Чаквал (панджабі та урду ضلع چکوال) — округ у провінції Пенджаб, Пакистан. Розташований на півночі провінції Пенджаб, район Чаквал межує з Талагангом на півдні, Равалпінді на північному сході, Джелумом на сході, Талагангом на сході. Округ був створений з частин Джелума та Аттока в 1985 році.
Чаквал Координати 32°53′52″ пн. ш. 72°31′52″ сх. д. / 32.89779000002777565° пн. ш. 72.53114000002777573° сх. д.Координати: 32°53′52″ пн. ш. 72°31′52″ сх. д. / 32.89779000002777565° пн. ш. 72.53114000002777573° сх. д.
Чаквал у Вікісховищі |
Історія
За часів британського правління Чаквал був техсілем округу Джелум, населення якого, згідно з переписом населення Індії 1891 року, становило 164 912 осіб, а в 1901 році скоротилося до 160 316 осіб. До його складу входили міста Чаквал і Бхаун та 248 сіл. Земельний дохід і податки становили в 1903-4 роках 3-300 000 рупій. Переважно мусульманське населення підтримувало Мусульманську лігу і Пакистанський рух. Після проголошення незалежності Пакистану в 1947 році індуїсти та сикхи, що становили меншість, мігрували до Індії, а мусульманські біженці з Індії оселилися в Чаквалі. 1 липня 1985 року він був підвищений до рівня округу.
Адміністративний устрій
Чаквал, який займає площу 6 524 км2, поділяється на п'ять тесілів. Раніше два техсіли входили до складу сусідніх округів:
- Техсіл Чаквал був приєднаний до округу Джелум і став частиною новоутвореного округу Чаквал.
- Чоа Сайдан Шах був виділений з Пінд Дадан Хан округу Джелум і був об'єднаний з округом Чаквал. Чоа Сайдан Шах був підвищений до рівня техсілю у 1993 році.
Округ адміністративно поділяється на три техсіли та 45 союзних рад.
Техсіл | Союзні ради | Кількість поселень | Кількість державних шкіл | Кількість поліцейських відділень | Кількість поштових відділень | Батьківський техсил |
---|---|---|---|---|---|---|
Чаквал | 30 | 207 | 523 | 5 | 48 | Чаквал |
Чоа Сайдан Шах | 7 | 47 | 96 | 1 | 14 | Чаквал |
Каллар Кахар | 8 | 72 | 148 | 1 | 15 | Чаквал |
Всього | 45 | 326 | 767 | 7 | 77 |
Географія
Округ Чаквал межує з районами Равалпінді та Атток на півночі, Джелум на сході, Хушаб на півдні та Міанвалі на заході. Загальна площа округу Чаквал становить 6 609 квадратних кілометрів, що еквівалентно 1 652 443 акрам (6 687,20 км2).
Південна частина підіймається до Соляного хребта і включає пік Чайл, 3 701 футів (1 128 м) над рівнем моря, найвищу точку в окрузі. Між нею і річкою Сохан, яка проходить більш-менш уздовж північного кордону, країна являє собою колись досить рівну рівнину, що знижується від 2 000 футів (610 м) біля підніжжя пагорбів до 1 400 футів (430 м) в районі Сохану; зараз поверхня сильно порізана ярами і дуже важкодоступна для пересування.
Демографія
На момент перепису 2017 року в роурузі Чаквал було 170 908 домогосподарств із населенням 967 707 осіб. Чаквал мав співвідношення статей 1064 жінки на 1000 чоловіків і рівень грамотності 77,21 % — 85,34 % для чоловіків і 69,80 % для жінок. 203 930 (21,07 %) проживали в містах. 213 052 (22,02 %) були віком до 10 років. 4123 (0,43 %) були представниками релігійних меншин.
На момент перепису 2017 року 91,28 % населення розмовляли пенджабі, 5,77 % пушту та 2,13 % урду.
