Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вільфре д Ру прегт Біон англ Wilfred Ruprecht Bion 1897 1979 британський психоаналітик Піонер у досліджені групової дина

Вільфред Біон

Вільфред Біон

Вільфре́д Ру́прегт Біон (англ. Wilfred Ruprecht Bion; 1897–1979) — британський психоаналітик. Піонер у досліджені групової динаміки, його відносили до «Тавістокської групи», групи дослідників-піонерів психології, котра заснувала в 1946 році на основі досвіду Другої світової війни, та навчався психоаналізу під керівництвом Мелані Кляйн

Вільфред Біон
англ. Wilfred Bion
image
Народився8 вересня 1897(1897-09-08)[1][2][…]
Матхура, Північно-Західні провінції, Британська Індія, Британська імперія
Помер8 листопада 1979(1979-11-08)[1][2][3] (82 роки)
Оксфорд, Англія, Велика Британія[5]
·лейкоз
Країнаimage Велика Британія
Діяльністьпсихіатр, психоаналітик
Alma materУніверситетський коледж Лондона і Королівський коледж
Знання мованглійська[1][6]
Закладd і Університетський коледж Лондона
Членствоd
Нагороди
image

Пізніше, він написав впливову працю Experiences in Groups, London: , 1961.


Ранні роки та військова служба

Народився у Матхурі, Північно-західна провінція, Індія, і здобув освіту у Бішопс-Стортфордському коледжі в Англії. Після початку Першої світової війни служив у танковому полку як командир танка у Франції та був нагороджений орденом «За видатні заслуги» (DSO) (18 лютого 1918 року за дії у битві біля Камбре), і лицарським хрестом Ордену Почесного легіону. Він вперше потрапив у зону бойових дій 26 червня 1917 року й отримав звання тимчасового лейтенанта 10 червня 1918 року, а 22 березня 1918 року отримав звання тимчасового капітана, коли прийняв командування танковою частиною. Зберіг це звання, коли 19 жовтня 1918 року став другим командиром танкової роти та залишив його 7 січня 1919 року. Демобілізований 1 вересня 1921 року, отримав звання капітана.

Освіта та початок кар'єри

Після Першої світової війни Біон вивчав історію у Коледжі королеви в Оксфорді, здобувши ступінь бакалавра мистецтв у 1922 році, потім опановував медицину в Університетському коледжі Лондона.

Спочатку його зацікавив «дивний новий предмет „психоаналіз“». Він познайомився з Вілфредом Троттером, видатним нейрохірургом, який у 1916 році опублікував знамениту книгу «Стадний інстинкт у мирний час і на війні», основана на жахах Першої світової війни. Праця мала важливий вплив на інтерес Біона до групової поведінки. У 1930 році Біон здобув кваліфікацію у галузі медицини, сім років проходив психотерапевтичну підготовку у клініці Тавісток. Попри узагальгений і обмежений досвід ця практика подарувала знайомство та плідний зв'язок з Семюелем Бекетом. Біон захотів навчатися психоаналізу, і у 1938 році почав нопановувати цю науку під керівництвом Джона Рікмана. Проте через початок Другої світової війни заняття довелось припинити.

1 квітня 1940 року Біон був повторно призваний до Королівського армійського медичного корпусу у званні лейтенанта та працював у низці військових шпиталів, зокрема у військовий шпиталі Нортфілд (Шпиталь Голімур, Бірмінгем), де він започаткував перший Нортфілдський експеримент з психоаналізу груп. Ці ідеї згодом підхопили та розвинули інші науковці, як-от С. Г. Фукс, Рікман, Бріджер, Мейн і Патрік де Маре. Усю групу в Тавістоку фактично забрали в армію, і вони працювали над новими методами лікування психіатричних травм (посттравматичний стрес, або «снарядовий шок», як його тоді називали). Новаторські праці з групової динаміки «групи Тавісток», документи Біона, що описують його роботу 1940-х років, зібрали та вийшли разом у 1961 році в його впливовій книзі «Досвід у групах й інші документи». Це було не стільки керівництвом для терапії окремих осіб у групі чи групою, а радше дослідженням процесів, викликаних складним досвідом перебування в групі. Книга швидко стала пробним каменем для застосування теорії груп у багатьох галузях.

