Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аристотель англ Aristotle картина яку створив у 1637 неаполітанський художник Хосе де Рібера іспанець за походженням Ари

Аристотель (Рібера)

Аристотель (Рібера)

Аристотель (англ. Aristotle) — картина, яку створив у 1637 неаполітанський художник Хосе де Рібера, іспанець за походженням.

«Аристотель»
ісп. Aristotle
image
Творець:Хосе де Рібера
Час створення:1637
Розміри:120 × 99 см
Висота:49 дюйм
Ширина:39 дюйм
Матеріал:олія на полотні
Жанр:історичний живопис
Зберігається:Індіанаполіс, США
Музей:Музей мистецтв Індіанаполіса
image «Аристотель» у Вікісховищі

Передісторія

Як і більшість іспанських художників, Хосе де Рібера був переважно художником католицької церкви і розробляб біблійні сюжети. Але перебування у Неаполі, що незважаючи на захоплення іспанцями, залишався ще й італійським містом, наблизило Ріберу до античності, остання надзвичайно мало впливала на художню практику іспанців в живопису. Житія та діяння апостолів, Богородиці та численних святих переважали.

Серед тем, що формально належли до античності, були давньогрецькі філософи. Рібера двічі звертався до теми філософів. Вперше герцог Алкала замовив йому серію картин «Філософи» 1630 року. В Неаполі ще можна було отримати книги стародавнього історика (початок 3 ст. нашої ери) «Про життя, вчення та висловлювання славетних філософів», а ще більше (2 ст. нашої ери) «Ярмарок життів».

До світогляду сорокарічного на той час митця ближчим був саме Лукіан з Самосу. Письменник подав славетних філософів, цих велетнів духу, як жебраків і рабів, мало потрібних суворій реальності. Неаполь належав до найбільш пограбованих міст Італії, де кількість бідноти і жебраків кидалась у вічі. Вони і стануть головними персонажами серії.

Авторитет античного письменника захистив від докорів сувору правду образів і самого Хосе де Рібери. Він формально ніби йде за письменником, малюючи бородаті обличчя, потріскані від зморшок і життєвих випробувань, брудний, подертий одяг. Якби не могутній розум в очах і самоповага цих жебраків, їх, при їхньому лахмітті й вигляді, взяли б за божевільних. Несправедливість ставлення до зображених ним людей переливалась через край полотен Рібери, і глядачі застигали приголомшено. Так разюче реально не малював своїх філософів навіть захвалений Веласкес.

Вдруге він повернувся до серії «Філософи» 1635 року.

Опис твору

Аби подолати декотру монотонність зображень, Хосе де Рібера удався до різних розворотів фігур, одні з котрих повернулися до глядачів у намаганні зав'язати контакт, інші перебувають у самозаглиблених думках і просто не помічають тих, хто спостерігає за ними. Всі вони перебувають у якихсь темних інтер'єрах. Серед оточення філосфів — стіл, подерті і старі книги, циркуль, наче вони продовжують власні дослідження. Використана художником колористична гама темна і майже монохромна. Лише іноді одяг філсофа має ознаки багатих тканин, давно подертих і забруднених.

Умовне зображення Аристотеля — належить до ненайкращих. Він самозаглиблений у думки і навіть роздивитись його обличчя неможливо. З зображеннями серії його пов'язують той же темний та бідняцький інтер'єр, одяг жебрака, старі книги тощо.

Античні філософи і апостоли Рібери

До філософів Рібери близькі (композиційно і за колоритом) «Апостоли», ще одна серія полотен майстра. Це теж поясні фігури, грубуваті обличчя в зморшках, бідний одяг. Рібера наче навертає глядача до років первісного християнства, коли «Адам орав, а Єва пряла», коли перші учні Христа були убогі, як жебраки Неаполя 17 століття. З філософами Рібери вони схожі і високим почуттям гідності.

