Лідія Гейлер Техада (ісп. Lidia Gueiler Tejada; 28 серпня 1921 — 9 травня 2011) — болівійська державна діячка, тимчасовий президент країни у 1979—1980 роках.
Лідія Гейлер Техада Lidia Gueiler Tejada | |||
| |||
---|---|---|---|
16 листопада 1979 — 17 липня 1980 року | |||
Попередник: | Альберто Натуш | ||
Наступник: | Луїс Гарсіа Меса Техада | ||
Народження: | 28 серпня 1921[1] Кочабамба, Болівія | ||
Смерть: | 9 травня 2011[2][1] (89 років) Ла-Пас, Болівія | ||
Національність: | Болівієць | ||
Країна: | Болівія | ||
Релігія: | Католицизм | ||
Партія: | РНР | ||
Автограф: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
1948 року вступила до партії Революційний націоналістичний рух. Після приходу останньої до влади після революції 1952 року була обрана членом Конгресу (1956—1964). Переворот 1964 року змусив її виїхати з країни, її еміграція тривала наступні 15 років. Приєдналась до Революційної партії лівих націоналістів, ставши віце-президентом Революційного лівого фронту.
Після повернення на батьківщину 1979 року обрана головою Палати депутатів (нижня палата болівійського конгресу). На загальних виборах у липні того ж року жоден з кандидатів не набрав необхідної кількості голосів. У серпні військовики передали владу тимчасовому президенту Вальтеру Геварі. У листопаді того ж року владу захопив полковник Альберто Натуш, який, натикнувшись на загальний спротив, відмовився від влади. 17 листопада виконувачем обов'язки глави держави вперше в історії Болівії стала жінка — Лідія Гейлер Техада.
На червневих виборах 1980 року переміг кандидат лівих сил Ернан Сілес Суасо. Однак 17 липня військовики здійснили черговий переворот, до влади прийшов двоюрідний брат Лідії — генерал Луїс Гарсіа Меса Техада. В країні почалась громадянська війна. Гейлер Техада знову була змушена залишити країну й до падіння військової диктатури 1982 року проживала у Франції.
З середини 1980-их років на дипломатичній роботі:
З 2001 року у відставці.
У червні 2009 року була обрана почесним президентом фонду у справах людини в Болівії.
Примітки
- FemBio database
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lidiya Gejler Tehada isp Lidia Gueiler Tejada 28 serpnya 1921 9 travnya 2011 bolivijska derzhavna diyachka timchasovij prezident krayini u 1979 1980 rokah Lidiya Gejler Tehada Lidia Gueiler Tejada Prapor Timchasovij Prezident Boliviyi 16 listopada 1979 17 lipnya 1980 roku Poperednik Alberto Natush Nastupnik Luyis Garsia Mesa Tehada Narodzhennya 28 serpnya 1921 1921 08 28 1 Kochabamba BoliviyaSmert 9 travnya 2011 2011 05 09 2 1 89 rokiv La Pas BoliviyaNacionalnist BoliviyecKrayina BoliviyaReligiya KatolicizmPartiya RNR Avtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiya1948 roku vstupila do partiyi Revolyucijnij nacionalistichnij ruh Pislya prihodu ostannoyi do vladi pislya revolyuciyi 1952 roku bula obrana chlenom Kongresu 1956 1964 Perevorot 1964 roku zmusiv yiyi viyihati z krayini yiyi emigraciya trivala nastupni 15 rokiv Priyednalas do Revolyucijnoyi partiyi livih nacionalistiv stavshi vice prezidentom Revolyucijnogo livogo frontu Pislya povernennya na batkivshinu 1979 roku obrana golovoyu Palati deputativ nizhnya palata bolivijskogo kongresu Na zagalnih viborah u lipni togo zh roku zhoden z kandidativ ne nabrav neobhidnoyi kilkosti golosiv U serpni vijskoviki peredali vladu timchasovomu prezidentu Valteru Gevari U listopadi togo zh roku vladu zahopiv polkovnik Alberto Natush yakij natiknuvshis na zagalnij sprotiv vidmovivsya vid vladi 17 listopada vikonuvachem obov yazki glavi derzhavi vpershe v istoriyi Boliviyi stala zhinka Lidiya Gejler Tehada Na chervnevih viborah 1980 roku peremig kandidat livih sil Ernan Siles Suaso Odnak 17 lipnya vijskoviki zdijsnili chergovij perevorot do vladi prijshov dvoyuridnij brat Lidiyi general Luyis Garsia Mesa Tehada V krayini pochalas gromadyanska vijna Gejler Tehada znovu bula zmushena zalishiti krayinu j do padinnya vijskovoyi diktaturi 1982 roku prozhivala u Franciyi Z seredini 1980 ih rokiv na diplomatichnij roboti 1982 1983 posol u FRN 1983 1986 posol v Kolumbiyi 1992 2001 posol u Venesueli Z 2001 roku u vidstavci U chervni 2009 roku bula obrana pochesnim prezidentom fondu u spravah lyudini v Boliviyi PrimitkiFemBio database d Track Q61356138Dzherelahttp mujeresquehacenlahistoria blogspot com 2010 04 siglo xx lidia gueiler tejada html 5 bereznya 2016 u Wayback Machine