У 1945 році, під час Другої світової війни, дружина Біона Бетті Джардін народила доньку, але за кілька днів жінка померла. Його донька Партенопа стала психоаналітиком в Італії, часто читала лекції та писала про роботу свого батька. Партенопа загинула разом зі своєю 18-річною донькою Патріцією в автокатастрофі в Італії у липні 1998 року.

Подальша кар'єра

Повернувшись до клініки Тавісток, Біон очолив Комітет з планування, який реорганізував Тавісток у новий Тавістокський інститут людських відносин разом із новою клінікою, яка була частиною нещодавно створеної Національної служби охорони здоров'я. У міру зростання його інтересу до психоаналізу він додатково пройшов навчання у Мелані Кляйн у 1946—1952 роках. Він познайомився зі своєю другою дружиною, Франческою, у Тавістоку у 1951 році. Біон приєднався до дослідницької групи студентів Кляйн (включно з Ганною Сігал і Гербертом Розенфельдом), які розробляли її теорію про параноїдально-шизоїдні та депресивні позиції для використання в аналізі пацієнтів із психотичними розладами. Він підготував серію надзвичайно оригінальних і впливових статей (зібраних як «Інші думки», 1967) присвячених аналізу шизофренії та специфічних когнітивних, перцептивних проблем і проблем ідентичності таких пацієнтів. Він додав цінний останній розділ «Коментар», де показано як змінилися деякі його погляди на клінічні та теоретичні питання.

Теорії Біона, які завжди ґрунтувалися на явищах аналітичних зустрічей, виявили як відповідності, так і розширення основних ідей як Зигмунда Фрейда, так і Мелані Кляйн. У якийсь момент він спробував зрозуміти думки та мислення з «алгебраїчної», «геометричної» та «математизованої» точок зору, вважаючи, що в наявному словнику занадто мало точності. Пізніше він відмовився від складних, абстрактних застосувань математики та розробив більш інтуїтивний підхід, втіленням якого є «Увага та інтерпретація» (1970).

У 1968 році Біон переїхав до Лос-Анджелеса, штат Каліфорнія, де залишався до 1977 року. У ті роки він був наставником низки психоаналітиків, зацікавлених у підходах Кляйн, серед них Джеймс Гуч й інші члени-засновники Психоаналітичного центру Каліфорнії. Незадовго до смерті він повернувся в Оксфордшир.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
    d:Track:Q746368
  3. Педагоги и психологи мира — 2012.
    d:Track:Q126722605
  4. Babelio — 2007.
    d:Track:Q2877812
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #119046997 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  7. Malcolm Pines, 'Bion, Wilfred Ruprecht (1897—1979)', Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, September 2004; online edition, May 2007. DOI:10.1093/ref:odnb/51057. Retrieved 2008-09-10.
  8. Supplement:30530. The London Gazette. 15 лютого 1918.
  9. Supplement 31150. The London Gazette. 28 січня 1919. с. 1446.
  10. Supplement 31056. The London Gazette. 6 грудня 1918. с. 14550.
  11. Supplement 32542. The London Gazette. 7 грудня 1921. с. 7 December 1921.
  12. Wilfred Bion. psychoanalysis.org.uk.
  13. The Medical Directory, 125th edition, 1969
  14. Supplement 34843. The London Gazette. 3 May 1940. с. 2703.
  15. Joseph, Betty (1999). Parthenope Bion Talamo. British Journal of Psychotherapy.
  16. Symington J. & Symington N.. The Clinical Thinking of Wilfred Bion (London 1996) pp. 12–13
  17. Bion: Basic Assumptions & The Grid
  18. Bion W.R. (1985). All My Sins Remembered: Another Part of a Life and the Other Side of Genius ‐ Family Letters by Wilfred R. Bion. London: Karnac Books.
  19. Culbert‐Koehn, J. (2011), An analysis with Bion: an interview with James Gooch. Journal of Analytical Psychology, 56: 76-91. doi:10.1111/j.1468-5922.2010.01891.x



