Фірлюк рудогузий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pinarocorys erythropygia Strickland, 1852) | ||||||||||||||||
Ареал виду Гніздування Зимування Проживання впродовж року | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Alauda erythropygia Certhilauda erythropygia Mirafra erythropygia Mirafra nigricans erythropygia | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Фірлю́к рудогузий (Pinarocorys erythropygia) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає на півночі Субсахарської Африки.
Опис
Довжина птаха становить 17-19 см, вага 30 г. Довжина хвоста становить 64-75 мм, довжина дзьоба 17-20 мм.
У самців верхня частина тіла темно-коричнева, надхвістя і верхні покривні пера хвоста мають рудуватий відтінок. Шия з боків. обличчя і "брови" над очима білуваті. Щоки і скроні темно-коричневі з білуватими плямами посередині, на щоках білі смуги. Підборіддя і горло білуваті, груди світло-коричневі, поцятковані темно-коричневими плямками і смужками. Живіт білуватий, гузка рудувата. Першорядні і другорядні махові пера чорнувато-коричневі. Центральна пара стернових пер темно-коричневі, біля основи рудувато-коричневі, інші стернові пера більш рудувато-коричневі. Райдужки темно-карі, дзьоб роговий.
Самиці мають більш рудувате забарвлення, першорядні махові пера мають більш широкі рудуваті краї. Молоді птахи мають світліше забарвлення, нижня частина тіла у них поцяткована темним лускоподібним візерунком.
Поширення і екологія
Рудогузі фірлюки гніздяться від Сенегалу і Гвінеї до Південного Судана і північно-західної Уганди, між 5° і 15° північної широти та між 15° західної довготи і 35° східної довготи. Під час негніздового періоду вони мігрують на північ, до південного Малі, Нігеру, Чаду і Судану. Дроздові фірлюки живуть в сухих саванах, рідколіссях і чагарникових заростях. Під час негніздового періоду вони можуть утворювати зграї до кількох сотень птахів.
Рудогузі фірлюки живляться прямокрилими та іншими безхребетними, яких шукають на землі, а також насінням. Сезон розмноження у них триває з жовтня по квітень, в Нігерії з січня по берегень, в Південному Судані у лютому-березні. Гніздяться на землі.
Примітки
- BirdLife International (2016). Pinarocorys erythropygia: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 жовтня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 жовтня 2022.
Джерела
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, .
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Firlyuk rudoguzij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Zhajvoronkovi Alaudidae Rid Drozdovij firlyuk Pinarocorys Vid Firlyuk rudoguzij Binomialna nazva Pinarocorys erythropygia Strickland 1852 Areal vidu Gnizduvannya Zimuvannya Prozhivannya vprodovzh roku Sinonimi Alauda erythropygia Certhilauda erythropygia Mirafra erythropygia Mirafra nigricans erythropygia Posilannya Vikishovishe Pinarocorys erythropygia Vikividi Pinarocorys erythropygia ITIS 562168 MSOP 22717133 NCBI 1365197 Firlyu k rudoguzij Pinarocorys erythropygia vid gorobcepodibnih ptahiv rodini zhajvoronkovih Alaudidae Meshkaye na pivnochi Subsaharskoyi Afriki OpisDovzhina ptaha stanovit 17 19 sm vaga 30 g Dovzhina hvosta stanovit 64 75 mm dovzhina dzoba 17 20 mm U samciv verhnya chastina tila temno korichneva nadhvistya i verhni pokrivni pera hvosta mayut ruduvatij vidtinok Shiya z bokiv oblichchya i brovi nad ochima biluvati Shoki i skroni temno korichnevi z biluvatimi plyamami poseredini na shokah bili smugi Pidboriddya i gorlo biluvati grudi svitlo korichnevi pocyatkovani temno korichnevimi plyamkami i smuzhkami Zhivit biluvatij guzka ruduvata Pershoryadni i drugoryadni mahovi pera chornuvato korichnevi Centralna para sternovih per temno korichnevi bilya osnovi ruduvato korichnevi inshi sternovi pera bilsh ruduvato korichnevi Rajduzhki temno kari dzob rogovij Samici mayut bilsh ruduvate zabarvlennya pershoryadni mahovi pera mayut bilsh shiroki ruduvati krayi Molodi ptahi mayut svitlishe zabarvlennya nizhnya chastina tila u nih pocyatkovana temnim luskopodibnim vizerunkom Poshirennya i ekologiyaRudoguzi firlyuki gnizdyatsya vid Senegalu i Gvineyi do Pivdennogo Sudana i pivnichno zahidnoyi Ugandi mizh 5 i 15 pivnichnoyi shiroti ta mizh 15 zahidnoyi dovgoti i 35 shidnoyi dovgoti Pid chas negnizdovogo periodu voni migruyut na pivnich do pivdennogo Mali Nigeru Chadu i Sudanu Drozdovi firlyuki zhivut v suhih savanah ridkolissyah i chagarnikovih zarostyah Pid chas negnizdovogo periodu voni mozhut utvoryuvati zgrayi do kilkoh soten ptahiv Rudoguzi firlyuki zhivlyatsya pryamokrilimi ta inshimi bezhrebetnimi yakih shukayut na zemli a takozh nasinnyam Sezon rozmnozhennya u nih trivaye z zhovtnya po kviten v Nigeriyi z sichnya po beregen v Pivdennomu Sudani u lyutomu berezni Gnizdyatsya na zemli PrimitkiBirdLife International 2016 Pinarocorys erythropygia informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 22 zhovtnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Nicators reedling larks World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Procitovano 22 zhovtnya 2022 DzherelaRudolf Patzold Die Lerchen der Welt Westarp Wissenschaften Magdeburg 1994 ISBN 3 89432 422 8 Rudolf Patzold Kompendium der Lerchen Alle Lerchen unserer Erde Jan Schimkat Medienpublikation Dresden 2003 ISBN 3 00 011219 7 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi