Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Озеро Атана́совське (болг. Атанасовско езеро) — озеро, розташоване в межах Бургаса, між районами Ізгрев і Сарафово і на захід від них. Воно є частиною Бургаського озерного комплексу і межує на сході з Чорним морем через Атанасковську косу, яка являє собою довгий піщаний пляж довжиною 1 км. Озеро є прибережним і містить велику різноманітність рослинного і тваринного світу, деякі з яких захищені законом про біорізноманіття і знаходяться під загрозою в усьому світі. Атанасівське озеро пов'язане через ряд каналів з Чорним морем, через яке осушується. Загальна площа озера — 7208,89 га, близько 9 км на 4,3 км, й 0,8 - 0,9 м глибиною. Для охорони рідкісних і зникаючих у країні та Європі мігруючих і зимових птахів, утворений заповідник «Атанасівське озеро».
| Атанасовсько озеро Атанасовско езеро | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 42°31′55″ пн. ш. 27°28′51″ сх. д. / 42.53194444447177602° пн. ш. 27.48083333336077771° сх. д.Координати: 42°31′55″ пн. ш. 27°28′51″ сх. д. / 42.53194444447177602° пн. ш. 27.48083333336077771° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |  Болгарія | |||
| Регіон | Бургас | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | Морська лагуна | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 7208,89 га км² | |||
| Висота | 7 м | |||
| Глибина середня | 0.8 - 0.9 м | |||
| Глибина макс. | 0,9 м | |||
| Довжина | 9 км | |||
| Ширина | 4,3 км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | р. Дермендере | |||
| Інше | ||||
| Статус спадщини | Рамсарське угіддя | |||
| Geonames | 733604 | |||
  Атанасівське озеро (Болгарія) | ||||
| | ||||
 Атанасовсько озеро у Вікісховищі | ||||
Загальна інформація
Через високу мінералізацію озерної води (20 - 27,5 %) озеро традиційно використовується для видобутку солі. Промислове виробництво розпочалося 1906 році. Нову дорогу від Бургаса до Сарафово, аеропорту Бургаса та Варни перетинає штучна дамба. Стара дорога і залізниця лінія Бургас — Поморіє проходить через Атанасковську косу, паралельно з пляжем Бургаса. Шосе ділить озеро на дві частини, з'єднаних як з собою, так і з Чорним морем каналами. Перед II світовою війною цією дорогою ходив потяг, що називався «Анхіало експрес», і біля озера була його перша зупинка. Паралельно покинутій залізниці широкої колії проходить вузькоколійна залізниця, яка використовується і зараз в цілях солевидобутку і в якості атракціону для туристів. Сіль отримують в обох частинах, але переважно в південній частині. Солоність води в озері зростає внаслідок з'єднання озера з Чорним морем. Щороку виробляється 40 000 тонн морської солі. Лікувальні грязі Атанасовского озера представляють сульфідні мулові грязі, які утворюються в результаті гниття органічних речовин. Вони мають специфічний запах сірководню і високий вміст сульфідів заліза, солей кальцію і магнію, солей органічних кислот і гумусу. Плата за відвідування Атанасовского озера і його окремих частин не стягується, але всяке облаштування на території повністю відсутнє.
У 1980 році північна половина озера була оголошена природним заповідником. Через рік південна частина озера і ділянки, розташовані поблизу берегів озера, оголошені буферною зоною до заповідника. У 1999 році, згідно з вимогами Закону про захищені території, заповідник перекласифікується як «заповідник під охороною». У 2001 році на березі південної частини озера, біля АЗС «Лукойл», створено та функціонує укриття для спостереження за птахами, у 2003 році затверджений план управління охоронюваної території. У 2007 році колишня буферна зона була перекласована як захищена територія категорії охоронних територій. Відповідно до Закону про природоохоронні території, заповідник охороняється і керується Регіональною інспекцією з охорони навколишнього середовища та води міста Бургас під контролем МОСВ.
Фауна
Із ссавців зустрічаються: видри, дикі кішки, гризуни, тощо. Мешкає також етруський сункус, який є найменшим ссавцем у світі. Велике значення має видра, яка має статус зникаючої по всьому світі.