image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття з психології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vilfre d Ru pregt Bion angl Wilfred Ruprecht Bion 1897 1979 britanskij psihoanalitik Pioner u doslidzheni grupovoyi dinamiki jogo vidnosili do Tavistokskoyi grupi grupi doslidnikiv pioneriv psihologiyi kotra zasnuvala v 1946 roci na osnovi dosvidu Drugoyi svitovoyi vijni ta navchavsya psihoanalizu pid kerivnictvom Melani KlyajnVilfred Bionangl Wilfred BionNarodivsya8 veresnya 1897 1897 09 08 1 2 Mathura Pivnichno Zahidni provinciyi Britanska Indiya Britanska imperiyaPomer8 listopada 1979 1979 11 08 1 2 3 82 roki Oksford Angliya Velika Britaniya 5 lejkozKrayina Velika BritaniyaDiyalnistpsihiatr psihoanalitikAlma materUniversitetskij koledzh Londona i Korolivskij koledzhZnannya movanglijska 1 6 Zakladd i Universitetskij koledzh LondonaChlenstvodNagorodiVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Piznishe vin napisav vplivovu pracyu Experiences in Groups London 1961 Ranni roki ta vijskova sluzhbaNarodivsya u Mathuri Pivnichno zahidna provinciya Indiya i zdobuv osvitu u Bishops Stortfordskomu koledzhi v Angliyi Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv u tankovomu polku yak komandir tanka u Franciyi ta buv nagorodzhenij ordenom Za vidatni zaslugi DSO 18 lyutogo 1918 roku za diyi u bitvi bilya Kambre i licarskim hrestom Ordenu Pochesnogo legionu Vin vpershe potrapiv u zonu bojovih dij 26 chervnya 1917 roku j otrimav zvannya timchasovogo lejtenanta 10 chervnya 1918 roku a 22 bereznya 1918 roku otrimav zvannya timchasovogo kapitana koli prijnyav komanduvannya tankovoyu chastinoyu Zberig ce zvannya koli 19 zhovtnya 1918 roku stav drugim komandirom tankovoyi roti ta zalishiv jogo 7 sichnya 1919 roku Demobilizovanij 1 veresnya 1921 roku otrimav zvannya kapitana Osvita ta pochatok kar yeriPislya Pershoyi svitovoyi vijni Bion vivchav istoriyu u Koledzhi korolevi v Oksfordi zdobuvshi stupin bakalavra mistectv u 1922 roci potim opanovuvav medicinu v Universitetskomu koledzhi Londona Spochatku jogo zacikaviv divnij novij predmet psihoanaliz Vin poznajomivsya z Vilfredom Trotterom vidatnim nejrohirurgom yakij u 1916 roci opublikuvav znamenitu knigu Stadnij instinkt u mirnij chas i na vijni osnovana na zhahah Pershoyi svitovoyi vijni Pracya mala vazhlivij vpliv na interes Biona do grupovoyi povedinki U 1930 roci Bion zdobuv kvalifikaciyu u galuzi medicini sim rokiv prohodiv psihoterapevtichnu pidgotovku u klinici Tavistok Popri uzagalgenij i obmezhenij dosvid cya praktika podaruvala znajomstvo ta plidnij zv yazok z Semyuelem Beketom Bion zahotiv navchatisya psihoanalizu i u 1938 roci pochav nopanovuvati cyu nauku pid kerivnictvom Dzhona Rikmana Prote cherez pochatok Drugoyi svitovoyi vijni zanyattya dovelos pripiniti 1 kvitnya 1940 roku Bion buv povtorno prizvanij do Korolivskogo armijskogo medichnogo korpusu u zvanni lejtenanta ta pracyuvav u nizci vijskovih shpitaliv zokrema u vijskovij shpitali Nortfild Shpital Golimur Birmingem de vin zapochatkuvav pershij Nortfildskij eksperiment z psihoanalizu grup Ci ideyi zgodom pidhopili ta rozvinuli inshi naukovci yak ot S G Fuks Rikman Bridzher Mejn i Patrik de Mare Usyu grupu v Tavistoku faktichno zabrali v armiyu i voni pracyuvali nad novimi metodami likuvannya psihiatrichnih travm posttravmatichnij stres abo snaryadovij shok yak jogo todi nazivali Novatorski praci z grupovoyi dinamiki grupi Tavistok dokumenti Biona sho opisuyut jogo robotu 1940 h rokiv zibrali ta vijshli razom u 1961 roci v jogo vplivovij knizi Dosvid u grupah j inshi dokumenti Ce bulo ne stilki kerivnictvom dlya terapiyi okremih osib u grupi chi grupoyu a radshe doslidzhennyam procesiv viklikanih skladnim dosvidom perebuvannya v grupi Kniga