Джеймс Шварценбах (5 серпня 1911 — 27 жовтня 1994) — правий швейцарський політик і публіцист. У 1970-х роках він був головою недовготривалого Республіканського руху. Він також був видавцем антикомуністичної літератури як власник Thomas-Verlag. Він працював у Національній раді з 12 грудня 1967 року по 28 лютого 1979 року, представляючи кантон Цюрих.
Джеймс Шварценбах | |
---|---|
нім. James Schwarzenbach | |
Нині на посаді | |
Народився | 5 серпня 1911[1][2] Рюшлікон |
Помер | 27 жовтня 1994[1][2] (83 роки) Санкт-Моріц, Граубюнден, Швейцарія |
Відомий як | політик, письменник-документаліст |
Країна | Швейцарія[1] |
Alma mater | Цюрихський університет |
Політична партія | SD/DS |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Шварценбах народився в Рюшликоні в сім'ї протестантських промисловців і продовжив розвивати видавничу галузь. Він навернувся до римо-католицтва під час навчання в університеті в 1933 році.
У 1934 році, будучи студентом, Шварценбах організував суспільний резонанс з боку своїх однодумців з руху «Національний фронт», коли прокомуністична кабаре-група «Die Pfeffermühle» на вигнанні гастролювала по Швейцарії. У Цюриху кабаре, очолюване Терезою Ґізе, Ерікою Манн і Клаусом Манном, могло виступати лише під охороною поліції. Тітку Джеймса Шварценбаха, Рене Шварценбах-Вілле, підозрювали, що була силою, яка стоїть за безладами. Вона звинуватила Еріку Манн у тому, що вона підлаштувала свою дочку, письменницю Аннемарі Шварценбах яка була близькою подругою родини Манн, проти її власної родини.
1939, у віці 28 років, Шварценбах отримав ступінь доктора історії в Цюрихському університеті. Предметом його дисертації була політика нейтралітету Швейцарії.
Шварценбах був членом Швейцарської національної ради, який представляв національну дію в законодавчих органах між 1967 і 1971 роками. Республіканський рух Шварценбаха виник як розкол національних дій у 1971 році і проіснував до його розпуску в 1989 році.
Шварценбах відомий головним чином своєю ініціативою щодо Überfremdung («надлишок іноземців»), яка була винесена на голосування в червні 1970 року. Референдум мав рекордну явку (75 %), 45 % голосів підтримали пропозицію Шварценбаха. Якщо ця пропозиція буде прийнята, уряд Швейцарії повинен був обмежити кількість іноземних робітників у Швейцарії до 10 %, що означало б депортацію до 300 000 іноземців протягом 4 років. Хоча референдум не був прийнятий, кількість доступних дозволів на роботу була зменшена. Обурення в Швейцарії того часу було в основному спрямована проти італійських нелегальних мігрантів, чия кількість зросла з 300 000 до понад 1 мільйона під час економічного сплеску після Другої світової війни між 1950 і 1970 роками.
Наприкінці 1970-х років гострота проблеми зменшилася, оскільки із загальмуванням економіки майже стільки ж мігрантів, які були об'єктом ініціативи Шварценбаха, втратили роботу та покинули Швейцарію, знову піднявши голову в середині 1990-х, цього разу спрямовану на Ausländerkriminalität («злочинність іноземців»).. У цей період проти ксенофобських настроїв була спрямована популістська пропаганда Швейцарської народної партії (SVP), коли колишній секретар Шварценбаха Ульріх Шлюер проводив політику свого колишнього роботодавця в рядах SVP.
У свої останні роки Шварценбах також висловлював опозицію проти ЄАВТ або спільного ринку ЄС, а також міжнародних інституцій, таких як ООН.
Джеймс Шварценбах, який також був автором регіональних романів, помер у 83 роки в Санкт-Моріці.
Оцінка
Буомбергер (2004) стверджував, що ідеологія Шварценбаха є расистською, націоналістичною, ксенофобською та піддана антисемітським і антикомуністичним теоріям змови, і він підкреслив роль Шварценбаха як піонера європейського правого популізму, який, за межами Швейцарії, виріс лише в 1980-х з партіями, такими як французький Національний фронт.
Публікації
- Шварценбах, Джеймс (1938). Der Dichter zwiespaltigen Lebens, Франсуа Моріак. Benziger & Company, AG. с. 330
- де Куртен, Конт, Ежен; де Куртен, Луї (1944). Джеймс Шварценбах (ред.). Im Kampf гегенов ден Bedrücker: Briefe дер Brüder Eugène унд Луї де Куртен, Obersleutnant унд Гауптман — їм «Schweizer Банер» Aus ден Jahren 1798/99 [міт Frau Ежен де Куртен], herausgegeben фон Джеймс Schwarzenbach [ В боротьбі проти гнобителів: літери від братів Ежена і Луї де Куртена, старшого лейтенанта і капітана в «Швейцарському прапорі» 1798/99 років [з пані Ежен де Куртен], під редакцією Джеймса Шварценбаха ] (нім.). Einsiedeln: Köln, Benziger (Друк фон Бенцігер). OCLC 458953375.
