Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ќор́исні коп́алини М́ексики
Загальна характеристика
Мексика багата різними корисними копалинами: нафтою, рудами срібла, бісмуту, стибію, ртуті, свинцю і цинку, кадмію, міді, золота, заліза, флюоритом, графітом, сіркою, цементною сировиною і інш. (табл. 1).
Таблиця 1. — Основні корисні копалини Мексики станом на 1998–1999 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Барит, тис. т | 6700 | 7700 | 90 (BaSO4) | 2 |
Вольфрам, тис. т | 14 | 35 | 0,5 (WO3) | 0,5 |
Залізні руди, млн т | 650 | 800 | 48 (Fe) | 0,4 |
Золото, т | 560 | 750 | 1,2 — 2,5 г/т | 1,1 |
Калійні солі, млн т в перерахунку на К2О |
| 10 | 12 (К2О) |
|
Марганцеві руди, млн т | 28 | 228 | 27 (Mn) | 0,8 |
Мідь, тис. т | 17250 | 22900 | 0,51 (Cu) | 2,6 |
Молібден, тис. т | 90 | 395 | 0,023 (Мо) | 1 |
Нафта, млн т | 5600 |
|
| 4,1 |
Олово, тис. т | 10 | 10 | 0,6 |
|
Плавиковий шпат, млн т | 32 | 40 | 68 (CaF2) | 17 |
Природний горючий газ, млрд м3 | 1800 |
|
| 1,2 |
Ртуть, тис. т |
| 4 | 0,4 | 3 |
Свинець, тис. т | 3336 | 4366 | 1,8 (Pb) | 2,7 |
Срібло, т | 37950 | 57880 | 320 г/т | 6,9 |
Стибій, тис. т | 180 | 200 | 4 | 4,1 |
Вугілля, млн т | 2400 | 5153 |
|
|
Фосфорити, млн т | 96 | 98 | 12 (Р2О5) | 1,9 |
Цинк, тис. т | 6233 | 7233 | 4,1 (Zn) | 2,3 |
Окремі види корисних копалин
Нафта і газ. Виявлено бл. 350 родов. нафти і 200 — газу, зосереджених г.ч. в Мексиканської затоки нафтогазоносному бас. Родов. в осн. дрібні, відомі 2 родов. із запасами понад 500 млн т (Бермудес і Кантарель) і 12 родов. з поч. розвіданими запасами понад 100 млн т нафти і 100 млрд м3 газу. Нафтогазоносні відклади палеоцену, еоцену, олігоцену, міоцену, крейди та юри. Найпродуктивніші вапняки крейди на глиб. 350-6500 м. Густина нафти 778–980 кг/м3, вміст сірки 0,1-5,84%.
У березні 2002 р. фірма Pemex оголосила про відкриття трьох нових газових родовищ в штаті Веракрус, розташованих на узбережжі Мексиканської затоки. Одне з родовищ — Ланкауаса (Lankahuasa), розташоване на акваторії, може містити до 28 млрд м³ природного газу. Фірма Pemex вважає, що разом з двома іншими родовищами, Плаюела (Playuela) і Ап (Hap), ці відкриття можуть складати бл. 25% всіх мексиканських запасів газу. Видобуток на родовищі Ланкауаса планується з 2003 р. Значні запаси попутного газу містить також нафтове родовище Кантарелль (Cantarell), однак велика частина цього газу спалюється при видобутку [US Energy Information Administration].
Вугілля. Родов. коксівного вугілля (шт. Коауіла) приурочені до відкладів крейди. Осн. басейн — Сабінас, гол. пром. пласт складений двома пачками вугілля загальною потужністю 1,8 м. Залізо. Родов. залізняку в осн. дрібні, контактово-метасоматичні, найбільші: Пенья-Колорада, Геркулес і Лас-Тручас. Розвідані родов. магнетитових руд в шт. Мічоакан, Герреро, Коліма.
Марганець. Родов. марганцевих руд розташовані в шт. Чіуауа, Ниж. Каліфорнія та Ідальго (Моланго, Терренатес, Лусіфер, Таламантес і інш.) і представлені жильними покладами.
Мідь. Запаси мідних руд великі і сконцентровані на мідно-порфірових родовище Кананеа (понад 8 млн т, вміст Cu 1%), Ла-Карідад (5,8 млн т, Cu 0,7%), Санто-Томас в шт. Сонора, Уетамо і інш. в шт. Мічоакан. У рудах цих родов. є також молібден. Великі родов. мідних руд Санта-Росалія, Болео пов'язані з молодими вулканітами.
Поліметали. На території М. відоме понад 200 родов. свинцево-цинкових руд, пов'язаних в осн. з виверженими кайнозойськими породами, які локалізуються в інтрузивних масивах або у відкладах мезозою. У рудах є також арсен, бісмут, кадмій, срібло, золото, ртуть, стибій. Більшість родов. дрібні, найбільші — Сан-Франсіско-дель-Оро, Санта-Еулалія, Реформа і Фреснільо (запаси бл. 150–200 тис.т Pb і 180–220 тис.т Zn).
Срібло. За підтвердженими запасами срібла країна займає 3-є місце на Американському континенті (після США та Канади, 1999). Б.ч. запасів срібла міститься в родов. свинцево-цинкових руд і бл. 20% — у власне срібних рудах. Родов. генетично пов'язані з виверженими породами крейди і кайнозою. Велике родов. власне срібних руд Лас-Торрес має запаси 4,3 млн т руди із змістом Ag 361 г/т і Au 2,8 г/т, родов. Ла-Енкантада в шт. Коауіла — 3,2 млн т руди із вмістом Ag 500 г/т і Pb 7,6%. Великі родов. розташовані також в шт. Ідальго, Сакатекас, Чіуауа.
Стибій. Запаси стибієвих руд в країні значні. За ресурсами, підтвердженими і загальними запасами стибію Мексика на континенті станом на 1999 поступається тільки Болівії. Виявлено понад 60 родов. Власне стибієві гідротермальні родов. розташовані в шт. Сан-Луїс-Потосі і Сонора, найбільші — родов. Сан-Хосе, Тлахьяко і Ольтер. Рудні тіла пластові (у вапняках) і жильні (кварц-антимонітові). Істотні запаси зосереджені також в рудах ртутно-стибієвих та свинцевих родов. Найбільше родов. ртутно-стибієвих руд Уїцуко (запаси 500 тис. т) локалізоване в молодих вулканітах.
Флюорит. Мексика займає 2-е місце у світі (після Китаю) за загальними запасами флюориту (12,5%) і 1-е місце за підтвердженими запасами. Найякісніші руди, що містять 80-85% CaF2, по 5-10% кальциту і кварцу або халцедону, незначні кількості бариту і сульфідів, сконцентровані в метасоматичних кварц-кальцит-флюоритових родовищах районів Сарагоса-Ріо-Верде і Піко-де-Етеріо. Рудні тіла потужністю 15-40 м і довжиною 75-100 м виходять на поверхню. Крутоспадні жили кварц-кальцит-флюоритових родовищ району Мінас-де-Навідад містять 50% кристалічного плавикового шпату («цукрового шпату»), придатного для отримання грудкових концентратів. Значні запаси флюориту зосереджені в родов. Ла-Барра (Ескуада), Пайла, Сан-Маркос, Агуачіле, Гвадалахара, Сакуальпан. Б.ч. їх пов'язана з виверженими породами кайнозою. Флюорит, придатний для хім. промисловості, отримують в результаті переробки хвостів сульфідних руд, що містять 15% флюориту.
Барит. Значні запаси бариту пов'язані з жильними тілами в карбонатних породах. Родов. розташовані в штатах Нуево-Леон, Чіуауа, Коауіла.
Інші корисні копалини. Осн. родов. графіту розташовані в шт. Сонора (Морадільяс, Сан-Франсіско, Фортуна). Їх походження зв'язується з впливом на пласти кам'яного вугілля гранітоїдних інтрузій. Родов. самородної сірки приурочені до соляних куполів на Теуантепекському перешийку (Мексиканської затоки сірконосна провінція). Мексика володіє великими ресурсами фосфору в фосфоритах. У країні є також родов. руд стронцію, гіпсу, кам. солі, опал, цем. сировина.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ќor isni kop alini M eksikiZagalna harakteristikaMeksika bagata riznimi korisnimi kopalinami naftoyu rudami sribla bismutu stibiyu rtuti svincyu i cinku kadmiyu midi zolota zaliza flyuoritom grafitom sirkoyu cementnoyu sirovinoyu i insh tabl 1 Tablicya 1 Osnovni korisni kopalini Meksiki stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Barit tis t 6700 7700 90 BaSO4 2 Volfram tis t 14 35 0 5 WO3 0 5 Zalizni rudi mln t 650 800 48 Fe 0 4 Zoloto t 560 750 1 2 2 5 g t 1 1 Kalijni soli mln t v pererahunku na K2O 10 12 K2O Margancevi rudi mln t 28 228 27 Mn 0 8 Mid tis t 17250 22900 0 51 Cu 2 6 Molibden tis t 90 395 0 023 Mo 1 Nafta mln t 5600 4 1 Olovo tis t 10 10 0 6 Plavikovij shpat mln t 32 40 68 CaF2 17 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m3 1800 1 2 Rtut tis t 4 0 4 3 Svinec tis t 3336 4366 1 8 Pb 2 7 Sriblo t 37950 57880 320 g t 6 9 Stibij tis t 180 200 4 4 1 Vugillya mln t 2400 5153 Fosforiti mln t 96 98 12 R2O5 1 9 Cink tis t 6233 7233 4 1 Zn 2 3Okremi vidi korisnih kopalinNafta i gaz Viyavleno bl 350 rodov nafti i 200 gazu zoseredzhenih g ch v Meksikanskoyi zatoki naftogazonosnomu bas Rodov v osn dribni vidomi 2 rodov iz zapasami ponad 500 mln t Bermudes i Kantarel i 12 rodov z poch rozvidanimi zapasami ponad 100 mln t nafti i 100 mlrd m3 gazu Naftogazonosni vidkladi paleocenu eocenu oligocenu miocenu krejdi ta yuri Najproduktivnishi vapnyaki krejdi na glib 350 6500 m Gustina nafti 778 980 kg m3 vmist sirki 0 1 5 84 U berezni 2002 r firma Pemex ogolosila pro vidkrittya troh novih gazovih rodovish v shtati Verakrus roztashovanih na uzberezhzhi Meksikanskoyi zatoki Odne z rodovish Lankauasa Lankahuasa roztashovane na akvatoriyi mozhe mistiti do 28 mlrd m prirodnogo gazu Firma Pemex vvazhaye sho razom z dvoma inshimi rodovishami Playuela Playuela i Ap Hap ci vidkrittya mozhut skladati bl 25 vsih meksikanskih zapasiv gazu Vidobutok na rodovishi Lankauasa planuyetsya z 2003 r Znachni zapasi poputnogo gazu mistit takozh naftove rodovishe Kantarell Cantarell odnak velika chastina cogo gazu spalyuyetsya pri vidobutku US Energy Information Administration Vugillya Rodov koksivnogo vugillya sht Koauila priurocheni do vidkladiv krejdi Osn basejn Sabinas gol prom plast skladenij dvoma pachkami vugillya zagalnoyu potuzhnistyu 1 8 m Zalizo Rodov zaliznyaku v osn dribni kontaktovo metasomatichni najbilshi Penya Kolorada Gerkules i Las Truchas Rozvidani rodov magnetitovih rud v sht Michoakan Gerrero Kolima Marganec Rodov margancevih rud roztashovani v sht Chiuaua Nizh Kaliforniya ta Idalgo Molango Terrenates Lusifer Talamantes i insh i predstavleni zhilnimi pokladami Mid Zapasi midnih rud veliki i skoncentrovani na midno porfirovih rodovishe Kananea ponad 8 mln t vmist Cu 1 La Karidad 5 8 mln t Cu 0 7 Santo Tomas v sht Sonora Uetamo i insh v sht Michoakan U rudah cih rodov ye takozh molibden Veliki rodov midnih rud Santa Rosaliya Boleo pov yazani z molodimi vulkanitami Polimetali Na teritoriyi M vidome ponad 200 rodov svincevo cinkovih rud pov yazanih v osn z viverzhenimi kajnozojskimi porodami yaki lokalizuyutsya v intruzivnih masivah abo u vidkladah mezozoyu U rudah ye takozh arsen bismut kadmij sriblo zoloto rtut stibij Bilshist rodov dribni najbilshi San Fransisko del Oro Santa Eulaliya Reforma i Fresnilo zapasi bl 150 200 tis t Pb i 180 220 tis t Zn Sriblo Za pidtverdzhenimi zapasami sribla krayina zajmaye 3 ye misce na Amerikanskomu kontinenti pislya SShA ta Kanadi 1999 B ch zapasiv sribla mistitsya v rodov svincevo cinkovih rud i bl 20 u vlasne sribnih rudah Rodov genetichno pov yazani z viverzhenimi porodami krejdi i kajnozoyu Velike rodov vlasne sribnih rud Las Torres maye zapasi 4 3 mln t rudi iz zmistom Ag 361 g t i Au 2 8 g t rodov La Enkantada v sht Koauila 3 2 mln t rudi iz vmistom Ag 500 g t i Pb 7 6 Veliki rodov roztashovani takozh v sht Idalgo Sakatekas Chiuaua Stibij Zapasi stibiyevih rud v krayini znachni Za resursami pidtverdzhenimi i zagalnimi zapasami stibiyu Meksika na kontinenti stanom na 1999 postupayetsya tilki Boliviyi Viyavleno ponad 60 rodov Vlasne stibiyevi gidrotermalni rodov roztashovani v sht San Luyis Potosi i Sonora najbilshi rodov San Hose Tlahyako i Olter Rudni tila plastovi u vapnyakah i zhilni kvarc antimonitovi Istotni zapasi zoseredzheni takozh v rudah rtutno stibiyevih ta svincevih rodov Najbilshe rodov rtutno stibiyevih rud Uyicuko zapasi 500 tis t lokalizovane v molodih vulkanitah Flyuorit Meksika zajmaye 2 e misce u sviti pislya Kitayu za zagalnimi zapasami flyuoritu 12 5 i 1 e misce za pidtverdzhenimi zapasami Najyakisnishi rudi sho mistyat 80 85 CaF2 po 5 10 kalcitu i kvarcu abo halcedonu neznachni kilkosti baritu i sulfidiv skoncentrovani v metasomatichnih kvarc kalcit flyuoritovih rodovishah rajoniv Saragosa Rio Verde i Piko de Eterio Rudni tila potuzhnistyu 15 40 m i dovzhinoyu 75 100 m vihodyat na poverhnyu Krutospadni zhili kvarc kalcit flyuoritovih rodovish rajonu Minas de Navidad mistyat 50 kristalichnogo plavikovogo shpatu cukrovogo shpatu pridatnogo dlya otrimannya grudkovih koncentrativ Znachni zapasi flyuoritu zoseredzheni v rodov La Barra Eskuada Pajla San Markos Aguachile Gvadalahara Sakualpan B ch yih pov yazana z viverzhenimi porodami kajnozoyu Flyuorit pridatnij dlya him promislovosti otrimuyut v rezultati pererobki hvostiv sulfidnih rud sho mistyat 15 flyuoritu Barit Znachni zapasi baritu pov yazani z zhilnimi tilami v karbonatnih porodah Rodov roztashovani v shtatah Nuevo Leon Chiuaua Koauila Inshi korisni kopalini Osn rodov grafitu roztashovani v sht Sonora Moradilyas San Fransisko Fortuna Yih pohodzhennya zv yazuyetsya z vplivom na plasti kam yanogo vugillya granitoyidnih intruzij Rodov samorodnoyi sirki priurocheni do solyanih kupoliv na Teuantepekskomu pereshijku Meksikanskoyi zatoki sirkonosna provinciya Meksika volodiye velikimi resursami fosforu v fosforitah U krayini ye takozh rodov rud stronciyu gipsu kam soli opal cem sirovina Div takozhEkonomika Meksiki Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Meksiki Girnicha promislovist Meksiki Geologiya Meksiki DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s