Але завдання серії «Апостоли» інше, ніж здобута мудрість давньогрецьких філософів, бо, за переконанням Рібери (доброго і щирого католика), саме християнські апостоли, а не грецькі філософи несуть світло святого вчення. Палкий католик Рібера був на боці апостолів, тому малював їх як найкращих серед людей, найкращих серед філософів.

Впливи серії «Філософи»

image
Лука Джордано, «Філософ цинік», Мюнхен, Стара Пінакотека

Суворі фігури філософів, подані Ріберою надзвичайно сульптурно і реалістино, були помічені. Частка картин була повторена помічниками його неапольської майстерні.

З роками декотрі з картин серії були знищені. Завдяки створеним колись копіям можна відтворити всю серію.

Старанний учень Рібери, Лука Джордано, теж зробив свою серію філософів, чим надовго заплутав і прихильників живопису, і істориків, і мистецтвознавців. Вони схожі на філософів Рібери за колоритом, навіть розмірами полотен. Але народжена особистість Джордано відбилася на стилістиці, дала їм більшу легкість в образах, інше психологічне забарвлення. Джордано подав своїх філософів більш пластично, невимушено, колористична гама зображень помітно багатша за гаму Хосе де Рібери.

Можливо, найранішній з філософів Джордано потрапив до Ермітажу. «Філософ з дзеркалом» стоїть просто, одяг неохайний, похмуре обличчя в зморшках, погляд непривітний і розчарований. Про молодість художника свідчить мало вдала композиція (персонаж подано зі спини, обличчя видно в дзеркалі частково). Можливо, це філософ-цинік, яких часто зображували в Неаполі і на котрих була мода серед багатих прихильників неостоїцизму в Неаполі. У дзеркалі відображення чоловічого обличчя, немов ілюстрація до прислів'я : «не лайте дзеркало, коли пика свиняча».

Високим інтелектом, напруженим духовним життям віє від чергового «Філософа», що зберігають в збірці Художньо-історичного музею Відня. Він серед найвдаліших у Джордано в серії, а за мистецькими якостями дорівнює філософам Рібери, а деяких і перевищує. Так учень наздогнав вчителя.

