Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Навсі (пол. Nawsie, нім. Nawsy) — село в окрузі Фридек-Містек, Моравсько-Сілезький край, Чехія. Населення приблизно 3800 жителів.
| Село
Координати 49°35′13″ пн. ш. 18°45′32″ сх. д. / 49.58717597320777770° пн. ш. 18.75909985154277848° сх. д.Координати: 49°35′13″ пн. ш. 18°45′32″ сх. д. / 49.58717597320777770° пн. ш. 18.75909985154277848° сх. д.
 Навсі у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія
про Навсі датується 1435 р. Ядро села було сформовано навколо так званого воленства (некріпацького маєтку), заснованого згідно з привілеєм князя Вацлава Тешинського 31 грудня 1435 р. Згідно з цим документом Павло Сікора отримав від князя півтора лану за вірні ниви служби. Як самостійне село Навсі діяло лише в другій половині XVI ст. Сама назва Навсі вперше зустрічається в урбарії Тешинської торгово-промислової палати 1577 р. Назва села означає, що Навсі являло собою передмістя Яблункова. Розвиток села безпосередньо пов’язаний з долею родини Сікорів, яка володіла вотчиною в селі до початку ХХ століття. Село переживало динамічний розвиток від самого початку – відбувалося інтенсивне розширення присадибних ділянок та орних земель у напрямку Мілікова та Боцановіце, вздовж річки до Харкова, а також проти потоків Роговець та Костков під Стожеком. Наприкінці XVIII століття на землі Сікорів збудували церкву та школу. У 1817 р. було закладено перший камінь під будівництво мурованої церкви, яка була збудована у 1820 р. Парафія була збудована в 1793 р. Історія освіти в Навсі починається в 1784 р. у дерев’яному будинку «На Фойстві» зі сотнею учнів. . Першим учителем був Анджей Калета. У 1869 р. школа стала народною, а в 1886 р. на маєтності Сікори була збудована мурована школа, яка і зараз служить польською, а в 1926 р. – чеська. Велике значення для села мало відкриття залізниці Кошице-Богумін. Таким чином село стало важливим комунікаційним центром. У 1911 році в Навсі була заснована громада адвентистів.
Після розпаду Австро-Угорщини наприкінці Першої світової війни були створені нові держави-наступниці, зокрема Чехословаччина та Польща, між якими точилася гостра суперечка за територію Тешина, на якій розташоване село Навсі. Після компромісної угоди між Земельним національним комітетом Сілезії та Rada Narodowa Księstwa Cieszyńskiego, Тешин був тимчасово розділений, а Навсі перейшов під управління польської сторони. 28 липня 1920 року за рішенням міжнародної конференції в Спа Навсі було остаточно приєднано до Чехословаччини. До 1920 р. Адам Сікора з н. 22 р., нащадок засновницького роду Сікорів. До 1923 року село перебувало у віданні волосної адміністративної комісії. З 1923 року старостою села був Єжи Сікора. У 1932 році його змінив Адам Мрозек.
1 вересня 1939 року почалася Друга світова війна, того ж дня Навсі було окуповано німецькою армією без бою, а в наступні дні було включено до складу Німецької імперії. Офіційною мовою стала німецька. Багато людей потрапили в концтабори, 25 сімей були примусово переселені, багато людей розстріляно. Нацисти намагалися жорстоким залякуванням змусити більшість чехів і поляків прийняти німецьке громадянство через так званий . Чоловіки тоді підлягали призову в армію і повинні були записатися в німецьку армію. Тоді солдати з Тешина скористалися війною і перейшли на бік союзницьких військ. Поляки приєдналися до армії Андерса, чехи — до чехословацької іноземної армії. Останні німецькі війська залишили Навсі в ніч з 1 на 2 травня 1945 р. Відбудовою Навсі після війни керував місцевий національний комітет. Село розвивалося самостійно до 1960 року, коли воно об’єдналося з Яблунковом, з яким розділяло його долю до 1994 року, коли було відновлено самостійність.
