Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жовна сива дятел сивий Picus canus вид птахів роду Жовна родини Дятлових Поширений у неморальній смузі Євразії Один з дв

Сивий дятел

Сивий дятел

Жовна́ сива, дятел сивий (Picus canus) — вид птахів роду Жовна родини Дятлових. Поширений у неморальній смузі Євразії. Один з двох видів роду у фауні України. В Україні осілий, кочовий вид. Охороняється Бернською конвенцією.

Жовна сива
image
Самець
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Завропсиди (Sauropsida)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Рід: Жовна (Picus)
Вид:
Жовна сива (P. canus)
Біноміальна назва
Picus canus
image
Ареал сивої жовни

     Picus canus canus     Picus canus jessoensis     Picus canus griseoviridis

image
Самиця

Зовнішній вигляд

Маса тіла 100—145 г, довжина тіла 25-26 см, розмах крил 38-40 см. У дорослого самця голова і шия сірі; на лобі і спереду тім'я червона пляма; вуздечка чорна, а нижчу вузькі чорні «вуса»; спина і покривні пера крил оливково-зелені; поперек і надхвістя жовті; низ зеленкувато-сірий; першорядні махові пера бурі, з білими плямами, які на розгорнутих крилах утворюють смуги; другорядні махові пера зверху оливково-зелені; хвіст темно-бурий, з оливковим відтінком і нечіткою світлою смугастістю, цупкий, загострений; дзьоб чорно-бурий або сірувато-чорний; ноги сірі; райдужна оболонка ока жовтувата. Доросла самка подібна до дорослого самця, але червона пляма на голові відсутня. Молодий самець подібний до дорослого самця, а молода самка подібна до дорослої самки, але оперення тьмяне; райдужна оболонка ока темно-коричнева.

Поширення

Сивий дятел поширений в Євразії від центральної Франції, Швейцарії, колишньої Югославії на схід до тихоокеанського узбережжя. На північ у Скандинавії до 64-ї паралелі, до південної Фінляндії, району Санкт-Петербургу, Череповця, верхів'їв Печори, в області Уральського хребта, в басейні Іртиша і Обі до 61-ї паралелі, до району Томська, в долині Єнісею до 60-ї паралелі, в долині Ангари до 58-ї паралелі, до північної краю Байкалу, південних меж Вітімського плоскогір'я гирла Аргуни, далі на схід на півночі до 54-ї паралелі, в Примор'ї до гирла . На південь до центральної Франції, Македонії, Болгарії, дельти Дністра, до південної частини Дніпропетровської області, районів Бузулука і Оренбурга; на схід, у Західному Сибіру, південна межа ареалу простягається до південної межі лісової зони, до району Барнаула, південно-західного Алтаю, Хангаю, . Далі на схід південна межа поширення різко опускається на південь, стає східною межею ареалу та охоплює всю східну частину Китаю на захід до Ганьсу, Цинхая і Сичуані, південно-східний Китай, Індокитайський півострів і півострів , Бірму на захід до Ассама і вздовж нижнього поясу південного схилу Гімалаїв на захід до Кашміру. Заселяє острови: Сахалін, Хоккайдо, Тайвань, Хайнань, Суматра.

В Україні сивий дятел поширений у лісовій і лісостеповій смугах, крім високогір'я Карпат, а також у Придунайському регіоні і північній частині степової смуги. Під час зимових кочівель трапляється й південніше.

Чисельність

Чисельність в Європі оцінена в 180—320 тис. пар, вона є стабільною. В Україні гніздиться 11—15 тис. пар,

Гніздування

image
Біля дупла
image
Picus canus

Населяє переважно мішані (хвойно-листяні і листяні ліси). Особливо охоче оселяється в заплавних хвойно-широколистяних освітлених лісах. Молодих лісів уникає, віддаючи перевагу гніздуванню у високо стовбурових деревах середнього і стиглого віку.

Гніздиться окремими парами, які розміщуються на значній відстані одна від одної. Гнізда влаштовує в дуплах, які видовбують спільно самець і самка в загниваючих стовбурах осики, дуба, берези, липи, сосни, ялини, вільхи або в засохлих деревах. Може займати і старі дупла, як свої, так і інших видів дятлів. Нерідко самець поряд із жилим дуплом будує дупло для ночівлі. Кладку птахи зазвичай розміщують на тонкій висилці з деревної трухи та щепок, які залишаються після будівництва дупла.

