Деформації земної поверхні

Деформації земної поверхні

Деформації вертикальні - деформації земної поверхні або масиву гірських порід у вертикальній площині, які виникають внаслідок нерівномірності осідання при підробці.

Горизонтальні деформації – відношення різниці інтервалу у горизонтальній площині мульди зрушення до йо-го початкової довжини.

Горизонтальні деформації розтягу або стиску - відношення різниці довжин інтервалу в горизонтальній площині мульди зрушення до його початкової довжини. У будь-якій точці мульди зрушення розрізнюють стиснення (розтягання): у напрямку простягання е^х, у напрямку навхрест простягання еу й у заданому напрямку e^λ.

Деформації граничні – такі деформації земної поверхні під впливом гірничих робіт, перевищення яких може викликати аварійний стан підроблювальних споруд та спричинення загрози, небезпеки для життя людей.

Деформації допустимі – деформації земної поверхні, які здатні викликати деякі пошкодження у спорудах, при яких для подальшої їх експлуатації за прямим призначенням достатньо проведення тільки поточних та налагоджувальних робіт.

Деформації імовірнісні – величини зрушень і деформацій земної поверхні, що визначаються умовно, коли календарні плани розвитку гірничих робіт відсутні.

Деформації критичні – деформації земної поверхні, які приймаються для визначення зони шкідливого впливу гірничих робіт на земну поверхню. За критичні деформації приймаються: нахили 4х10^-3, кривизна 0,2х10^-3, 1/м, розтягання 2х10^-3 (при середньому інтервалі їхнього визначення, який дорівнює 15—20 м).

Деформації очікувані – розраховані деформації земної поверхні під впливом гірничих робіт з урахуванням календарних планів розвитку гірничих робіт.

Деформації розрахункові – деформації, які отримують шляхом множення очікуваних чи імовірнісних деформацій на коефіцієнти перевантаження (див. ).

Деформації сконцентровані (зосереджені) – деформації земної поверхні (горизонтальні й вертика-льні), на невеликих (до 0,5 м) інтервалах мульди зрушення, які різко перевищують деформації на суміжних інтервалах. На ділянках зосередження таких деформацій часто виникають тріщини та уступи земної поверхні.

Див. також

• Диз'юнктивні дислокації

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .