Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Митрофан Єфимович Нуджевський нар 22 лютого 1849 с Бобрик тепер Великодимерська селищна громада Броварський район Київсь

Нуджевський Митрофан Єфимович

Нуджевський Митрофан Єфимович

Митрофан Єфимович Нуджевський (нар. 22 лютого 1849, с. Бобрик, тепер Великодимерська селищна громада, Броварський район, Київська область — 27 лютого 1933, м. Ніцца, Франція) — генерал-майор Російської Імператорської Армії, український військовий і громадсько-політичний діяч, ініцатор відродження українського козацтва.

Митрофан Нуджевський
image Генерал-майор
image
Загальна інформація
Народження22 лютого 1849(1849-02-22)
с. Бобрик, тепер Великодимерська селищна громада, Броварський район, Київська область
Смерть27 лютого 1933(1933-02-27) (84 роки)
м. Ніцца, image Франція
Військова служба
Приналежністьimage УНР
Вид ЗСimage Армія УНР
Командування
2-а бригада 71-ї піхотної дивізії
1-а бригада
1-ї Сибірської піхотної дивізії
Нагороди та відзнаки
image
Орден Святої Анни 2 ступеня
image
Орден Святої Анни 3 ступеня
image
Орден Святої Анни 4 ступеня
image
Орден Святого Володимира 4 ступеня
image
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
 image

Життєпис

image
Нуджевський у часі служби в Середній Азії.1876 рік.
image
В парадній формі з усіма нагородами

У 1868 році закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус, потім 3-є військове Олександрівське училище.

Учасник Хівинського (1873 г.) та Кокандського (1875 – 1876) походів, російсько-турецької війни 1877 – 1878 років та Ахал-Текінської експедиції 1880 – 1881, під час якої був поранений.

Служив в 131-му піхотному Тираспольському полку, потім в 1897 у 20-му Туркестанському лінійному батальйоні, в 1898-му у Котельницькому резервному батальоні, а 24-го серпня 1898 призначений командиром 202-го Старобільського резервного батальйону.

18 лютого 1903 року йому надано звання генерал-майор та звільнено зі служби по хворобі, з правом носіння однострою та пенсією. Однак, 1 червня 1904 знову прийнятий на службу та призначений командиром 2-ї бригади 71-ї піхотної дивізії. З 18 липня 1905 командир 1-ї бригади 1-ї Сибірської піхотної дивізії.

Знову звільнений від служби 6 листопада 1906.

У 1917 році брав участь у спробах організувати Українську армію разом із Миколою Міхновським та іншими діячами.

Емігрував до Франції, був членом товариства «Самопоміч» (Париж) у 1930 році. Похований в Ніцці на цвинтарі Кокад.

Праці

  • Опыт военно-исторического исследования о казачестве, вып. 1-й изд. 1897 год.
  • Наша национальная сила Казаки, изд. 1892 год.
  • Воспоминание о командире 2-го Туркестанского стрелкового батальона Л.Г. Веймарне. Ташкент, 1874. 14 с. Отд. отт. из: «Туркестан. ведомости», 1874, № 32 (1840-е гг.-1873. Биографические сведения о Веймарне. Его служба в Туркестане, участие в Хивинской экспедиции 1873 году. Смерть Веймарна).

Посилання

  • Професійні військові й професійні революціонери ставили перед собою різні цілі
  • Свобода

Джерела

  • Роман Коваль, Юрій Юзич. Микола Міхновський. Спогади, свідчення, документи. Київ, видавництво Марка Мельника. 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mitrofan Yefimovich Nudzhevskij nar 22 lyutogo 1849 s Bobrik teper Velikodimerska selishna gromada Brovarskij rajon Kiyivska oblast 27 lyutogo 1933 m Nicca Franciya general major Rosijskoyi Imperatorskoyi Armiyi ukrayinskij vijskovij i gromadsko politichnij diyach inicator vidrodzhennya ukrayinskogo kozactva Mitrofan Nudzhevskij General majorZagalna informaciyaNarodzhennya22 lyutogo 1849 1849 02 22 s Bobrik teper Velikodimerska selishna gromada Brovarskij rajon Kiyivska oblastSmert27 lyutogo 1933 1933 02 27 84 roki m Nicca FranciyaVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVid ZS Armiya UNRKomanduvannya2 a brigada 71 yi pihotnoyi diviziyi 1 a brigada 1 yi Sibirskoyi pihotnoyi diviziyiNagorodi ta vidznakiOrden Svyatoyi Anni 2 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 3 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaZhittyepisNudzhevskij u chasi sluzhbi v Serednij Aziyi 1876 rik V paradnij formi z usima nagorodami U 1868 roci zakinchiv Petrovskij Poltavskij kadetskij korpus potim 3 ye vijskove Oleksandrivske uchilishe Uchasnik Hivinskogo 1873 g ta Kokandskogo 1875 1876 pohodiv rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv ta Ahal Tekinskoyi ekspediciyi 1880 1881 pid chas yakoyi buv poranenij Sluzhiv v 131 mu pihotnomu Tiraspolskomu polku potim v 1897 u 20 mu Turkestanskomu linijnomu bataljoni v 1898 mu u Kotelnickomu rezervnomu bataloni a 24 go serpnya 1898 priznachenij komandirom 202 go Starobilskogo rezervnogo bataljonu 18 lyutogo 1903 roku jomu nadano zvannya general major ta zvilneno zi sluzhbi po hvorobi z pravom nosinnya odnostroyu ta pensiyeyu Odnak 1 chervnya 1904 znovu prijnyatij na sluzhbu ta priznachenij komandirom 2 yi brigadi 71 yi pihotnoyi diviziyi Z 18 lipnya 1905 komandir 1 yi brigadi 1 yi Sibirskoyi pihotnoyi diviziyi Znovu zvilnenij vid sluzhbi 6 listopada 1906 U 1917 roci brav uchast u sprobah organizuvati Ukrayinsku armiyu razom iz Mikoloyu Mihnovskim ta inshimi diyachami Emigruvav do Franciyi buv chlenom tovaristva Samopomich Parizh u 1930 roci Pohovanij v Nicci na cvintari Kokad Praci Opyt voenno istoricheskogo issledovaniya o kazachestve vyp 1 j izd 1897 god Nasha nacionalnaya sila Kazaki izd 1892 god Vospominanie o komandire 2 go Turkestanskogo strelkovogo batalona L G Vejmarne Tashkent 1874 14 s Otd ott iz Turkestan vedomosti 1874 32 1840 e gg 1873 Biograficheskie svedeniya o Vejmarne Ego sluzhba v Turkestane uchastie v Hivinskoj ekspedicii 1873 godu Smert Vejmarna PosilannyaProfesijni vijskovi j profesijni revolyucioneri stavili pered soboyu rizni cili SvobodaDzherelaRoman Koval Yurij Yuzich Mikola Mihnovskij Spogadi svidchennya dokumenti Kiyiv vidavnictvo Marka Melnika 2021

Дата публікації:
Топ