Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«На другому березі» – незакінчений роман українського письменника Богдана-Ігоря Антонича. Вперше фрагменти роману, як і інші прозові напрацювання, було надруковано в журналі «Сучасність» 1992 року, згодом увійшли до видання «Твори» 1998 року, врешті з’явилися в «Повному зібранні творів». Окрім роману «На другому березі», до (прозового доробку Богдана-Ігоря Антонича) також належать «Політик» (сатиричний гротеск), новела «Три мандоліни» та інші твори у фрагментах.
| На другому березі | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Автор | Богдан-Ігор Антонич | |||
| Мова | українська | |||
| Видавництво | “Фоліо” | |||
| Видання | 1992 | |||
| Опубліковано українською | 1992 | |||
| | ||||
Сюжет
Роман Б.-І. Антонича «На другому березі» є історією про дружбу, нещасливе кохання, дорослішання, проблему неоднозначності життя, а також сутність і мету поезії. На початку читач знайомиться з «трохи дивним юнаком» Марком Мартовичем, до якого приїздить кращий друг Ігор Забарський. Вони обидва закохалися в одну й ту ж саму дівчину, Соню, яка врешті розв’язує любовний трикутник, між двома юнаками обравши Ігора. Ігор, проте, поступається перед другом, гукнувши йому з вікна вагону: «Будь щасливий… з нею!", і ця фраза була його останніми адресованими Маркові словами. Соня пише Мартовичу довгого листа, де зізнається в своїх почуттях до його друга й просить Марка допомогти їй відшукати коханого. Та невдовзі юнак натрапляє в газеті на жахливу новину про те, що Ігора переїхав вантажний самохід.
Після цього Марком раптово зустрічає на вулиці Соню, але розмова не зав’яжеться, і їхні шляхи навіки розходяться. Соня втрачає честь, і це дуже болісно переживає її батько, старий Шут. Він йде до начальника залізничної станції, підозрюваного в причетності до цієї події, і, після того, як той називає Соню повією, вбиває його.
Далі перед читачем постає телеграфіст Сойка, в душі невиправний поет. Одного дня на станцію прибуває Соня, яка для чогось шукає Марка, і телеграфіст закохується в цю дівчину, відтепер вона його муза.
 | Чистий та ясний образ Соні беріг у підсвідомості… |  |
Далі йде повість «На другому березі» (Лірична повість), що увійшла до складу роману. Написано її від імені головного героя Марка Мартовича. Цю частину твору присвячено спогадам юнака про їхнє спільне з другом Ігорем минуле, дитячі роки, сповнені пригод та незабутніх вражень. Ще малими хлопчиками Марко й Ігор ставили собі складні філософські питання:
| | …чому одні речі дозволені, а другі ні, чому це вільно, а цього ні, та далі чому одному те вільно, що другому заборонено? | |
Вельми дивним здавався друзям поділ іменників на три граматичні роди: чоловічий, жіночий та ніякий (середній). На основі цього вони створюють химерну теорію про три поли та доходять невтішного висновку, що діти є «ніякими» людьми, тими, кому все заборонено. Ця несправедливість дуже хвилює дитячі душі хлопців.
Далі Марко розповідає про їхню з Ігорем подорож у ліс на другому березі ріки. В один момент вони випадково відбилася від гурту дітлахів і були змушені провести в лісі кілька годин. Там хлопців застає страшна злива, блискавка вдаряє у високе дерево, і діти раптом чують людський крик. В їхніх душах борються страх перед невідомим та бажання віднайти джерело крику – цю людину, здатну порушити їхню самотність.
Врешті Марко й Ігор натрапляють на молоду дівчину, яка лежить непритомно під враженим блискавкою деревом. Саме тоді вони вперше в житті бачать жіноче тіло, і саме тоді перед ними відкривається істина – двобічність цього життя, його багатогранність, знання про її «два береги».
| | Ми мали враження, мовби одночасно сповнювали злочин і обов’язок, гріх і добрий учинок, щось заборонене й щось приказане. Почуття умовності, двобічності сливе кожної речі й кожної події лишилося в нас з цього часу назавжди | |
Тут натрапляємо на очевидну біблійну алюзію.
Персонажі
Марко Мартович – один з головних персонажів, студент і молодий письменник. На початку твору, перш ніж назвати ім’я свого героя, автор аналізує внутрішній стан Марка, здійснює своєрідний нарис його душі:
| | В чернетці свідомості записував враження жадібно, пристрасно, скоро, без застанови. Був п’яний від мрій і від своїх двадцяти літ. Мав найбільший скарб людини – спроможність зворушення, Божий дар захоплення. | |
Після споглядання цього вельми детально виписаного портрету, читач нарешті знайомиться з самим героєм, якого люб’язно відрекомендовує автор:
| | Представляю героя моєї повісті. Марко – таке ймення мав син судді Мартовича – це був трохи дивний юнак. | |
Ігор Забарський – кращий друг Мартовича, молодий учений-хімік. Товаришуючи з раннього дитинства, вони ніби з самого народження складали один цілісний образ, були немов двома невід’ємними половинками однієї спільної душі. Свідченням цього стануть рядки, в яких Марко описує свій стан по смерті друга:
| | …мав дивне враження, що якась дуже важка струна мого «я» раптово тріснула, перервалася й уже більше не грає. Струна єдина, незабутня, доконечна, необхідна, нічим не замінна. | |
Ігор постає в романі своєрідною персоніфікацією кращого боку «я» головного героя, його ідеальним уявленням про себе. Саме в цей ідеал закохується Соня.
Соня Шут – кохана Марка й Ігоря. В тексті її позбавлено якихось чітких обрисів, її образ подано доволі схематично й розпливчасто. Вся характеристика Соні обмежується трьома короткими, проте, неоднозначними реченнями:
| | Я знав дівчину. Мала дзвінке ймення: Соня. Але її тепер уже немає. | |
Старий Шут – батько Соні, який вкрай болісно переживає дізнання правди про доньку.
Степан Сойка – телеграфіст, маленька людина, всередині якої живе непереможний романтик і поет. У вільний час він пише вірші, а інколи й довгі листи до «Далекої Незнайомої», яка мешкає на «Соняшній» вулиці у фантастичному місті під назвою «Казка». Одного разу Сойка зустрічає Соню, яка спочатку здається йому «тією самою», до якої він вислав стільки листів, та виявилося, що дівчина шукає Марка Мартовича. Сойка безнадійно закохується в Соню, образ якої відтепер поселився в його вразливій душі. У певний момент всередині Степана стається розкол. З неясної причини раптом з’являється в його поводженні фальш, нещирість, цинізм. Під шатами брутальності й нахабства, робленої веселості герой намагається приховати від стороннього ока свої вроджені риси – мрійливість, вразливість душі та схильність до філософствувань. Степан Сойка – ще одне втілення наскрізного в романі мотиву двійництва.
Символ «другого берега»
Назва незакінченого роману Б.-І. Антонича – «На другому березі» – ховає в собі багатозначний символ «другого берега», в якому втілюються наскрізні мотиви твору. Насамперед, це мотив двійництва і внутрішньої роздвоєності. Найвиразніший вияв мотиву двійництва в романі – це образи Марка Мартовича й Ігора Забарського.
Інше трактування символу «другого берега» – це потойбіччя, світ померлих. Недарма головний герой неодноразово звертається до вже померлого Ігоря:
| | Чи ти згадуєш про мене там, на другому березі, Ігоре? | |
Постає «другий берег» і своєрідним втіленням чужої душі, неосяжного світу іншої людини.
| | Між нами тільки стіл, але він жахливо широкий. Наче море. Ми по його противних краях, на двох протилежних берегах дійсності. Ми так близько й так… далеко | |
| | Ти вже відчинив собі інше вікно… вікно на другий берег. Одночасно ти тут є, й тебе нема. Одночасно ти слухаєш моєї сповіді й належиш до іншої дійсності | |
«Філософія мистецтва» в романі. Паралелі з Ортеґою-і-Ґасетом
Дослідник творчого доробку Б.-І. Антонича Д. Ільницький простежує певні перегуки між ідеями героїв роману «На другому березі» та вченнями тогочасного іспанського філософа Хосе Ортеґи-і-Ґасета. Марко розмірковує:
| | Треба вміти дивитися на світ. Це перша заповідь майбутніх поетів… Кожне покоління й кожна людина приносить на світ власні готові окуляри… Чи ми загалом бачимо дійсні явища та речі, чи тільки творива власних окулярів? | |
Ці рядки, очевидно, нагадують порівняння Хосе Ортеґи-і-Ґасета нереалістичного мистецтва з віконним склом, у якому «предмет мистецтва є художнім тільки тоді, коли нереальний».
Інша теза, співзвучна в Антонича та Ортеґи-і-Ґасета, – це проблема мети мистецтва. «Метою мистецтва є викликувати в нашій психіці такі переживання, яких не дає нам реальна дійсність», – вважає Б.-I. Антонич. Він акцентує переживання, що їх викликає мистецтво, адже ці переживання «потрібні для нашої психіки», виконують і дидактичну, і естетичну функцію – «твір, що не сповнює цих умов, годі назвати мистецьким твором».
Дослідження
Один з найвидатніших дослідників творчості Б.-І. Антонича, в тому ж числі – і незакінченого роману «На другому березі», є літературознавець М. Ільницький. Важливими є також праці Ірини Старовойт «Два береги незримої ріки. Тема з варіаціями» та Олени Галети «Поет на другому березі: процесуальність письма у прозі Богдана Ігоря Антонича» (Стаття 1 Стаття 2).
Примітки
- Данило Ільницький: «Шлях поезії– це спускання згори донизу, аби потім знову піднятися догори»[недоступне посилання з липня 2019]
- Антонич Б.-І. На другому березі / Худож.-оформлювач Є.В. Вдовиченко. — Харків : Фоліо, 2008. — 283 с.
- Ірина Старовойт. Два береги незримої ріки. Тема з варіаціями // “Мистецтво творять шал і розум”. Творчість Богдана Ігоря Антонича: рецепції та інтерпретації: Збірник наукових праць. – Львів, 2011. – С. 220 – 242.
- Ільницький Д. Літературознавчі погляди Богдана-Ігоря Антонича / Д. Ільницький // Слово і Час. — 2006. — № 12. — С. 35-43
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Na drugomu berezi nezakinchenij roman ukrayinskogo pismennika Bogdana Igorya Antonicha Vpershe fragmenti romanu yak i inshi prozovi napracyuvannya bulo nadrukovano v zhurnali Suchasnist 1992 roku zgodom uvijshli do vidannya Tvori 1998 roku vreshti z yavilisya v Povnomu zibranni tvoriv Okrim romanu Na drugomu berezi do prozovogo dorobku Bogdana Igorya Antonicha takozh nalezhat Politik satirichnij grotesk novela Tri mandolini ta inshi tvori u fragmentah Na drugomu bereziAvtorBogdan Igor AntonichMovaukrayinskaVidavnictvo Folio Vidannya1992Opublikovano ukrayinskoyu1992SyuzhetRoman B I Antonicha Na drugomu berezi ye istoriyeyu pro druzhbu neshaslive kohannya doroslishannya problemu neodnoznachnosti zhittya a takozh sutnist i metu poeziyi Na pochatku chitach znajomitsya z trohi divnim yunakom Markom Martovichem do yakogo priyizdit krashij drug Igor Zabarskij Voni obidva zakohalisya v odnu j tu zh samu divchinu Sonyu yaka vreshti rozv yazuye lyubovnij trikutnik mizh dvoma yunakami obravshi Igora Igor prote postupayetsya pered drugom guknuvshi jomu z vikna vagonu Bud shaslivij z neyu i cya fraza bula jogo ostannimi adresovanimi Markovi slovami Sonya pishe Martovichu dovgogo lista de ziznayetsya v svoyih pochuttyah do jogo druga j prosit Marka dopomogti yij vidshukati kohanogo Ta nevdovzi yunak natraplyaye v gazeti na zhahlivu novinu pro te sho Igora pereyihav vantazhnij samohid Pislya cogo Markom raptovo zustrichaye na vulici Sonyu ale rozmova ne zav yazhetsya i yihni shlyahi naviki rozhodyatsya Sonya vtrachaye chest i ce duzhe bolisno perezhivaye yiyi batko starij Shut Vin jde do nachalnika zaliznichnoyi stanciyi pidozryuvanogo v prichetnosti do ciyeyi podiyi i pislya togo yak toj nazivaye Sonyu poviyeyu vbivaye jogo Dali pered chitachem postaye telegrafist Sojka v dushi nevipravnij poet Odnogo dnya na stanciyu pribuvaye Sonya yaka dlya chogos shukaye Marka i telegrafist zakohuyetsya v cyu divchinu vidteper vona jogo muza Chistij ta yasnij obraz Soni berig u pidsvidomosti Dali jde povist Na drugomu berezi Lirichna povist sho uvijshla do skladu romanu Napisano yiyi vid imeni golovnogo geroya Marka Martovicha Cyu chastinu tvoru prisvyacheno spogadam yunaka pro yihnye spilne z drugom Igorem minule dityachi roki spovneni prigod ta nezabutnih vrazhen She malimi hlopchikami Marko j Igor stavili sobi skladni filosofski pitannya chomu odni rechi dozvoleni a drugi ni chomu ce vilno a cogo ni ta dali chomu odnomu te vilno sho drugomu zaboroneno Velmi divnim zdavavsya druzyam podil imennikiv na tri gramatichni rodi cholovichij zhinochij ta niyakij serednij Na osnovi cogo voni stvoryuyut himernu teoriyu pro tri poli ta dohodyat nevtishnogo visnovku sho diti ye niyakimi lyudmi timi komu vse zaboroneno Cya nespravedlivist duzhe hvilyuye dityachi dushi hlopciv Dali Marko rozpovidaye pro yihnyu z Igorem podorozh u lis na drugomu berezi riki V odin moment voni vipadkovo vidbilasya vid gurtu ditlahiv i buli zmusheni provesti v lisi kilka godin Tam hlopciv zastaye strashna zliva bliskavka vdaryaye u visoke derevo i diti raptom chuyut lyudskij krik V yihnih dushah boryutsya strah pered nevidomim ta bazhannya vidnajti dzherelo kriku cyu lyudinu zdatnu porushiti yihnyu samotnist Vreshti Marko j Igor natraplyayut na molodu divchinu yaka lezhit nepritomno pid vrazhenim bliskavkoyu derevom Same todi voni vpershe v zhitti bachat zhinoche tilo i same todi pered nimi vidkrivayetsya istina dvobichnist cogo zhittya jogo bagatogrannist znannya pro yiyi dva beregi Mi mali vrazhennya movbi odnochasno spovnyuvali zlochin i obov yazok grih i dobrij uchinok shos zaboronene j shos prikazane Pochuttya umovnosti dvobichnosti slive kozhnoyi rechi j kozhnoyi podiyi lishilosya v nas z cogo chasu nazavzhdi Tut natraplyayemo na ochevidnu biblijnu alyuziyu PersonazhiMarko Martovich odin z golovnih personazhiv student i molodij pismennik Na pochatku tvoru persh nizh nazvati im ya svogo geroya avtor analizuye vnutrishnij stan Marka zdijsnyuye svoyeridnij naris jogo dushi V chernetci svidomosti zapisuvav vrazhennya zhadibno pristrasno skoro bez zastanovi Buv p yanij vid mrij i vid svoyih dvadcyati lit Mav najbilshij skarb lyudini spromozhnist zvorushennya Bozhij dar zahoplennya Pislya spoglyadannya cogo velmi detalno vipisanogo portretu chitach nareshti znajomitsya z samim geroyem yakogo lyub yazno vidrekomendovuye avtor Predstavlyayu geroya moyeyi povisti Marko take jmennya mav sin suddi Martovicha ce buv trohi divnij yunak Igor Zabarskij krashij drug Martovicha molodij uchenij himik Tovarishuyuchi z rannogo ditinstva voni nibi z samogo narodzhennya skladali odin cilisnij obraz buli nemov dvoma nevid yemnimi polovinkami odniyeyi spilnoyi dushi Svidchennyam cogo stanut ryadki v yakih Marko opisuye svij stan po smerti druga mav divne vrazhennya sho yakas duzhe vazhka struna mogo ya raptovo trisnula perervalasya j uzhe bilshe ne graye Struna yedina nezabutnya dokonechna neobhidna nichim ne zaminna Igor postaye v romani svoyeridnoyu personifikaciyeyu krashogo boku ya golovnogo geroya jogo idealnim uyavlennyam pro sebe Same v cej ideal zakohuyetsya Sonya Sonya Shut kohana Marka j Igorya V teksti yiyi pozbavleno yakihos chitkih obrisiv yiyi obraz podano dovoli shematichno j rozplivchasto Vsya harakteristika Soni obmezhuyetsya troma korotkimi prote neodnoznachnimi rechennyami Ya znav divchinu Mala dzvinke jmennya Sonya Ale yiyi teper uzhe nemaye Starij Shut batko Soni yakij vkraj bolisno perezhivaye diznannya pravdi pro donku Stepan Sojka telegrafist malenka lyudina vseredini yakoyi zhive neperemozhnij romantik i poet U vilnij chas vin pishe virshi a inkoli j dovgi listi do Dalekoyi Neznajomoyi yaka meshkaye na Sonyashnij vulici u fantastichnomu misti pid nazvoyu Kazka Odnogo razu Sojka zustrichaye Sonyu yaka spochatku zdayetsya jomu tiyeyu samoyu do yakoyi vin vislav stilki listiv ta viyavilosya sho divchina shukaye Marka Martovicha Sojka beznadijno zakohuyetsya v Sonyu obraz yakoyi vidteper poselivsya v jogo vrazlivij dushi U pevnij moment vseredini Stepana stayetsya rozkol Z neyasnoyi prichini raptom z yavlyayetsya v jogo povodzhenni falsh neshirist cinizm Pid shatami brutalnosti j nahabstva roblenoyi veselosti geroj namagayetsya prihovati vid storonnogo oka svoyi vrodzheni risi mrijlivist vrazlivist dushi ta shilnist do filosofstvuvan Stepan Sojka she odne vtilennya naskriznogo v romani motivu dvijnictva Simvol drugogo berega Nazva nezakinchenogo romanu B I Antonicha Na drugomu berezi hovaye v sobi bagatoznachnij simvol drugogo berega v yakomu vtilyuyutsya naskrizni motivi tvoru Nasampered ce motiv dvijnictva i vnutrishnoyi rozdvoyenosti Najviraznishij viyav motivu dvijnictva v romani ce obrazi Marka Martovicha j Igora Zabarskogo Inshe traktuvannya simvolu drugogo berega ce potojbichchya svit pomerlih Nedarma golovnij geroj neodnorazovo zvertayetsya do vzhe pomerlogo Igorya Chi ti zgaduyesh pro mene tam na drugomu berezi Igore Postaye drugij bereg i svoyeridnim vtilennyam chuzhoyi dushi neosyazhnogo svitu inshoyi lyudini Mizh nami tilki stil ale vin zhahlivo shirokij Nache more Mi po jogo protivnih krayah na dvoh protilezhnih beregah dijsnosti Mi tak blizko j tak daleko Ti vzhe vidchiniv sobi inshe vikno vikno na drugij bereg Odnochasno ti tut ye j tebe nema Odnochasno ti sluhayesh moyeyi spovidi j nalezhish do inshoyi dijsnosti Filosofiya mistectva v romani Paraleli z Ortegoyu i GasetomDoslidnik tvorchogo dorobku B I Antonicha D Ilnickij prostezhuye pevni pereguki mizh ideyami geroyiv romanu Na drugomu berezi ta vchennyami togochasnogo ispanskogo filosofa Hose Ortegi i Gaseta Marko rozmirkovuye Treba vmiti divitisya na svit Ce persha zapovid majbutnih poetiv Kozhne pokolinnya j kozhna lyudina prinosit na svit vlasni gotovi okulyari Chi mi zagalom bachimo dijsni yavisha ta rechi chi tilki tvoriva vlasnih okulyariv Ci ryadki ochevidno nagaduyut porivnyannya Hose Ortegi i Gaseta nerealistichnogo mistectva z vikonnim sklom u yakomu predmet mistectva ye hudozhnim tilki todi koli nerealnij Insha teza spivzvuchna v Antonicha ta Ortegi i Gaseta ce problema meti mistectva Metoyu mistectva ye viklikuvati v nashij psihici taki perezhivannya yakih ne daye nam realna dijsnist vvazhaye B I Antonich Vin akcentuye perezhivannya sho yih viklikaye mistectvo adzhe ci perezhivannya potribni dlya nashoyi psihiki vikonuyut i didaktichnu i estetichnu funkciyu tvir sho ne spovnyuye cih umov godi nazvati misteckim tvorom DoslidzhennyaOdin z najvidatnishih doslidnikiv tvorchosti B I Antonicha v tomu zh chisli i nezakinchenogo romanu Na drugomu berezi ye literaturoznavec M Ilnickij Vazhlivimi ye takozh praci Irini Starovojt Dva beregi nezrimoyi riki Tema z variaciyami ta Oleni Galeti Poet na drugomu berezi procesualnist pisma u prozi Bogdana Igorya Antonicha Stattya 1 Stattya 2 PrimitkiDanilo Ilnickij Shlyah poeziyi ce spuskannya zgori donizu abi potim znovu pidnyatisya dogori nedostupne posilannya z lipnya 2019 Antonich B I Na drugomu berezi Hudozh oformlyuvach Ye V Vdovichenko Harkiv Folio 2008 283 s Irina Starovojt Dva beregi nezrimoyi riki Tema z variaciyami Mistectvo tvoryat shal i rozum Tvorchist Bogdana Igorya Antonicha recepciyi ta interpretaciyi Zbirnik naukovih prac Lviv 2011 S 220 242 Ilnickij D Literaturoznavchi poglyadi Bogdana Igorya Antonicha D Ilnickij Slovo i Chas 2006 12 S 35 43