Птахи особливо важливі для екосистеми озера. Це одне з найбільш орнітологічно багатих місць в Болгарії. На цій території налічується понад 70 % всіх видів птахів Болгарії. Виявлено більше 300 видів птахів, 12 з яких оголошені на межі вимирання у планетарному масштабі. Серед них — пелікан кучерявий, баклан малий, казарка червоновола, чернь білоока і деркач. 17 видів птахів, що гніздяться на території Атанасовського озера, включені до Червоної книги Болгарії: крячок річковий, середземноморська чайка та інші. Велика різноманітність птахів, яку можна побачити біля Атанасовського озера, пов'язана, зокрема, з міграційною дорогою Віа Понтіка, яка проходить через цей район. Найбільшу кількість птахів можна побачити тут під час осінньої міграції.
Шлях дикуна
Ідея побудови центру для туристів-любителів природи датується початком 1990-х років.
«Шлях дикуна» розташований на березі Атанасовського озера, в районі спостереження за птахами. Він був побудований в рамках проекту «Сіль життя», LIFE +, Болгарського фонду біорізноманіття. Це круговий маршрут на 285 м, з інформаційними дошками, присвяченими птахам Атанасовського озера. З 2015 року з'явилась також обсерваторія для спостереження за птахами. Побудована Станко Кіровим.
Головним героєм на Шляху є дикун Атанас, за допомогою якого ви в надзвичайно захоплюючий формі впізнаєте особливості птахів тропічного лісу.
Шлях солі
Траса протягом 820 м включає кілька окремих елементів. На асфальті є різноманітні стилізовані графічні ілюстрації, які представляють деякі особливості Атанасівського озера та його найхарактерніших мешканців. Малюнки знаходяться на асфальті в двох різних напрямках — для велосипедистів, які приїжджають з міста, і для пішоходів, що рухаються від новобудов до Бункера паркування (на місці корабля «Чайка»).
На шляху стоїть «Куточок Солевара» — експозиція музею на відкритому повітрі, яка представляє професію солеварів на Атанасовському озері і деякі характерні засоби, які вони використовують у своїй роботі.
Докладніше
- K-35-55. Масштаб: 1 : 100 000.
Джерела
- . Птиците в България. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 2012-05-9.
- (болг.). ИАОС. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
- (1980). . София: . с. 23. (болг.)
- Боев, З., Д. Радойнова. 1991. Ще снесат ли птиците от Атанасовско езеро златни яйца? [Чи будуть птахи Атанасовського озера нести золоті яйця?] – в. «Черноморски фар», бр. 200 (961)/ 12 ноември 1991: 2.
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
Посилання
- Сіль з Атанасовського озера була знята з 1905 року [ 12 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Охоронна територія озера Атанасівське [ 12 лютого 2019 у Wayback Machine.] в Реєстрі охоронних територій та територій охорони природи в Болгарії
- Охоронний заповідник Атанасовского озера [ 12 лютого 2019 у Wayback Machine.] в Реєстрі охоронних територій та територій охорони природи в Болгарії
- Соляне озеро Бургас Захищене місце [ 12 лютого 2019 у Wayback Machine.] в Реєстрі охоронних територій та територій охорони природи в Болгарії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ozero Atana sovske bolg Atanasovsko ezero ozero roztashovane v mezhah Burgasa mizh rajonami Izgrev i Sarafovo i na zahid vid nih Vono ye chastinoyu Burgaskogo ozernogo kompleksu i mezhuye na shodi z Chornim morem cherez Atanaskovsku kosu yaka yavlyaye soboyu dovgij pishanij plyazh dovzhinoyu 1 km Ozero ye priberezhnim i mistit veliku riznomanitnist roslinnogo i tvarinnogo svitu deyaki z yakih zahisheni zakonom pro bioriznomanittya i znahodyatsya pid zagrozoyu v usomu sviti Atanasivske ozero pov yazane cherez ryad kanaliv z Chornim morem cherez yake osushuyetsya Zagalna plosha ozera 7208 89 ga blizko 9 km na 4 3 km j 0 8 0 9 m glibinoyu Dlya ohoroni ridkisnih i znikayuchih u krayini ta Yevropi migruyuchih i zimovih ptahiv utvorenij zapovidnik Atanasivske ozero Atanasovsko ozero Atanasovsko ezero42 31 55 pn sh 27 28 51 sh d 42 53194444447177602 pn sh 27 48083333336077771 sh d 42 53194444447177602 27 48083333336077771 Koordinati 42 31 55 pn sh 27 28 51 sh d 42 53194444447177602 pn sh 27 48083333336077771 sh d 42 53194444447177602 27 48083333336077771Roztashuvannya Krayina BolgariyaRegion BurgasGeologichni dani Tip Morska lagunaRozmiri Plosha poverhni 7208 89 ga km Visota 7 mGlibina serednya 0 8 0 9 mGlibina maks 0 9 mDovzhina 9 kmShirina 4 3 kmVoda Basejn Vlivayutsya r DermendereInshe Status spadshini Ramsarske ugiddyaGeonames 733604 Atanasivske ozero Bolgariya Atanasovsko ozero u Vikishovishi Karta obshini Burgas z Atanasovskim ozerom na pivnich vid BurgasaZagalna informaciyaCherez visoku mineralizaciyu ozernoyi vodi 20 27 5 ozero tradicijno vikoristovuyetsya dlya vidobutku soli Promislove virobnictvo rozpochalosya 1906 roci Novu dorogu vid Burgasa do Sarafovo aeroportu Burgasa ta Varni peretinaye shtuchna damba Stara doroga i zaliznicya liniya Burgas Pomoriye prohodit cherez Atanaskovsku kosu paralelno z plyazhem Burgasa Shose dilit ozero na dvi chastini z yednanih yak z soboyu tak i z Chornim morem kanalami Pered II svitovoyu vijnoyu ciyeyu dorogoyu hodiv potyag sho nazivavsya Anhialo ekspres i bilya ozera bula jogo persha zupinka Paralelno pokinutij zaliznici shirokoyi koliyi prohodit vuzkokolijna zaliznicya yaka vikoristovuyetsya i zaraz v cilyah solevidobutku i v yakosti atrakcionu dlya turistiv Sil otrimuyut v oboh chastinah ale perevazhno v pivdennij chastini Solonist vodi v ozeri zrostaye vnaslidok z yednannya ozera z Chornim morem Shoroku viroblyayetsya 40 000 tonn morskoyi soli Likuvalni gryazi Atanasovskogo ozera predstavlyayut sulfidni mulovi gryazi yaki utvoryuyutsya v rezultati gnittya organichnih rechovin Voni mayut specifichnij zapah sirkovodnyu i visokij vmist sulfidiv zaliza solej kalciyu i magniyu solej organichnih kislot i gumusu Plata za vidviduvannya Atanasovskogo ozera i jogo okremih chastin ne styaguyetsya ale vsyake oblashtuvannya na teritoriyi povnistyu vidsutnye U 1980 roci pivnichna polovina ozera bula ogoloshena prirodnim zapovidnikom Cherez rik pivdenna chastina ozera i dilyanki roztashovani poblizu beregiv ozera ogolosheni bufernoyu zonoyu do zapovidnika U 1999 roci zgidno z vimogami Zakonu pro zahisheni teritoriyi zapovidnik pereklasifikuyetsya yak zapovidnik pid ohoronoyu U 2001 roci na berezi pivdennoyi chastini ozera bilya AZS Lukojl stvoreno ta funkcionuye ukrittya dlya sposterezhennya za ptahami u 2003 roci zatverdzhenij plan upravlinnya ohoronyuvanoyi teritoriyi U 2007 roci kolishnya buferna zona bula pereklasovana yak zahishena teritoriya kategoriyi ohoronnih teritorij Vidpovidno do Zakonu pro prirodoohoronni teritoriyi zapovidnik ohoronyayetsya i keruyetsya Regionalnoyu inspekciyeyu z ohoroni navkolishnogo seredovisha ta vodi mista Burgas pid kontrolem MOSV