Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Черниця (також називається «Мемуари черниці») — французький роман XVIII століття, написаний Дені Дідро. Завершений приблизно в 1780 році. Вперше опублікований [en] у 1792 році (через вісім років після смерті Дідро) у його журналі Correspondance littéraire у Саксонії, а згодом у 1796 році у Франції.
 | |
| Автор | Дені Дідро |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | La Religieuse |
| Країна | Франція |
| Мова | українська |
| Тема | моральний занепад та розклад релігійного середовища; ненависть до релігійного рабства й насильства над людською особистістю |
| Жанр | Класика |
| Видавництво | Ще одну сторінку |
| Видано | 1792 |
| Видано українською | 2024 |
| Перекладач(і) | Валер'ян Підмогильний |
| Сторінок | 211 |
| |
Українською романи «Черниця» та «Небіж Рамо» вперше опублікувало видавництво «Дніпро» в 1963 році у перекладі з французької І. Ковтунової. У 2024 році видавництво «Ще одну сторінку» опублікувало ці романи вже в перекладі В. Підмогильного.
Підґрунтя
Роман починався не як твір для літературного споживання, а як складний практичний жарт, спрямований на те, щоб заманити маркіза де-Круамара, супутника Дідро, назад до Парижа. Роман складається з низки листів нібито від черниці Сюзанни, яка благає маркіза допомогти їй відмовитися від обітниць і описує своє нестерпне життя в монастирі, до якого її віддали проти її волі.
У 1758 році маркіз втягнувся в суперечливу справу, коли черниця Маргарет де-Ламар намагалася звільнитися від своїх обітниць і повернутися до суспільства. Маркіз жалів Маргариту і безуспішно силкувався використати свій політичний вплив для її звільнення. Програвши справу в 1758 році, Маргарет була змушена залишитися в монастирі до кінця свого життя. Дідро використав Маргарет де-Ламар як прототип для Сюзанни, думаючи, що йому вдасться переконати Круамара повернутися до Парижа, щоб врятувати Сюзанну від її страждань у монастирі.
Згодом цей розіграш перетворився на пристрасний проєкт для Дідро, у якому він ідентифікує себе як жінку. Пізніше Дідро переробив листи в роман, який описує корупцію, яка нібито поширена серед духовенства та релігійних установ. Коли Дідро публічно визнав свою роль у шахрайстві, маркіз посміявся над цим викриттям, що не дивно, оскільки він зі зразковим співчуттям і великодушністю був готовий допомогти уявній Сюзанні.
Сюжет
Марія-Сюзанна Сімонен, яка живе у вісімнадцятому столітті, — розумна й чутлива шістнадцятирічна француженка, яку батьки змушують проти її волі відправитися в католицький монастир. Батьки Сюзанни спочатку повідомляють, що відправляють її до монастиря з фінансових причин, заявляючи, що для неї дешевше стати черницею, ніж давати за неї придане. Однак, перебуваючи в монастирі, Сюзанна дізнається, що насправді вона там тому, що вона позашлюбна дитина, оскільки її мати вчинила перелюб з іншим чоловіком. Відправляючи Сюзанну до монастиря, її мати вважала, що зможе загладити свої гріхи, використавши доньку як жертву для свого спасіння.
У монастирі Сюзанна зазнає принижень, переслідувань і насильства, оскільки відмовляється скласти обітницю релігійної громади. Сюзанна погоджується вступити в сестринство, однак її поміщають в ізоляцію на шість місяців за її небажання прийняти обітницю. Зрештою Сюзанна починає товаришувати з настоятелькою, сестрою де-Моні, яка вислуховує страждання Сюзанни. За кілька днів до її смерті сестра де-Моні втішає Сюзанну молитвою та своїм розумінням мук Сюзанни в монастирі.
Сестру де-Моні змінила сестра Сент-Крістін, яка не поділяє такого співчуття до Сюзанни, як її попередниця. Насправді нова настоятелька звинувачує Сюзанну у смерті сестри де-Моні та у заворушеннях, з якими стикається монастир під новим керівництвом. Сестра Сент-Крістін фізично та психічно цькує Сюзанну майже до смерті.
Сюзанна зв'язується зі своїм адвокатом, месьє Манурі, який намагається законним шляхом спекатися її обітниць. Вона програє судову справу, однак мосьє Манурі вдається перевести Сюзанну в інший монастир, Сент-Етроп, звільнивши її від переслідувань сестри Сент-Крістін. У монастирі Сент-Етроп виявляється, що настоятелька є лесбійкою, і вона стає прихильною до Сюзанни. Настоятелька намагається спокусити Сюзанну, але її невинність і цнотливість зрештою доводять настоятельку до божевілля, що призводить до її смерті.
Сюзанна втікає з монастиря Сент-Етроп за допомогою духівника. Після звільнення вона живе в страху, що її схоплять і повернуть до монастиря, чекаючи на допомогу маркіза де-Круамара.
