Костянтин ап Кадор

Костянтин (корн. Constantine) (520—576 або 588) — король і мученик Шотландський, пам'ять в Корнуолі та Уельсі 22 березня, в Шотландії 24 березня, в Ірландії 31 березня.

Костянтин ап Кадор
Constantine ap Cador
король
Початок правління:	530
Кінець правління:	560
Попередник:	Кадор ап Герайнт
Наступник:	Геррен ап Костянтин
Дата народження:	до 520?
Країна:	Думнонії
Дата смерті:	576/588
Діти:	Геррен, Бледрик, Домуель
Батько:	Кадор ап Герайнт

Біографія

Святий Костянтин, якого деякі історики ідентифікують з однойменним королем Думнонії, був, за переказами, небожем короля Артура. Святий Костянтин був одружений з дочкою короля Бретані і вів життя, повне пороку і пожадливості до тих пір, поки його не звернув до Господа ^[en] (Petroc, пам'ять 4 червня). Костянтин був слабким правителем. У 550-х роках захопив у нього північно-східні території, на яких він створив державу . Після кончини своєї дружини він, як повідомляється, поступився своїм троном синові Геррену, щоб вирушити на покаяння в монастир св. ^[en] (Mochuda) в (Rahan), що в Ірландії. Окрім Геррена, Костянтин мав Бледрика і Домуеля, а також доньку, яка вийшла заміж за короля Ергінга в Південному Уельсі.

У монастирі, зберігаючи в таємниці своє походження, він виконував чорну роботу, сім років носив зерно до млина. Однак його походження було викрито, і ігумен відправив його вчитися на священника, після чого він був висвячений. Костянтин став місіонером серед піктів в Шотландії спочатку при св. Колумбі, потім — при Кентігерні, єпископі Глазго. Він проповідував в ^[en], а також заснував монастир в Говане поблизу річки Клайді і став його настоятелем. У літньому віці, бувши на шляху в Кінтайр, він зазнав нападу піратів, які відрізали йому праву руку, і стік кров'ю. Святий Костянтин вважається першим мучеником шотландським.

У Корнуолі є два місця, названих на його честь: одне — на річці ^[en] (Helford), інше — біля ^[en] (Padstow). У першому з них храм був більше і проіснував при монастирі до XI століття. Він був також покровителем церков в , що в Девоні.

Житіє святого Костянтина міститься в Абердинському Бревіарії від 11 березня. За цією легендою, Костянтин був королем бритів, в юності він вів аморальний спосіб життя; згодом розкаявся і вирушив проповідувати серед піктів, які його жорстоко катували і вбили. Неясно, чи має він відношення до короля Костянтина, про якого пише , звинувачуючи його у розпусті і легковажності (в «Анналах Камбрії» під 589 роком значиться «звернення Костянтина до Господа»).

В ірландських мартирологіях згадується шотландський король Костянтин, син Фергуса: він жив в VI—VII століттях і був пов'язаний зі святим Мохудою, засновником монастиря в Кул Ратін. «Мартирологія Кашеля» іменує його «аббатом Кул Ратін». Вже в «Мартирології Таллахта» (IX ст.) Висловлюється сумнів з приводу того, пам'ять якого Костянтина святкується 11 березня («або Костянтин Брітт, або Костянтин, син Фергуса»). В будь-якому випадку, Костянтин, пам'ять якого відзначається 11 березня, не має відношення до вбитого у 875 році короля піктів Костянтина, сина Кінаєда.

Література

• Jeffrey Gantz (translator), The Dream of Rhonabwy, from The Mabinogion, Penguin, November 18, 1976.

Примітки

1. Згідно з шотландською традицією.
2. Згідно з ірландською традицією.
3. Кентигерн^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
4. De S. Constantino rege, monacho et martyre in Scotia, commentarius historicus // AA SS T. 2 Martii, dies XI Martii. P. 62-63.
5. . Архів оригіналу за 25 березня 2013. Процитовано 19 лютого 2013.
6. The Martyrology of Tallaght from the Book of Leinster and MS. 5100-4 in The Royal Library, Brussels / Ed. with introd., transl. and notes by R.I. Best and H.J. Lawlor. London, 1931

Посилання

• ^[en]
• MARTYR CONSTANTINE OF CORNWALL [ 15 березня 2013 у Wayback Machine.]
• [2] [ 9 листопада 2013 у Wayback Machine.]