shvidko stala probnim kamenem dlya zastosuvannya teoriyi grup u bagatoh galuzyah U 1945 roci pid chas Drugoyi svitovoyi vijni druzhina Biona Betti Dzhardin narodila donku ale za kilka dniv zhinka pomerla Jogo donka Partenopa stala psihoanalitikom v Italiyi chasto chitala lekciyi ta pisala pro robotu svogo batka Partenopa zaginula razom zi svoyeyu 18 richnoyu donkoyu Patriciyeyu v avtokatastrofi v Italiyi u lipni 1998 roku Podalsha kar yeraPovernuvshis do kliniki Tavistok Bion ocholiv Komitet z planuvannya yakij reorganizuvav Tavistok u novij Tavistokskij institut lyudskih vidnosin razom iz novoyu klinikoyu yaka bula chastinoyu neshodavno stvorenoyi Nacionalnoyi sluzhbi ohoroni zdorov ya U miru zrostannya jogo interesu do psihoanalizu vin dodatkovo projshov navchannya u Melani Klyajn u 1946 1952 rokah Vin poznajomivsya zi svoyeyu drugoyu druzhinoyu Francheskoyu u Tavistoku u 1951 roci Bion priyednavsya do doslidnickoyi grupi studentiv Klyajn vklyuchno z Gannoyu Sigal i Gerbertom Rozenfeldom yaki rozroblyali yiyi teoriyu pro paranoyidalno shizoyidni ta depresivni poziciyi dlya vikoristannya v analizi paciyentiv iz psihotichnimi rozladami Vin pidgotuvav seriyu nadzvichajno originalnih i vplivovih statej zibranih yak Inshi dumki 1967 prisvyachenih analizu shizofreniyi ta specifichnih kognitivnih perceptivnih problem i problem identichnosti takih paciyentiv Vin dodav cinnij ostannij rozdil Komentar de pokazano yak zminilisya deyaki jogo poglyadi na klinichni ta teoretichni pitannya Teoriyi Biona yaki zavzhdi gruntuvalisya na yavishah analitichnih zustrichej viyavili yak vidpovidnosti tak i rozshirennya osnovnih idej yak Zigmunda Frejda tak i Melani Klyajn U yakijs moment vin sprobuvav zrozumiti dumki ta mislennya z algebrayichnoyi geometrichnoyi ta matematizovanoyi tochok zoru vvazhayuchi sho v nayavnomu slovniku zanadto malo tochnosti Piznishe vin vidmovivsya vid skladnih abstraktnih zastosuvan matematiki ta rozrobiv bilsh intuyitivnij pidhid vtilennyam yakogo ye Uvaga ta interpretaciya 1970 U 1968 roci Bion pereyihav do Los Andzhelesa shtat Kaliforniya de zalishavsya do 1977 roku U ti roki vin buv nastavnikom nizki psihoanalitikiv zacikavlenih u pidhodah Klyajn sered nih Dzhejms Guch j inshi chleni zasnovniki Psihoanalitichnogo centru Kaliforniyi Nezadovgo do smerti vin povernuvsya v Oksfordshir PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Pedagogi i psihologi mira 2012 d Track Q126722605 Babelio 2007 d Track Q2877812 Deutsche Nationalbibliothek Record 119046997 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 CONOR Sl d Track Q16744133 Malcolm Pines Bion Wilfred Ruprecht 1897 1979 Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press September 2004 online edition May 2007 DOI 10 1093 ref odnb 51057 Retrieved 2008 09 10 Supplement 30530 The London Gazette 15 lyutogo 1918 Supplement 31150 The London Gazette 28 sichnya 1919 s 1446 Supplement 31056 The London Gazette 6 grudnya 1918 s 14550 Supplement 32542 The London Gazette 7 grudnya 1921 s 7 December 1921 Wilfred Bion psychoanalysis org uk The Medical Directory 125th edition 1969 Supplement 34843 The London Gazette 3 May 1940 s 2703 Joseph Betty 1999 Parthenope Bion Talamo British Journal of Psychotherapy Symington J amp Symington N The Clinical Thinking of Wilfred Bion London 1996 pp 12 13 Bion Basic Assumptions amp The Grid Bion W R 1985 All My Sins Remembered Another Part of a Life and the Other Side of Genius Family Letters by Wilfred R Bion London Karnac Books Culbert Koehn J 2011 An analysis with Bion an interview with James Gooch Journal of Analytical Psychology 56 76 91 doi 10 1111 j 1468 5922 2010 01891 x Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z psihologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