- Шварценбах, Джеймс (1964). Dolch oder Degen: Ein Kaleidoskop unserer Zeit. Verlag «Der Republikaner». с. 380
- Шварценбах, Джеймс (1965). Der Regimentsarzt: Roman aus dem Engadin. Томас. с. 362.
- Шварценбах, Джеймс; Беррі, Пітер Роберт (1967). Прекрасна епоха: Roman der Jahrhundertwende, nach Aufzeichnungen und Manuskripten von Peter Robert Berry, Arzt und Maler. Томас-Верлаг. с. 323.
Посилання
- Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
- https://www.parlament.ch/de/biografie/james-schwarzenbach/3233
- Ratsmitglied ansehen. www.parlament.ch. Процитовано 18 грудня 2021.
- . hls-dhs-dss.ch (нім.). Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
- Historical Dictionary of Switzerland. Wikipedia (англ.). 29 жовтня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
Література
- Drews, Isabel, Schweizer erwache!": der Rechtspopulist James Schwarzenbach (1967—1978), Studien zur Zeitgeschichte 7 (2005), ISBN 3-7193-1380-8.
- Buomberger, Thomas, Kampf gegen unerwünschte Fremde: von James Schwarzenbach bis Christoph Blocher, Orell Füssli (2004), ISBN 3-280-06017-6.
- Maiolino, Angelo, Als die Italiener waren noch Tschinggen: Der Widerstand gegen die-Schwarzenbach Initiative, Zurich, Rotpunkt (2011), ISBN 978-3-85869-463-8.
- Scomazzon, Francesco, A Swiss populism? Italian workers in Switzerland between acceptance and xenophobia (1964—1984), in C. Chini, S. Moroni, "Populism. A historiographic category?, Cambridge, Cambridge Scholar Publishing (2018), pp. 109–19 ISBN 978-1-5275-1186-6.
Ця стаття не містить . (18 грудня 2021) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhejms Shvarcenbah 5 serpnya 1911 27 zhovtnya 1994 pravij shvejcarskij politik i publicist U 1970 h rokah vin buv golovoyu nedovgotrivalogo Respublikanskogo ruhu Vin takozh buv vidavcem antikomunistichnoyi literaturi yak vlasnik Thomas Verlag Vin pracyuvav u Nacionalnij radi z 12 grudnya 1967 roku po 28 lyutogo 1979 roku predstavlyayuchi kanton Cyurih Dzhejms Shvarcenbahnim James SchwarzenbachNini na posadiNarodivsya5 serpnya 1911 1911 08 05 1 2 RyushlikonPomer27 zhovtnya 1994 1994 10 27 1 2 83 roki Sankt Moric Graubyunden ShvejcariyaVidomij yakpolitik pismennik dokumentalistKrayinaShvejcariya 1 Alma materCyurihskij universitetPolitichna partiyaSD DS Mediafajli u VikishovishiBiografiyaShvarcenbah narodivsya v Ryushlikoni v sim yi protestantskih promislovciv i prodovzhiv rozvivati vidavnichu galuz Vin navernuvsya do rimo katolictva pid chas navchannya v universiteti v 1933 roci U 1934 roci buduchi studentom Shvarcenbah organizuvav suspilnij rezonans z boku svoyih odnodumciv z ruhu Nacionalnij front koli prokomunistichna kabare grupa Die Pfeffermuhle na vignanni gastrolyuvala po Shvejcariyi U Cyurihu kabare ocholyuvane Terezoyu Gize Erikoyu Mann i Klausom Mannom moglo vistupati lishe pid ohoronoyu policiyi Titku Dzhejmsa Shvarcenbaha Rene Shvarcenbah Ville pidozryuvali sho bula siloyu yaka stoyit za bezladami Vona zvinuvatila Eriku Mann u tomu sho vona pidlashtuvala svoyu dochku pismennicyu Annemari Shvarcenbah yaka bula blizkoyu podrugoyu rodini Mann proti yiyi vlasnoyi rodini 1939 u vici 28 rokiv Shvarcenbah otrimav stupin doktora istoriyi v Cyurihskomu universiteti Predmetom jogo disertaciyi bula politika nejtralitetu Shvejcariyi Shvarcenbah buv chlenom Shvejcarskoyi nacionalnoyi radi yakij predstavlyav nacionalnu diyu v zakonodavchih organah mizh 1967 i 1971 rokami Respublikanskij ruh Shvarcenbaha vinik yak rozkol nacionalnih dij u 1971 roci i proisnuvav do jogo rozpusku v 1989 roci Shvarcenbah vidomij golovnim chinom svoyeyu iniciativoyu shodo Uberfremdung nadlishok inozemciv yaka bula vinesena na golosuvannya v chervni 1970 roku Referendum mav rekordnu yavku 75 45 golosiv pidtrimali propoziciyu Shvarcenbaha Yaksho cya propoziciya bude prijnyata uryad Shvejcariyi