Катери́нівка — село в Україні, у Лозівській міській громаді Лозівського району Харківської області. Населення становить 1912 осіб. До 2018 орган місцевого самоврядування — Катеринівська сільська рада, з 31 серпня 2018 року Катеринівський старостинський округ Лозівської міської громади.
село Катеринівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Лозівський район |
Громада | Лозівська міська громада |
Облікова картка | Катеринівка |
Основні дані | |
Перша згадка | 1859 |
Населення | 1719 |
Площа | 1,868 км² |
Густота населення | 1023,55 осіб/км² |
Поштовий індекс | 64662 |
Телефонний код | +380 5745 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°55′50″ пн. ш. 36°19′10″ сх. д. / 48.93056° пн. ш. 36.31944° сх. д.Координати: 48°55′50″ пн. ш. 36°19′10″ сх. д. / 48.93056° пн. ш. 36.31944° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 127 м |
Відстань до районного центру | 3 км |
Відстань до залізничної станції | 3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 64662, Харківська обл., Лозівський р-н, с.Катеринівка, вул.Слобожанська,18 |
Сільський голова | Чабан Андрій Андрійович |
Карта | |
Катеринівка | |
Катеринівка | |
Мапа | |
Катеринівка у Вікісховищі |
До старостинського округу належать села Братолюбівка, Довгове, Катеринівка, Михайлівка, Світловщина.
Географія
Село Катеринівка розташоване на річці Лозова, вище за течією на відстані в 1 км розташоване місто Лозова, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Світловщина. На відстані 1 км розташоване смт Панютине. Поруч проходить автомобільна дорога Т 2107. Навколо села проходить кілька залізничних гілок, найближчі станції Панютине та Лозова.
Історія
Село виникло на землях Запоріжжя. Адміністративно належало до Павлоградського повіту Катеринославської губернії.
Вперше село згадується 1859 року у переліку населених пунктів Катеринославської губернії. На той час село належало Надії Панютиній - доньці місцевого землевласника Михайла Куликовського та дружині генерала [ru], - тому мало подвійну назву — Катеринівка (Панютина). Село нараховувало 63 двори, 518 мешканців (270 чоловічої статі, 248 жіночої).
Назва села за місцевими переказами пов'язується із царицею Катериною ІІ, за указом якої тут з'явилися перші поселенці.
Станом на 1886 рік у селі Михайлівської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії кількість мешканців зменшилась до 429 осіб, налічувалось 104 дворових господарства, існували 2 лавки та паровий млин.
На початку ХХ століття Катеринівка стає центром однойменної волості. У селі було 10 шинків та крамниць, 13 вітряків та олійниця.
Землею володіли:
- 1200 десятин — четверо поміщиків
- 350 десятин — заможні селяни
- 1250 десятин — середняки й бідняки (наділи не перевищували 2-3 десятини)
У селі було багато скупників збіжжя, що займалися його перепродажем. Багато господарів не мало коней та сільськогосподарського реманенту, використовувалися застарілі знаряддя праці — сохи, . Частина розорених селян виїздили у пошуках роботи до сусідніх Лозової та Панютиного, а також до Харкова та на Донбас. На початок 1905 р. 40 % селян-катеринівців працювали в Панютинському депо та на залізниці у Лозовій.
У селі діяли дві школи — земська (трирічна) й парафіяльна (дворічна), вчителів було двоє. Загалом село було неписьменним.
1905 року катеринівці, що працювали у Лозовій та Панютиному, брали участь у всеросійському жовтневому політичному страйку. Катеринівці допомагали страйкарям харчами, переховували робітників, яких переслідувала поліція.
Після Лютневої революції у селі створено земельний комітет (голова — Я. Козлов). Через робітників у Катеринівці поширюється більшовицька пропаганда, влаштовуються мітинги. Частина катеринівців вступила до проросійського загону «червона гвардія» у Лозовій. Восени 1917 року до Лозової, а також до Катеринівки прибувають українські війська, що беруть під контроль ситуацію в регіоні. В грудні цього ж року з Харкова вібувається наступ російських більшовицьких військ , підтриманих місцевими колаборантами. Після кількаденних боїв ворог захопив Лозову, Панютине й Катеринівку.
Владу на селі захопив «сільський ревком», до якого увійшли місцеві колаборанти: Я. Козлов (голова), Г. Левченко, П. Карпенко, С. Могильченко. «Ревком» відібрав у поміщиків землю та все майно (худобу, збіжжя, реманент), ділив її між біднотою, а також відбирав у селян харчі для окупаційної більшовицької армії. Із своїх прислужників «ревком» формує загін «червоної гвардії» (50 осіб). Ватажком призначають Г. Левченка, а «начальником штабу» — П. Карпенка.
У квітні 1918 року Катеринівку визволяють українсько-німецькі війська. Загін «червоної гвардії» тікає до Брянських лісів, де вливається до регулярних військ червоних окупантів.
На початку січня 1919 починається ворожий наступ з Харкова в напрямку Лозової. Після боїв із українськими підрозділами більшовики 17 січня захопили Катеринівку та інші населені пункти. На селі відновлюється окупаційна влада — «ревком», створюється «волосний виконком». 8 березня 1919 року тут організовано «трудову сільськогосподарську комуну». Вона мала 374 га землі, об'єднувала 85 осіб, з яких лише 32 були працездатними. Активістом комуни був О. Журавель — селянин, колишній моряк Чорноморського флоту, засуджений до 20 років каторги. Звільнений 1917 р. він на початку 1919 р. прибуває до Катеринівки й починає тут більшовицьку діяльність.
У червні 1919 р. село захопив інший ворог — білі війська Денікіна. Частина більшовицьких активістів (О. Журавель, Я. Базарний та І. Базарний) була схоплена й після тортур порубана шаблями. Червоні окупанти відбивають село в кінці грудня 1919 р. На селі закріплюється комуністична влада.
На початку 1920-х, згідно із декретом про землю, селяни Катеринівки та навколишніх сіл отримали 2 тисячі десятин землі. 1921 року місцеві комуністи заснували на селі свій осередок (секретар — Л. Ткаченко), осередок «комсомолу», а також «комнезам». Останній очолював Г. Левченко, згодом — голова районного «комнезаму». Того ж року сім родин утворюють «сільськогосподарську комуну ім. Чубаря». Вони мали одного коня та пару волів. В перший рік засіяли 33 га землі.
1923 р. в антиукраїнських організаціях Катеринівки було:
- в комуністах — понад 30
- в комсомольцях — 12
- в комнезамівцях — понад 100
Комсомольці зайняли приміщення колишнього поміщицького будинку, влаштовували різноманітні заходи, під час яких проводили посилену пропаганду комуністичних поглядів, проводили військові вишколи.
На 1924 р. село мало 296 господарств:
- безкінних — 120
- однокінних — 117
- по 2-3 коні — 55 господарств
- по 4 коней — 4.
В той же час корів мали:
- одну — 239 господарств
- дві — 20 господарств
- три — 5 господарств
Загалом більшість господарів були бідняками й середняками. 1924 р. виникло кілька товариств спільного обробітку землі.
До 1927 року місцева комуна вже мала свою олійницю, млин, електричну станцію, свою племінну худобу. Її діяльність всіляко рекламувалася комуністичною пресою. 1928 р. у селян починається відбирання хліба в селян, а 1929 р. розпочалася масова «колективізація» — насильницьке заганяння до колгоспів. Продовжується відбирання хліба, у якому беруть активну участь місцеві комсомольці (зокрема В. Фуфрянський). Крім «комуни ім. Чубаря», утворено кілька т. зв. «артілей» — «Степовик», «ім. Ворошилова» та «Лозівщина». До комуни приєдналися товариства спільного обробітку землі. Цього ж, 1929 р., було завершено «колективізацію», селян загнано до колгоспу. «Степовик» та «ім. Ворошилова» об'єднуються в один колгосп ім. Орджонікідзе. Його головою з 1930 р. був Г. Могильченко.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Лозівської міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Лозівського району (1923—2020), увійшло до складу новоутвореного Лозівського району Харківської області.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними :
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1751 | 91.58% |
російська | 156 | 8.16% |
білоруська | 3 | 0.16% |
болгарська | 1 | 0.05% |
німецька | 1 | 0.05% |
Усього | 1912 | 100% |
Економіка
- ПОСП «Агросвіт»
Об'єкти соціальної сфери
- Катеринівський дошкільний навчальний заклад
- Катеринівський ліцей
- Катеринівська сільська бібліотека
- Катеринівський сільський Будинок культури
- Поштове ввідділення
- ФАП
- Лозівська центральна районна лікарня
Пам'ятки та пам'ятники
Примітки
- Рішення Лозівської міської ради Харківської області від 31.08.2018 № 993 «Про утворення старостинських округів Лозівської міської ради Харківської області» зі змінами від 20.12.18 № 1249, 29.03.19 № 1452.
- Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Павлоградскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
- Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — К.: АН УРСР, 1967. — 1002 с.
- Погода в селі Катеринівка [ 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Katerinivka Kateri nivka selo v Ukrayini u Lozivskij miskij gromadi Lozivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1912 osib Do 2018 organ miscevogo samovryaduvannya Katerinivska silska rada z 31 serpnya 2018 roku Katerinivskij starostinskij okrug Lozivskoyi miskoyi gromadi selo Katerinivka Krayina Ukrayina Oblast Harkivska oblast Rajon Lozivskij rajon Gromada Lozivska miska gromada Oblikova kartka Katerinivka Osnovni dani Persha zgadka 1859 Naselennya 1719 Plosha 1 868 km Gustota naselennya 1023 55 osib km Poshtovij indeks 64662 Telefonnij kod 380 5745 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 55 50 pn sh 36 19 10 sh d 48 93056 pn sh 36 31944 sh d 48 93056 36 31944 Koordinati 48 55 50 pn sh 36 19 10 sh d 48 93056 pn sh 36 31944 sh d 48 93056 36 31944 Serednya visota nad rivnem morya 127 m Vidstan do rajonnogo centru 3 km Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 3 km Misceva vlada Adresa radi 64662 Harkivska obl Lozivskij r n s Katerinivka vul Slobozhanska 18 Silskij golova Chaban Andrij Andrijovich Karta Katerinivka Katerinivka Mapa Katerinivka u Vikishovishi Do starostinskogo okrugu nalezhat sela Bratolyubivka Dovgove Katerinivka Mihajlivka Svitlovshina GeografiyaSelo Katerinivka roztashovane na richci Lozova vishe za techiyeyu na vidstani v 1 km roztashovane misto Lozova nizhche za techiyeyu na vidstani 1 km roztashovane selo Svitlovshina Na vidstani 1 km roztashovane smt Panyutine Poruch prohodit avtomobilna doroga T 2107 Navkolo sela prohodit kilka zaliznichnih gilok najblizhchi stanciyi Panyutine ta Lozova IstoriyaBratska mogila radyanskih voyiniv Pohovano 48 voyiniv Selo viniklo na zemlyah Zaporizhzhya Administrativno nalezhalo do Pavlogradskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Vpershe selo zgaduyetsya 1859 roku u pereliku naselenih punktiv Katerinoslavskoyi guberniyi Na toj chas selo nalezhalo Nadiyi Panyutinij donci miscevogo zemlevlasnika Mihajla Kulikovskogo ta druzhini generala ru tomu malo podvijnu nazvu Katerinivka Panyutina Selo narahovuvalo 63 dvori 518 meshkanciv 270 cholovichoyi stati 248 zhinochoyi Nazva sela za miscevimi perekazami pov yazuyetsya iz cariceyu Katerinoyu II za ukazom yakoyi tut z yavilisya pershi poselenci Stanom na 1886 rik u seli Mihajlivskoyi volosti Pavlogradskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi kilkist meshkanciv zmenshilas do 429 osib nalichuvalos 104 dvorovih gospodarstva isnuvali 2 lavki ta parovij mlin Na pochatku HH stolittya Katerinivka staye centrom odnojmennoyi volosti U seli bulo 10 shinkiv ta kramnic 13 vitryakiv ta olijnicya Zemleyu volodili 1200 desyatin chetvero pomishikiv 350 desyatin zamozhni selyani 1250 desyatin serednyaki j bidnyaki nadili ne perevishuvali 2 3 desyatini U seli bulo bagato skupnikiv zbizhzhya sho zajmalisya jogo pereprodazhem Bagato gospodariv ne malo konej ta silskogospodarskogo remanentu vikoristovuvalisya zastarili znaryaddya praci sohi Chastina rozorenih selyan viyizdili u poshukah roboti do susidnih Lozovoyi ta Panyutinogo a takozh do Harkova ta na Donbas Na pochatok 1905 r 40 selyan katerinivciv pracyuvali v Panyutinskomu depo ta na zaliznici u Lozovij U seli diyali dvi shkoli zemska tririchna j parafiyalna dvorichna vchiteliv bulo dvoye Zagalom selo bulo nepismennim 1905 roku katerinivci sho pracyuvali u Lozovij ta Panyutinomu brali uchast u vserosijskomu zhovtnevomu politichnomu strajku Katerinivci dopomagali strajkaryam harchami perehovuvali robitnikiv yakih peresliduvala policiya Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi u seli stvoreno zemelnij komitet golova Ya Kozlov Cherez robitnikiv u Katerinivci poshiryuyetsya bilshovicka propaganda vlashtovuyutsya mitingi Chastina katerinivciv vstupila do prorosijskogo zagonu chervona gvardiya u Lozovij Voseni 1917 roku do Lozovoyi a takozh do Katerinivki pribuvayut ukrayinski vijska sho berut pid kontrol situaciyu v regioni V grudni cogo zh roku z Harkova vibuvayetsya nastup rosijskih bilshovickih vijsk pidtrimanih miscevimi kolaborantami Pislya kilkadennih boyiv vorog zahopiv Lozovu Panyutine j Katerinivku Vladu na seli zahopiv silskij revkom do yakogo uvijshli miscevi kolaboranti Ya Kozlov golova G Levchenko P Karpenko S Mogilchenko Revkom vidibrav u pomishikiv zemlyu ta vse majno hudobu zbizhzhya remanent diliv yiyi mizh bidnotoyu a takozh vidbirav u selyan harchi dlya okupacijnoyi bilshovickoyi armiyi Iz svoyih prisluzhnikiv revkom formuye zagin chervonoyi gvardiyi 50 osib Vatazhkom priznachayut G Levchenka a nachalnikom shtabu P Karpenka U kvitni 1918 roku Katerinivku vizvolyayut ukrayinsko nimecki vijska Zagin chervonoyi gvardiyi tikaye do Bryanskih lisiv de vlivayetsya do regulyarnih vijsk chervonih okupantiv Na pochatku sichnya 1919 pochinayetsya vorozhij nastup z Harkova v napryamku Lozovoyi Pislya boyiv iz ukrayinskimi pidrozdilami bilshoviki 17 sichnya zahopili Katerinivku ta inshi naseleni punkti Na seli vidnovlyuyetsya okupacijna vlada revkom stvoryuyetsya volosnij vikonkom 8 bereznya 1919 roku tut organizovano trudovu silskogospodarsku komunu Vona mala 374 ga zemli ob yednuvala 85 osib z yakih lishe 32 buli pracezdatnimi Aktivistom komuni buv O Zhuravel selyanin kolishnij moryak Chornomorskogo flotu zasudzhenij do 20 rokiv katorgi Zvilnenij 1917 r vin na pochatku 1919 r pribuvaye do Katerinivki j pochinaye tut bilshovicku diyalnist Bratska mogila radyanskih voyiniv Zagalnij vid U chervni 1919 r selo zahopiv inshij vorog bili vijska Denikina Chastina bilshovickih aktivistiv O Zhuravel Ya Bazarnij ta I Bazarnij bula shoplena j pislya tortur porubana shablyami Chervoni okupanti vidbivayut selo v kinci grudnya 1919 r Na seli zakriplyuyetsya komunistichna vlada Na pochatku 1920 h zgidno iz dekretom pro zemlyu selyani Katerinivki ta navkolishnih sil otrimali 2 tisyachi desyatin zemli 1921 roku miscevi komunisti zasnuvali na seli svij oseredok sekretar L Tkachenko oseredok komsomolu a takozh komnezam Ostannij ocholyuvav G Levchenko zgodom golova rajonnogo komnezamu Togo zh roku sim rodin utvoryuyut silskogospodarsku komunu im Chubarya Voni mali odnogo konya ta paru voliv V pershij rik zasiyali 33 ga zemli 1923 r v antiukrayinskih organizaciyah Katerinivki bulo v komunistah ponad 30 v komsomolcyah 12 v komnezamivcyah ponad 100 Komsomolci zajnyali primishennya kolishnogo pomishickogo budinku vlashtovuvali riznomanitni zahodi pid chas yakih provodili posilenu propagandu komunistichnih poglyadiv provodili vijskovi vishkoli Na 1924 r selo malo 296 gospodarstv bezkinnih 120 odnokinnih 117 po 2 3 koni 55 gospodarstv po 4 konej 4 V toj zhe chas koriv mali odnu 239 gospodarstv dvi 20 gospodarstv tri 5 gospodarstv Zagalom bilshist gospodariv buli bidnyakami j serednyakami 1924 r viniklo kilka tovaristv spilnogo obrobitku zemli Do 1927 roku misceva komuna vzhe mala svoyu olijnicyu mlin elektrichnu stanciyu svoyu pleminnu hudobu Yiyi diyalnist vsilyako reklamuvalasya komunistichnoyu presoyu 1928 r u selyan pochinayetsya vidbirannya hliba v selyan a 1929 r rozpochalasya masova kolektivizaciya nasilnicke zaganyannya do kolgospiv Prodovzhuyetsya vidbirannya hliba u yakomu berut aktivnu uchast miscevi komsomolci zokrema V Fufryanskij Krim komuni im Chubarya utvoreno kilka t zv artilej Stepovik im Voroshilova ta Lozivshina Do komuni priyednalisya tovaristva spilnogo obrobitku zemli Cogo zh 1929 r bulo zaversheno kolektivizaciyu selyan zagnano do kolgospu Stepovik ta im Voroshilova ob yednuyutsya v odin kolgosp im Ordzhonikidze Jogo golovoyu z 1930 r buv G Mogilchenko 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 725 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Harkivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Lozivskoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi kolishnogo Lozivskogo rajonu 1923 2020 uvijshlo do skladu novoutvorenogo Lozivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1751 91 58 rosijska 156 8 16 biloruska 3 0 16 bolgarska 1 0 05 nimecka 1 0 05 Usogo 1912 100 EkonomikaPOSP Agrosvit Ob yekti socialnoyi sferiKaterinivskij doshkilnij navchalnij zaklad Katerinivskij licej Katerinivska silska biblioteka Katerinivskij silskij Budinok kulturi Poshtove vviddilennya FAP Lozivska centralna rajonna likarnyaPam yatki ta pam yatnikiMemorial Slavi i Pam yatiPrimitkiRishennya Lozivskoyi miskoyi radi Harkivskoyi oblasti vid 31 08 2018 993 Pro utvorennya starostinskih okrugiv Lozivskoyi miskoyi radi Harkivskoyi oblasti zi zminami vid 20 12 18 1249 29 03 19 1452 Ekaterinoslavskaya guberniya s Taganrogskim gradonachalstvom Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Izdan Centralnym Statisticheskim Komitetom Ministerstva Vnutrennih Del Obrabotan redaktorom I Vilsonom 1859 IV 452 s ros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Harkivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 4 listopada 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaEkaterinoslavskaya guberniya s Taganrogskim gradonachalstvom Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Izdan Centralnym Statisticheskim Komitetom Ministerstva Vnutrennih Del Obrabotan redaktorom I Vilsonom 1859 IV 452 s ros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref ros doref Spisok naselennyh mѣst Pavlogradskago uѣzda Ekaterinoslavskoj gubernii s prilozheniem karty Izdanie Ekaterinoslavskoj Gubernoj Zemskoj Upravy Ekaterinoslav Tipografiya Gubernskago zemstva 1911 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Harkivska oblast K AN URSR 1967 1002 s Pogoda v seli Katerinivka 23 bereznya 2016 u Wayback Machine