Середній сонячний час

Сонячний час — система відліку часу, в якій як основна одиниця прийнятий інтервал (сонячна доба) між двома послідовними верхніми (або нижніми) кульмінаціями Сонця.

Справжній сонячний час вимірюється центра Сонця. Внаслідок нерівномірності видимого річного руху Сонця по екліптиці й нахилу екліптики до екватора справжній сонячний час плине нерівномірно, внаслідок чого він незручний для практичного життя. Наприклад, тривалість справжньої сонячної доби 22 грудня приблизно на 50 с більша, ніж 23 вересня. Для усунення цього недоліку було запроваджено так зване середнє Сонце — фіктивна точка, що протягом року рухається по екліптиці рівномірно та здійснює один оберт за той же час, що й справжнє Сонце, яке рухається нерівномірно.

Система відліку часу, заснована на середньому Сонці називають середнім сонячним часом, а інтервал часу між двома послідовними однойменними його кульмінаціями — середньою сонячною добою, яку поділяють на середні сонячні години, хвилини й секунди.

Середній сонячний час вимірюється часовим кутом середнього Сонця. Різниця між середнім і справжнім сонячним часом називається рівнянням часу.

Див. також

• Всесвітній координований час

Джерела

1. Доба // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 135. — .

Література

• Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1988. стор. 284 (рос.)