Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сахалінський тунель — незавершене будівництво тунельного переходу через Татарську протоку, одне з будівництв ГУЛАГу МВС СРСР і Міністерства шляхів сполучення СРСР.
| Сахалінський тунель | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Росія |
| Пролягає під | Татарська протока |
| Загальна довжина | 10 км |
Історія
Ідея будівництва тунелю на Сахалін висувалася ще в кінці XIX століття, проте через економічну недоцільність і нестачу коштів так і не була реалізована. Дослідження на тему будівництва тунелю робилися у 1929—1930.
У 1950 з ідеєю з'єднання Сахаліну з материком залізницею виступив Йосип Сталін. Розглядалися варіанти з поромною переправою, мостом і тунелем. Незабаром було ухвалено рішення про спорудження тунелю і резервного морського порома на офіційному рівні (секретна ухвала Ради Міністрів СРСР від 5 травня 1950). Як і Трансполярну магістраль, тунель, швидше за все, передбачалося використовувати у військових цілях — для постачання дислокованих на Сахаліні частин Радянської армії. Будівництво тунельного переходу було доручене МВС СРСР (залізниця) і Міністерству шляхів сполучення СРСР (тунельні роботи, у 1952 також передано у ведення МВС).
Проект
Технічні умови на проектування тунелю і прилеглих залізниць були затверджені Радміном СРСР 6 вересня 1950. В цілях прискорення будівництва трасу передбачалося споруджувати по спрощеній (фактично — тимчасовій) схемі, наприклад, на перших етапах будівництва допускалося використання непросочених шпал. Детальних інженерно-геологічних досліджень в районі передбачуваного будівництва тунелю не проводилося.
На території Сахаліну довжина лінії залізниці від станції до (початок тунелю) мала скласти 327 км. Вісь тунелю під Татарською протокою починалася у роз'їзду Погибі, за 23 км від нього розташовувалася станція Ванги, від якої передбачалася гілка на південний захід до , де зводився причал для морського залізничного порому. Всього на острівній частині магістралі передбачалося спорудження дев'яти залізничних станцій. Довжина самого тунелю від мису Погибі на Сахаліні до на материку мала скласти близько 10 км. (була обрана найвужча акваторія протоки), його траса проходила на північ від поромної переправи. На материку передбачалося будівництво гілки від мису Лазарева до станції Селіхино на ділянці Комсомольськ-на-Амурі — Советська Гавань з відгалуженням до тимчасової поромної переправи. Планувалося будівництво тягової електростанції біля озера Кізі.
Закінчення будівництва з організацією тимчасової поромної переправи було намічене на кінець 1953, а пуск в експлуатацію тунелю запланований на кінець 1955. Загальний вантажообіг проектованої лінії в перші роки її експлуатації передбачався в 4 мільйони тонн/рік.
Реалізація
Будівництво залізниці до тунелю вели в основному ув'язнені ГУЛАГу, на Сахаліні це було (селище Тимовське), на материку — (селище Де-Кастрі). На початок 1953 року загальна чисельність будівельників залізниці по обох берегах протоки становила понад 27 000 людей. Будівництво, особливо на Сахаліні, велося в умовах фактично повної відсутності інфраструктури і нестачі техніки, унаслідок аврального характеру роботи побутові умови в таборах для ув'язнених були незадовільними навіть за нормами ГУЛАГу.
Підготовка до будівництва тунелю на материку велася силами умовно-достроково звільнених, вільнонайманих фахівців і військовослужбовців (). У лютому 1953 року «Будівництву 6» було доручено також зайнятися зведенням електростанції біля озера Кізі. Чисельність будівельників до весни 1953 року становила 3700 чоловік. Після смерті Сталіна і масової амністії ув'язнених роботи за всім проектом були згорнуті.
Результати
На материку було побудовано 120 км залізничного полотна широкої колії по правому берегу Амура від станції Селіхино до станції Чорний мис (залізниця надалі використовувалася для вивозу деревини). У районі поромної переправи, що передбачалася, були відсипані греблі (їхні залишки видно і зараз), проведені підготовчі роботи по споруді пірсів.
На мисі Лазарева, звідки передбачалося прокладати тунель, був проритий стовбур шахти, за 1,6 км від берега був насипаний штучний острів діаметром 90 м. На Сахаліні роботи велися в гірших умовах і жодного кілометра залізниці побудовано так і не було. Проведені роботи з підготовки траси (земляні роботи, вирубки тощо) дозволили побудувати ґрунтову автодорогу Ниш — Погибі, яка за радянських часів використовувалася для вивозу деревини. У 1973 році Сахалін був пов'язаний з материком поромною переправою Ваніно — Холмськ.
Пострадянські проекти
Ідея будівництва тунельного переходу через Татарську протоку пережила Радянський Союз. З подібними пропозиціями в 1992 році виступив начальник Сахалінської залізниці А. Б. Васильєв. У 1999 році міністр шляхів сполучення Росії Микола Аксененко заявив про необхідність розробки проекту з'єднання залізничної мережі Сахаліну з материком, в 2000 році представники проектних організацій провели обстеження місцевості. Реалізація не починалася. Питання про економічну доцільність будівництва тунелю при поромній переправі, що діє, є дискусійним. В той же час складні гідро-геологічні умови (незакріплені обводненні ґрунти) роблять неможливою (або украй ризикованою) реалізацію цього проекту з чисто технічної точки зору навіть при використанні сучасного устаткування.
Дивись також
Джерела
- Фотографії залишків причальних споруд
- А.І. Костанов Найсхідніша дорога Росії
- Будівництво тунелю через Татарську протоку (з архіву Яковлєва(рос.)
Посилання
- сайт «Міст на Сахалін»(рос.)
- Великая стройка ГУЛАГа: как после войны Сахалин попытались сделать «полуостровом» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sahalinskij tunel nezavershene budivnictvo tunelnogo perehodu cherez Tatarsku protoku odne z budivnictv GULAGu MVS SRSR i Ministerstva shlyahiv spoluchennya SRSR Sahalinskij tunelKrayina RosiyaProlyagaye pid Tatarska protokaZagalna dovzhina 10 kmIstoriyaIdeya budivnictva tunelyu na Sahalin visuvalasya she v kinci XIX stolittya prote cherez ekonomichnu nedocilnist i nestachu koshtiv tak i ne bula realizovana Doslidzhennya na temu budivnictva tunelyu robilisya u 1929 1930 U 1950 z ideyeyu z yednannya Sahalinu z materikom zalizniceyu vistupiv Josip Stalin Rozglyadalisya varianti z poromnoyu perepravoyu mostom i tunelem Nezabarom bulo uhvaleno rishennya pro sporudzhennya tunelyu i rezervnogo morskogo poroma na oficijnomu rivni sekretna uhvala Radi Ministriv SRSR vid 5 travnya 1950 Yak i Transpolyarnu magistral tunel shvidshe za vse peredbachalosya vikoristovuvati u vijskovih cilyah dlya postachannya dislokovanih na Sahalini chastin Radyanskoyi armiyi Budivnictvo tunelnogo perehodu bulo doruchene MVS SRSR zaliznicya i Ministerstvu shlyahiv spoluchennya SRSR tunelni roboti u 1952 takozh peredano u vedennya MVS ProektTehnichni umovi na proektuvannya tunelyu i prileglih zaliznic buli zatverdzheni Radminom SRSR 6 veresnya 1950 V cilyah priskorennya budivnictva trasu peredbachalosya sporudzhuvati po sproshenij faktichno timchasovij shemi napriklad na pershih etapah budivnictva dopuskalosya vikoristannya neprosochenih shpal Detalnih inzhenerno geologichnih doslidzhen v rajoni peredbachuvanogo budivnictva tunelyu ne provodilosya Na teritoriyi Sahalinu dovzhina liniyi zaliznici vid stanciyi do pochatok tunelyu mala sklasti 327 km Vis tunelyu pid Tatarskoyu protokoyu pochinalasya u roz yizdu Pogibi za 23 km vid nogo roztashovuvalasya stanciya Vangi vid yakoyi peredbachalasya gilka na pivdennij zahid do de zvodivsya prichal dlya morskogo zaliznichnogo poromu Vsogo na ostrivnij chastini magistrali peredbachalosya sporudzhennya dev yati zaliznichnih stancij Dovzhina samogo tunelyu vid misu Pogibi na Sahalini do na materiku mala sklasti blizko 10 km bula obrana najvuzhcha akvatoriya protoki jogo trasa prohodila na pivnich vid poromnoyi perepravi Na materiku peredbachalosya budivnictvo gilki vid misu Lazareva do stanciyi Selihino na dilyanci Komsomolsk na Amuri Sovetska Gavan z vidgaluzhennyam do timchasovoyi poromnoyi perepravi Planuvalosya budivnictvo tyagovoyi elektrostanciyi bilya ozera Kizi Zakinchennya budivnictva z organizaciyeyu timchasovoyi poromnoyi perepravi bulo namichene na kinec 1953 a pusk v ekspluataciyu tunelyu zaplanovanij na kinec 1955 Zagalnij vantazhoobig proektovanoyi liniyi v pershi roki yiyi ekspluataciyi peredbachavsya v 4 miljoni tonn rik RealizaciyaBudivnictvo zaliznici do tunelyu veli v osnovnomu uv yazneni GULAGu na Sahalini ce bulo selishe Timovske na materiku selishe De Kastri Na pochatok 1953 roku zagalna chiselnist budivelnikiv zaliznici po oboh beregah protoki stanovila ponad 27 000 lyudej Budivnictvo osoblivo na Sahalini velosya v umovah faktichno povnoyi vidsutnosti infrastrukturi i nestachi tehniki unaslidok avralnogo harakteru roboti pobutovi umovi v taborah dlya uv yaznenih buli nezadovilnimi navit za normami GULAGu Pidgotovka do budivnictva tunelyu na materiku velasya silami umovno dostrokovo zvilnenih vilnonajmanih fahivciv i vijskovosluzhbovciv U lyutomu 1953 roku Budivnictvu 6 bulo dorucheno takozh zajnyatisya zvedennyam elektrostanciyi bilya ozera Kizi Chiselnist budivelnikiv do vesni 1953 roku stanovila 3700 cholovik Pislya smerti Stalina i masovoyi amnistiyi uv yaznenih roboti za vsim proektom buli zgornuti RezultatiNa materiku bulo pobudovano 120 km zaliznichnogo polotna shirokoyi koliyi po pravomu beregu Amura vid stanciyi Selihino do stanciyi Chornij mis zaliznicya nadali vikoristovuvalasya dlya vivozu derevini U rajoni poromnoyi perepravi sho peredbachalasya buli vidsipani grebli yihni zalishki vidno i zaraz provedeni pidgotovchi roboti po sporudi pirsiv Na misi Lazareva zvidki peredbachalosya prokladati tunel buv proritij stovbur shahti za 1 6 km vid berega buv nasipanij shtuchnij ostriv diametrom 90 m Na Sahalini roboti velisya v girshih umovah i zhodnogo kilometra zaliznici pobudovano tak i ne bulo Provedeni roboti z pidgotovki trasi zemlyani roboti virubki tosho dozvolili pobuduvati gruntovu avtodorogu Nish Pogibi yaka za radyanskih chasiv vikoristovuvalasya dlya vivozu derevini U 1973 roci Sahalin buv pov yazanij z materikom poromnoyu perepravoyu Vanino Holmsk Postradyanski proektiIdeya budivnictva tunelnogo perehodu cherez Tatarsku protoku perezhila Radyanskij Soyuz Z podibnimi propoziciyami v 1992 roci vistupiv nachalnik Sahalinskoyi zaliznici A B Vasilyev U 1999 roci ministr shlyahiv spoluchennya Rosiyi Mikola Aksenenko zayaviv pro neobhidnist rozrobki proektu z yednannya zaliznichnoyi merezhi Sahalinu z materikom v 2000 roci predstavniki proektnih organizacij proveli obstezhennya miscevosti Realizaciya ne pochinalasya Pitannya pro ekonomichnu docilnist budivnictva tunelyu pri poromnij perepravi sho diye ye diskusijnim V toj zhe chas skladni gidro geologichni umovi nezakripleni obvodnenni grunti roblyat nemozhlivoyu abo ukraj rizikovanoyu realizaciyu cogo proektu z chisto tehnichnoyi tochki zoru navit pri vikoristanni suchasnogo ustatkuvannya Divis takozhTunel Sahalin HokkajdoDzherelaFotografiyi zalishkiv prichalnih sporud A I Kostanov Najshidnisha doroga Rosiyi Budivnictvo tunelyu cherez Tatarsku protoku z arhivu Yakovlyeva ros Posilannyasajt Mist na Sahalin ros Velikaya strojka GULAGa kak posle vojny Sahalin popytalis sdelat poluostrovom ros