Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Таджикистану.
Загальна характеристика
У сучасному Таджикистані добуваються буре вугілля, нафту, природний газ, олово, молібден і ртуть. Питома вага гірн. промисловості в загальному обсязі промислового виробництва становить бл. 6-7% (2000). У надрах республіки виявлені, розвідані і підготовлені до промислового освоєння сотні родовищ свинцю і цинку, міді, бісмуту, молібдену, вольфраму, стибію, ртуті, бору, стронцію, золота, срібла, заліза, олова, кам'яного вугілля, антрациту, нафти, газу, кам'яних солей, плавикового шпату, кварцових пісків, фосфоритів, нефелінових сієнітів, різного будів. каменя і мінеральної сировини для будів. індустрії, підземних прісних, мінеральних і термальних вод, озокериту, ювелірних, декоративно-виробних каменів, виявів радіоактивних руд, нікелю, марганцю і інших видів цінних корисних копалин. Створені і діють гірничорудна, металургійна, хімічна, паливна, енергетична, будівельна, ювелірна і інші галузі промисловості республіки. Основу гірничодобувної і переробної промисловості Таджикистану складають Тарорський золоторудний, Адрасманський свинцево-цинковий, Анзобський стибієво-ртутний і Такобський плавикошпатовий комбінати, Ісфарінське і Чкаловське підприємства, що переробляють різні види мінеральної сировини, Таджицький алюмінієвий з-у, Яванський електрохімічний і Душанбінський цементний комбінати, Восейський і Аштський солезаводи, ряд вугледобувних підприємств та підприємства будів. індустрії. На півночі країни готують до розробки родов. Hg-Sb-Au-руд Скельне.
Окремі галузі
Видобуток нафти початий з 1909 на родов. Кім (Сельрохо), газу в 1964 на родов. Кизил-Тумшукське. В кінці XX ст. розроблялося бл. 16 родов. нафти і газу. Видобуток нафти і газу у 2000 р. вівся на 15 родовищах. За 1998 р. підприємствами Комітету по нафті і газу видобуто нафти, включаючи і газовий конденсат 19,5 тис. т, або 74,9% до рівня 1997 р. У 1998 р. видобуто 32538 тис. м3 газу, або 78,2% до об'єму 1997 р. Основні причини спаду видобутку — відсутність приросту запасів і дефіцит обладнання. У 2001 р Таджикистан видобув 26,2 тис. т нафти.
Пром. видобуток вугілля в Т. зосереджений в півн. і центр. районах. З 1882 розроблялося Шурабське буровуг. родов., з 1969 Фан-Ягнобське. Видобуток ведеться підземним способом (2 шахти) і відкритим. Система розробки камерно-стовпова. Виїмка вугілля буропідривним способом і з допомогою механізов. комплексів.
На межі ХХ — XXI ст. вугільна промисловість Т. знаходилася у кризовому стані, загальний обсяг видобутку вугілля на родовищах Айлок у Гармському районі, Зідди у Варзобському районі та інших не перевищував 50 тис. т/рік. У 2001 р видобуток вугілля склав 27,5 тис. т. Разом з тим, Республіка Таджикистан володіє значними запасами вугілля і може задовольняти власні потреби в паливі, хімічній і технічній сировині, а також експортувати її.
Видобуток руд кольорових і рідкісних металів ведеться в Т. з 30-х рр. XX ст. і зосереджений на півн. і в центр. районах. Родов. експлуатуються підземним способом. Розкриття штольнями, похилими і вертикальними стовбурами. Осн. системи розробки: поверхово-камерна з відбійкою руди глибокими свердловинами, залишають міжкамерні і міжпанельні цілики. Збагачення флотацією. Продукти збагачення — мідний, свинцевий, цинковий, ртутний, стибієвий, бісмутовий концентрати і молібденовий промпродукт. Зокрема, сьогодні в гірничорудному комплексі Т. на базі запасів Джикрутського ртутно-стибієвого родов. (продуктивність 350 тис. т руди на рік, перспективна — 500 тис. т на рік) функціонує Анзобський ГЗК. Адрасманський ГЗК зупинено в 1997 р, на його базі на початку XXI ст. формують таджицько-російське СП, планують виробляти до 10 тис. т свинцю на рік. В гірському відведенні Анзобського ГЗК запаси Hg оцінюються в 6,2 млн т і Sb 183,3 тис. т. Країна планує незабаром почати видобуток свинцево-цинкових руд на Алтин-Топтанському цинковому полі з запасами 110 млн т руди.
Срібло. У Таджикистані основні запаси срібла зосереджені в родовищах Великий Канімансур (руди срібла), Алтин-Топкан (срібно-мідно-свинцеві руди), Токузбулакське (срібно-свинцеві руди), Канімансурське (срібно-бісмут-свинцеві руди), Тулусай, Алмадон. Родовище Великий Канімансур містить близько 90% розвіданих запасів срібла країни.
Алюміній. Компанія TadAZ виробляє весь алюміній країни. Алюмінієвий завод в Турсунзаде — єдиний в Центральній Азії, виробляє 300–324 тис. т алюмінію (2000–2001). Планується збільшити продуктивність до 500 тис. т на рік. Продукцію г.ч. експортують. Алюміній становить 61% таджицького експорту (2001 р) — 280–290 тис. т на рік на US$398.4 млн. [Mining Annual Review 2002].
Золото. Корінні родов. золотих Півн. Т. експлуатуються підземним способом. Центр. і Півд. Т. — відкритим. Збагачення — гравітаційне і флотаційне та ціанування. На базі Тарорського золоторудного родов. поблизу м. Пенджикент побудовано золоторудний комбінат. В 1994 р. на базі цього комбінату створене СП «Зеравшан» — Zeravshan Gold (ZGC) (г.ч. таджицько-британське), промисл. об'єктами якого на 2001 р. є кар'єр Джилау (Дзілау) та збагач. ф-ка. СП «Зеравшан» має ліцензію на розробку ще одного золоторудного родовища — Тарор. Сумарні затверджені запаси обох родовищ понад 85 т. У 2000 р. компанія будувала підприємство на родов. Тарор, запаси якого оцінюються в 56,0 т Au і 90 тис. т Cu.
Інше спільне таджицько-британське підприємство «Дарвоз» (Darvaz) з 1995 р. з перервами через військові дії відпрацьовує Ях-Суйське (Яксуйське) розсипне родовище (2 т Au на рік).
Діє спільне з канадською компанією Gulf Int. Minerals підприємство Апрєлєвка (Aprelevka) для розвідки і залучення до розробки дев'яти невеликих золоторудних родов. на півночі Таджикистану, запаси яких оцінюються в 20,2 т Au [Mining J. — 1999. — 333, 8556]. У Таджикистані видобуток Au в 1997 р. становив 2,55 т, 1998 — 3,2 т (з них компанією ZGC 3,1 т). За сприятливих умов видобуток золота в найближчому майбутньому може скласти 10-20 т на рік.
Гірничохімічна промисловість зосереджена г.ч. в Південно-Зах. Т. і представлена підприємствами видобутку і переробки вапняків і кам. солі. Кам. сіль добувають методом підземного вилуговування із розсолів. З нерудної індустріальної сировини добувають гіпс, п'єзооптичні мінерали на родов. Паміру і кварцові піски (Півн.-Сх. Т.).
Видобуток нерудних буд. матеріалів в пром. масштабах ведеться в Т. з 30-х рр. XX ст. Розробка родов. — відкритим способом. Видобувають піщано-гравійні м-ли, вапняк, доломіт, бутовий камінь, керамзитову сировину. На базі цих родов. діє бл. 30 підприємств буд. індустрії — цегельні, скляні, каменеобробні, керамзитові, цементні і інш. заводи.
Підприємства Комітету по дорогоцінних каменях і каменесамоцвітній сировині відпрацьовують родовища аметисту, шпінелі і кліногуміту, бірюзи, лазуриту, агату, турмаліну, ґранату, рубіну, скаполіту, мармурового оніксу і інші, а також родовища мармуру для виробництва облицювальної плитки. Видобуток дорогоцінних і виробних каменів ведеться відкритим і підземним (штольнями) способами.
На базі 11 родов. мінеральних і термальних вод функціонують бальнеологічні курорти, термальні води використовують для опалювання. Лікувальні грязі соляних озер (родов. Аксуконське і Радянське) використовують в бальнеології.
Наукові установи. Підготовка кадрів. Періодична преса
У галузі геології і гірн. справи в Т. дослідження ведуть наук. установи АН Таджикистану, а також галузеві, проблемні лабораторії, кафедри і інш. структурні підрозділи вузів та науково-досл. установ.
Підготовка кадрів для геол. служби і гірн. промисловості здійснюється у Тадж. держ. університеті (1948, Душанбе), Душанбінському гірничо-геол. технікумі (1971). Видаються «Вісті АН Таджикистану» (з 1952), «Доповіді АН Таджикистану» (з 1951).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Tadzhikistanu Zagalna harakteristikaU suchasnomu Tadzhikistani dobuvayutsya bure vugillya naftu prirodnij gaz olovo molibden i rtut Pitoma vaga girn promislovosti v zagalnomu obsyazi promislovogo virobnictva stanovit bl 6 7 2000 U nadrah respubliki viyavleni rozvidani i pidgotovleni do promislovogo osvoyennya sotni rodovish svincyu i cinku midi bismutu molibdenu volframu stibiyu rtuti boru stronciyu zolota sribla zaliza olova kam yanogo vugillya antracitu nafti gazu kam yanih solej plavikovogo shpatu kvarcovih piskiv fosforitiv nefelinovih siyenitiv riznogo budiv kamenya i mineralnoyi sirovini dlya budiv industriyi pidzemnih prisnih mineralnih i termalnih vod ozokeritu yuvelirnih dekorativno virobnih kameniv viyaviv radioaktivnih rud nikelyu margancyu i inshih vidiv cinnih korisnih kopalin Stvoreni i diyut girnichorudna metalurgijna himichna palivna energetichna budivelna yuvelirna i inshi galuzi promislovosti respubliki Osnovu girnichodobuvnoyi i pererobnoyi promislovosti Tadzhikistanu skladayut Tarorskij zolotorudnij Adrasmanskij svincevo cinkovij Anzobskij stibiyevo rtutnij i Takobskij plavikoshpatovij kombinati Isfarinske i Chkalovske pidpriyemstva sho pereroblyayut rizni vidi mineralnoyi sirovini Tadzhickij alyuminiyevij z u Yavanskij elektrohimichnij i Dushanbinskij cementnij kombinati Vosejskij i Ashtskij solezavodi ryad vugledobuvnih pidpriyemstv ta pidpriyemstva budiv industriyi Na pivnochi krayini gotuyut do rozrobki rodov Hg Sb Au rud Skelne Okremi galuziVidobutok nafti pochatij z 1909 na rodov Kim Selroho gazu v 1964 na rodov Kizil Tumshukske V kinci XX st rozroblyalosya bl 16 rodov nafti i gazu Vidobutok nafti i gazu u 2000 r vivsya na 15 rodovishah Za 1998 r pidpriyemstvami Komitetu po nafti i gazu vidobuto nafti vklyuchayuchi i gazovij kondensat 19 5 tis t abo 74 9 do