Атасуйський залізорудний район розташований у Казахстану, відомий з XIX століття.
Атасуйський залізорудний район | |
Країна | Казахстан |
---|
Характеристика
Включає понад 20 родовищ і рудопроявів (Зах. та Сх. , та ін.). Центр видобутку — селище міського типу Атасу. Родовища і рудопрояви за походженням осадово-метаморфізовані, розташовані на крилах Джаільмінської синкліналі серед кременисто-карбонатних порід нижнього карбону. Представлені пологими і крутоспадними пластоподібними покладами магнетито-гематитових руд, які переходять в залізо-марганцеві та марганцеві руди потужністю 2-50 м, протяжністю декілька км. Марганцеві руди місцями утворюють самостійні поклади. Розвідані запаси залізних руд 400 млн т (1981), вміст Fe 40-58 %.
Технологія розробки
Родовище Західний Кара-Джал розробляється відкритим (з 1956) і підземним (з 1972) способами. Род. Великий Ктай відпрацьоване у 1962-80 рр. відкритим способом. Гірничотехнічні умови розробки сприятливі. Руду використовують без збагачення.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Atasujskij zalizorudnij rajon roztashovanij u Kazahstanu vidomij z XIX stolittya Atasujskij zalizorudnij rajon Krayina KazahstanHarakteristikaVklyuchaye ponad 20 rodovish i rudoproyaviv Zah ta Sh ta in Centr vidobutku selishe miskogo tipu Atasu Rodovisha i rudoproyavi za pohodzhennyam osadovo metamorfizovani roztashovani na krilah Dzhailminskoyi sinklinali sered kremenisto karbonatnih porid nizhnogo karbonu Predstavleni pologimi i krutospadnimi plastopodibnimi pokladami magnetito gematitovih rud yaki perehodyat v zalizo margancevi ta margancevi rudi potuzhnistyu 2 50 m protyazhnistyu dekilka km Margancevi rudi miscyami utvoryuyut samostijni pokladi Rozvidani zapasi zaliznih rud 400 mln t 1981 vmist Fe 40 58 Tehnologiya rozrobkiRodovishe Zahidnij Kara Dzhal rozroblyayetsya vidkritim z 1956 i pidzemnim z 1972 sposobami Rod Velikij Ktaj vidpracovane u 1962 80 rr vidkritim sposobom Girnichotehnichni umovi rozrobki spriyatlivi Rudu vikoristovuyut bez zbagachennya DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X