Нафтопровід Баку — Супса

Нафтопровід «Баку — Супса» (також відомий як WREP — Western Route Export Pipeline) — трубопровід для транспортування каспійської нафти від терміналу поблизу Баку на Каспії до грузинського порту , розташованого на березі Чорного моря. Офіційне урочисте відкриття нафтопроводу відбулося 17 квітня 1999 року на нафтовому терміналі Супса. Оператором нафтопроводу є (AIOC).

Нафтопровід «Баку — Супса»
Нафтопровід «Баку — Супса» (червоний) на карті транскавказьких трубопроводів
Країна	Азербайджан  Грузія
Розташування	Баку → Супса
Клієнт	Технічний оператор BP Операційний оператор
Дата початку спорудження	1996
Дата закінчення спорудження	1999
Відкриття	17 квітня 1999
Власник	Консорціум на чолі з BP
Оператор	^d
Призначення	Нафтопровід
Протяжність	837 км
Діаметр	530 мм
145 тис. барелів на день (понад 7 млн тонн на рік)

Див. також: Супса

Історія

Нафтопровід «Баку — Супса» був побудований для транспортування сирої нафти з морського родовища в рамках контракту на розробку родовищ згідноз угодою про розподіл продукції між Державною нафтовою компанією Азербайджанської Республіки і групою іноземних компаній, серед яких найбільшу частку мала British Petroleum. Договір був підписаний 20 вересня 1994 року.

Однією з причин утворення союзу пострадянських держав ГУАМ — Грузії, України, Азербайджану і Молдови — було намагання обійти російську монополію на транспортування каспійської нафти. 8 березня 1996 Президент Азербайджану Гейдар Алієв і Президент Грузії Едуард Шеварднадзе в Тбілісі дійшли згоди про прокладку нафтопроводу «Баку — Супса». У тристоронньому договорі, підписаному компаніями , SOCAR і урядом Грузії, передбачалася транспортування ним азербайджанської нафти, отриманої з родовищ «Азері», «Чираг» і «Гюнешлі».

Протяжність нафтопроводу становить 837 км, у тому числі 775 км нового трубопроводу діаметром 21 дюйм (530 мм) і 55 км реабілітованого трубопроводу. Пропускна спроможність трубопроводу становить понад 7 млн тонн нафти на рік (145 тис. барелів на день). Оператором трубопроводу є компанія British Petroleum.

17 квітня 1999 нафтопроводом розпочалося транспортування нафти. Однією з основних його переваг, крім того що траса трубопроводу прокладена в обхід Росії, яка до того була монополістом з транзиту азербайджанської нафти, є те, що азербайджанська нафта марки в чистому вигляді почала надходити на світові ринки. Крім того, вартість транспортування нафти в Супсу була і залишається нижчою, ніж пропонована російським монополістом ціна прокачки нафтопроводом . Зокрема на початок експлуатації вона складала 3,14 доларів США, а в новоросійському напрямку — 15,67 доларів.

Схема нафтепроводів «Баку — Супса» і «Баку — Тбілісі — Джейхан» на території Грузії

«Баку — Супса» з обсягом прокачки 6 мільйонів тонн, разом з нафтопроводом «Баку — Новоросійськ», через який перекачують 2,5 мільйони тонн, є головними маршрутами транспортування каспійської нафти до інших країн.

У листопаді 2006 року «Баку — Супса» призупинив прокачку нафти для ремонту і модернізації трубопровода, які тривали майже два роки. 6 червня 2008 нафтопровід відновив свою роботу. Але не надовго. 1 серпня 2008 збройне протистояння в Південній Осетії, поруч з якою проходить нитка нафтопроводу, переросло в пряму військову агресію Росії проти Грузії. Через ці події, в цілях обережності, 14 серпня робота нафтопроводу знову була припинена ще на місяць.

Росія і маріонеткова самопроголошена у 2008 році Південна Осетія постійно використовують з метою дестабілізації обстановки те, що одна з ділянок магістралі знаходиться в безпосередній близькості від зони конфлікту. 10 червня 2015 року російські прикордонники перенесли прикордонні знаки вглиб території Грузії на 500 метрів в регіоні Шида Картлі, внаслідок чого частина нафтопроводу, близько півтора кілометри між селами і , опинилася на південноосетинській території.

У 2016 році British Petroleum інвестувала 150 мільйонів доларів в модернізацію нафтопроводу і покращення його екологічних стандартів.

Див. також

• Нафтопровід Баку — Тбілісі — Джейхан

Примітки

1. Western Route Export Pipeline (WREP). BP-Georgia. Офіційний сайт компанії British Petroleum в Грузії. Процитовано 21.05.2017. (англ.)
2. . socar.com.ua. Офіційний сайт компанії SOCAR в Україні. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 21.05.2017. (укр.)
3. Максим Цурков (16.05.2016). Нефтепровод Баку—Супса придал импульс развитию экономики Азербайджана и Грузии — министр. trend.az. Процитовано 21.05.2017. (рос.)
4. . kazakhstan-oil-gas. Сайт виставки . 20.06.2013. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 21.05.2017. (укр.)
5. Олександр Палій. Почав діяти нафтопровід Баку — Супса // День. — № №34, (1999).
6. Нефтяная стратегия Гейдара Алиева // Маршруты транспортировки азербайджанской нефти (Баку—Новороссийск, Баку—Супса). azerbaijan.az. Фонд Гейдара Алієва. Процитовано 21.05.2017. (рос.)
7. Азербайджан теж цікавить нафтопровід Одеса-Броди. BBC.Ukrainian.com. Лютий 2004. Процитовано 21.05.2017.
8. Нефтепровод Баку — Супса возобновил свою работу после почти двухлетнего ремонта | Новости | Караван. news.caravan.kz. Процитовано 7 травня 2016. (рос.)
9. Азербайджан теж цікавить нафтопровід Одеса-Броди British Petroleum готова возобновить работу трубопровода Баку—Супса. . 8.09.2008. Процитовано 21.05.2017. (рос.)
10. Георгий Калатозишвили (13.07.2015). Грузино-осетинская граница ползет к нефтепроводу. Вестник Кавказа. Процитовано 21.05.2017.^{[недоступне посилання з червня 2019]} (рос.)
11. Причиной обострения отношений Грузии и России стал нефтепровод Баку—Супса. Neftegaz.RU. 19.07.2015. Процитовано 21.05.2017. (рос.)
12. Компания BP модернизирует трубопровод Баку — Супса. Грузія Online. 21.01.2016. Процитовано 21.05.2017. (рос.)

Джерела

• Ernest Wiciszkiewicz. Energy Independence and Inter-state Relations in the Post-soviet Area // Geopolitics of Pipelines. — Warsaw : The Polish Institute of International Affairs. — P. 117-173. — . (англ.)

Посилання

• Олег Гапонов (9.05.2008). Теневые игроки грузино-абхазского конфликта. rosbalt.ru. Процитовано 21.05.2017. (рос.)