Ninox leucopsis Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Твар

Ninox leucopsis

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Совоподібні (Strigiformes)
Родина:	Совові (Strigidae)
Рід:	Сова-голконіг (Ninox)
Вид:	Ninox leucopsis

Біноміальна назва

Ninox leucopsis
(Gould, 1838)

Синоніми

Athene leucopsis
Ninox boobook leucopsis
Ninox novaeseelandiae leucopsis

Посилання

Вікісховище:	Ninox leucopsis
Віківиди:	Ninox leucopsis
МСОП:	62023823
NCBI:	74457

Ninox leucopsis (сова-голконіг тасманійська) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae). Ендемік Австралії. Раніше вважався підвидом морепорка, однак за результатами низки молекулярно-філогенетичних досліджень був визнаний окремим видом у 2022 році.

Опис

Довжина птаха становить 28-30 см. Верхня частина тіла каштанова, поцяткована білуватими або блідо-охристими плямами. Нижня частина тіла рудувато-коричнева, поцяткована білими круглими плямами. Лицевий диск рудувато-коричневий, над очима білі "брови", горло біле. Очі золотисто-жовті, дзьоб і восковиця сіруваті. Лапи покривні коричнюватим пір'ям до основи сірих або сірувато-коричневих пальцв, кігті темно-рогові з чорнуватими кінчиками. Голос — двоскладове угукання, схоже на угукання морепорка.

Поширення і екологія

Тасманійські сови-голконоги мешкають на Тасманії, а також на острові Кінг та на інших островах Бассової протоки. Вони живуть в лісах та в інших лісах масивах, в садах, трапляються поблизу людських поселень. Живляться комахами та іншими безхребетними, а також дрібними птахами і ссавцями.

Примітки

BirdLife International (2016). Ninox leucopsis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 29 листопада 2022
Ninox leucopsis у базі Avibase.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 листопада 2022.
Gwee, Chyi Yin; Christidis, Les; Eaton, James A.; Norman, Janette A.; Trainor, Colin R.; Verbelen, Philippe; Rheindt, Frank E. (2017). Bioacoustic and multi-locus DNA data of Ninox owls support high incidence of extinction and recolonisation on small, low-lying islands across Wallacea. Molecular Phylogenetics and Evolution. 109: 246—258. doi:10.1016/j.ympev.2016.12.024. ISSN 1055-7903.
Michael Wink; Petra Heidrich; Hedi Sauer-Gürth; Abdel-Aziz Elsayed; Javier Gonzalez (2008). Molecular phylogeny and systematics of owls (Strigiformes). У König, Claus; Weick, Friedhelm (ред.). Owls of the World (вид. 2nd). A&C Black. с. 42—63. ISBN .

Джерела

Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008,
Higgins, P.J. (1999). Handbook of Australian, New Zealand and Antarctic Birds. Volume 4: Parrots to Dollarbird. Melbourne, Victoria: Oxford University Press. ISBN .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Ninox leucopsis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 29 листопада 2022

[2] Ninox leucopsis у базі Avibase.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 листопада 2022.

[4] Gwee, Chyi Yin; Christidis, Les; Eaton, James A.; Norman, Janette A.; Trainor, Colin R.; Verbelen, Philippe; Rheindt, Frank E. (2017). Bioacoustic and multi-locus DNA data of Ninox owls support high incidence of extinction and recolonisation on small, low-lying islands across Wallacea. Molecular Phylogenetics and Evolution. 109: 246—258. doi:10.1016/j.ympev.2016.12.024. ISSN 1055-7903.

[5] Michael Wink; Petra Heidrich; Hedi Sauer-Gürth; Abdel-Aziz Elsayed; Javier Gonzalez (2008). Molecular phylogeny and systematics of owls (Strigiformes). У König, Claus; Weick, Friedhelm (ред.). Owls of the World (вид. 2nd). A&C Black. с. 42—63. ISBN .