rivnya 1997 r U 1998 r vidobuto 32538 tis m3 gazu abo 78 2 do ob yemu 1997 r Osnovni prichini spadu vidobutku vidsutnist prirostu zapasiv i deficit obladnannya U 2001 r Tadzhikistan vidobuv 26 2 tis t nafti Prom vidobutok vugillya v T zoseredzhenij v pivn i centr rajonah Z 1882 rozroblyalosya Shurabske burovug rodov z 1969 Fan Yagnobske Vidobutok vedetsya pidzemnim sposobom 2 shahti i vidkritim Sistema rozrobki kamerno stovpova Viyimka vugillya buropidrivnim sposobom i z dopomogoyu mehanizov kompleksiv Na mezhi HH XXI st vugilna promislovist T znahodilasya u krizovomu stani zagalnij obsyag vidobutku vugillya na rodovishah Ajlok u Garmskomu rajoni Ziddi u Varzobskomu rajoni ta inshih ne perevishuvav 50 tis t rik U 2001 r vidobutok vugillya sklav 27 5 tis t Razom z tim Respublika Tadzhikistan volodiye znachnimi zapasami vugillya i mozhe zadovolnyati vlasni potrebi v palivi himichnij i tehnichnij sirovini a takozh eksportuvati yiyi Vidobutok rud kolorovih i ridkisnih metaliv vedetsya v T z 30 h rr XX st i zoseredzhenij na pivn i v centr rajonah Rodov ekspluatuyutsya pidzemnim sposobom Rozkrittya shtolnyami pohilimi i vertikalnimi stovburami Osn sistemi rozrobki poverhovo kamerna z vidbijkoyu rudi glibokimi sverdlovinami zalishayut mizhkamerni i mizhpanelni ciliki Zbagachennya flotaciyeyu Produkti zbagachennya midnij svincevij cinkovij rtutnij stibiyevij bismutovij koncentrati i molibdenovij promprodukt Zokrema sogodni v girnichorudnomu kompleksi T na bazi zapasiv Dzhikrutskogo rtutno stibiyevogo rodov produktivnist 350 tis t rudi na rik perspektivna 500 tis t na rik funkcionuye Anzobskij GZK Adrasmanskij GZK zupineno v 1997 r na jogo bazi na pochatku XXI st formuyut tadzhicko rosijske SP planuyut viroblyati do 10 tis t svincyu na rik V girskomu vidvedenni Anzobskogo GZK zapasi Hg ocinyuyutsya v 6 2 mln t i Sb 183 3 tis t Krayina planuye nezabarom pochati vidobutok svincevo cinkovih rud na Altin Toptanskomu cinkovomu poli z zapasami 110 mln t rudi Sriblo U Tadzhikistani osnovni zapasi sribla zoseredzheni v rodovishah Velikij Kanimansur rudi sribla Altin Topkan sribno midno svincevi rudi Tokuzbulakske sribno svincevi rudi Kanimansurske sribno bismut svincevi rudi Tulusaj Almadon Rodovishe Velikij Kanimansur mistit blizko 90 rozvidanih zapasiv sribla krayini Alyuminij Kompaniya TadAZ viroblyaye ves alyuminij krayini Alyuminiyevij zavod v Tursunzade yedinij v Centralnij Aziyi viroblyaye 300 324 tis t alyuminiyu 2000 2001 Planuyetsya zbilshiti produktivnist do 500 tis t na rik Produkciyu g ch eksportuyut Alyuminij stanovit 61 tadzhickogo eksportu 2001 r 280 290 tis t na rik na US 398 4 mln Mining Annual Review 2002 Zoloto Korinni rodov zolotih Pivn T ekspluatuyutsya pidzemnim sposobom Centr i Pivd T vidkritim Zbagachennya gravitacijne i flotacijne ta cianuvannya Na bazi Tarorskogo zolotorudnogo rodov poblizu m Pendzhikent pobudovano zolotorudnij kombinat V 1994 r na bazi cogo kombinatu stvorene SP Zeravshan Zeravshan Gold ZGC g ch tadzhicko britanske promisl ob yektami yakogo na 2001 r ye kar yer Dzhilau Dzilau ta zbagach f ka SP Zeravshan maye licenziyu na rozrobku she odnogo zolotorudnogo rodovisha Taror Sumarni zatverdzheni zapasi oboh rodovish ponad 85 t U 2000 r kompaniya buduvala pidpriyemstvo na rodov Taror zapasi yakogo ocinyuyutsya v 56 0 t Au i 90 tis t Cu Inshe spilne tadzhicko britanske pidpriyemstvo Darvoz Darvaz z 1995 r z perervami cherez vijskovi diyi vidpracovuye Yah Sujske Yaksujske rozsipne rodovishe 2 t Au na rik Diye spilne z kanadskoyu kompaniyeyu Gulf Int Minerals pidpriyemstvo Apryelyevka Aprelevka dlya rozvidki i zaluchennya do rozrobki dev yati nevelikih zolotorudnih rodov na pivnochi Tadzhikistanu zapasi yakih ocinyuyutsya v 20 2 t Au Mining J 1999 333 8556 U Tadzhikistani vidobutok Au v 1997 r stanoviv 2 55 t 1998 3 2 t z nih kompaniyeyu ZGC 3 1 t Za spriyatlivih umov vidobutok zolota v najblizhchomu majbutnomu mozhe sklasti 10 20 t na rik Girnichohimichna promislovist zoseredzhena g ch v Pivdenno Zah T i predstavlena pidpriyemstvami vidobutku i pererobki vapnyakiv i kam soli Kam sil dobuvayut metodom pidzemnogo vilugovuvannya iz rozsoliv Z nerudnoyi industrialnoyi sirovini dobuvayut gips p yezooptichni minerali na rodov Pamiru i kvarcovi piski Pivn Sh T Vidobutok nerudnih bud materialiv v prom masshtabah vedetsya v T z 30 h rr XX st Rozrobka rodov vidkritim sposobom Vidobuvayut pishano gravijni m li vapnyak dolomit butovij kamin keramzitovu sirovinu Na bazi cih rodov diye bl 30 pidpriyemstv bud industriyi cegelni sklyani kameneobrobni keramzitovi cementni i insh zavodi Pidpriyemstva Komitetu po dorogocinnih kamenyah i kamenesamocvitnij sirovini vidpracovuyut rodovisha ametistu shpineli i klinogumitu biryuzi lazuritu agatu turmalinu granatu rubinu skapolitu marmurovogo oniksu i inshi a takozh rodovisha marmuru dlya virobnictva oblicyuvalnoyi plitki Vidobutok dorogocinnih i virobnih kameniv vedetsya vidkritim i pidzemnim shtolnyami sposobami Na bazi 11 rodov mineralnih i termalnih vod funkcionuyut balneologichni kurorti termalni vodi vikoristovuyut dlya opalyuvannya Likuvalni gryazi solyanih ozer rodov Aksukonske i Radyanske vikoristovuyut v balneologiyi Naukovi ustanovi Pidgotovka kadriv Periodichna presaU galuzi geologiyi i girn spravi v T doslidzhennya vedut nauk ustanovi AN Tadzhikistanu a takozh galuzevi problemni laboratoriyi kafedri i insh strukturni pidrozdili vuziv ta naukovo dosl ustanov Pidgotovka kadriv dlya geol sluzhbi i girn promislovosti zdijsnyuyetsya u Tadzh derzh universiteti 1948 Dushanbe Dushanbinskomu girnicho geol tehnikumi 1971 Vidayutsya Visti AN Tadzhikistanu z 1952 Dopovidi AN Tadzhikistanu z 1951 Div takozhKorisni kopalini Tadzhikistanu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Tadzhikistanu Priroda Tadzhikistanu Geologiya Tadzhikistanu Gidrogeologiya Tadzhikistanu Sejsmichnist Tadzhikistanu Ekonomika Tadzhikistanu DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s