Закон Ґейґера — Неттола

Закон Гейгера-Неттола — експериментально встановлений зв'язок між періодом напіврозпаду ${\displaystyle \alpha }$-радіактивних ядер, ${\displaystyle T}$, та енергією ${\displaystyle \alpha }$-частинки. Закон було встановлено в 1911 році Гансом Гейгером та . Математичне формулювання закону має такий вигляд:

${\displaystyle \ln T={\frac {D}{\sqrt {E}}}+c}$,

де ${\displaystyle D}$, ${\displaystyle c}$ — деякі сталі.

Теоретичне обґрунтування закону дав у 1928 році Георгій Гамов.

За допомогою закону Гейгера-Неттола можна визначати період напіврозпаду ядер, для яких його пряме вимірювання за деяких причин ускладнено.

Примітки

1. H. Geiger and J. M. Nuttall, «Ranges of α-particles from uranium», Phil. Mag, 23 (1912), 439.
2. G.Gamow, «Zur Quantentheorie des Atomkernels», Zeit. f. Phys., 51 (1928), 210.

Джерела

• Біленко І. І. Фізичний словник. — К. : Вища школа, 1993. — 319 с.
• Физическая энциклопедия / Под ред. А. М. Прохорова. — М. : Советская энциклопедия, 1988. — Т. 1. — 699 с.