У кладці 6-7, інколи 5 або навіть 8-9, а у виключних випадках 10 яєць. Яйця чисто-білі, блискучі. Розміри яєць в середньому становлять 27,7×21,25 мм.

Відкладання яєць починається у деяких пар вже наприкінці квітня. Більшість пар залишають її у першій половині травня. Протягом року один виводок. Насиджування триває 17-18 діб. У ньому беруть участь обидва члени пари, причому самець насиджує вночі.

Живлення

За способом живлення сивий дятел є мірмекофагом — основним його кормом є переважно мурашками. Однак у порівнянні із близькоспорідненим зеленим дятлом, склад їжі у сивого дятла більш різноманітний. У живленні також зустрічаються інші комахи (наприклад, личинки жуків, гусінь, цвіркуни) та павуки. Восени та взимку вживає в їжу рослинні корми — плоди деяких плодових культур (таких як яблуня, груша, вишня), ягоди (горобина, обліпиха), горіхи (сосни сибірської), жолуді. У холодний період року нерідко відвідує годівниці та може пошкоджувати вулики для живлення бджільми.

Зазвичай їжу знаходить на землі, перестрибуючи з місця на місце. Інколи, частіше взимку, добуває корм зі стовбурів дерев у ході їх ретельного огляду. Довбає деревину небагато і переважно м'який матеріал.

Охорона

Вид занесений до Додатку ІІ Бернської конвенції (охоронна категорія: підлягає особливій охороні). На регіональному рівні в Україні занесений до Червоного списку тварин Дніпропетровської області.

Систематика

У довіднику «Керівництво по птахам світу» наведено 11 підвидів сивого дятла:

  • Picus canus canus J. F. Gmelin, 1788
  • Picus canus jessoensis Stejneger, 1886
  • Picus canus sanguiniceps Stuart Baker, 1926
  • Picus canus hessei Gyldenstolpe, 1916
  • Picus canus guerini (Malherbe, 1849)
  • Picus canus kogo (Bianchi, 1906)
  • Picus canus sordidior (Rippon, 1906)
  • Picus canus sobrinus J. L. Peters, 1948
  • Picus canus tancolo (Gould, 1863)
  • Picus canus robinsoni (Ogilvie-Grant, 1906)
  • Picus canus dedemi (van Oort, 1911)

