Коттон-джин (англ. cotton gin, скор. від cotton engine — «бавовняна машина») — машина, що дозволяє швидко та просто відділити волокна бавовни від насіння, значно підвищуючи продуктивність праці порівняно з ручним відділенням. Волокна потім використовуються для виробництва різноманітної текстильної продукції, а насіння може бути сировиною для бавовняної олії.
Історія
Перші механізми, що використовувалися для обробки (тіпання) бавовни, являли собою дерев'яний або залізний валик і плаский камінь або шматок дерева. Найстаріші згадки про механізм такого типу були знайдені у печері в індійському штаті Махараштра і відносяться до 5-го століття нашої ери.
Перший механічний апарат сучасного типу був створений американським винахідником Елі Вітні в 1793 і запатентований в 1794. Коттон-джин Вітні складався з металевої сітки, гачків на дерев'яних циліндрах, що обертались та підчіпляли волокна і протягували їх крізь сітку, і щіток, що прибирали . Сітка являла собою натягнуті паралельно дроти, відстань між якими була замала, щоб насіння могло через неї пройти. Ця модель могла обробляти до 23 кг бавовни на день.
Значення
Винахід Вітні дозволив сильно наростити прибутковість вирощування бавовни, що сприяло різкому збільшенню виробництва бавовняного волокна, особливо у південних штатах. Тільки між 1830 і 1850 роками виробництво бавовни виросло з 750 тисяч до 2,85 мільйонів тюків.
Але з іншого боку, збільшення масштабів виробництва потребувало великої кількості робочої сили, що сприяло розквіту работоргівлі і плантацій. Якщо в 1790 році на виробництві бавовни було задіяно 700 000 рабів, то у 1850 році їх число зросло до 3,2 мільйона. У 1860 році дві третини усього світового виробництва бавовни припадало на рабську працю. Залежність півдня США від рабства стало однією з причин конфлікту між південними і північними штатами, що вилилися у громадянську війну в США.
Примітки
- Inventing the Cotton Gin: Machine and Myth in Antebellum America [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Seeds of conflict [ 9 вересня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- Making Cotton King(англ.)
- . Архів оригіналу за 26 січня 2017. Процитовано 29 січня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kotton dzhin angl cotton gin skor vid cotton engine bavovnyana mashina mashina sho dozvolyaye shvidko ta prosto viddiliti volokna bavovni vid nasinnya znachno pidvishuyuchi produktivnist praci porivnyano z ruchnim viddilennyam Volokna potim vikoristovuyutsya dlya virobnictva riznomanitnoyi tekstilnoyi produkciyi a nasinnya mozhe buti sirovinoyu dlya bavovnyanoyi oliyi Model kotton dzhinu 19 go stolittya v muzeyi Eli Vitni u Hamdeni Konnektikut Pershij kotton dzhin gravyura z Harper s Magazine 1869 IstoriyaOriginalnij patent Eli Uitni nomer 72X datovanij 14 bereznya 1794 roku Pershi mehanizmi sho vikoristovuvalisya dlya obrobki tipannya bavovni yavlyali soboyu derev yanij abo zaliznij valik i plaskij kamin abo shmatok dereva Najstarishi zgadki pro mehanizm takogo tipu buli znajdeni u pecheri v indijskomu shtati Maharashtra i vidnosyatsya do 5 go stolittya nashoyi eri Pershij mehanichnij aparat suchasnogo tipu buv stvorenij amerikanskim vinahidnikom Eli Vitni v 1793 i zapatentovanij v 1794 Kotton dzhin Vitni skladavsya z metalevoyi sitki gachkiv na derev yanih cilindrah sho obertalis ta pidchiplyali volokna i protyaguvali yih kriz sitku i shitok sho pribirali Sitka yavlyala soboyu natyagnuti paralelno droti vidstan mizh yakimi bula zamala shob nasinnya moglo cherez neyi projti Cya model mogla obroblyati do 23 kg bavovni na den ZnachennyaVinahid Vitni dozvoliv silno narostiti pributkovist viroshuvannya bavovni sho spriyalo rizkomu zbilshennyu virobnictva bavovnyanogo volokna osoblivo u pivdennih shtatah Tilki mizh 1830 i 1850 rokami virobnictvo bavovni viroslo z 750 tisyach do 2 85 miljoniv tyukiv Ale z inshogo boku zbilshennya masshtabiv virobnictva potrebuvalo velikoyi kilkosti robochoyi sili sho spriyalo rozkvitu rabotorgivli i plantacij Yaksho v 1790 roci na virobnictvi bavovni bulo zadiyano 700 000 rabiv to u 1850 roci yih chislo zroslo do 3 2 miljona U 1860 roci dvi tretini usogo svitovogo virobnictva bavovni pripadalo na rabsku pracyu Zalezhnist pivdnya SShA vid rabstva stalo odniyeyu z prichin konfliktu mizh pivdennimi i pivnichnimi shtatami sho vililisya u gromadyansku vijnu v SShA PrimitkiInventing the Cotton Gin Machine and Myth in Antebellum America 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 29 sichnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Seeds of conflict 9 veresnya 2016 u Wayback Machine angl Making Cotton King angl Arhiv originalu za 26 sichnya 2017 Procitovano 29 sichnya 2017