Діалекти пенджабі — дхані і аванкарі.
Освіта
Загалом у Чаквалі 1199 державних шкіл, з яких 52 відсотки (627 шкіл) призначені для дівчат. У державних школах округу навчається 181 574 особи.
Навчальні заклади
До навчальних закладів округу Чаквал належать:
- Government Post Graduate College (Chakwal)
- University Of Chakwal
Відомі люди
- Ях'я Хан, колишній президент Пакистану, народився в місті Чаквал у 1917 році.
- Манмоган Сінґх, колишній прем'єр-міністр Індії, народився в селі Гах (колишня частина округу Джелум).
- Худадад Хан, віце-президент, нагороджений Хрестом Вікторії, армія Британії.
- Малік Нур Хан був тризірковим авіаційним офіцером, політиком, спортивним адміністратором і головнокомандувачем ВПС Пакистану, який служив під керівництвом президента Аюба Хана з 1965 по 1969 рік.
- Мухаммад Сафдар, генерал-лейтенант Мухаммад Сафдар — колишній губернатор Пенджабу, який обіймав цю посаду з 1999 по 2001 рік. Раніше він також обіймав посаду посла в Марокко та віце-канцлера Університету Пенджабу до 1993 року.
- Полковник Імам — бригадний генерал Султан Амір Тарар був однозірковим генералом армії Пакистану, членом Групи спеціальної служби (SSG) армії та офіцером розвідки Міжвідомчої розвідки (ISI).
- Рафіуддін Хашмі, ікбаліст, дослідник, письменник-мандрівник і професор Східного коледжу та Університету Пенджабу
- Сукх Девіс, індійський хімік-органік, академік, дослідник і письменник, відомий своїм внеском у розробку гуггулстерону, стероїду рослинного походження, який використовується як терапевтичний і харчовий засіб.
Примітки
- . Punjab Portal, Punjab Government website. Архів оригіналу за 20 December 2016. Процитовано 27 January 2023.
- . Population Census Organization, Government of Pakistan website. Архів оригіналу за 1 January 2007. Процитовано 27 January 2023.
- 1998 District Census report of Chakwal. Census publication. Т. 77. Islamabad: Population Census Organization, Statistics Division, Government of Pakistan. 2000.
- . National Reconstruction Bureau, Government of Pakistan website. Архів оригіналу за 24 January 2008. Процитовано 27 January 2023.
- Imperial Gazetteer of India, v. 10, p. 126 Digital South Asia Library, University of Chicago website, Retrieved 27 January 2023
- District Wise Results / Tables (Census - 2017). www.pbscensus.gov.pk. Pakistan Bureau of Statistics.
- Masica, Colon P. (9 September 1993). The Indo-Aryan Languages. Cambridge University Press. с. 19. ISBN .
- Rensch, Calvin R. (1992). The Language Environment of Hindko-Speaking People. У O'Leary (ред.). Hindko and Gujari. Sociolinguistic Survey of Northern Pakistan. Islamabad: National Institute of Pakistan Studies, Quaid-i-Azam University and Summer Institute of Linguistics. с. 7. ISBN .
- . School Education Department, Punjab Government website. Архів оригіналу за 22 August 2016. Процитовано 27 January 2023.
