Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пско́вський кремль або кром — історико-архітектурний центр Пскова, розташований на вузькому і високому мисі при впадінні річки Пскова в річку Велику. Псковський кремль займає площу 3 га.
| Псковський кремль | |
|---|---|
 | |
| 57°49′17″ пн. ш. 28°19′45″ сх. д. / 57.82138889002777660° пн. ш. 28.32944444002777828° сх. д.Координати: 57°49′17″ пн. ш. 28°19′45″ сх. д. / 57.82138889002777660° пн. ш. 28.32944444002777828° сх. д. | |
| Країна |  Росія |
| Розташування | Псков |
| Тип | кремль (фортеця) |
| Стиль | d |
  Псковський кремль Псковський кремль (Росія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Ця місцевість в старовину була досить зручна для оборони: високий крутий берег з трьох сторін обгороджений водою, а з півдня до пагорба колись підступали яр і болота. Археологічні розкопки показали, що поселення тут існували вже з перших століть нашої ери. З VIII–XI століть на території майбутнього Пскова стали жити слов'яни-кривичі.
Перші укріплення Пскова були нескладними — простий дерев'яний тин на насипному земляному валу, оточував посад. Тут жив князь з дружиною. Напад в 977 полоцького князя Рогвольда змусив псковичів зайнятися фортифікаційними спорудами. У X–XIII ст. з'явилися перші кам'яні укріплення, після чого почалося будівництво нових веж Кремля, посилення кріпосних стін і їхнє нарощування у висоту.
Розбудова та зміцнення псковських стін тривали до кінця XVII ст. Загальна їхня довжина досягла 10 верст (приблизно 10,7 км) протягом яких розміщувалося 39 (за іншими джерелами — 40) веж. Сильно висунуті перед воротами стіни несли накат, на якому ставилися гармати.
Укріплення забезпечили протимінними галереями — «слухами», безліччю підземних ходів, «вилазами» і «захабами» (захаб — коридор смерті, одна з вигадок Середньовіччя: прорвався в ворота ворог потрапляв у вузький звивистий прохід, зі стін якого його старанно закидали камінням і поливали киплячою смолою).
Вся ця складна система разом із надзвичайною потужністю стін (висота в середньому 12 м, ширина — 4 м) робила Псков однією з наймогутніших середньовічних фортець в Європі.
Вежі Кремля: Власьєвська, Рибницька, Троїцька (Часова), Середня башта, Башта Кутекрома (у Куту Крома, Червона або Кутій Костер), Плоска башта і Довмонтова вежа.
Територія Кремля, яка примикає до стіни «Персі» або «Перша» (найпотужнішої південній стіні Псковської фортеці), називається Довмонтовим містом. Це місце назване так на ім'я литовського князя Довмонта, який внаслідок князівських міжусобиць змушений був тікати з Литви до прикордонного Пскову. У Пскові тоді не було князя, і псковичі, переконавшись, що Довмонт талановитий і безстрашний полководець, запросили його на княжий стіл. Довмонт прийняв православну віру, і в хрещенні отримав ім'я Тимофій.
Тимофій-Довмонт служив псковичам 33 роки. Після смерті він був зарахований до лику святих. Святі мощі його зберігаються в раку Троїцького собору.
На території Довмонтова міста, площею в 1,5 га, стояло, як стверджують фахівці, близько 18 храмів: великих і маленьких, з прибудовами і без, з главами різної форми. Незвичайне скупчення церков на маленькому просторі Довмонтова міста, єдине у своєму роді на Русі, пояснюється особливостями міської історії.
Населення прикордонного Пскова в давнину складалося з власне городян і так званих посажан. Посажани жили за міською стіною. Будувати там церкви було марно, адже мешканцям полонища (від слова «полон»), посажанам, постійно загрожувало напад ворога. Тому вони будували свої церкви поблизу Дитинця (Крома), на території, що належала всьому Пскова і надійно захищеній.
Зараз можна побачити тільки фундаменти цих церков, вони подновлені і законсервовані від подальших руйнувань.
У 1242 на цій території псковичі зустріли князя Олександра Невського, який повернувся з перемогою з Льодового побоїща.
У пам'ять про це псковських архітектором і художником Всеволодом Смирновим була виконана художня композиція з кованої міді. Її можна побачити на стіні «Персі». Складають цю композицію прапор із зображенням герба і плану Пскова; щити з емблемами Пскова, Новгорода і Владимира — міст, які брали участь у розгромі німецьких лицарів. Меч висить вістрям вниз, на рукоятці його сидить голуб, символ миру. А зверху — відлиті псковських майстрами старовинні дзвони.
На території Довмонтова міста збереглася біла двоповерхова будівля наказових палат, побудована в 1693–1695, на місці розібраної стіни. У двох залах верхнього поверху, перекритих зімкнутими склепіннями, розміщувалися столи державних наказів. Внизу була «Колодницька», приміщення для арештантів.
Головна палата, в якій сиділи бояри, в давнину була розписана фарбами і золотом. На склепіннях і стінах були зображені сцени з Євангелія, лики святих, хмари й зірки. З високого ґанку псковські піддячі і дяки оголошували накази і розпорядження. У наказовій палатах зараз розміщується музей.
На території кремля міститься — головний храм Пскова та Псковської землі.
Нині існуючий Троїцький собор четвертий за ліком. Перший храм, за переказами, був споруджений за велінням Великої Рівноапостольної княгині Ольги в середині X століття. Він простояв до 1137, коли святий князь Всеволод-Гаврило заклав на місці колишнього дерев'яного новий кам'яний собор, закінчений у 1138. Третій Троїцький собор був споруджений в 1367. Деякі вчені вважають його автором майстра Кирила, що втілив У Чернігові містобудуванні ідею церкви соборної як образу і подоби вишнього Єрусалиму, небесного дому святої Трійці.
Сучасний Троїцький собор побудований у 1699 в загальноруських московських традиціях: це багатоярусний (72 м), кафедральний, шестистовпний, п'ятиглавий храм. Незважаючи на перебудови у XVIII столітті (ґанок, контрфорси, закладка галерей) та ремонт кінця XIX століття, собор зберіг перше рішення. Бароковий іконостас храму 7-ярусний, він добре зберігся з кінця XVII ст. Серед ікон собору — «Свята Трійця», «Чирська Богоматір» і прославлена «Псково-Покровська Богоматір», нещодавно повернена на батьківщину з Німеччини. У Троїцькому соборі зберігаються мощі святих псковських: Всеволода-Гаврила, Довмонта, юродивого Миколки Салоса та інших.
Джерела
- Псковский кремль. Справка
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Псковський кремль |
Див. також
Література
- Окулич-Казарин Н. Ф. «Спутник по древнему Пскову.» Псков. 1913.
- Каменные стражи: Путеводитель по древним крепостям. Л.: Лениздат, 1971.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Psko vskij kreml abo krom istoriko arhitekturnij centr Pskova roztashovanij na vuzkomu i visokomu misi pri vpadinni richki Pskova v richku Veliku Pskovskij kreml zajmaye ploshu 3 ga Pskovskij kreml57 49 17 pn sh 28 19 45 sh d 57 82138889002777660 pn sh 28 32944444002777828 sh d 57 82138889002777660 28 32944444002777828 Koordinati 57 49 17 pn sh 28 19 45 sh d 57 82138889002777660 pn sh 28 32944444002777828 sh d 57 82138889002777660 28 32944444002777828Krayina RosiyaRoztashuvannyaPskovTipkreml fortecya StildPskovskij kremlPskovskij kreml Rosiya Mediafajli u Vikishovishi Vid na krom Dovmontove misto Troyickij soborIstoriyaCya miscevist v starovinu bula dosit zruchna dlya oboroni visokij krutij bereg z troh storin obgorodzhenij vodoyu a z pivdnya do pagorba kolis pidstupali yar i bolota Arheologichni rozkopki pokazali sho poselennya tut isnuvali vzhe z pershih stolit nashoyi eri Z VIII XI stolit na teritoriyi majbutnogo Pskova stali zhiti slov yani krivichi Pershi ukriplennya Pskova buli neskladnimi prostij derev yanij tin na nasipnomu zemlyanomu valu otochuvav posad Tut zhiv knyaz z druzhinoyu Napad v 977 polockogo knyazya Rogvolda zmusiv pskovichiv zajnyatisya fortifikacijnimi sporudami U X XIII st z yavilisya pershi kam yani ukriplennya pislya chogo pochalosya budivnictvo novih vezh Kremlya posilennya kriposnih stin i yihnye naroshuvannya u visotu Rozbudova ta zmicnennya pskovskih stin trivali do kincya XVII st Zagalna yihnya dovzhina dosyagla 10 verst priblizno 10 7 km protyagom yakih rozmishuvalosya 39 za inshimi dzherelami 40 vezh Silno visunuti pered vorotami stini nesli nakat na yakomu stavilisya garmati Ukriplennya zabezpechili protiminnimi galereyami sluhami bezlichchyu pidzemnih hodiv vilazami i zahabami zahab koridor smerti odna z vigadok Serednovichchya prorvavsya v vorota vorog potraplyav u vuzkij zvivistij prohid zi stin yakogo jogo staranno zakidali kaminnyam i polivali kiplyachoyu smoloyu Vsya cya skladna sistema razom iz nadzvichajnoyu potuzhnistyu stin visota v serednomu 12 m shirina 4 m robila Pskov odniyeyu z najmogutnishih serednovichnih fortec v Yevropi Vezhi Kremlya Vlasyevska Ribnicka Troyicka Chasova Serednya bashta Bashta Kutekroma u Kutu Kroma Chervona abo Kutij Koster Ploska bashta i Dovmontova vezha Teritoriya Kremlya yaka primikaye do stini Persi abo Persha najpotuzhnishoyi pivdennij stini Pskovskoyi forteci nazivayetsya Dovmontovim mistom Ce misce nazvane tak na im ya litovskogo knyazya Dovmonta yakij vnaslidok knyazivskih mizhusobic zmushenij buv tikati z Litvi do prikordonnogo Pskovu U Pskovi todi ne bulo knyazya i pskovichi perekonavshis sho Dovmont talanovitij i bezstrashnij polkovodec zaprosili jogo na knyazhij stil Dovmont prijnyav pravoslavnu viru i v hreshenni otrimav im ya Timofij Timofij Dovmont sluzhiv pskovicham 33 roki Pislya smerti vin buv zarahovanij do liku svyatih Svyati moshi jogo zberigayutsya v raku Troyickogo soboru Na teritoriyi Dovmontova mista plosheyu v 1 5 ga stoyalo yak stverdzhuyut fahivci blizko 18 hramiv velikih i malenkih z pribudovami i bez z glavami riznoyi formi Nezvichajne skupchennya cerkov na malenkomu prostori Dovmontova mista yedine u svoyemu rodi na Rusi poyasnyuyetsya osoblivostyami miskoyi istoriyi Naselennya prikordonnogo Pskova v davninu skladalosya z vlasne gorodyan i tak zvanih posazhan Posazhani zhili za miskoyu stinoyu Buduvati tam cerkvi bulo marno adzhe meshkancyam polonisha vid slova polon posazhanam postijno zagrozhuvalo napad voroga Tomu voni buduvali svoyi cerkvi poblizu Ditincya Kroma na teritoriyi sho nalezhala vsomu Pskova i nadijno zahishenij Zaraz mozhna pobachiti tilki fundamenti cih cerkov voni podnovleni i zakonservovani vid podalshih rujnuvan U 1242 na cij teritoriyi pskovichi zustrili knyazya Oleksandra Nevskogo yakij povernuvsya z peremogoyu z Lodovogo poboyisha U pam yat pro ce pskovskih arhitektorom i hudozhnikom Vsevolodom Smirnovim bula vikonana hudozhnya kompoziciya z kovanoyi midi Yiyi mozhna pobachiti na stini Persi Skladayut cyu kompoziciyu prapor iz zobrazhennyam gerba i planu Pskova shiti z emblemami Pskova Novgoroda i Vladimira mist yaki brali uchast u rozgromi nimeckih licariv Mech visit vistryam vniz na rukoyatci jogo sidit golub simvol miru A zverhu vidliti pskovskih majstrami starovinni dzvoni Na teritoriyi Dovmontova mista zbereglasya bila dvopoverhova budivlya nakazovih palat pobudovana v 1693 1695 na misci rozibranoyi stini U dvoh zalah verhnogo poverhu perekritih zimknutimi sklepinnyami rozmishuvalisya stoli derzhavnih nakaziv Vnizu bula Kolodnicka primishennya dlya areshtantiv Golovna palata v yakij sidili boyari v davninu bula rozpisana farbami i zolotom Na sklepinnyah i stinah buli zobrazheni sceni z Yevangeliya liki svyatih hmari j zirki Z visokogo ganku pskovski piddyachi i dyaki ogoloshuvali nakazi i rozporyadzhennya U nakazovij palatah zaraz rozmishuyetsya muzej Troyickij sobor Na teritoriyi kremlya mistitsya golovnij hram Pskova ta Pskovskoyi zemli Nini isnuyuchij Troyickij sobor chetvertij za likom Pershij hram za perekazami buv sporudzhenij za velinnyam Velikoyi Rivnoapostolnoyi knyagini Olgi v seredini X stolittya Vin prostoyav do 1137 koli svyatij knyaz Vsevolod Gavrilo zaklav na misci kolishnogo derev yanogo novij kam yanij sobor zakinchenij u 1138 Tretij Troyickij sobor buv sporudzhenij v 1367 Deyaki vcheni vvazhayut jogo avtorom majstra Kirila sho vtiliv U Chernigovi mistobuduvanni ideyu cerkvi sobornoyi yak obrazu i podobi vishnogo Yerusalimu nebesnogo domu svyatoyi Trijci Suchasnij Troyickij sobor pobudovanij u 1699 v zagalnoruskih moskovskih tradiciyah ce bagatoyarusnij 72 m kafedralnij shestistovpnij p yatiglavij hram Nezvazhayuchi na perebudovi u XVIII stolitti ganok kontrforsi zakladka galerej ta remont kincya XIX stolittya sobor zberig pershe rishennya Barokovij ikonostas hramu 7 yarusnij vin dobre zberigsya z kincya XVII st Sered ikon soboru Svyata Trijcya Chirska Bogomatir i proslavlena Pskovo Pokrovska Bogomatir neshodavno povernena na batkivshinu z Nimechchini U Troyickomu sobori zberigayutsya moshi svyatih pskovskih Vsevoloda Gavrila Dovmonta yurodivogo Mikolki Salosa ta inshih DzherelaPskovskij kreml SpravkaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pskovskij kremlDiv takozhSpisok murovanih fortec RosiyiLiteraturaOkulich Kazarin N F Sputnik po drevnemu Pskovu Pskov 1913 Kamennye strazhi Putevoditel po drevnim krepostyam L Lenizdat 1971