Населення
У 1910 році кількість будинків становила 264, населення — 2249, з них 2188 проживало в селі постійно. З них 2114 (96,6%) були польською, 62 (2,8%) німецькою та 12 (0,5%) чеською мовами. Розподіл за віросповіданням був таким: 783 (34,8%) католиків, 1449 (64,4%) протестантів, 174 (0,8%) іншої церкви [5]. За переписом 2011 року тут постійно проживало 3743 особи у 928 будинках, з них 1896 жінок. Загалом 2225 громадян претендували на чеську національність, 714 — на польську, 76 — на сілезьку, 49 — на словацьку, 26 — на моравську і 1 українець. Тут проживало 827 римо-католиків, 588 сілезьких євангелістів і 427 вірних, які належали до іншої церкви чи релігійного товариства. 272 віруючі не належали до жодної церкви чи релігійного товариства. 388 були без віри.
Примітки
- Register of territorial identification, addresses and real estates
- Register of territorial identification, addresses and real estates
- Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. —
- Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024 — Praha: ČSÚ, 2024.
Посилання
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Navsi pol Nawsie nim Nawsy selo v okruzi Fridek Mistek Moravsko Silezkij kraj Chehiya Naselennya priblizno 3800 zhiteliv Selo Navsi chesk Navsi 1 Prapor Gerb Koordinati 49 35 13 pn sh 18 45 32 sh d 49 58717597320777770 pn sh 18 75909985154277848 sh d 49 58717597320777770 18 75909985154277848 Koordinati 49 35 13 pn sh 18 45 32 sh d 49 58717597320777770 pn sh 18 75909985154277848 sh d 49 58717597320777770 18 75909985154277848 Krayina Chehiya ChehiyaAdminodinicya Fridek Mistek Q89210689 2 Mezhuye z susidni nas punktid d d Milikiv d d Yablunkov Visla Golova dPersha zgadka 1435 3 Plosha 19 638306 km 4 Visota centru 386 1 mNaselennya 3852 osib 1 sichnya 2024 5 Chasovij poyas UTC 1Poshtovij indeks 739 92 2 Avtomobilnij kod FMGeoNames 3070010OSM r437839 RKod LAU NUTS CZ554014Oficijnij sajt navsi cz NavsiNavsi Chehiya Navsi u VikishovishiIstoriyapro Navsi datuyetsya 1435 r Yadro sela bulo sformovano navkolo tak zvanogo volenstva nekripackogo mayetku zasnovanogo zgidno z privileyem knyazya Vaclava Teshinskogo 31 grudnya 1435 r Zgidno z cim dokumentom Pavlo Sikora otrimav vid knyazya pivtora lanu za virni nivi sluzhbi Yak samostijne selo Navsi diyalo lishe v drugij polovini XVI st Sama nazva Navsi vpershe zustrichayetsya v urbariyi Teshinskoyi torgovo promislovoyi palati 1577 r Nazva sela oznachaye sho Navsi yavlyalo soboyu peredmistya Yablunkova Rozvitok sela bezposeredno pov yazanij z doleyu rodini Sikoriv yaka volodila votchinoyu v seli do pochatku HH stolittya Selo perezhivalo dinamichnij rozvitok vid samogo pochatku vidbuvalosya intensivne rozshirennya prisadibnih dilyanok ta ornih zemel u napryamku Milikova ta Bocanovice vzdovzh richki do Harkova a takozh proti potokiv Rogovec ta Kostkov pid Stozhekom Naprikinci XVIII stolittya na zemli Sikoriv zbuduvali cerkvu ta shkolu U 1817 r bulo zakladeno pershij kamin pid budivnictvo murovanoyi cerkvi yaka bula zbudovana u 1820 r Parafiya bula zbudovana v 1793 r Istoriya osviti v Navsi pochinayetsya v 1784 r u derev yanomu budinku Na Fojstvi zi sotneyu uchniv Pershim uchitelem buv Andzhej Kaleta U 1869 r shkola stala narodnoyu a v 1886 r na mayetnosti Sikori bula zbudovana murovana shkola yaka i zaraz sluzhit polskoyu a v 1926 r cheska Velike znachennya