Присліп (пол. Przysłup) — село в Польщі, у гміні Тісна Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Знаходиться на прадавній етнічній український території. Населення — 97 осіб (2011).
Село Координати 49°11′12″ пн. ш. 22°22′50″ сх. д. / 49.18694444002777288° пн. ш. 22.38083333002778019° сх. д.Координати: 49°11′12″ пн. ш. 22°22′50″ сх. д. / 49.18694444002777288° пн. ш. 22.38083333002778019° сх. д.
Присліп у Вікісховищі |
Розташування
Розташоване в пасмі гір Західних Бескидів, недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною.
Знаходиться за 5 км на південно-схід від Тісної, за 33 км на південь від Лісько.
Через село проходить вузькоколійна залізниця в Майдан. Неподалік села знаходиться перевал Присліп.
Історія
З 1772 р. до 1918 року входило до складу Австро-Угорщини.
На 1787 рік згідно австрійських кадастрових відомостей в селі проживали наступні родини (за прізвищами): Адам'як (Adam'jak) (2 родини), Гойсак (Hojsak), Журав (Zhurav) (2 родини), Капелюх (Kapeljukh) (3 родини), Костельник (Kostel'nyk), Михайляк (Mykhaljak) (4 родини), Паранич (Paranych) (2 родини), Сембратович (Sembratovych), Стефанчин (Stefanchyn), Ткачук (Tkachyk) (2 родини), Цап (Tsap) (3 родини), Цапик (Tsapyk) (2 родини), Цимбалик (Tsymbalyk) (3 родини), Шмайда (Shmajda).
За свідченнями мешканців у селі була дуже давня дерев'яна церква з 16 ст., яка вже в 1867 р. не існувала. Згідно місцевої легенди, під час вінчання молодої пари побилися двоє свідків, на підлогу пролилась людська кров… Спаплюжена церква довго стояла замкнена. Згодом розпалася сама. За іншою версією, церкву відразу після закриття спалили. Біля місця, де стояла церква, в 20-30-х рр. 20 ст. ще росли старі липи.
Своєї церкви з тих часів село не мало. Прихід був у с. Криве (до 1924 року — Балигородський деканат, далі — Тіснянський деканат Перемиської єпархії) на відстані 2 км. Але в 30-40-х 20 ст. служби в с. Криве були нерегулярні, тому вірні ходили до с. Струбовиська і с. Кальниця.
На 1785 р. село мало 8.36 км² угідь. Мешканці — 62 особи греко-католиків.
1840 — 127 греко-католиків,
1859 — 137 греко-католиків,
1879 — 112 греко-католиків,
1899 — 139 греко-католиків,
1926 — 174 греко-католики,
1936 — 218 греко-католиків.
У 1939 році в селі проживало 240 мешканців, усі 240 — українці.
1898 року через село офіційно введена вузькоколійна залізниця від Нового Лупкова до Тісної з продовженням у 1904 р. через Кальницю до Бескиду.
З листопада 1918 по січень 1919 тут існувала Команчанська Республіка. У 1919—1939 рр. село входило до Ліського повіту Львівського воєводства.
Війт села з 1920 по 1936 рр. — Микола Сиванич (Sywanycz), солтиси села: з 1936 до 1940 р. — Петро Васильків (Wasylkiw), 1940—1944 — Михайло Гондір (Gondir), 1944—1947 — Павло Минта (Mynta).
В період 1945—1946 рр. в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та польськими і радянським військами. Все українське населення Присліпа було або знищене, або насильно переселене на територію СРСР у 1946 році. Родини, яким вдалось якимсь чином уникнути цього, в 1947 році були депортовані під час «Операції Вісла» на нову територію Північної Польщі.
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 48 | 8 | 34 | 6 |
Жінки | 49 | 6 | 34 | 9 |
Разом | 97 | 14 | 68 | 15 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Присліп (Ліський повіт)
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 43.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 17 липня 2017.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела та література
- Archiwum Państwowe w Rzeszowie Oddział w Sanoku. Фонд 433/0 Akta stanu cywilnego Parafii Greckokatolickiej w Krzywem k. Baligrodu. Метрики 1785—1910 рр.
- Przysłup (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 230. (пол.)
- Central Statistical Office (GUS) – TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 28 серпня 2012.
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Prislip Prislip pol Przyslup selo v Polshi u gmini Tisna Liskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Znahoditsya na pradavnij etnichnij ukrayinskij teritoriyi Naselennya 97 osib 2011 Selo Prislip pol Przyslup Koordinati 49 11 12 pn sh 22 22 50 sh d 49 18694444002777288 pn sh 22 38083333002778019 sh d 49 18694444002777288 22 38083333002778019 Koordinati 49 11 12 pn sh 22 22 50 sh d 49 18694444002777288 pn sh 22 38083333002778019 sh d 49 18694444002777288 22 38083333002778019 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Liskij povitGmina TisnaNaselennya 97 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 608Avtomobilnij kod RLSSIMC 0347873GeoNames 761018OSM 1748181 R Gmina Tisna PrislipPrislip Polsha PrislipPrislip Pidkarpatske voyevodstvo Prislip u VikishovishiRoztashuvannyaRoztashovane v pasmi gir Zahidnih Beskidiv nedaleko vid kordonu zi Slovachchinoyu ta Ukrayinoyu Znahoditsya za 5 km na pivdenno shid vid Tisnoyi za 33 km na pivden vid Lisko Cherez selo prohodit vuzkokolijna zaliznicya v Majdan Nepodalik sela znahoditsya pereval Prislip IstoriyaZ 1772 r do 1918 roku vhodilo do skladu Avstro Ugorshini Na 1787 rik zgidno avstrijskih kadastrovih vidomostej v seli prozhivali nastupni rodini za prizvishami Adam yak Adam jak 2 rodini Gojsak Hojsak Zhurav Zhurav 2 rodini Kapelyuh Kapeljukh 3 rodini Kostelnik Kostel nyk Mihajlyak Mykhaljak 4 rodini Paranich Paranych 2 rodini Sembratovich Sembratovych Stefanchin Stefanchyn Tkachuk Tkachyk 2 rodini Cap Tsap 3 rodini Capik Tsapyk 2 rodini Cimbalik Tsymbalyk 3 rodini Shmajda Shmajda Za svidchennyami meshkanciv u seli bula duzhe davnya derev yana cerkva z 16 st yaka vzhe v 1867 r ne isnuvala Zgidno miscevoyi legendi pid chas vinchannya molodoyi pari pobilisya dvoye svidkiv na pidlogu prolilas lyudska krov Spaplyuzhena cerkva dovgo stoyala zamknena Zgodom rozpalasya sama Za inshoyu versiyeyu cerkvu vidrazu pislya zakrittya spalili Bilya miscya de stoyala cerkva v 20 30 h rr 20 st she rosli stari lipi Svoyeyi cerkvi z tih chasiv selo ne malo Prihid buv u s Krive do 1924 roku Baligorodskij dekanat dali Tisnyanskij dekanat Peremiskoyi yeparhiyi na vidstani 2 km Ale v 30 40 h 20 st sluzhbi v s Krive buli neregulyarni tomu virni hodili do s Struboviska i s Kalnicya Na 1785 r selo malo 8 36 km ugid Meshkanci 62 osobi greko katolikiv 1840 127 greko katolikiv 1859 137 greko katolikiv 1879 112 greko katolikiv 1899 139 greko katolikiv 1926 174 greko katoliki 1936 218 greko katolikiv U 1939 roci v seli prozhivalo 240 meshkanciv usi 240 ukrayinci 1898 roku cherez selo oficijno vvedena vuzkokolijna zaliznicya vid Novogo Lupkova do Tisnoyi z prodovzhennyam u 1904 r cherez Kalnicyu do Beskidu Z listopada 1918 po sichen 1919 tut isnuvala Komanchanska Respublika U 1919 1939 rr selo vhodilo do Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Vijt sela z 1920 po 1936 rr Mikola Sivanich Sywanycz soltisi sela z 1936 do 1940 r Petro Vasilkiv Wasylkiw 1940 1944 Mihajlo Gondir Gondir 1944 1947 Pavlo Minta Mynta V period 1945 1946 rr v comu rajoni trivala borotba mizh pidrozdilami UPA ta polskimi i radyanskim vijskami Vse ukrayinske naselennya Prislipa bulo abo znishene abo nasilno pereselene na teritoriyu SRSR u 1946 roci Rodini yakim vdalos yakims chinom uniknuti cogo v 1947 roci buli deportovani pid chas Operaciyi Visla na novu teritoriyu Pivnichnoyi Polshi U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 48 8 34 6 Zhinki 49 6 34 9 Razom 97 14 68 15PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Prislip Liskij povit GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 43 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 17 lipnya 2017 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Dzherela ta literaturaArchiwum Panstwowe w Rzeszowie Oddzial w Sanoku Fond 433 0 Akta stanu cywilnego Parafii Greckokatolickiej w Krzywem k Baligrodu Metriki 1785 1910 rr Przyslup 1 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 230 pol Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 28 serpnya 2012 Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi