WB Electronics FlyEye FlyEye Призначення Безпілотний розвідувальний літак Прийнятий в експлуатацію 2010 Експлуатант Збро

WB Electronics FlyEye

FlyEye
Призначення:	Безпілотний розвідувальний літак
Прийнятий в експлуатацію:	2010
Експлуатант:	Збройні сили Польщі Збройні сили України Національна гвардія України
Історія виробництва
Розробник:	WB Electronics
Виробник:	WB Electronics
Характеристики
Максимальна швидкість:	160 км/год
Дальність польоту:	50 км
Практична стеля:	4000 м
Довжина розбігу:	старт з рук м
Розміри
Розмах крила:	3,9 м
Шасі:	відсутнє
Маса
Споряджений:	11 кг
Силова установка
Двигуни:	1 х електродвигун

FlyEye — безпілотний літальний апарат розроблений польською компанією WB Electronics. Вперше представлений в 2010 році.

Історія

FlyEye створений інженерами з компанії Flytronic, що, в свою чергу, належить компанії WB Electronics. Вперше був представлений широкому загалу 14 червня 2010 року на виставці Eurosatory в Парижі.

Вже у жовтні 2010 року FlyEye був використаний для пошуку зниклої дитини поблизу міста Августів.

У жовтні 2010 року підрозділ забезпечення військ спеціального призначення оголосив тендер на поставку двох комплектів безпілотних літальних апаратів. Тендер виграв продукт WB Electronics, який 10 грудня того ж року представив злегка модернізовану версію свого оригінального БпЛА FlyEye (серед іншого, зміни торкнулись форми хвоста, була змінена форма та збільшена площа крил). Окрім FlyEye польські військові використовують БПЛА , Aeronautics Aerostar та Boeing ScanEagle. Проте FlyEye став першим БпЛА вітчизняного виробництва.

13 лютого 2013 року було підписано угоду на поставку 12 комплектів безпілотних літальних апаратів FlyEye польській армії. Дев'ять з них, як очікується, надійдуть до підрозділів спецпризначення. Комплекси мали бути доставлені до 15 листопада 2013 року. Через рік, 4 липня 2014 року інспекція озброєння заявила про придбання іще одного комплекту FlyEye.

23 грудня 2014 року WB Electronics FlyEye став переможцем тендера для безпілотних літальних апаратів класу міні для прикордонної охорони. 13 лютого 2015 прикордонники опублікували інформацію про замовленні пристроїв для Надбужанського відділу прикордонної охорони у місті Холм.

Конструкція

Спостережна головка FlyEye зблизька, 2021 рік

FlyEye виготовлений з композитних матеріалів за схемою високоплан. Літальний апарат стартує з руки та не потребує додаткових пристроїв запуску.

В носовій частині літака є складаний пропелер, корисне навантаження розміщене під корпусом в районі центру мас.

Камера Лот може повністю управлятися вручну з пульта управління (на відстані до 30 км) або працювати повністю автономно, згідно підготовленої програми, з можливістю ручного регулювання під час польоту.

Перед приземленням корисне навантаження скидається на парашуті, а планер літального апарату баражує до заданого місця посадки.

Бойове застосування

Афганістан

БпЛА FlyEye були застосовані польськими військовими із підрозділу спец призначення у складі польського контингенту ISAF.

Російсько-українська війна

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

БпЛА FlyEye використовувались українськими військовими у війні з російськими бойовиками у війні на сході України. Принаймні, відомо про застосування БпЛА цієї моделі з березня 2015 року.

Станом на 2016 рік Збройні Сили та Національна Гвардія використовували 4 комплекси тактичного БпАК поля бою «Fly Eye», які були поставлені в Україну як в рамках волонтерської підтримки, так і в рамках закупок для Міноборони через ДК «Укрспецекспорт». Право на проведення гарантійного та післягарантійного обслуговування БпАК «Fly Eye» в Україні, на підставі відповідних угод з виробником, має чернігівське ПАТ «ЧеЗаРа».

Для виконання місій з забезпечення роботи артилерії в зоні АТО застосовуються й інші безпілотні комплекси української розробки, проте вони поступаються можливостями БпАК «Фурія» з індексом А1-СМ та «Fly Eye».

Дані БпЛА також успішно використовували українські військові й під час повномасштабного російського вторгнення. Схвальні відгуки отримали наявні у літального апарата засоби захисту від систем радіоелектронної боротьби.

Оператори

Див. також

Примітки

Hołdanowicz Grzegorz (2010). . . 12: 28—32. ISSN 1429-270x. Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 16 січня 2017. {{}}: Перевірте значення |issn= ()
. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 16 січня 2017.
Kolejne FlyEye dla SZ RP, , nr 3 (2014), s. 5, ISSN 1230-1655
Kolejny zestaw Fly Eye dla Sił Zbrojnych RP, «Lotnictwo», nr 8 (2014), s. 4, ISSN 1732-5323
FlyEye dla Straży Granicznej, «Nowa technika Wojskowa», nr 3 (2015), s. 62, ISSN 1230—1655
. Архів оригіналу за 11 грудня 2016. Процитовано 16 січня 2017.
. www.altair.com.pl. Архів оригіналу за 10 грудня 2016. Процитовано 18 червня 2016.
. Військова панорама. 19 січня 2017. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 19 січня 2017.
Як "літак-невидимка" допомагає ЗСУ нищити ворожі ЗРК "Тор" та іншу техніку. Defense Express. 26 липня 2022. оригіналу за 27 липня 2022. Процитовано 27 липня 2022.

[seryjne-1] Hołdanowicz Grzegorz (2010). . . 12: 28—32. ISSN 1429-270x. Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 16 січня 2017. {{}}: Перевірте значення |issn= ()

[2] . Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 16 січня 2017.

[3] Kolejne FlyEye dla SZ RP, , nr 3 (2014), s. 5, ISSN 1230-1655

[4] Kolejny zestaw Fly Eye dla Sił Zbrojnych RP, «Lotnictwo», nr 8 (2014), s. 4, ISSN 1732-5323

[5] FlyEye dla Straży Granicznej, «Nowa technika Wojskowa», nr 3 (2015), s. 62, ISSN 1230—1655

[6] . Архів оригіналу за 11 грудня 2016. Процитовано 16 січня 2017.

[7] . www.altair.com.pl. Архів оригіналу за 10 грудня 2016. Процитовано 18 червня 2016.

[wt.19-8] . Військова панорама. 19 січня 2017. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 19 січня 2017.

[9] Як "літак-невидимка" допомагає ЗСУ нищити ворожі ЗРК "Тор" та іншу техніку. Defense Express. 26 липня 2022. оригіналу за 27 липня 2022. Процитовано 27 липня 2022.