dlya sela malo vidkrittya zaliznici Koshice Bogumin Takim chinom selo stalo vazhlivim komunikacijnim centrom U 1911 roci v Navsi bula zasnovana gromada adventistiv Pislya rozpadu Avstro Ugorshini naprikinci Pershoyi svitovoyi vijni buli stvoreni novi derzhavi nastupnici zokrema Chehoslovachchina ta Polsha mizh yakimi tochilasya gostra superechka za teritoriyu Teshina na yakij roztashovane selo Navsi Pislya kompromisnoyi ugodi mizh Zemelnim nacionalnim komitetom Sileziyi ta Rada Narodowa Ksiestwa Cieszynskiego Teshin buv timchasovo rozdilenij a Navsi perejshov pid upravlinnya polskoyi storoni 28 lipnya 1920 roku za rishennyam mizhnarodnoyi konferenciyi v Spa Navsi bulo ostatochno priyednano do Chehoslovachchini Do 1920 r Adam Sikora z n 22 r nashadok zasnovnickogo rodu Sikoriv Do 1923 roku selo perebuvalo u vidanni volosnoyi administrativnoyi komisiyi Z 1923 roku starostoyu sela buv Yezhi Sikora U 1932 roci jogo zminiv Adam Mrozek 1 veresnya 1939 roku pochalasya Druga svitova vijna togo zh dnya Navsi bulo okupovano nimeckoyu armiyeyu bez boyu a v nastupni dni bulo vklyucheno do skladu Nimeckoyi imperiyi Oficijnoyu movoyu stala nimecka Bagato lyudej potrapili v konctabori 25 simej buli primusovo pereseleni bagato lyudej rozstrilyano Nacisti namagalisya zhorstokim zalyakuvannyam zmusiti bilshist chehiv i polyakiv prijnyati nimecke gromadyanstvo cherez tak zvanij Choloviki todi pidlyagali prizovu v armiyu i povinni buli zapisatisya v nimecku armiyu Todi soldati z Teshina skoristalisya vijnoyu i perejshli na bik soyuznickih vijsk Polyaki priyednalisya do armiyi Andersa chehi do chehoslovackoyi inozemnoyi armiyi Ostanni nimecki vijska zalishili Navsi v nich z 1 na 2 travnya 1945 r Vidbudovoyu Navsi pislya vijni keruvav miscevij nacionalnij komitet Selo rozvivalosya samostijno do 1960 roku koli vono ob yednalosya z Yablunkovom z yakim rozdilyalo jogo dolyu do 1994 roku koli bulo vidnovleno samostijnist NaselennyaU 1910 roci kilkist budinkiv stanovila 264 naselennya 2249 z nih 2188 prozhivalo v seli postijno Z nih 2114 96 6 buli polskoyu 62 2 8 nimeckoyu ta 12 0 5 cheskoyu movami Rozpodil za virospovidannyam buv takim 783 34 8 katolikiv 1449 64 4 protestantiv 174 0 8 inshoyi cerkvi 5 Za perepisom 2011 roku tut postijno prozhivalo 3743 osobi u 928 budinkah z nih 1896 zhinok Zagalom 2225 gromadyan pretenduvali na chesku nacionalnist 714 na polsku 76 na silezku 49 na slovacku 26 na moravsku i 1 ukrayinec Tut prozhivalo 827 rimo katolikiv 588 silezkih yevangelistiv i 427 virnih yaki nalezhali do inshoyi cerkvi chi religijnogo tovaristva 272 viruyuchi ne nalezhali do zhodnoyi cerkvi chi religijnogo tovaristva 388 buli bez viri PrimitkiRegister of territorial identification addresses and real estates d Track Q12049125 Register of territorial identification addresses and real estates d Track Q12049125 Historicky lexikon obci Ceske republiky 1869 2005 1 dil za red J Ruzkova J Skrabal CSU 2006 759 s ISBN 978 80 250 1310 6 d Track Q22696185d Track Q22696171d Track Q3504917d Track Q22696163 Cesky statisticky urad Maly lexikon obci Ceske republiky 2017 Cesky statisticky urad 2017 d Track Q3504917d Track Q56284482 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2024 Praha CSU 2024 d Track Q1085d Track Q125984191d Track Q3504917PosilannyaCyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti