodili tradicijnu rozmovu Pitajte cho go zh mi do vas prijshli A pocho m to ya znayu chogo vi do nas prijshli vi skazhete ne malenki Mi prijshli do vas bo kazhut uvas divka ye a u nas parubok tak chi ne budemo svatami A pocho m ya znayu pidu poradzhus Yaksho divchina podavala svij hlib ce simvolizuvalo zgodu Todi starosti vityagali z karmana gorilku Rozpivshi gorilku svati pitali nu sho svatu koli budut rushniki nehaj prihodyat svat i svaha todi pobalakayem Pislya cogo posilali za svatami yaki prihodili z gorilkoyu ta todi domovlyalis pro rushniki RushnikiNa zmovinah domovlyalisya pro rushniki zaruchini V naznachenij den narechena hodila po hatah ta zaproshuvala na rushniki Narechenij pered tim yak jti do narechenoyi klav batku ta materi tri zemnih pokloni ta prosiv blagoslovlinnya Pislya cogo vin z batkami ta boyarinom jshov do narechenoyi Narechena rozdavala podarunki starostam rushniki a vsim inshim hustki Pri comu spivali Zaruchena Marichka zaruchena Polozhila ruku na za ruku Ruchka zh moya bilesenka u batenka Chi budesh taka bilenka u svekorka Yak u batenka bula Yak budesh pokirnenka Bude u tebe ruchka bilenka Pislya cogo vsi krim druzhok narechenoyi ta narechenogo jshli v dim svekra Pislya togo yak gosti rozhodilisya najblizhchi rodichi zalishalisya na radu pro den vesillya ta vesilni podarunki Pidgotovka do vesillyaV subotu hlopec z boyarami na konyah yizdili zaproshuvati na vesillya Hlopec viddavav konya boyarinovi a sam z plitkoyu v ruci zahodiv do hati de trichi klanyavsya obrazam ta po cherzi vsim prisutnim Po dorozi z konya klanyavsya trichi vsim kogo zustrichav Prosili takimi slovami prosiv batko i mati i ya proshu na hlib sil na vesillya pri comu starshomu v hati davav shishku Divchina z starshoyu druzhkoyu hodili pribrani kvitami ta chervonimi strichkami takozh zaproshuvati V kinci divchina prihodila v hatu svekra de bula gostina pislya yakoyi prikrashali gilce Starsha druzhka govorila starosta pane pidstarosta blagoslovit molodomu knyazyu gilce ukrasit Gilce V p yatnicyu prikrashali gilce Yak mi svoyemu Ivanku gilce vili To vsi sadochki vihodili Hreshatenkij barvinochok vishipali Chervonoyu kalinonku vilamali Taki svoyemu Ivanku gilce zvili Ne jdit molodici do nas gilce viti Zovyemo mi sami yasnimi sokolami Z chornimi galochkami i z svoyemi druzhechkami Pislya cogo narechena povertalas dodomu kudi shodilis gosti z hlibom Knyaz zbirav vesilnij poyizd ta jshov do hati divchini de bula gostina Pislya gostini vsya molod jshla do inshoyi hati na vechornici a vsi inshi gosti zalishalisya v hati divchini na tanci VesillyaVinchannya vidbuvalosya v nedilyu vranci Knyaz z boyarami jshov do narechenoyi de voni otrimuvali blagoslovinnya do vincya Pislya vinchannya moloda para jshla v hatu narechenogo na gostinu a pislya gostini narechena z druzhkoyu jshla do sebe dodomu Vesilnij poyizd A knyaz gotuvav vesilnij poyizd Vsim uchasnikam poyizdu svashka prishivala po klaptiku porizanoyi chervonoyi strichki Ne stij sosno rozvivajsya na sim sot gilochok Shej chotiri usim boyaram po kvitochci A Ivanku kvitki nemaye Nasho s yemu kvitka U yego Marichka divka Koli poyizd buv gotovij druzhko primovlyav starosta pane pidstarosta blagoslovit molodogo knyazya v Bozhu put povesti V den vesillya knyaz zi starshim druzhboyu ta boyarami svatami svashkami yihav do molodoyi Dlya zabirannya posagu gotuvali paru voliv z viznikom na vozi Druzhko brav boronu ta shishku perev yazani chervonoyu strichkoyu Boyari brali pistoleti Svashka brala shishki ta inshi podarunki Pered vid yizdom strilyali z pistoletiv ta spivali Ivanka mati rodila Misyacem obgorodila Sonechkom popidperezala V dorozhenku viprovodzhala Vikup narechenoyi Pered poyizdom zachinyalisya vorota i z za improvizovanoyi pushki kidali v gostej kilki Druzhko na vorotah vgoshav gorilkoyu pislya chogo z dva starosti zahodili do hati i stavili na stil shishku ta varenuhu perevarenij med z percem Pered pogogom spivali Pusti svatu v hatu Mi zh tobi ne dokuchimo Posidimo taj pidemo I kutochki poporozhnimo Taj Marichku sobi vozmemo Pislya cogo vidbuvayetsya rozpodil podarunkiv V hati druzhko daruye svasi choboti a testyu hustku boronu ta charku gorilki Znimannya vinka Sestra molodoyi znimala z golovi molodoyi vinok ta prishivala do shapki molodogo Podaj mati golku I nitochku shovku Prishiti kvitochku Z zelenogo barvinochku Na voli z vozom stavilas skrinya z pridanim ta najblizhchi rodichi vezli yiyi do hati molodogo Rozpodil korovayu Vsi inshi gosti sidali za stil de rozpodilyavsya korovaj Oj kraj druzhko korovaj Starshij druzhci shishku daj A yak ne dasi v boru perejmu I konya odnimu Starshomu boyarinu podaryu Pislya rozpodilu korovayu brat molodoyi rozplitav kosu pislya chogo bula vecherya Pislya vecheri moloda pidnosila vsim po charci Bilya vorit molodogo rozpalyuvali voron cherez yakij moloda para trimayuchis za kinci hustki perestribuvala Moloda para zahodila do hati a druzhbi z svitilkami stelili vesilnu postil Drugij denV ponedilok rano boyarin vivishuvav na dahu chervoni korogvi i strilyav z pistoleta Na drugij den rano druzhko ta podruzhko budili molodu Vona podavala vodu svekrovi i svekrusi do vmivannya ta davala svij rushnik vitertisya pislya chogo klanyalas tri razi yim v poyas ta pov yazuvala yim do sorochok chervoni strichki Pislya togo pochinali shoditisya gosti Molodij z dvoma druzhkami i muzikoyu jshov do testya Tesha odivala choboti sho yij zyat podaruvav ta prispivuvala Oce tiyi choboti sho zyat dav A za tiyi choboti dochku vzyav Zyat razom z batkami jshov do svoyeyi hati V hati svekor z svekruhoyu tancyuvali pislya chogo pochinavsya propij Spochatku batki a potim kozhnij z prisutnih obdarovuvav molodih pri comu primovlyali Daruyu tobi uzdechku na konya sho po polyu ganya Pislya obhodu gostej z charkoyu pochinalasya gostina Na gostini chastuvali borshem z baraninoyu lokshinu z baraninoyu pechenyu ta v kinci pirogi Pislya gostini starshij druzhko zaproshuye gostej do sebe pislya nogo jdut do podruzhka I tak do kincya tizhnya po cherzi obhodyat vsih vesilnih gostej LiteraturaKirilov P Chernomorskaya svadba etnograficheskij ocherk 11 lyutogo 2019 u Wayback Machine Kubanskij sbornik Ekaterinodar 1891