Євге́н Петро́вич Веденьков (нар. 16 березня 1927 — 12 грудня 2002) — геоботанік, активний діяч у галузі охорони природи, понад 25 років пропрацював у заповіднику «Асканія-Нова».
Євген Петрович Веденьков | |
---|---|
Народився | 16 березня 1927 с. , Свердловська обл. |
Помер | 12 грудня 2002 (75 років) |
Місце проживання | СРСР |
Країна | СРСР |
Діяльність | ботанік |
Alma mater | |
Галузь | геоботаніка, екологія |
Науковий ступінь | кандидат сільськогосподарських наук |
Відомий завдяки: | охорона природи, геоботаніка |
Нагороди |
Життєпис
Євген Петрович Веденьков народився 16 березня 1927 року в с. Криуліно Красноуфимського району Свердловської області в селянській родині. Його батька — Єлохіна П. О. — в 1933 р. разом з родиною заслали до Омської обл., де батьки незабаром померли від тифу, а діти потрапили до дитячих будинків, звідки їх зуміла забрати в 1936 р. на батьківщину бабуся — Веденькова М. Т.
У 1942 р. Євгена мобілізували до Красноуфимського залізничного училища і після дострокового випуску він працював спочатку кочегаром, а потім помічником машиніста. Після закінчення війни продовжив освіту в Красноуфимському сільськогосподарському технікумі, а потім з відзнакою закінчив плодоовочевий факультет Ленінградського сільськогосподарського інституту (1948—1953). При рідному інституті закінчив аспірантуру і успішно захистив в 1956 р. дисертацію — «Досвід будівництва та використання парників на технічному обігріві в господарствах Московської та Ленінградської областей», опублікував близько десятка робіт, присвячених впливу інтенсивності світла в початкові фази розвитку томатів. У вересні 1956 р. побажав працювати на цілині і півтора року пропрацював на Північно-Казахстанській дослідній станції. У 1958 р. пройшов за конкурсом у Білоцерківський сільськогосподарський інститут на кафедру селекції та насінництва. Наступного року перейшов на роботу в щойно організований Акмолинський, пізніше Целиноградський сільськогосподарський інститут на аналогічну кафедру. У 1964 р. здобув вчене звання доцента.
У серпні 1965 р. Євген Петрович за конкурсом зайняв посаду старшого наукового співробітника заповідного степу в УНІІЖ степових районів «Асканія-Нова». Тут він самостійно студіює основи геоботаніки, вивчає місцеву флору і результати своїх досліджень оприлюднить згодом у 70 публікаціях. Йому довелося займатися залужением перелогів і старих доріг, охороною степу від овечого випасу і невпорядкованого сінокосіння, браконьєрами, єгерської службою. Постійною помічницею Євгена Петровича у всіх трудах була його дружина Олександра Георгіївна. Особливо багато ним зроблено для організації геоботанічного картографічного моніторингу заповідного степу і відновлення залежів. Спільно з ботаніком В. Г. Водоп'яновою він реінвентаризував флору вищих рослин природного ядра заповідника. Протягом 1965—1987 рр. Євген Петрович займав різні посади в інституті тваринництва — від старшого наукового співробітника до завідувача відділом цілинного степу і був беззмінним науковим керівником з природоохоронної тематики. Навесні 1987 р. по віком пішов на пенсію. У 1995—1998 рр. запрошений як старший науковий співробітник на роботу в Біосферний заповідник «Асканія -Нова», де здійснив картування рослинності залежів і заповідної ділянки «Старий».
Нагороди
- Медаль «За освоєння цілинних земель» (1962),
- Почесна Грамота Президії ВР УРСР (1979),
- знак «Відмінник охорони природи УРСР» (1981),
- орден «За заслуги» III ступеня (1998).
Публікації
- рос. Веденьков Е. П. Флора заповедника «Аскания-Нова» (аннотированный список цветковых растений заповедной степи). — М., 1989. — 51 с.
- рос. Веденьков Е. П. О восстановлении естественной растительности на юге степной Украины. — Аскания-Нова, 1997. — 39 с.
- рос. Веденьков Е. П. Постпирогенная динамика растительности заповедной степи «Аскания-Нова» // Тр. междунар. конф. "Rezumatele lucrarilor Simpozionului jubilar "Reservatia naturala «Codrii». Comuna Lozova, 1996. 185—188.
- рос. Веденьков Е. П., Дрогобыч Н. Е. Антропогенные смены фитоценозов заповедника «Аскания-Нова» // Пром. ботаника: состояние и перспективы развития. — Донецк, 1993. —С. 21—22.
- рос. Веденьков Е. П., Дрогобыч Н. Е. О восстановительной сукцессии залежной растительности в Аскании-Нова // Заповідна справа в Україні. — Канів, 1998, т.3, вип.2. — С. 81—85.
- рос. Веденьков Е. П., Полищук И. К. Из опыта переселения степного сурка в Аскании-Нова // Возрождение степного сурка. — М.: Изд. ABF, 1997. — С. 6—7.
- рос. Веденьков Е. П., Ющенко А. К. Заповедник «Аскания-Нова» // Заповедники Украины и Молдавии. — М.: Мысль, 1987. — С. 114—138.
Про нього
Примітки
Посилання
- Електронічна книжниця [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevge n Petro vich Vedenkov nar 16 bereznya 1927 19270316 12 grudnya 2002 geobotanik aktivnij diyach u galuzi ohoroni prirodi ponad 25 rokiv propracyuvav u zapovidniku Askaniya Nova Yevgen Petrovich VedenkovNarodivsya16 bereznya 1927 1927 03 16 s Sverdlovska obl Pomer12 grudnya 2002 2002 12 12 75 rokiv Misce prozhivannyaSRSRKrayinaSRSRDiyalnistbotanikAlma materGaluzgeobotanika ekologiyaNaukovij stupinkandidat silskogospodarskih naukVidomij zavdyaki ohorona prirodi geobotanikaNagorodiOrden Za zaslugi III stupenya Medal Za osvoyennya cilinnih zemel ZhittyepisYevgen Petrovich Vedenkov narodivsya 16 bereznya 1927 roku v s Kriulino Krasnoufimskogo rajonu Sverdlovskoyi oblasti v selyanskij rodini Jogo batka Yelohina P O v 1933 r razom z rodinoyu zaslali do Omskoyi obl de batki nezabarom pomerli vid tifu a diti potrapili do dityachih budinkiv zvidki yih zumila zabrati v 1936 r na batkivshinu babusya Vedenkova M T U 1942 r Yevgena mobilizuvali do Krasnoufimskogo zaliznichnogo uchilisha i pislya dostrokovogo vipusku vin pracyuvav spochatku kochegarom a potim pomichnikom mashinista Pislya zakinchennya vijni prodovzhiv osvitu v Krasnoufimskomu silskogospodarskomu tehnikumi a potim z vidznakoyu zakinchiv plodoovochevij fakultet Leningradskogo silskogospodarskogo institutu 1948 1953 Pri ridnomu instituti zakinchiv aspiranturu i uspishno zahistiv v 1956 r disertaciyu Dosvid budivnictva ta vikoristannya parnikiv na tehnichnomu obigrivi v gospodarstvah Moskovskoyi ta Leningradskoyi oblastej opublikuvav blizko desyatka robit prisvyachenih vplivu intensivnosti svitla v pochatkovi fazi rozvitku tomativ U veresni 1956 r pobazhav pracyuvati na cilini i pivtora roku propracyuvav na Pivnichno Kazahstanskij doslidnij stanciyi U 1958 r projshov za konkursom u Bilocerkivskij silskogospodarskij institut na kafedru selekciyi ta nasinnictva Nastupnogo roku perejshov na robotu v shojno organizovanij Akmolinskij piznishe Celinogradskij silskogospodarskij institut na analogichnu kafedru U 1964 r zdobuv vchene zvannya docenta U serpni 1965 r Yevgen Petrovich za konkursom zajnyav posadu starshogo naukovogo spivrobitnika zapovidnogo stepu v UNIIZh stepovih rajoniv Askaniya Nova Tut vin samostijno studiyuye osnovi geobotaniki vivchaye miscevu floru i rezultati svoyih doslidzhen oprilyudnit zgodom u 70 publikaciyah Jomu dovelosya zajmatisya zaluzheniem perelogiv i starih dorig ohoronoyu stepu vid ovechogo vipasu i nevporyadkovanogo sinokosinnya brakonyerami yegerskoyi sluzhboyu Postijnoyu pomichniceyu Yevgena Petrovicha u vsih trudah bula jogo druzhina Oleksandra Georgiyivna Osoblivo bagato nim zrobleno dlya organizaciyi geobotanichnogo kartografichnogo monitoringu zapovidnogo stepu i vidnovlennya zalezhiv Spilno z botanikom V G Vodop yanovoyu vin reinventarizuvav floru vishih roslin prirodnogo yadra zapovidnika Protyagom 1965 1987 rr Yevgen Petrovich zajmav rizni posadi v instituti tvarinnictva vid starshogo naukovogo spivrobitnika do zaviduvacha viddilom cilinnogo stepu i buv bezzminnim naukovim kerivnikom z prirodoohoronnoyi tematiki Navesni 1987 r po vikom pishov na pensiyu U 1995 1998 rr zaproshenij yak starshij naukovij spivrobitnik na robotu v Biosfernij zapovidnik Askaniya Nova de zdijsniv kartuvannya roslinnosti zalezhiv i zapovidnoyi dilyanki Starij NagorodiMedal Za osvoyennya cilinnih zemel 1962 Pochesna Gramota Prezidiyi VR URSR 1979 znak Vidminnik ohoroni prirodi URSR 1981 orden Za zaslugi III stupenya 1998 Publikaciyiros Vedenkov E P Flora zapovednika Askaniya Nova annotirovannyj spisok cvetkovyh rastenij zapovednoj stepi M 1989 51 s ros Vedenkov E P O vosstanovlenii estestvennoj rastitelnosti na yuge stepnoj Ukrainy Askaniya Nova 1997 39 s ros Vedenkov E P Postpirogennaya dinamika rastitelnosti zapovednoj stepi Askaniya Nova Tr mezhdunar konf Rezumatele lucrarilor Simpozionului jubilar Reservatia naturala Codrii Comuna Lozova 1996 185 188 ros Vedenkov E P Drogobych N E Antropogennye smeny fitocenozov zapovednika Askaniya Nova Prom botanika sostoyanie i perspektivy razvitiya Doneck 1993 S 21 22 ros Vedenkov E P Drogobych N E O vosstanovitelnoj sukcessii zalezhnoj rastitelnosti v Askanii Nova Zapovidna sprava v Ukrayini Kaniv 1998 t 3 vip 2 S 81 85 ros Vedenkov E P Polishuk I K Iz opyta pereseleniya stepnogo surka v Askanii Nova Vozrozhdenie stepnogo surka M Izd ABF 1997 S 6 7 ros Vedenkov E P Yushenko A K Zapovednik Askaniya Nova Zapovedniki Ukrainy i Moldavii M Mysl 1987 S 114 138 Pro nogoPrimitkiPosilannyaElektronichna knizhnicya 2 grudnya 2013 u Wayback Machine ros