FaunaVechirnij vid na ozero Iz ssavciv zustrichayutsya vidri diki kishki grizuni tosho Meshkaye takozh etruskij sunkus yakij ye najmenshim ssavcem u sviti Velike znachennya maye vidra yaka maye status znikayuchoyi po vsomu sviti Ptahi osoblivo vazhlivi dlya ekosistemi ozera Ce odne z najbilsh ornitologichno bagatih misc v Bolgariyi Na cij teritoriyi nalichuyetsya ponad 70 vsih vidiv ptahiv Bolgariyi Viyavleno bilshe 300 vidiv ptahiv 12 z yakih ogolosheni na mezhi vimirannya u planetarnomu masshtabi Sered nih pelikan kucheryavij baklan malij kazarka chervonovola chern bilooka i derkach 17 vidiv ptahiv sho gnizdyatsya na teritoriyi Atanasovskogo ozera vklyucheni do Chervonoyi knigi Bolgariyi kryachok richkovij seredzemnomorska chajka ta inshi Velika riznomanitnist ptahiv yaku mozhna pobachiti bilya Atanasovskogo ozera pov yazana zokrema z migracijnoyu dorogoyu Via Pontika yaka prohodit cherez cej rajon Najbilshu kilkist ptahiv mozhna pobachiti tut pid chas osinnoyi migraciyi Shlyah dikunaIdeya pobudovi centru dlya turistiv lyubiteliv prirodi datuyetsya pochatkom 1990 h rokiv Shlyah dikuna roztashovanij na berezi Atanasovskogo ozera v rajoni sposterezhennya za ptahami Vin buv pobudovanij v ramkah proektu Sil zhittya LIFE Bolgarskogo fondu bioriznomanittya Ce krugovij marshrut na 285 m z informacijnimi doshkami prisvyachenimi ptaham Atanasovskogo ozera Z 2015 roku z yavilas takozh observatoriya dlya sposterezhennya za ptahami Pobudovana Stanko Kirovim Golovnim geroyem na Shlyahu ye dikun Atanas za dopomogoyu yakogo vi v nadzvichajno zahoplyuyuchij formi vpiznayete osoblivosti ptahiv tropichnogo lisu Shlyah soliTrasa protyagom 820 m vklyuchaye kilka okremih elementiv Na asfalti ye riznomanitni stilizovani grafichni ilyustraciyi yaki predstavlyayut deyaki osoblivosti Atanasivskogo ozera ta jogo najharakternishih meshkanciv Malyunki znahodyatsya na asfalti v dvoh riznih napryamkah dlya velosipedistiv yaki priyizhdzhayut z mista i dlya pishohodiv sho ruhayutsya vid novobudov do Bunkera parkuvannya na misci korablya Chajka Na shlyahu stoyit Kutochok Solevara ekspoziciya muzeyu na vidkritomu povitri yaka predstavlyaye profesiyu solevariv na Atanasovskomu ozeri i deyaki harakterni zasobi yaki voni vikoristovuyut u svoyij roboti DokladnisheArkush karti K 35 55 Masshtab 1 100 000 Dzherela Pticite v Blgariya Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 2012 05 9 bolg IAOS Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2018 Procitovano 24 zhovtnya 2018 1980 Sofiya s 23 bolg Boev Z D Radojnova 1991 She snesat li pticite ot Atanasovsko ezero zlatni yajca Chi budut ptahi Atanasovskogo ozera nesti zoloti yajcya v Chernomorski far br 200 961 12 noemvri 1991 2 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2019 Procitovano 11 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2019 Procitovano 11 lyutogo 2019 PosilannyaSil z Atanasovskogo ozera bula znyata z 1905 roku 12 lyutogo 2019 u Wayback Machine Ohoronna teritoriya ozera Atanasivske 12 lyutogo 2019 u Wayback Machine v Reyestri ohoronnih teritorij ta teritorij ohoroni prirodi v Bolgariyi Ohoronnij zapovidnik Atanasovskogo ozera 12 lyutogo 2019 u Wayback Machine v Reyestri ohoronnih teritorij ta teritorij ohoroni prirodi v Bolgariyi Solyane ozero Burgas Zahishene misce 12 lyutogo 2019 u Wayback Machine v Reyestri ohoronnih teritorij ta teritorij ohoroni prirodi v Bolgariyi