Інші картини серії «Філософи» роботи Хосе де Рібери

Див. також

Посилання

Джерела

  • Знамеровская Т. П. Хусепе Рибера. М., «Изобразительное искусство», 1981 (рос)
  • Сто офортов 16-19 вв. из собрания Гос. Эрмитажа, каталог выставки. Л.-М., 1964 (рос)
  • Jonathan Brown: Jusepe de Ribera: prints and drawings (Katalog zur Ausstellung in: The Art Museum, Princeton University, October-November 1973). Princeton, N.J.: Princeton University, 1973
  • Alfonso E. Perez Sanchez, Nicola Spinosa: Jusepe De Ribera 1591—1652. New York: Abrams, 1992 (Katalog der Ausstellung im Metropolitan Museum),
  • Michael Scholz-Hänsel: Jusepe de Ribera, 1591—1652. Köln: Könemann, 2000,
  • Mark A. Williamson: «The Martyrdom Paintings of Jusepe de Ribera: Catharsis and Transformation»; PhD Dissertation, Binghamton University, Binghamton, New York 2000 (online bei myspace.com/markwilliamson13732)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aristotel angl Aristotle kartina yaku stvoriv u 1637 neapolitanskij hudozhnik Hose de Ribera ispanec za pohodzhennyam Aristotel isp AristotleTvorec Hose de RiberaChas stvorennya 1637Rozmiri 120 99 smVisota 49 dyujmShirina 39 dyujmMaterial oliya na polotniZhanr istorichnij zhivopisZberigayetsya Indianapolis SShAMuzej Muzej mistectv Indianapolisa Aristotel u VikishovishiPeredistoriyaYak i bilshist ispanskih hudozhnikiv Hose de Ribera buv perevazhno hudozhnikom katolickoyi cerkvi i rozroblyab biblijni syuzheti Ale perebuvannya u Neapoli sho nezvazhayuchi na zahoplennya ispancyami zalishavsya she j italijskim mistom nablizilo Riberu do antichnosti ostannya nadzvichajno malo vplivala na hudozhnyu praktiku ispanciv v zhivopisu Zhitiya ta diyannya apostoliv Bogorodici ta chislennih svyatih perevazhali Sered tem sho formalno nalezhli do antichnosti buli davnogrecki filosofi Ribera dvichi zvertavsya do temi filosofiv Vpershe gercog Alkala zamoviv jomu seriyu kartin Filosofi 1630 roku V Neapoli she mozhna bulo otrimati knigi starodavnogo istorika pochatok 3 st nashoyi eri Pro zhittya vchennya ta vislovlyuvannya slavetnih filosofiv a she bilshe 2 st nashoyi eri Yarmarok zhittiv Do svitoglyadu sorokarichnogo na toj chas mitcya blizhchim buv same Lukian z Samosu Pismennik podav slavetnih filosofiv cih veletniv duhu yak zhebrakiv i rabiv malo potribnih suvorij realnosti Neapol nalezhav do najbilsh pograbovanih mist Italiyi de kilkist bidnoti i zhebrakiv kidalas u vichi Voni i stanut golovnimi personazhami seriyi Avtoritet antichnogo pismennika zahistiv vid dokoriv suvoru pravdu obraziv i samogo Hose de Riberi Vin formalno nibi jde za pismennikom malyuyuchi borodati oblichchya potriskani vid zmorshok i zhittyevih viprobuvan brudnij podertij odyag Yakbi ne mogutnij rozum v ochah i samopovaga cih zhebrakiv yih pri yihnomu lahmitti j viglyadi vzyali b za bozhevilnih Nespravedlivist stavlennya do zobrazhenih nim lyudej perelivalas cherez kraj poloten Riberi i glyadachi zastigali prigolomsheno Tak razyuche realno ne malyuvav svoyih filosofiv navit zahvalenij Velaskes Vdruge vin povernuvsya do seriyi Filosofi 1635 roku Opis tvoruAbi podolati dekotru monotonnist zobrazhen Hose de Ribera udavsya do riznih rozvorotiv figur odni z kotrih povernulisya do glyadachiv u namaganni zav yazati kontakt inshi perebuvayut u samozagliblenih dumkah i prosto ne pomichayut tih hto sposterigaye za nimi Vsi voni perebuvayut u yakihs temnih inter yerah Sered otochennya filosfiv stil poderti i stari knigi cirkul nache voni prodovzhuyut vlasni doslidzhennya Vikoristana hudozhnikom koloristichna gama temna i majzhe monohromna Lishe inodi odyag filsofa maye oznaki bagatih tkanin davno podertih i zabrudnenih Umovne zobrazhennya Aristotelya nalezhit do nenajkrashih Vin samozagliblenij u dumki i navit rozdivitis jogo oblichchya nemozhlivo Z zobrazhennyami seriyi jogo pov yazuyut toj zhe temnij ta bidnyackij inter yer odyag zhebraka stari knigi tosho Antichni filosofi i apostoli RiberiDo filosofiv Riberi blizki kompozicijno i za koloritom Apostoli she odna seriya poloten majstra Ce tezh poyasni figuri grubuvati oblichchya v zmorshkah bidnij odyag Ribera nache navertaye glyadacha do rokiv pervisnogo hristiyanstva koli Adam orav a Yeva pryala koli pershi uchni Hrista buli ubogi yak zhebraki Neapolya 17 stolittya Z filosofami Riberi voni shozhi i visokim pochuttyam gidnosti Ale zavdannya seriyi Apostoli inshe nizh zdobuta mudrist davnogreckih filosofiv bo za perekonannyam Riberi dobrogo i shirogo katolika same hristiyanski apostoli a ne grecki filosofi nesut svitlo svyatogo vchennya Palkij katolik Ribera buv na boci apostoliv tomu malyuvav yih yak najkrashih sered lyudej najkrashih sered filosofiv Vplivi seriyi Filosofi Luka Dzhordano Filosof cinik Myunhen Stara Pinakoteka Suvori figuri filosofiv podani Riberoyu nadzvichajno sulpturno i realistino buli pomicheni Chastka kartin bula povtorena pomichnikami jogo neapolskoyi majsterni Z rokami dekotri z kartin seriyi buli znisheni Zavdyaki stvorenim kolis kopiyam mozhna vidtvoriti vsyu seriyu Starannij uchen Riberi Luka Dzhordano tezh zrobiv svoyu seriyu filosofiv chim nadovgo zaplutav i prihilnikiv zhivopisu i istorikiv i mistectvoznavciv Voni shozhi na filosofiv Riberi za koloritom navit rozmirami poloten Ale narodzhena osobistist Dzhordano vidbilasya na stilistici dala yim bilshu legkist v obrazah inshe psihologichne zabarvlennya Dzhordano podav svoyih filosofiv bilsh plastichno nevimusheno koloristichna gama zobrazhen pomitno bagatsha za gamu Hose de Riberi Mozhlivo najranishnij z filosofiv Dzhordano potrapiv do Ermitazhu Filosof z dzerkalom stoyit prosto odyag neohajnij pohmure oblichchya v zmorshkah poglyad neprivitnij i rozcharovanij Pro molodist hudozhnika svidchit malo vdala kompoziciya personazh podano zi spini oblichchya vidno v dzerkali chastkovo Mozhlivo ce filosof cinik yakih chasto zobrazhuvali v Neapoli i na kotrih bula moda sered bagatih prihilnikiv neostoyicizmu v Neapoli U dzerkali vidobrazhennya cholovichogo oblichchya nemov ilyustraciya do prisliv ya ne lajte dzerkalo koli pika svinyacha Visokim intelektom napruzhenim duhovnim zhittyam viye vid chergovogo Filosofa sho zberigayut v zbirci Hudozhno istorichnogo muzeyu Vidnya Vin sered najvdalishih u Dzhordano v seriyi a za misteckimi yakostyami dorivnyuye filosofam Riberi a deyakih i perevishuye Tak uchen nazdognav vchitelya L Dzhordano Filosof Palac vitonchenih mistectv Lill Franciya L Dzhordano Grubi zharti Ksantippi nad filosofom Sokratom L Dzhordano Filosof cinik Inshi kartini seriyi Filosofi roboti Hose de Riberi Platon Ribera Muzej mistectv okrugu Los Anzheles Filosof z knigoyu Ribera kopiya vtrachenogo originala 17 st Evklid Ribera Diogen v poshukah spravzhnoyi lyudini Drezdenska kartinna galereyaDiv takozhSejchento Mistectvo Ispaniyi Zhivopis baroko Neapolitanska shkola Klio Ribera Kulgavchik Slipij zhebrak z hlopchikom povodirem Svyata Irina ryatuye Svyatogo SebastyanaPosilannyaPortal Mistectvo Portal Baroko Portal Zhivopis DzherelaZnamerovskaya T P Husepe Ribera M Izobrazitelnoe iskusstvo 1981 ros Sto ofortov 16 19 vv iz sobraniya Gos Ermitazha katalog vystavki L M 1964 ros Jonathan Brown Jusepe de Ribera prints and drawings Katalog zur Ausstellung in The Art Museum Princeton University October November 1973 Princeton N J Princeton University 1973 Alfonso E Perez Sanchez Nicola Spinosa Jusepe De Ribera 1591 1652 New York Abrams 1992 Katalog der Ausstellung im Metropolitan Museum ISBN 0 8109 6416 3 Michael Scholz Hansel Jusepe de Ribera 1591 1652 Koln Konemann 2000 ISBN 3 8290 2872 5 Mark A Williamson The Martyrdom Paintings of Jusepe de Ribera Catharsis and Transformation PhD Dissertation Binghamton University Binghamton New York 2000 online bei myspace com markwilliamson13732

Дата публікації:
Топ