Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Абіссинська криза італ Incidente di Ual Ual міжнародна криза 1934 року яка виникла через інцидент навколо ефіопської оаз

Абіссінська криза

Абіссінська криза

Абіссинська криза (італ. Incidente di Ual Ual) — міжнародна криза 1934 року, яка виникла через інцидент навколо ефіопської оази у контексті наростання напруженості відносин між Італійським королівством та Ефіопською імперією (тоді широко знана як «Абіссинія»). Й Ефіопія, й Італія здійснювали провокації один проти одного.

Ліга Націй винесла рішення проти Італії та проголосувала за економічні санкції, але вони ніколи не застосовувались повністю. Італія проігнорувала санкції, вийшла з Ліги, уклала спеціальні угоди зі Сполученим Королівством та Францією і, зрештою, анексувала та окупувала Абіссинію після перемоги у Другій італо-ефіопській війні. Криза дискредитувала Лігу і допомогла фашистській Італії рухатись до Сталевого пакту, союзу з нацистською Німеччиною. Криза продемонструвала неспроможність Ліги Націй як інструменту регулювання міжнародних відносин та мала тривалі далекосяжні наслідки для усієї системи міжнародного порядку, що домінував після завершення Першої світової війни.

Історія

image

Перебіг подій

За умовами Італійсько-ефіопського договору 1928 року кордон між італійським Сомалілендом та Ефіопією простягався на відстані 21 ліга від узбережжя Бенадіру та йшов паралельно йому приблизно 118,3 км. У 1930 році Італія побудувала форт в оазі на сході Огадена, далеко за межами умовного кордону, фактично він знаходився приблизно в 130 км всередині Ефіопії.

22 листопада 1934 року ефіопський загін у 1000 міліціонерів з трьома фітаурарі (ефіопськими військово-політичними командирами) прибули до оази Уал-Уал і офіційно попросили розміщений там гарнізон Дубатів (який нараховував близько 60 солдатів) залишити форт та відступити з цих земель. Сомалійський підполковник, який керував гарнізоном, відмовився виводити свої війська та попередив командира гарнізону , що стояв на відстані 20 кілометрів, про те, що сталося.

Наступного дня, в ході обстеження кордону між Британським Сомалілендом та Ефіопією, англо-ефіопська прикордонна комісія прибула до Уал-Уал. Комісія зіткнулася з нещодавно прибулими італійськими силами. Британські члени прикордонної комісії протестували, але відступили, щоб уникнути міжнародного інциденту. Ефіопські члени прикордонної комісії, однак, залишились в Уал-Уал.

З 5 до 7 грудня з причин, які ніколи не були чітко визначені, відбулися сутички між гарнізоном сомалійців, які перебували на італійській службі, та силами озброєних ефіопів. За словами італійців, ефіопи атакували сомалійців рушничним та кулеметним вогнем. За словами ефіопів, італійці напали на них і були підтримані двома танками та трьома літаками. Врешті-решт у ході зіткнень загинуло приблизно 107 ефіопів та 50 італійців і сомалійців.

Жодна зі сторін нічого не робила, щоб уникнути конфронтації; ефіопи неодноразово загрожували італійському гарнізону загрозою збройного нападу, а італійці направили два літаки на ефіопський табір, які його обстріляли з кулеметів.

Спроби врегулювання

6 грудня 1934 року імператор Ефіопії Хайле Селассіє I подав офіційний протест проти італійської агресії під Уал-Уалом. Своєю чергою, 8 грудня Італія вимагала вибачення за ефіопську агресію, а 11 грудня вона додала до своїх вимог фінансову та стратегічну компенсацію.

3 січня 1935 року Ефіопія звернулася до Ліги Націй з проханням про арбітраж спору, що виник внаслідок інциденту за Уал-Уал. Однак Ліга Націй не змогла винести результативного рішення. Подальший аналіз арбітражного комітету Ліги Націй звільнив обидві сторони від будь-якої вини у всіх подіях.

7 січня відбулася зустріч французького міністра закордонних справ Лаваля та італійського диктатора Беніто Муссоліні. За Італія отримала територію на африканському узбережжі Баб-ель-Мандебської протоки, на частині французького Сомаліленду, загальною площею близько 800 км² і загальною протяжністю вздовж моря 22 кілометри, а також невеликий прилеглий острів . Для завойовницьких планів Муссоліні в Африці ця берегова ділянка мала істотне стратегічне значення. Ця угода, по суті, дала Італії вільні руки у справі з Ефіопією. В обмін Франція сподівалася на підтримку Італії проти Німеччини.

10 лютого 1935 року Муссоліні мобілізував дві дивізії. 23 лютого Муссоліні почав відправляти велику кількість військ до Еритреї та Італійського Сомаліленду, італійські колонії, які межували з Ефіопією на північному сході та південному сході відповідно. Міжнародна реакція на нагнітання обстави на Африканському розі була мінімальною.

Італія ж продовжувала зосереджувати свої війська на кордонах з Ефіопією, не приховуючи підготовки до вторгнення. 8 березня 1935 року, а потім 11 травня Ефіопія звернулася до Ліги Націй з проханням про арбітраж, зазначивши нарощування італійських збройних сил. Однак чиновники Ліги загрузли в бюрократії, всіляко затягуючи розгляд питання. Лише 4 вересня Ліга Націй змогла розглянути «інцидент в Уал-Уалі», залишивши колишній вердикт, попри те, що окремі країни вже прийняли санкції щодо Італії.

3 жовтня 1935 року, незабаром після того, як Ліга винесла свій вердикт обидві сторони в інцидент з Уал-Уалі, італійські збройні сили з Еритреї вторглися в Ефіопію без оголошення війни, що спонукало Ефіопію оголосити війну Італії і, таким чином, почати Другу італо-ефіопську війну.

Абіссинська криза довела повну неспроможність Ліги Націй, членами якої були й Італія, і Ефіопія, у врегулюванні міжнародних конфліктів. Поряд з Громадянською війною в Іспанії і японсько-китайською війною, що почалася в 1937 році, італо-ефіопську війну, часто вважають початковою стадією Другої світової війни.

Див. також

Література

  • Baer, George W. Test Case: Italy, Ethiopia, and the League of Nations (1976)
  • Barker, A.J. (1971). Rape of Ethiopia, 1936. New York: Ballantine Books. pp. 160 pages.
  • Бартницький, Мантель-Нечко. Історія Ефіопії. — 1976.
  • І. С. Покровська. Італійська агресія проти Ефіопії 1935-36 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
  • Ципкін Г. В., Ягья В. С. Історія Ефіопії у нові та новітні часи. — 1989.

Примітки

Посилання

  • Abyssinia [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  • (англ.)
  • THE ABYSSINIAN CRISIS [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  • 05.12.34 — начало Абиссинского кризиса [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Abissinska kriza ital Incidente di Ual Ual mizhnarodna kriza 1934 roku yaka vinikla cherez incident navkolo efiopskoyi oazi u konteksti narostannya napruzhenosti vidnosin mizh Italijskim korolivstvom ta Efiopskoyu imperiyeyu todi shiroko znana yak Abissiniya J Efiopiya j Italiya zdijsnyuvali provokaciyi odin proti odnogo Liga Nacij vinesla rishennya proti Italiyi ta progolosuvala za ekonomichni sankciyi ale voni nikoli ne zastosovuvalis povnistyu Italiya proignoruvala sankciyi vijshla z Ligi uklala specialni ugodi zi Spoluchenim Korolivstvom ta Franciyeyu i zreshtoyu aneksuvala ta okupuvala Abissiniyu pislya peremogi u Drugij italo efiopskij vijni Kriza diskredituvala Ligu i dopomogla fashistskij Italiyi ruhatis do Stalevogo paktu soyuzu z nacistskoyu Nimechchinoyu Kriza prodemonstruvala nespromozhnist Ligi Nacij yak instrumentu regulyuvannya mizhnarodnih vidnosin ta mala trivali dalekosyazhni naslidki dlya usiyeyi sistemi mizhnarodnogo poryadku sho dominuvav pislya zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni IstoriyaPerebig podij Za umovami Italijsko efiopskogo dogovoru 1928 roku kordon mizh italijskim Somalilendom ta Efiopiyeyu prostyagavsya na vidstani 21 liga vid uzberezhzhya Benadiru ta jshov paralelno jomu priblizno 118 3 km U 1930 roci Italiya pobuduvala fort v oazi na shodi Ogadena daleko za mezhami umovnogo kordonu faktichno vin znahodivsya priblizno v 130 km vseredini Efiopiyi 22 listopada 1934 roku efiopskij zagin u 1000 milicioneriv z troma fitaurari efiopskimi vijskovo politichnimi komandirami pribuli do oazi Ual Ual i oficijno poprosili rozmishenij tam garnizon Dubativ yakij narahovuvav blizko 60 soldativ zalishiti fort ta vidstupiti z cih zemel Somalijskij pidpolkovnik yakij keruvav garnizonom vidmovivsya vivoditi svoyi vijska ta poperediv komandira garnizonu sho stoyav na vidstani 20 kilometriv pro te sho stalosya Nastupnogo dnya v hodi obstezhennya kordonu mizh Britanskim Somalilendom ta Efiopiyeyu anglo efiopska prikordonna komisiya pribula do Ual Ual Komisiya zitknulasya z neshodavno pribulimi italijskimi silami Britanski chleni prikordonnoyi komisiyi protestuvali ale vidstupili shob uniknuti mizhnarodnogo incidentu Efiopski chleni prikordonnoyi komisiyi odnak zalishilis v Ual Ual Z 5 do 7 grudnya z prichin yaki nikoli ne buli chitko viznacheni vidbulisya sutichki mizh garnizonom somalijciv yaki perebuvali na italijskij sluzhbi ta silami ozbroyenih efiopiv Za slovami italijciv efiopi atakuvali somalijciv rushnichnim ta kulemetnim vognem Za slovami efiopiv italijci napali na nih i buli pidtrimani dvoma tankami ta troma litakami Vreshti resht u hodi zitknen zaginulo priblizno 107 efiopiv ta 50 italijciv i somalijciv Zhodna zi storin nichogo ne robila shob uniknuti konfrontaciyi efiopi neodnorazovo zagrozhuvali italijskomu garnizonu zagrozoyu zbrojnogo napadu a italijci napravili dva litaki na efiopskij tabir yaki jogo obstrilyali z kulemetiv Sprobi vregulyuvannya 6 grudnya 1934 roku imperator Efiopiyi Hajle Selassiye I podav oficijnij protest proti italijskoyi agresiyi pid Ual Ualom Svoyeyu chergoyu 8 grudnya Italiya vimagala vibachennya za efiopsku agresiyu a 11 grudnya vona dodala do svoyih vimog finansovu ta strategichnu kompensaciyu 3 sichnya 1935 roku Efiopiya zvernulasya do Ligi Nacij z prohannyam pro arbitrazh sporu sho vinik vnaslidok incidentu za Ual Ual Odnak Liga Nacij ne zmogla vinesti rezultativnogo rishennya Podalshij analiz arbitrazhnogo komitetu Ligi Nacij zvilniv obidvi storoni vid bud yakoyi vini u vsih podiyah 7 sichnya vidbulasya zustrich francuzkogo ministra zakordonnih sprav Lavalya ta italijskogo diktatora Benito Mussolini Za Italiya otrimala teritoriyu na afrikanskomu uzberezhzhi Bab el Mandebskoyi protoki na chastini francuzkogo Somalilendu zagalnoyu plosheyu blizko 800 km i zagalnoyu protyazhnistyu vzdovzh morya 22 kilometri a takozh nevelikij prileglij ostriv Dlya zavojovnickih planiv Mussolini v Africi cya beregova dilyanka mala istotne strategichne znachennya Cya ugoda po suti dala Italiyi vilni ruki u spravi z Efiopiyeyu V obmin Franciya spodivalasya na pidtrimku Italiyi proti Nimechchini 10 lyutogo 1935 roku Mussolini mobilizuvav dvi diviziyi 23 lyutogo Mussolini pochav vidpravlyati veliku kilkist vijsk do Eritreyi ta Italijskogo Somalilendu italijski koloniyi yaki mezhuvali z Efiopiyeyu na pivnichnomu shodi ta pivdennomu shodi vidpovidno Mizhnarodna reakciya na nagnitannya obstavi na Afrikanskomu rozi bula minimalnoyu Italiya zh prodovzhuvala zoseredzhuvati svoyi vijska na kordonah z Efiopiyeyu ne prihovuyuchi pidgotovki do vtorgnennya 8 bereznya 1935 roku a potim 11 travnya Efiopiya zvernulasya do Ligi Nacij z prohannyam pro arbitrazh zaznachivshi naroshuvannya italijskih zbrojnih sil Odnak chinovniki Ligi zagruzli v byurokratiyi vsilyako zatyaguyuchi rozglyad pitannya Lishe 4 veresnya Liga Nacij zmogla rozglyanuti incident v Ual Uali zalishivshi kolishnij verdikt popri te sho okremi krayini vzhe prijnyali sankciyi shodo Italiyi 3 zhovtnya 1935 roku nezabarom pislya togo yak Liga vinesla svij verdikt obidvi storoni v incident z Ual Uali italijski zbrojni sili z Eritreyi vtorglisya v Efiopiyu bez ogoloshennya vijni sho sponukalo Efiopiyu ogolositi vijnu Italiyi i takim chinom pochati Drugu italo efiopsku vijnu Abissinska kriza dovela povnu nespromozhnist Ligi Nacij chlenami yakoyi buli j Italiya i Efiopiya u vregulyuvanni mizhnarodnih konfliktiv Poryad z Gromadyanskoyu vijnoyu v Ispaniyi i yaponsko kitajskoyu vijnoyu sho pochalasya v 1937 roci italo efiopsku vijnu chasto vvazhayut pochatkovoyu stadiyeyu Drugoyi svitovoyi vijni Div takozhShidnoafrikanska kampaniya Druga svitova vijna Italijska Shidna Afrika Mizhvoyennij period Italijska Eritreya Druga italo efiopska vijnaLiteraturaBaer George W Test Case Italy Ethiopia and the League of Nations 1976 Barker A J 1971 Rape of Ethiopia 1936 New York Ballantine Books pp 160 pages ISBN 978 0 345 02462 6 Bartnickij Mantel Nechko Istoriya Efiopiyi 1976 I S Pokrovska Italijska agresiya proti Efiopiyi 1935 36 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Cipkin G V Yagya V S Istoriya Efiopiyi u novi ta novitni chasi 1989 PrimitkiPosilannyaAbyssinia 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl angl THE ABYSSINIAN CRISIS 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl 05 12 34 nachalo Abissinskogo krizisa 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