Тематика
Найімовірніше, Дідро був атеїстом, тому він використав роман, щоб привернути увагу до ймовірної корумпованості інституцій католицької церкви, які сприяли ієрархічній динаміці влади між настоятелькою та дівчатами, які змушені складати обітниці. Дідро зображує життя в монастирі нестерпним, негуманним і сексуально репресивним. Події в романі відбуваються у Франції, коли уряд примушував дотримуватись релігійних обітниць.
Екранізації
Роман був кілька разів екранізований: в 1966 році як «Черниця» Жака Ріветта, у головних ролях ― Анна Каріна та Лізелотта Пульвер, і в 2013 році як «Черниця» з Полін Етьєн у головній ролі. Роман також був натхненням для фільму «Собор грішників» 1986 року Джо Д'Амато.
Примітки
- Coatesy, Tendance (20 грудня 2013). The Nun (La Religieuse): the Book, the Film and Diderot. Процитовано 28 February 2014.
- Goldberg, Rita. Sex and Enlightenment: Women in Richardson and Diderot. Cambridge University Press. , pp. 169–170.
- Diderot, Denis, and Leonard W. Tancock. The Nun: Denis Diderot, Translated from the French with an Introduction by Leonard Tancock. Penguin Books, 1974.
- Morgan, T. E. (1994). Men writing the feminine: Literature, theory, and the question of genders. Albany, NY: State Univ. of New York Press, p. 91.
Посилання
- Черниця (український переклад В. Підмогильного 1933 р.) в електронній бібліотеці Чтиво
- Черниця (український переклад В. Підмогильного 1933 р.) на платформі УкрЛіб
- La religieuse французькою мовою в проекті Гутенберг
Джерела
- Дідро Д. Черниця : вибрані твори. Київ : Ще одну сторінку, 2024. 320 с.
- Дідро Д. Черниця. Небіж Рамо. Дніпро : Держлітвидав України, 1963. 260 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chernicya takozh nazivayetsya Memuari chernici francuzkij roman XVIII stolittya napisanij Deni Didro Zavershenij priblizno v 1780 roci Vpershe opublikovanij en u 1792 roci cherez visim rokiv pislya smerti Didro u jogo zhurnali Correspondance litteraire u Saksoniyi a zgodom u 1796 roci u Franciyi Chernicya AvtorDeni DidroNazva movoyu originaluLa ReligieuseKrayinaFranciyaMovaukrayinskaTemamoralnij zanepad ta rozklad religijnogo seredovisha nenavist do religijnogo rabstva j nasilstva nad lyudskoyu osobististyuZhanrKlasikaVidavnictvoShe odnu storinkuVidano1792Vidano ukrayinskoyu2024Perekladach i Valer yan PidmogilnijStorinok211 Chernicya u Vikishovishi Ukrayinskoyu romani Chernicya ta Nebizh Ramo vpershe opublikuvalo vidavnictvo Dnipro v 1963 roci u perekladi z francuzkoyi I Kovtunovoyi U 2024 roci vidavnictvo She odnu storinku opublikuvalo ci romani vzhe v perekladi V Pidmogilnogo PidgruntyaRoman pochinavsya ne yak tvir dlya literaturnogo spozhivannya a yak skladnij praktichnij zhart spryamovanij na te shob zamaniti markiza de Kruamara suputnika Didro nazad do Parizha Roman skladayetsya z nizki listiv nibito vid chernici Syuzanni yaka blagaye markiza dopomogti yij vidmovitisya vid obitnic i opisuye svoye nesterpne zhittya v monastiri do yakogo yiyi viddali proti yiyi voli U 1758 roci markiz vtyagnuvsya v superechlivu spravu koli chernicya Margaret de Lamar namagalasya zvilnitisya vid svoyih obitnic i povernutisya do suspilstva Markiz zhaliv Margaritu i bezuspishno silkuvavsya vikoristati svij politichnij vpliv dlya yiyi zvilnennya Progravshi spravu v 1758 roci Margaret bula zmushena zalishitisya v monastiri do kincya svogo zhittya Didro vikoristav Margaret de Lamar yak prototip dlya Syuzanni dumayuchi sho jomu vdastsya perekonati Kruamara povernutisya do Parizha shob vryatuvati Syuzannu vid yiyi strazhdan u monastiri Zgodom cej rozigrash peretvorivsya na pristrasnij proyekt dlya Didro u yakomu vin identifikuye sebe yak zhinku Piznishe Didro pererobiv listi v roman yakij opisuye korupciyu yaka nibito poshirena sered duhovenstva ta religijnih ustanov Koli Didro publichno viznav svoyu rol u shahrajstvi markiz posmiyavsya nad cim vikrittyam sho ne divno oskilki vin zi zrazkovim spivchuttyam i velikodushnistyu buv