Література
- University of Engineering and Technology. Centre of Excellence in Water Resources Engineering; Pakistan Science Foundation (1979), National Seminar on Land and Water Resources Development of Barani Areas, [July 21-24, 1979], The University of Wisconsin, ISBN
Посилання
- . Архів оригіналу за 3 July 2009. Процитовано 27 January 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chakval pandzhabi ta urdu ضلع چکوال okrug u provinciyi Pendzhab Pakistan Roztashovanij na pivnochi provinciyi Pendzhab rajon Chakval mezhuye z Talagangom na pivdni Ravalpindi na pivnichnomu shodi Dzhelumom na shodi Talagangom na shodi Okrug buv stvorenij z chastin Dzheluma ta Attoka v 1985 roci Chakval Koordinati 32 53 52 pn sh 72 31 52 sh d 32 89779000002777565 pn sh 72 53114000002777573 sh d 32 89779000002777565 72 53114000002777573 Koordinati 32 53 52 pn sh 72 31 52 sh d 32 89779000002777565 pn sh 72 53114000002777573 sh d 32 89779000002777565 72 53114000002777573 Krayina Pakistan PakistanAdminodinicya dPlosha 6524 km GeoNames 7418964 ChakvalChakval Pakistan Chakval u VikishovishiIstoriyaZa chasiv britanskogo pravlinnya Chakval buv tehsilem okrugu Dzhelum naselennya yakogo zgidno z perepisom naselennya Indiyi 1891 roku stanovilo 164 912 osib a v 1901 roci skorotilosya do 160 316 osib Do jogo skladu vhodili mista Chakval i Bhaun ta 248 sil Zemelnij dohid i podatki stanovili v 1903 4 rokah 3 300 000 rupij Perevazhno musulmanske naselennya pidtrimuvalo Musulmansku ligu i Pakistanskij ruh Pislya progoloshennya nezalezhnosti Pakistanu v 1947 roci induyisti ta sikhi sho stanovili menshist migruvali do Indiyi a musulmanski bizhenci z Indiyi oselilisya v Chakvali 1 lipnya 1985 roku vin buv pidvishenij do rivnya okrugu Administrativnij ustrijChakval yakij zajmaye ploshu 6 524 km2 podilyayetsya na p yat tesiliv Ranishe dva tehsili vhodili do skladu susidnih okrugiv Tehsil Chakval buv priyednanij do okrugu Dzhelum i stav chastinoyu novoutvorenogo okrugu Chakval Choa Sajdan Shah buv vidilenij z Pind Dadan Han okrugu Dzhelum i buv ob yednanij z okrugom Chakval Choa Sajdan Shah buv pidvishenij do rivnya tehsilyu u 1993 roci Okrug administrativno podilyayetsya na tri tehsili ta 45 soyuznih rad Tehsil Soyuzni radi Kilkist poselen Kilkist derzhavnih shkil Kilkist policejskih viddilen Kilkist poshtovih viddilen Batkivskij tehsil Chakval 30 207 523 5 48 Chakval Choa Sajdan Shah 7 47 96 1 14 Chakval Kallar Kahar 8 72 148 1 15 Chakval Vsogo 45 326 767 7 77GeografiyaOkrug Chakval mezhuye z rajonami Ravalpindi ta Attok na pivnochi Dzhelum na shodi Hushab na pivdni ta Mianvali na zahodi Zagalna plosha okrugu Chakval stanovit 6 609 kvadratnih kilometriv sho ekvivalentno 1 652 443 akram 6 687 20 km2 Pivdenna chastina pidijmayetsya do Solyanogo hrebta i vklyuchaye pik Chajl 3 701 futiv 1 128 m nad rivnem morya najvishu tochku v okruzi Mizh neyu i richkoyu Sohan yaka prohodit bilsh mensh uzdovzh pivnichnogo kordonu krayina yavlyaye soboyu kolis dosit rivnu rivninu sho znizhuyetsya vid 2 000 futiv 610 m bilya pidnizhzhya pagorbiv do 1 400 futiv 430 m v rajoni Sohanu zaraz poverhnya silno porizana yarami i duzhe vazhkodostupna dlya peresuvannya DemografiyaNa moment perepisu 2017 roku v rouruzi Chakval bulo 170 908 domogospodarstv iz naselennyam 967 707 osib Chakval mav spivvidnoshennya statej 1064 zhinki na 1000 cholovikiv i riven gramotnosti 77 21 85 34 dlya cholovikiv i 69 80 dlya zhinok 203 930 21 07 prozhivali v mistah 213 052 22 02 buli vikom do 10 rokiv 4123 0 43 buli predstavnikami religijnih menshin Na moment perepisu 2017 roku 91 28 naselennya rozmovlyali pendzhabi 5 77 pushtu ta 2 13 urdu Dialekti pendzhabi dhani i avankari OsvitaZagalom u Chakvali 1199 derzhavnih shkil z yakih 52 vidsotki 627 shkil priznacheni dlya divchat U derzhavnih shkolah okrugu navchayetsya 181 574 osobi Navchalni zakladiDo navchalnih zakladiv okrugu Chakval nalezhat Government Post Graduate College Chakwal University Of ChakwalVidomi lyudiYah ya Han kolishnij prezident Pakistanu narodivsya v misti Chakval u 1917 roci Manmogan Singh kolishnij prem yer ministr Indiyi narodivsya v seli Gah kolishnya chastina okrugu Dzhelum Hudadad Han vice prezident nagorodzhenij Hrestom Viktoriyi armiya Britaniyi Malik Nur Han buv trizirkovim aviacijnim oficerom politikom sportivnim administratorom i golovnokomanduvachem VPS Pakistanu yakij sluzhiv pid kerivnictvom prezidenta Ayuba Hana z 1965 po 1969 rik Muhammad Safdar general lejtenant Muhammad Safdar kolishnij gubernator Pendzhabu yakij obijmav cyu posadu z 1999 po 2001 rik Ranishe vin takozh obijmav posadu posla v Marokko ta vice kanclera Universitetu Pendzhabu do 1993 roku Polkovnik Imam brigadnij general Sultan Amir Tarar buv odnozirkovim generalom armiyi Pakistanu chlenom Grupi specialnoyi sluzhbi SSG armiyi ta oficerom rozvidki Mizhvidomchoyi rozvidki ISI Rafiuddin Hashmi ikbalist doslidnik pismennik mandrivnik i profesor Shidnogo koledzhu ta Universitetu Pendzhabu Sukh Devis indijskij himik organik akademik doslidnik i pismennik vidomij svoyim vneskom u rozrobku guggulsteronu steroyidu roslinnogo pohodzhennya yakij vikoristovuyetsya yak terapevtichnij i harchovij zasib Primitki Punjab Portal Punjab Government website Arhiv originalu za 20 December 2016 Procitovano 27 January 2023 Population Census Organization Government of Pakistan website Arhiv originalu za 1 January 2007 Procitovano 27 January 2023 1998 District Census report of Chakwal Census publication T 77 Islamabad Population Census Organization Statistics Division Government of Pakistan 2000 National Reconstruction Bureau Government of Pakistan website Arhiv originalu za 24 January 2008 Procitovano 27 January 2023 Imperial Gazetteer of India v 10 p 126 Digital South Asia Library University of Chicago website Retrieved 27 January 2023 District Wise Results Tables Census 2017 www pbscensus gov pk Pakistan Bureau of Statistics Masica Colon P 9 September 1993 The Indo Aryan Languages Cambridge University Press s 19 ISBN 0521299446 Rensch Calvin R 1992 The Language Environment of Hindko Speaking People U O Leary red Hindko and Gujari Sociolinguistic Survey of Northern Pakistan Islamabad National Institute of Pakistan Studies Quaid i Azam University and Summer Institute of Linguistics s 7 ISBN 969 8023 13 5 School Education Department Punjab Government website Arhiv originalu za 22 August 2016 Procitovano 27 January 2023 LiteraturaUniversity of Engineering and Technology Centre of Excellence in Water Resources Engineering Pakistan Science Foundation 1979 National Seminar on Land and Water Resources Development of Barani Areas July 21 24 1979 The University of Wisconsin ISBN 978 01 9023 806 3Posilannya Arhiv originalu za 3 July 2009 Procitovano 27 January 2023