povinen buv obmezhiti kilkist inozemnih robitnikiv u Shvejcariyi do 10 sho oznachalo b deportaciyu do 300 000 inozemciv protyagom 4 rokiv Hocha referendum ne buv prijnyatij kilkist dostupnih dozvoliv na robotu bula zmenshena Oburennya v Shvejcariyi togo chasu bulo v osnovnomu spryamovana proti italijskih nelegalnih migrantiv chiya kilkist zrosla z 300 000 do ponad 1 miljona pid chas ekonomichnogo splesku pislya Drugoyi svitovoyi vijni mizh 1950 i 1970 rokami Naprikinci 1970 h rokiv gostrota problemi zmenshilasya oskilki iz zagalmuvannyam ekonomiki majzhe stilki zh migrantiv yaki buli ob yektom iniciativi Shvarcenbaha vtratili robotu ta pokinuli Shvejcariyu znovu pidnyavshi golovu v seredini 1990 h cogo razu spryamovanu na Auslanderkriminalitat zlochinnist inozemciv U cej period proti ksenofobskih nastroyiv bula spryamovana populistska propaganda Shvejcarskoyi narodnoyi partiyi SVP koli kolishnij sekretar Shvarcenbaha Ulrih Shlyuer provodiv politiku svogo kolishnogo robotodavcya v ryadah SVP U svoyi ostanni roki Shvarcenbah takozh vislovlyuvav opoziciyu proti YeAVT abo spilnogo rinku YeS a takozh mizhnarodnih institucij takih yak OON Dzhejms Shvarcenbah yakij takozh buv avtorom regionalnih romaniv pomer u 83 roki v Sankt Morici OcinkaBuomberger 2004 stverdzhuvav sho ideologiya Shvarcenbaha ye rasistskoyu nacionalistichnoyu ksenofobskoyu ta piddana antisemitskim i antikomunistichnim teoriyam zmovi i vin pidkresliv rol Shvarcenbaha yak pionera yevropejskogo pravogo populizmu yakij za mezhami Shvejcariyi viris lishe v 1980 h z partiyami takimi yak francuzkij Nacionalnij front PublikaciyiShvarcenbah Dzhejms 1938 Der Dichter zwiespaltigen Lebens Fransua Moriak Benziger amp Company AG s 330 de Kurten Kont Ezhen de Kurten Luyi 1944 Dzhejms Shvarcenbah red Im Kampf gegenov den Bedrucker Briefe der Bruder Eugene und Luyi de Kurten Obersleutnant und Gauptman yim Schweizer Baner Aus den Jahren 1798 99 mit Frau Ezhen de Kurten herausgegeben fon Dzhejms Schwarzenbach V borotbi proti gnobiteliv literi vid brativ Ezhena i Luyi de Kurtena starshogo lejtenanta i kapitana v Shvejcarskomu prapori 1798 99 rokiv z pani Ezhen de Kurten pid redakciyeyu Dzhejmsa Shvarcenbaha nim Einsiedeln Koln Benziger Druk fon Benciger OCLC 458953375 Shvarcenbah Dzhejms 1964 Dolch oder Degen Ein Kaleidoskop unserer Zeit Verlag Der Republikaner s 380 Shvarcenbah Dzhejms 1965 Der Regimentsarzt Roman aus dem Engadin Tomas s 362 Shvarcenbah Dzhejms Berri Piter Robert 1967 Prekrasna epoha Roman der Jahrhundertwende nach Aufzeichnungen und Manuskripten von Peter Robert Berry Arzt und Maler Tomas Verlag s 323 PosilannyaHistorische Lexikon der Schweiz Dictionnaire historique de la Suisse Dizionario storico della Svizzera Bern 1998 d Track Q70d Track Q642074 https www parlament ch de biografie james schwarzenbach 3233 Ratsmitglied ansehen www parlament ch Procitovano 18 grudnya 2021 hls dhs dss ch nim Arhiv originalu za 18 grudnya 2021 Procitovano 18 grudnya 2021 Historical Dictionary of Switzerland Wikipedia angl 29 zhovtnya 2021 Procitovano 18 grudnya 2021 LiteraturaDrews Isabel Schweizer erwache der Rechtspopulist James Schwarzenbach 1967 1978 Studien zur Zeitgeschichte 7 2005 ISBN 3 7193 1380 8 Buomberger Thomas Kampf gegen unerwunschte Fremde von James Schwarzenbach bis Christoph Blocher Orell Fussli 2004 ISBN 3 280 06017 6 Maiolino Angelo Als die Italiener waren noch Tschinggen Der Widerstand gegen die Schwarzenbach Initiative Zurich Rotpunkt 2011 ISBN 978 3 85869 463 8 Scomazzon Francesco A Swiss populism Italian workers in Switzerland between acceptance and xenophobia 1964 1984 in C Chini S Moroni Populism A historiographic category Cambridge Cambridge Scholar Publishing 2018 pp 109 19 ISBN 978 1 5275 1186 6 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno 18 grudnya 2021