Валерій Іванович Дружбинський | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 3 вересня 1939 (84 роки) Ленінград | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | росіянин | |||
Діяльність | письменник, журналіст | |||
Alma mater | МДУ | |||
Членство | Національна спілка журналістів України | |||
| ||||
Валерій Іванович Дружбинський (нар. 3 вересня 1939, м. Ленінград) — український журналіст, публіцист, письменник, кінокритик, кандидат історичних наук (1977), дворазовий лауреат премії Спілки журналістів СРСР (1972, 1979), літературний секретар письменника Костянтина Паустовського (1965–1968) .
Біографія
- Виховувався в дитячому будинку.
- У 1963 році закінчив факультет журналістики Московського державного університету ім. М. Ломоносова.
- З 1961 року став працювати в «Комсомольській правді».
- У 1963 році перейшов в газету «Известия», де працював власним кореспондентом газети по півдню України.
- У 1965 році прийнято до Спілки журналістів СРСР.
- З 1970 року — власний кореспондент газети «Кримська правда»
- З 1974 року працює власним кореспондентом газети
- З 1981 року живе в Києві.
- З 1981 по 1991 рік працював в журналі «Новини кіноекрана».
- З 1989 року — редактор альманаху «Вавилон».
- З 1991 по 1993 рік викладав у Еймському університеті в США.
- З 1994 по 1995 рік — військовий кореспондент «Інтерфаксу» в Чечні.
- З 1995 по 2000 рік — спеціальний кореспондент газети «Незалежність».
- З 2000 року — кореспондент тижневика «Дзеркало тижня»
Книги
Автор книг:
- «Оповідання» (1970);
- «Неспокійне сімейство» (1976);
- «Автопортрет. Повість та оповідання» (1976);
- 4 путівники Кримом (1970–1981);
- «Паустовський, яким я його знав» (1980);
- «Невигадані розповіді про кохання» (1992);
- «Очепатка» (1995);
- «Весела книжка» (1998);
- «Хочу вам розповісти …» (1999);
- Роман-кліп «А хто з мрією до нас прийде …» (2005);
- «Діти блокадного Ленінграда» (2007, рос.);
- «Весела книжка про кіно» (2013, рос.);
- «Про Паустовського» (2017, рос.);
- «Письменники шуткують...» (2018, рос.);
Родина
- Дружина — Наталія Михайлівна Філіппова (*1951), російськомовна поетеса, авторка 6-ти збірок віршів, лауреатка декількох українських літературних премій.
Примітки
- Валерий Дружбинский[недоступне посилання]
Література
- Хто є хто в українських мас-медіа. К., 1999. — С.79.
Джерела
- Дружбинський Валерій Іванович — Сервер журналістів [ 10 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Валерий Дружбинский: «Паустовский, каким я его помню» [ 5 березня 2012 у Wayback Machine.]
- «Золотая свадьба» Дружбинского[недоступне посилання з квітня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Valerij Ivanovich DruzhbinskijValerij Druzhbinskij pid chas svyatkuvannya 110 richchya Biblioteki Demiyivska 6 listopada 2019 rokuNarodivsya3 veresnya 1939 1939 09 03 84 roki LeningradGromadyanstvo UkrayinaNacionalnistrosiyaninDiyalnistpismennik zhurnalistAlma materMDUChlenstvoNacionalna spilka zhurnalistiv Ukrayini Valerij Ivanovich Druzhbinskij nar 3 veresnya 1939 m Leningrad ukrayinskij zhurnalist publicist pismennik kinokritik kandidat istorichnih nauk 1977 dvorazovij laureat premiyi Spilki zhurnalistiv SRSR 1972 1979 literaturnij sekretar pismennika Kostyantina Paustovskogo 1965 1968 BiografiyaVihovuvavsya v dityachomu budinku U 1963 roci zakinchiv fakultet zhurnalistiki Moskovskogo derzhavnogo universitetu im M Lomonosova Z 1961 roku stav pracyuvati v Komsomolskij pravdi U 1963 roci perejshov v gazetu Izvestiya de pracyuvav vlasnim korespondentom gazeti po pivdnyu Ukrayini U 1965 roci prijnyato do Spilki zhurnalistiv SRSR Z 1970 roku vlasnij korespondent gazeti Krimska pravda Z 1974 roku pracyuye vlasnim korespondentom gazeti Z 1981 roku zhive v Kiyevi Z 1981 po 1991 rik pracyuvav v zhurnali Novini kinoekrana Z 1989 roku redaktor almanahu Vavilon Z 1991 po 1993 rik vikladav u Ejmskomu universiteti v SShA Z 1994 po 1995 rik vijskovij korespondent Interfaksu v Chechni Z 1995 po 2000 rik specialnij korespondent gazeti Nezalezhnist Z 2000 roku korespondent tizhnevika Dzerkalo tizhnya Knigi Avtor knig Opovidannya 1970 Nespokijne simejstvo 1976 Avtoportret Povist ta opovidannya 1976 4 putivniki Krimom 1970 1981 Paustovskij yakim ya jogo znav 1980 Nevigadani rozpovidi pro kohannya 1992 Ochepatka 1995 Vesela knizhka 1998 Hochu vam rozpovisti 1999 Roman klip A hto z mriyeyu do nas prijde 2005 Diti blokadnogo Leningrada 2007 ros Vesela knizhka pro kino 2013 ros Pro Paustovskogo 2017 ros Pismenniki shutkuyut 2018 ros RodinaValerij Druzhbinskij z druzhinoyu Nataliyeyu Filippovoyu Druzhina Nataliya Mihajlivna Filippova 1951 rosijskomovna poetesa avtorka 6 ti zbirok virshiv laureatka dekilkoh ukrayinskih literaturnih premij PrimitkiValerij Druzhbinskij nedostupne posilannya LiteraturaHto ye hto v ukrayinskih mas media K 1999 S 79 DzherelaDruzhbinskij Valerij Ivanovich Server zhurnalistiv 10 travnya 2018 u Wayback Machine Valerij Druzhbinskij Paustovskij kakim ya ego pomnyu 5 bereznya 2012 u Wayback Machine Zolotaya svadba Druzhbinskogo nedostupne posilannya z kvitnya 2019