Джерела. Примітки

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  2. Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010.  — 80 с. (с. 34)
  3. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
  4. Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
  5. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Птахи: Негоробцеподібні : моногр. / В. Л. Булахов, А. А. Губкін, О. Л. Пономаренко, О. Є. Пахомов; за заг. ред. О. Є. Пахомова. — Д. : Вид-во ДНУ, 2009. — 624 с. (с. 496—497)
  6. Петроченко В. И. Фауна позвоночных животных острова Хортица // Природа острова Хортица: Сб. науч. трудов Национального заповедника «Хортица» / Под ред. В. И. Петроченко. — Запорожье : Днепровский металлург, 1993. — Вып. 1. — 164 с. (с. 79—101)
  7. Птицы нашего города / А. И. Кошелев, В. А. Кошелев, А. Н. Николенко, Л. В. Пересадько; под. общ. ред. А. И. Кошелева. — Мелитополь, 2006. — 178 с. (с. 99)
  8. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
  9. Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — .
  10. Птицы России и сопредельных регионов: Совообразные, Козодоеобразные, Стрижеобразные, Ракшеобразные, Удодообразные, Дятлообразные / Бутье В.Т., Зубков Н.И., Иванчев В.П. и др. — М : Т-во научных зданий КМК, 2005. — 487 с. — .
  11. Winkler, Hans; Christie, David A. Family Picidae (Woodpeckers) In: del Hoyo, J., Elliott, A., & Sargatal, J., eds. Volume 7: Jacamars to Woodpeckers // Handbook of the birds of the world. — Barcelona : Lynx Editions, 2002. — 543 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhovna siva dyatel sivij Picus canus vid ptahiv rodu Zhovna rodini Dyatlovih Poshirenij u nemoralnij smuzi Yevraziyi Odin z dvoh vidiv rodu u fauni Ukrayini V Ukrayini osilij kochovij vid Ohoronyayetsya Bernskoyu konvenciyeyu Zhovna siva Samec source source Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Zavropsidi Sauropsida Klas Ptahi Aves Ryad Dyatlopodibni Piciformes Rodina Dyatlovi Picidae Rid Zhovna Picus Vid Zhovna siva P canus Binomialna nazva Picus canus Gmelin 1788 Areal sivoyi zhovni Picus canus canus Picus canus jessoensis Picus canus griseoviridis SamicyaZovnishnij viglyadMasa tila 100 145 g dovzhina tila 25 26 sm rozmah kril 38 40 sm U doroslogo samcya golova i shiya siri na lobi i speredu tim ya chervona plyama vuzdechka chorna a nizhchu vuzki chorni vusa spina i pokrivni pera kril olivkovo zeleni poperek i nadhvistya zhovti niz zelenkuvato sirij pershoryadni mahovi pera buri z bilimi plyamami yaki na rozgornutih krilah utvoryuyut smugi drugoryadni mahovi pera zverhu olivkovo zeleni hvist temno burij z olivkovim vidtinkom i nechitkoyu svitloyu smugastistyu cupkij zagostrenij dzob chorno burij abo siruvato chornij nogi siri rajduzhna obolonka oka zhovtuvata Dorosla samka podibna do doroslogo samcya ale chervona plyama na golovi vidsutnya Molodij samec podibnij do doroslogo samcya a moloda samka podibna do dorosloyi samki ale operennya tmyane rajduzhna obolonka oka temno korichneva PoshirennyaSivij dyatel poshirenij v Yevraziyi vid centralnoyi Franciyi Shvejcariyi kolishnoyi Yugoslaviyi na shid do tihookeanskogo uzberezhzhya Na pivnich u Skandinaviyi do 64 yi paraleli do pivdennoyi Finlyandiyi rajonu Sankt Peterburgu Cherepovcya verhiv yiv Pechori v oblasti Uralskogo hrebta v basejni Irtisha i Obi do 61 yi paraleli do rajonu Tomska v dolini Yeniseyu do 60 yi paraleli v dolini Angari do 58 yi paraleli do pivnichnoyi krayu Bajkalu pivdennih mezh Vitimskogo ploskogir ya girla Arguni dali na shid na pivnochi do 54 yi paraleli v Primor yi do girla Na pivden do centralnoyi Franciyi Makedoniyi Bolgariyi delti Dnistra do pivdennoyi chastini Dnipropetrovskoyi oblasti rajoniv Buzuluka i Orenburga na shid u Zahidnomu Sibiru pivdenna mezha arealu prostyagayetsya do pivdennoyi mezhi lisovoyi zoni do rajonu Barnaula pivdenno zahidnogo Altayu Hangayu Dali na shid pivdenna mezha poshirennya rizko opuskayetsya na pivden staye shidnoyu mezheyu arealu ta ohoplyuye vsyu shidnu chastinu Kitayu na zahid do Gansu Cinhaya i Sichuani pivdenno shidnij Kitaj Indokitajskij pivostriv i pivostriv Birmu na zahid do Assama i vzdovzh nizhnogo poyasu pivdennogo shilu Gimalayiv na zahid do Kashmiru Zaselyaye ostrovi Sahalin Hokkajdo Tajvan Hajnan Sumatra V Ukrayini sivij dyatel poshirenij u lisovij i