gotovij dopomogti uyavnij Syuzanni SyuzhetMariya Syuzanna Simonen yaka zhive u visimnadcyatomu stolitti rozumna j chutliva shistnadcyatirichna francuzhenka yaku batki zmushuyut proti yiyi voli vidpravitisya v katolickij monastir Batki Syuzanni spochatku povidomlyayut sho vidpravlyayut yiyi do monastirya z finansovih prichin zayavlyayuchi sho dlya neyi deshevshe stati cherniceyu nizh davati za neyi pridane Odnak perebuvayuchi v monastiri Syuzanna diznayetsya sho naspravdi vona tam tomu sho vona pozashlyubna ditina oskilki yiyi mati vchinila perelyub z inshim cholovikom Vidpravlyayuchi Syuzannu do monastirya yiyi mati vvazhala sho zmozhe zagladiti svoyi grihi vikoristavshi donku yak zhertvu dlya svogo spasinnya U monastiri Syuzanna zaznaye prinizhen peresliduvan i nasilstva oskilki vidmovlyayetsya sklasti obitnicyu religijnoyi gromadi Syuzanna pogodzhuyetsya vstupiti v sestrinstvo odnak yiyi pomishayut v izolyaciyu na shist misyaciv za yiyi nebazhannya prijnyati obitnicyu Zreshtoyu Syuzanna pochinaye tovarishuvati z nastoyatelkoyu sestroyu de Moni yaka visluhovuye strazhdannya Syuzanni Za kilka dniv do yiyi smerti sestra de Moni vtishaye Syuzannu molitvoyu ta svoyim rozuminnyam muk Syuzanni v monastiri Sestru de Moni zminila sestra Sent Kristin yaka ne podilyaye takogo spivchuttya do Syuzanni yak yiyi poperednicya Naspravdi nova nastoyatelka zvinuvachuye Syuzannu u smerti sestri de Moni ta u zavorushennyah z yakimi stikayetsya monastir pid novim kerivnictvom Sestra Sent Kristin fizichno ta psihichno ckuye Syuzannu majzhe do smerti Syuzanna zv yazuyetsya zi svoyim advokatom mesye Manuri yakij namagayetsya zakonnim shlyahom spekatisya yiyi obitnic Vona prograye sudovu spravu odnak mosye Manuri vdayetsya perevesti Syuzannu v inshij monastir Sent Etrop zvilnivshi yiyi vid peresliduvan sestri Sent Kristin U monastiri Sent Etrop viyavlyayetsya sho nastoyatelka ye lesbijkoyu i vona staye prihilnoyu do Syuzanni Nastoyatelka namagayetsya spokusiti Syuzannu ale yiyi nevinnist i cnotlivist zreshtoyu dovodyat nastoyatelku do bozhevillya sho prizvodit do yiyi smerti Syuzanna vtikaye z monastirya Sent Etrop za dopomogoyu duhivnika Pislya zvilnennya vona zhive v strahu sho yiyi shoplyat i povernut do monastirya chekayuchi na dopomogu markiza de Kruamara TematikaNajimovirnishe Didro buv ateyistom tomu vin vikoristav roman shob privernuti uvagu do jmovirnoyi korumpovanosti institucij katolickoyi cerkvi yaki spriyali iyerarhichnij dinamici vladi mizh nastoyatelkoyu ta divchatami yaki zmusheni skladati obitnici Didro zobrazhuye zhittya v monastiri nesterpnim negumannim i seksualno represivnim Podiyi v romani vidbuvayutsya u Franciyi koli uryad primushuvav dotrimuvatis religijnih obitnic EkranizaciyiRoman buv kilka raziv ekranizovanij v 1966 roci yak Chernicya Zhaka Rivetta u golovnih rolyah Anna Karina ta Lizelotta Pulver i v 2013 roci yak Chernicya z Polin Etyen u golovnij roli Roman takozh buv nathnennyam dlya filmu Sobor grishnikiv 1986 roku Dzho D Amato PrimitkiCoatesy Tendance 20 grudnya 2013 The Nun La Religieuse the Book the Film and Diderot Procitovano 28 February 2014 Goldberg Rita Sex and Enlightenment Women in Richardson and Diderot Cambridge University Press ISBN 0521260698 pp 169 170 Diderot Denis and Leonard W Tancock The Nun Denis Diderot Translated from the French with an Introduction by Leonard Tancock Penguin Books 1974 Morgan T E 1994 Men writing the feminine Literature theory and the question of genders Albany NY State Univ of New York Press p 91 PosilannyaChernicya ukrayinskij pereklad V Pidmogilnogo 1933 r v elektronnij biblioteci Chtivo Chernicya ukrayinskij pereklad V Pidmogilnogo 1933 r na platformi UkrLib La religieuse francuzkoyu movoyu v proekti GutenbergDzherelaDidro D Chernicya vibrani tvori Kiyiv She odnu storinku 2024 320 s Didro D Chernicya Nebizh Ramo Dnipro Derzhlitvidav Ukrayini 1963 260 s Logotip Vikiteki U Vikidzherelah ye originali tekstiv La Religieuse in French