lisostepovij smugah krim visokogir ya Karpat a takozh u Pridunajskomu regioni i pivnichnij chastini stepovoyi smugi Pid chas zimovih kochivel traplyayetsya j pivdennishe ChiselnistChiselnist v Yevropi ocinena v 180 320 tis par vona ye stabilnoyu V Ukrayini gnizditsya 11 15 tis par GnizduvannyaBilya dupla Picus canus Naselyaye perevazhno mishani hvojno listyani i listyani lisi Osoblivo ohoche oselyayetsya v zaplavnih hvojno shirokolistyanih osvitlenih lisah Molodih lisiv unikaye viddayuchi perevagu gnizduvannyu u visoko stovburovih derevah serednogo i stiglogo viku Gnizditsya okremimi parami yaki rozmishuyutsya na znachnij vidstani odna vid odnoyi Gnizda vlashtovuye v duplah yaki vidovbuyut spilno samec i samka v zagnivayuchih stovburah osiki duba berezi lipi sosni yalini vilhi abo v zasohlih derevah Mozhe zajmati i stari dupla yak svoyi tak i inshih vidiv dyatliv Neridko samec poryad iz zhilim duplom buduye duplo dlya nochivli Kladku ptahi zazvichaj rozmishuyut na tonkij visilci z derevnoyi truhi ta shepok yaki zalishayutsya pislya budivnictva dupla U kladci 6 7 inkoli 5 abo navit 8 9 a u viklyuchnih vipadkah 10 yayec Yajcya chisto bili bliskuchi Rozmiri yayec v serednomu stanovlyat 27 7 21 25 mm Vidkladannya yayec pochinayetsya u deyakih par vzhe naprikinci kvitnya Bilshist par zalishayut yiyi u pershij polovini travnya Protyagom roku odin vivodok Nasidzhuvannya trivaye 17 18 dib U nomu berut uchast obidva chleni pari prichomu samec nasidzhuye vnochi ZhivlennyaZa sposobom zhivlennya sivij dyatel ye mirmekofagom osnovnim jogo kormom ye perevazhno murashkami Odnak u porivnyanni iz blizkosporidnenim zelenim dyatlom sklad yizhi u sivogo dyatla bilsh riznomanitnij U zhivlenni takozh zustrichayutsya inshi komahi napriklad lichinki zhukiv gusin cvirkuni ta pavuki Voseni ta vzimku vzhivaye v yizhu roslinni kormi plodi deyakih plodovih kultur takih yak yablunya grusha vishnya yagodi gorobina oblipiha gorihi sosni sibirskoyi zholudi U holodnij period roku neridko vidviduye godivnici ta mozhe poshkodzhuvati vuliki dlya zhivlennya bdzhilmi Zazvichaj yizhu znahodit na zemli perestribuyuchi z miscya na misce Inkoli chastishe vzimku dobuvaye korm zi stovburiv derev u hodi yih retelnogo oglyadu Dovbaye derevinu nebagato i perevazhno m yakij material OhoronaVid zanesenij do Dodatku II Bernskoyi konvenciyi ohoronna kategoriya pidlyagaye osoblivij ohoroni Na regionalnomu rivni v Ukrayini zanesenij do Chervonogo spisku tvarin Dnipropetrovskoyi oblasti SistematikaU dovidniku Kerivnictvo po ptaham svitu navedeno 11 pidvidiv sivogo dyatla Picus canus canus J F Gmelin 1788 Picus canus jessoensis Stejneger 1886 Picus canus sanguiniceps Stuart Baker 1926 Picus canus hessei Gyldenstolpe 1916 Picus canus guerini Malherbe 1849 Picus canus kogo Bianchi 1906 Picus canus sordidior Rippon 1906 Picus canus sobrinus J L Peters 1948 Picus canus tancolo Gould 1863 Picus canus robinsoni Ogilvie Grant 1906 Picus canus dedemi van Oort 1911 Dzherela PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fauna Ukrayini Ohoronni kategoriyi dovidnik Za red O Godzevskoyi i G Fesenka Kiyiv 2010 80 s s 34 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Stepanyan L S Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 Biologichne riznomanittya Ukrayini Dnipropetrovska oblast Ptahi Negorobcepodibni monogr V L Bulahov A A Gubkin O L Ponomarenko O Ye Pahomov za zag red O Ye Pahomova D Vid vo DNU 2009 624 s s 496 497 Petrochenko V I Fauna pozvonochnyh zhivotnyh ostrova Hortica Priroda ostrova Hortica Sb nauch trudov Nacionalnogo zapovednika Hortica Pod red V I Petrochenko Zaporozhe Dneprovskij metallurg 1993 Vyp 1 164 s s 79 101 Pticy nashego goroda A I Koshelev V A Koshelev A N Nikolenko L V Peresadko pod obsh red A I Kosheleva Melitopol 2006 178 s s 99 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8 Pticy Rossii i sopredelnyh regionov Sovoobraznye Kozodoeobraznye Strizheobraznye Raksheobraznye Udodoobraznye Dyatloobraznye Bute V T Zubkov N I Ivanchev V P i dr M T vo nauchnyh zdanij KMK 2005 487 s ISBN 5 87317 198 X Winkler Hans Christie David A Family Picidae Woodpeckers In del Hoyo J Elliott A amp Sargatal J eds Volume 7 Jacamars to Woodpeckers Handbook of the birds of the world Barcelona Lynx Editions 2002 543 s

Дата публікації:
Топ